Фелония по уголовному праву в Англии

Фелония - одна из основных категорий преступлений в уголовном праве Великобритании и США, к которой, как правило,относятся более тяжкие преступные деяния. Деление преступлений на Фелония и мисдиминоры возникло в средние века в Англии сначала в рамках норм общего права, а затем стало проводиться и в статутах (актах парламента). Формальным признаком Фелония служили предусм. отренные за нее наказания в виде смертной казни и конфискации имущества. После отмены в XIX в. см. ертной казни за большинство преступлений, а в 1870 г. - и конфискации имущества, отличительным признаком Фелония стало традиционное отнесение того или иного преступления к этой категории либо признание его таковым согласно вновь изданному закону.Уголовное законодательство большинства государств, которые некогда были английскими колониями или доминионами (Индия, Австралия, Канада, Новая Зеландия и др.) и ныне входят в англосаксонскую правовую систему, не восприняло английского деления преступлений на Фелония и мисдиминоры. Исключение составляет уголовное законодательство США. Как правило, к Фелония относятся преступления, за которые грозит лишение свободы на срок до 1 года или более тяжкое наказание.

99. Буржуазная революция 1789 – 1794 гг. во Франции и е еосновные этапы.

Ідеї та практика державного будівництва в роки Великої Французької революції справили значний уплив на розвиток усього людства, стали основою формування сучасної демократичної держави.

Причинами революції були:

• конфлікт між новими продуктивними силами та феодальними виробничими відносинами (зміцніла буржуазія вже не хотіла миритися з феодально абсолютистським ладом, не потребувала опіки з боку держави);

• більшість населення (селянство, міські низи) через численні податки, повинності та безробіття вели злиденне життя. Загальне не­ задоволення викликала юридична нерівність і станові привілеї (дворян­ство і духовенство були звільнені від сплати основної маси податків.
Лише дворянство могло займати адміністративні та судові посади);

• загальна криза французького абсолютизму: щорічний дефіцит у королівській скарбниці перевищив 80 000 000 ліврів, а державний борг досяг 4 500 000 000 ліврів, постійно збільшувалися податки, зне­ цінювалися гроші; королівська ж влада витрачала великі гроші на утримання двору, ведення війн та інші потреби;

• ідеологія французького Просвітництва (погляди Ф. Вольтера,
Ш. Монтеск'є, Ж.-Ж. Руссо, Д. Дідро та ін., які піддавали жорстокій
критиці "старий порядок" і заявляли про соціальні та політичні
претензії непривілейованоїчастини населення Франції").

У 1788—1789 рр. в країні виникла революційна ситуація. Селянські повстання, що охопили багато французьких провінцій, доповнювалися виступами плебейства в містах (Ренне, Греноблі, Безансоні тощо). Монархія, що виявилася нездатною старими методами втримувати свої позиції, змушена була піти на поступки: в 1787 р. були скликані нотаблі (збори призначених представників трьох станів), а потім засідання Генеральних штатів, куди було

обрано 600 представників від дворянства та духовенства, а також 600 депутатів від третього стану (переважно великої буржуазії). Дворян­ство, духовенство та король обстоювали станове голосування (кожний стан - один голос), сподіваючись у такий спосіб підкорити собі всю діяльність Генеральних штатів. Третій стан відхилив цей принцип (пропонував поіменне голосування) та 17 червня 1789 р. проголо­сив Генеральні штати Національними зборами, а 9 липня -Установчими зборами. Тим часом уряд стягував до столиці війська та готувався до розправи з антифеодальним рухом. Однак на боротьбу з абсолютизмом піднялися народні маси. 13 липня 1789р. спалахнуло збройне повстання в Парижі. 14 липня повстанці штурмом взяли королівську фортецю - в'язницю Кастилію. Ця подія врятувала Установчі збори та ознаменувала початок буржуазної революції.

В історії Великої Французької революції виділяють такі основні етапи:

1) 14липня 1789р. - 10 серпня 1792р. - перетворення Франції
на конституційну монархію. Провідну роль відігравала велика буржуа­
зія та ліберальне дворянство, що переважали в Установчих зборах;

2) 10 серпня 1792 р.-2 червня 1793 р. -утвердження республіки,
проведено більш радикальні антифеодальні заходи, домінувала
торговельно-промислова буржуазія;

3) 2 червня 1793 р. - 27 липня 1794 р. - диктатура якобінців, за­
вершується ліквідація феодальноїсистеми, встановлюються капіталістичні
відносини, етап найвищого піднесення революції, її кульмінація.