Щодо порядку оформлення звітної документації

Зберігання польовий інформації передбачає вибір форми комп’ютеризації даних або іншого способу довготривалого використання (аудіо-та відеокасети, друкована або комп’ютерна форма транскрибування). Тут розумно дотримуватися таких правил.

Перше правило. Первинною формою інформації є тексти на касетах і короткий коментар дослідника.

Друге правило. Перший крок – переведення отриманої інформації у форму, зручну для аналізу, тобто перенесення тексту на папір або в комп’ютер. Це називається складанням транскрипту голосової інформації. Транскрипт точно зберігає всі висловлювання людини (без будь-якого редагування) та характер її мовлення.

Третє правило. Інформація повинна бути представлена у формі, придатній для детальної аналітичної роботи, а саме у вигляді тексту голосової інформації на папері або, краще за все, в комп’ютерному запису.

Четверте правило. Транскрипт точно зберігає всі висловлювання респондента та характер його мовлення без будь-якого редагування. Специфіка якісної інформації полягає в тому, що джерело інформації (респондент) може належати до зовсім іншої культури. Фіксація мовних особливостей необхідна, оскільки вона може стати окремим аспектом аналізу, тому так важливо дослівно фіксувати живу розмовну мову людей.
У транскрипті фіксуються паузи, інтонації (сміється, здивований, обурений), а також емоційні вислови (хм, е-е-е, ну-у, ні-ні!).

При складанні транскрипту завбачливо залишають великі поля для подальших заміток і коментарів дослідника. Такі нотатки зазвичай називаються «мемос» (пам’ятки). Всі нотатки, як емоційні, так і перші аналітичні припущення, фіксуються на полях.

П’яте правило. Бажано зробити якомога більше копій текстового матеріалу для наступної «роботи ножицями»: з’єднання частин тексту за відповідними темами, датами, подіями.

Дотримуйтеся технічних умовностей у фіксації усної історії. Ретельно занотовуйте все, що вас цікавить, незважаючи на відсутність певного запитання у Вашому запитальнику. Точно фіксуйте, фотографуйте, замальовуйте.

На зворотному боці фотографії або замальовки з правого боку внизу простим олівцем зафіксуйте відомості про тих, хто там зображений, у такій послідовності: зліва направо, перший ряд, другий ряд і т.д.

До матеріалів, зафіксованих у письмовій формі, додайте наступні відомості: назва отриманого результату, П.І.Б. інформанта, його вік, місце народження та місце проживання (якщо вони відрізняються).

Систематизація етнографічних матеріалів та підведення підсумків практики - заключний етап роботи. Перед студентами стоїть завдання творчо осмислити здобутий польовий матеріал і задокументувати його.

Кожний студент здає звіт про етнографічну практику (додаток А),

Звітна документація включає:

1) польовий зошит;

2) розшифровані і роздруковані матеріали усної історії з додаванням особистих вражень від практики;

3) CD-RW диск з транскрибованими матеріалами у форматі документа Microsoft Word, аудіо-, фото- та відео матеріалами (імена аудіо-, графічних та відеофайлів містять П.І.Б. респондента, рік його народження, назву населеного пункту, дату запису (зйомки)).

Польовий зошит містить:

- запитальник, який складається у ході підготовки етнографічної експедиції;

- відомості про населений пункт та час проведення практики;

- прізвища інформантів та їхні біографічні дані;

- увесь зміст опитування;

- особисті відчуття та враження від почутого і побаченого;

Запитальник

«Усна історія населених пунктів Світловодського району,

Які були затоплені внаслідок спорудження водосховища

Кременчуцької ГЕС (1954 – 1959 рр.)»

Методичні рекомендації

У сільській раді отримати відомості:

про кількість дворів у даному населеному пункті та чисельність населення на даний час;

про чисельність осіб, які були переселені до села із затоплених населених пунктів;

про етнічний склад населення;

якщо в даному населеному пункті багато приїжджих, то зазначити, коли і звідки вони прибули.

Опитати 5-10 осіб похилого віку (бажано з числа постійних мешканців даного населеного пункту), які були безпосередніми свідками переселення мешканців затоплених сіл.

Якщо фіксуються свідчення осіб, які змінили місце проживання, слід обов’язково це зазначити.

За можливості записати розмову на диктофон, зробити відеозапис. Розшифрований текст здати разом з аудіо- (відео-) касетою (диском).

Зробити фото респондента (фото не приклеювати).

Записувати розповідь у формі діалогу із повним збереженням діалектних особливостей та лексики. Нічого не додавати від себе, не виправляти розмовну мову на літературну. Зберегти дослівно розповідь кожного оповідача.

Доповнити зібраний матеріал фотографіями тих часів, знімками предметів домашнього вжитку, одягу тощо (якщо вони збереглися).

Запитальник

1) Як виглядало Ваше рідне село? Що Вам відомо про його історію, видатних людей, які народилися там? Чи пам’ятаєте Ви легенди, пов’язані з подіями давньої історії краю (Київської Русі, Великого Князівства Литовського, Речі Посполитої, козаччини)?

2) Що органи влади офіційно повідомляли населенню про будівництво ГЕС і водосховища?

3) Які чутки ходили серед населення про будівництво ГЕС і водосховища?

4) Коли Вам стало відомо про переселення в іншу місцевість? Від кого?

5) Як Ви, Ваші родичі та односельці відреагували на необхідність переселення? Як сприймали переселення діти, літні люди?

6) Коли Вам стало відомо про початок переселення? Від кого? Скільки часу давалося на збори і що дозволили брати з собою?

7) Чи надавався переселенцям транспорт для вивезення домашнього майна? Як вивозили домашню худобу, птицю?

8) Як загалом відбувалося переселення? Чи мали місце факти відмови від переселення? Що чинила влада з такими людьми?

9) Що передусім брали з собою (найдорожче)?

10) Чи була у Вашому селі церква? Чи вивозили церковне майно і куди? Як до цього ставилися прихожани?

11) Якою була доля сільського кладовища? Чи дозволяли вивозити на нове місце проживання для перепоховання домовини з тілами родичів?

12) Чи відомо Вам про факти мародерства з боку будівельників чи інших осіб у залишених селах?

13) Як місцева влада допомагала переселенцям? Чи надавалося житло? Чи надаватися кошти і будівельні матеріали для спорудження будинків?

14) Чи отримали переселенці компенсацію за втрачене майно? Яким був її розмір? Чи достатньо було компенсації для відшкодування збитків?

15) Як облаштовувалися на новому місці? Як сприйняло переселенців місцеве населення? Чи довго звикали жити на новому місці, згадували про рідне село?

16) Де Ви працювали до переселення? Чи була Вам надана можливість працювати за фахом на новому місці проживання?

17) Яка Ваша теперішня думка щодо ідеї спорудження водосховища на місці вкорінених українських сіл і її втілення в життя?