Види та рівні педагогічного спілкування. Розкрийте сутність емоційно творчого аспекту педаго­гічного спілкування

1. Конвенційний рівень (лат. convencionalis — відповідно до договору): здійснюється відповідно до прийнятих правил, обмежений певними умовами, які визначені заздалегідь. Вимагає високої культури спілкування, ретельного дотримання певних правил.

2. Примітивний рівень: для того, хто виявляє ініціативу спілкування, співбесідник є всього-на-всього предметом потрібним чи таким, що стоїть на перешкоді діяльності ініціатора. Якщо потрібний — оволодіти ним, коли заважає — відштовхнути, знехтувати.

3. Маніпулятивний рівень: партнер — це лише суперник у певній грі, яку треба будь-що виграти.

4. Стандартизований рівень: спілкування ґрунтується на стандартах, а не на взаємному розумінні актуальності ролей один одного. Це своєрідний "контакт масок".

б. Ігровий рівень: спілкування здійснюється в ігровій формі, що вимагає від партнерів вияву творчості, добору таких прийомів, які допомогли б підтримувати запропонований тон.

6. Діловий рівень: передбачає організацію співбесідника чи колективу вихованців на виконання конкретної справи, що стосується обох партнерів.

7. Духовний рівень; є вищим етапом людського спілкування. За такого спілкування партнер сприймається як носій духовного начала, і усвідомлення цього пробуджує у співрозмовника почуття особливої уваги, шанобливості.

1. Вербальне. Основним засобом є слово. У процесі педагогічного спілкування слово було і залишається головним інструментом впливу на вихованців. У слові зосереджена значна психологічна і духовна енергія людини. В.О. Сухомлинський писав: "Слово — наш найважливіший педагогічний інструмент, його ніч .їм не заміниш"1.1 далі: "Звичайно, у формуванні духовного обличчя людини велику роль відіграють поведінка, взаємини в колективі, конкретна праця на благо народу. Але ж і поведінка, і взаємини, і праця — все це залежить від складних процесів, що відбуваються в душі, найважливішим засобом впливу на яку є слово. В руках вихователя слово — такий же могутній засіб, як музичний інструмент в руках музиканта, як фарби в руках живописця, як різець в руках скульптора. Як без скрипки немає музики, без фарби і пензля — живопису, без мармуру і різця — скульптури, так без живого, трепетного, хвилюючого слова немає школи, педагогіки. Слово — це ніби той місток, через який наука виховання переходить у мистецтво, майстерність <...>.

1. Вербальне. Основним засобом є слово. У процесі педагогічного спілкування слово було і залишається головним інструментом впливу на вихованців.

Мануальне спілкування

2. Мануальне спілкування (лат. manualis — ручний). Засобом спілкування є рухи руками (жести). Цей вид слугує доповненням до вербального спілкування. Він широко використовується людьми, які мають вади слуху. Та більшість людей, які повноцінно користуються словом, доповнює його жестами. Наприклад, у спортивних іграх (футбол, волейбол, баскетбол та ін.) судді в переважній більшості вдаються до мануального спілкування. Вони володіють "міжнародною мовою жестів", яку розуміють усі учасники ігор. Це дає змогу керувати іграми міжнародного масштабу без перекладачів.

Матеріальне спілкування

3. Матеріальне спілкування. Одна людина спілкується з іншою за допомогою певних матеріальних речей (іграшки, одяг, продукти харчування та ін.). За допомогою цього виду спілкування багатьох людей різної статі, професій, родинних зв'язків перетворюються на своєрідних, інколи навіть незнайомих партнерів.

Наприклад, мама учениці приготувала пиріжки, коли та збиралася у туристичний похід. Смакуючи пиріжки за багато кілометрів від домівки, дочка своєрідно спілкується з мамою.

Технічне спілкування

4. Технічне спілкування: радіо, телебачення, кіно, телефон та ін. Тут технічні пристрої допомагають людям спілкуватися один з одним, з колективом, зближуючи між собою багатьох людей.

Наприклад, президент країни виступає по радіо чи по телебаченню. Син навчається далеко від дому і час від часу телефонує своїм батькам.

Біоенергетичне спілкування

5. Біоенергетичне спілкування. Пов'язане зі сприйняттям біологічних полів партнерів безпосередньо або на відстані. Кожна людина у своєму житті, напевне, відчувала вплив біологічної енергії своїх рідних на відстані. Особливо це стосується матерів, батьків. Подібний вплив викликає в одного із партнерів певну психоемоційну реакцію. Цей вид спілкування ще мало вивчений і приховує у собі багато загадок.