Проектування пальових фундаментів

053-95

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання курсового проекту з дисципліни "Основи та фундаменти" (розділ "Проектування пальових фундаментів") студентами за напрямом підготовки 6.060101 "Будівництво", професійного спрямування “Промислове та цивільне будівництво”денної та заочної форм навчання

Рекомендовано методичною комісією

за напрямом підготовки „Будівництво” протокол № 6 від 04 квітня 2012р.

PIBHE – 2012

Методичні вказівки до виконання курсового проекту з дисципліни "Основи та фундаменти" (розділ "Проектування пальових фундаментів") студентами за напрямом підготовки 6.060101 "Будівництво", професійного спрямування “Промислове та цивільне будівництво”денної та заочної форм навчання. М.О. Фурсович - Рівне: НУВГП, 2012. - 22 с.

Упорядники: М.О. Фурсович, канд. техн. наук, доцент.

Відповідальний за випуск: В.А. Гайдукевич, канд. техн. наук, доцент, завідувач кафедри автомобільних доріг, основ і фундаментів.

З М І С Т

Atilde; Фурсович М.О., 2012

Atilde; НУВГП, 2012

Проектування пальових фундаментів

Пальові фундаменти складаються з паль і ростверків (рис.1). Ростверк – це збірна чи монолітна, як правило, залізобетонна конструкція, яка забезпечує передачу і рівномірний розподіл навантаження від надземних конструкцій на палі. Палі – це довгі стрижні, які занурюються в ґрунт у готовому вигляді або виготовляються безпосередньо в ґрунті і передають навантаження від споруди на розміщені нижче шари ґрунтів.

За конструктивними особливостями палі бувають: забивні – занурюються в ґрунт без його виїмки за допомогою молотів, втискуючих домкратів, або віброзанурювачів, а також палі-оболонки, які занурюються в ґрунт віброзанурювачами без виїмки чи з частковою виїмкою ґрунту і не заповнюються бетонною сумішшю; палі-оболонки – порожнисті елементи, які занурюються в ґрунт за допомогою віброзанурювачів з виїмкою ґрунту і заповнюються частково чи повністю бетонною сумішшю; набивні – виготовляють шляхом бетонування свердловин, утворених примусовим відтисненням ґрунту в сторони; бурові – виготовляють шляхом бетонування пробурених свердловин, або монтують у свердловинах готові залізобетонні елементи; гвинтові – загвинчуються в ґрунт за допомогою спеціальних установок.

Враховуючи обмеженість обсягу методичних вказівок, розглянемо детальніше лише конструкцію забивних паль.

Згідно з прийнятою класифікацією (ДСТУ Б В.2.6-65:2008) забивні палі поділяються на наступні типи: ПН – цільні, суцільного квадратного перерізу з поперечним армуванням стовбура, з напруженою арматурою; ПП та ППН – квадратного перерізу з круглою порожниною, цільні, з напруженою та ненапруженою арматурою; ПЦ – квадратного суцільного перерізу, цільні, без поперечного армування стовбура, з напруженою арматурою у центрі палі.

Палі позначають марками відповідно до вимог ГОСТ 23009. Марка палі складається з літерно-цифрових груп, розділених дефісами.

У першій групі зазначають тип палі, вид її арматури (без позначки – стрижні; др – дріт; к – канати), довжину у дециметрах і розміри грані перерізу у сантиметрах.

У другій групі зазначають: для попередньо напружених паль – клас напруженої арматурної сталі; для паль з ненапруженою арматурою – порядковий номер варіанта армування згідно з робочими кресленнями.

У третій групі зазначають: для складеної палі – тип стику, який позначається рядковими літерами: б – болтовий стик, з – зварний стик; для паль усіх типів (за необхідністю) цифрами позначають додаткові характеристики, що відображають особливі умови застосування або конструктивні особливості.

Наприклад, ПН90.30-Ат800 – цільна призматична паля довжиною 9 м з стороною поперечного перерізу 30 см з напруже-ною арматурою класу Ат800; ПНдр90.30-ВрІ – те саме, з армуванням дротом Вр-І; ППН120.35-А600-б – складена призматична паля довжиною 12 м зі стороною поперечного перері-зу 35 см з напруженою арматурою А600, з болтовими стиками.

Форма, марки і номінальні розміри паль типу ПН повинні відповідати зазначеним на рисунку 2 та у таблиці 1.

Рис. 2. Палі типу ПН із суцільним квадратним перерізом, з поперечним армуванням стовбура з напруженою поздовжньою арматурою:

1 – підіймальні петлі; 2 – штир для фіксації місця стропування під час підіймання на копер

Таблиця 1