Главная Обратная связь

Дисциплины:

Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)


 

 

 

 



Фелония по уголовному праву в Англии



Фелония - одна из основных категорий преступлений в уголовном праве Великобритании и США, к которой, как правило,относятся более тяжкие преступные деяния. Деление преступлений на Фелония и мисдиминоры возникло в средние века в Англии сначала в рамках норм общего права, а затем стало проводиться и в статутах (актах парламента). Формальным признаком Фелония служили предусм. отренные за нее наказания в виде смертной казни и конфискации имущества. После отмены в XIX в. см. ертной казни за большинство преступлений, а в 1870 г. - и конфискации имущества, отличительным признаком Фелония стало традиционное отнесение того или иного преступления к этой категории либо признание его таковым согласно вновь изданному закону.Уголовное законодательство большинства государств, которые некогда были английскими колониями или доминионами (Индия, Австралия, Канада, Новая Зеландия и др.) и ныне входят в англосаксонскую правовую систему, не восприняло английского деления преступлений на Фелония и мисдиминоры. Исключение составляет уголовное законодательство США. Как правило, к Фелония относятся преступления, за которые грозит лишение свободы на срок до 1 года или более тяжкое наказание.

99. Буржуазная революция 1789 – 1794 гг. во Франции и е еосновные этапы.

Ідеї та практика державного будівництва в роки Великої Французької революції справили значний уплив на розвиток усього людства, стали основою формування сучасної демократичної держави.

Причинами революції були:

• конфлікт між новими продуктивними силами та феодальними виробничими відносинами (зміцніла буржуазія вже не хотіла миритися з феодально абсолютистським ладом, не потребувала опіки з боку держави);

• більшість населення (селянство, міські низи) через численні податки, повинності та безробіття вели злиденне життя. Загальне не­ задоволення викликала юридична нерівність і станові привілеї (дворян­ство і духовенство були звільнені від сплати основної маси податків.
Лише дворянство могло займати адміністративні та судові посади);

• загальна криза французького абсолютизму: щорічний дефіцит у королівській скарбниці перевищив 80 000 000 ліврів, а державний борг досяг 4 500 000 000 ліврів, постійно збільшувалися податки, зне­ цінювалися гроші; королівська ж влада витрачала великі гроші на утримання двору, ведення війн та інші потреби;

• ідеологія французького Просвітництва (погляди Ф. Вольтера,
Ш. Монтеск'є, Ж.-Ж. Руссо, Д. Дідро та ін., які піддавали жорстокій
критиці "старий порядок" і заявляли про соціальні та політичні
претензії непривілейованоїчастини населення Франції").

У 1788—1789 рр. в країні виникла революційна ситуація. Селянські повстання, що охопили багато французьких провінцій, доповнювалися виступами плебейства в містах (Ренне, Греноблі, Безансоні тощо). Монархія, що виявилася нездатною старими методами втримувати свої позиції, змушена була піти на поступки: в 1787 р. були скликані нотаблі (збори призначених представників трьох станів), а потім засідання Генеральних штатів, куди було

обрано 600 представників від дворянства та духовенства, а також 600 депутатів від третього стану (переважно великої буржуазії). Дворян­ство, духовенство та король обстоювали станове голосування (кожний стан - один голос), сподіваючись у такий спосіб підкорити собі всю діяльність Генеральних штатів. Третій стан відхилив цей принцип (пропонував поіменне голосування) та 17 червня 1789 р. проголо­сив Генеральні штати Національними зборами, а 9 липня -Установчими зборами. Тим часом уряд стягував до столиці війська та готувався до розправи з антифеодальним рухом. Однак на боротьбу з абсолютизмом піднялися народні маси. 13 липня 1789р. спалахнуло збройне повстання в Парижі. 14 липня повстанці штурмом взяли королівську фортецю - в'язницю Кастилію. Ця подія врятувала Установчі збори та ознаменувала початок буржуазної революції.

В історії Великої Французької революції виділяють такі основні етапи:

1) 14липня 1789р. - 10 серпня 1792р. - перетворення Франції
на конституційну монархію. Провідну роль відігравала велика буржуа­
зія та ліберальне дворянство, що переважали в Установчих зборах;

2) 10 серпня 1792 р.-2 червня 1793 р. -утвердження республіки,
проведено більш радикальні антифеодальні заходи, домінувала
торговельно-промислова буржуазія;

3) 2 червня 1793 р. - 27 липня 1794 р. - диктатура якобінців, за­
вершується ліквідація феодальноїсистеми, встановлюються капіталістичні
відносини, етап найвищого піднесення революції, її кульмінація.



Просмотров 1042

Эта страница нарушает авторские права




allrefrs.su - 2025 год. Все права принадлежат их авторам!