Відновлення деталей додатковими ремонтними деталями

Сутність маршрутної технології відновлення деталей.

В ремонтному виробництві проектування технологічних процесів відновлення деталей здійснюється по дефектній і по маршрутній технології .Маршрутна технологія характеризується розробкою комплексного технологічного процесу відновлення декількох дефектів .При цьому всі дефекти деталі розбиваються

На декілька груп (технологічних маршрутів).Співвідношення дефектів кожного маршруту повинно

Характеризуватися загальністю застосованих для відновлення технологічних методів, а також

Економічною доцільністю. Так, в один технологічний маршрут доцільно включати дефекти, які усуваються

наплавленням, в інший– гальванічним нарощуванням і т.д. Виконання слюсарних і технологічних операцій можна передбачити у всіх маршрутах. Співвідношення дефектів в маршрутах

встановлюється на основі дослідно-статистичних даних аналізу роботи організації відновлення деталей

на ремонтних підприємствах.Кожному маршруту присвоюється номер і розробляється єдина маршрутно-технологічна карта відновлення деталі. Слід відмітити, що кількість маршрутів повинна

бути мінімальною,щоб не ускладнювати організацію ремонтного процесу. Маршрутна технологія дозволяє підвищити продуктивність праці,більш чітко спланувати організацію відновлення деталей і

знизити собівартість продукції . Технологічні процеси відновлення деталей в свою чергу поділяються

на: одиничні,типові і перспективні. Одиничний технологічний процес відновлення відноситься до деталей одного найменування, типорозміру і виконання незалежно від типу ремонтного виробництва.

Типовий технологічний процес характеризується цілісністю складу і послідовністю більшості технологічних операцій і переходів для груп деталей із загальними конструктивними ознаками. Перспективний технологічний процес застосовується як при наявності при відновленні деталей бази для

Розробки стандартів на технологічні процеси. Розробляється як інформаційна основа для проектування робочих перспективних технологічних процесів при технологічному і організаційному

Переоснащенні ремонтного виробництва.Розрахований на застосування більш досконалих

Методів відновлення(обробки),більш продуктивних і економічно ефективних засобів технологічного

оснащення,а також на зміну принципів організації .

Відновлення деталей полімерними матеріалами (на прикладі використання епоксидних композицій).

Нанесення звичайно придатні холоднозаливочні маси, що складаються із двох компонентів - наповнювача й полімерного матеріалу, легко формуються й швидко затвердівають при кімнатній температурі. Нанесенням полімерних композицій швидко і якісно ремонтуються зношені, що мають тріщини й поламані деталі, наприклад блоки циліндрів двигунів, корпуса редукторів і насосів і т.д. Одним з найважливіших переваг цього методу є те, що він не вимагає високої технічної підготовки й професійної навички. Для гарної якості з'єднання потрібно шорсткувата й знежирена чиста поверхня, що досягає травленням, шліфуванням, абразивною обробкою. На цю поверхню безпосередньо наноситься заздалегідь змішана композиція, що складається з наповнювача й полімерного матеріалу.

Відновлення деталей додатковими ремонтними деталями.

Суть цього методу в тому, що зношені поверхні деталей видаляють механічною обробкою і встановлюють знову виготовлені додаткові ремонтні деталі, які і

компенсують зношений і знятий метал (прокладки, шайби і т.п.).Для міцного і надійного з’єднання додаткової ремонтної деталі з основною необхідно правильно вибрати посадку і спосіб кріплення.Для кріплення використовують клеї, зварювання, стопорні гвинти, штифти і т.п. Після встановлення додаткова ремонтна деталь обробляється під номінальний розмір сполучення. Таким чином можна відновлювати сильно зношені шийки валів і отвори деталей під номінальний розмір, не змінюючи структуру

і термообробку основної деталі,отримати високу якість відновлюваних деталей. Недоліками такого способу відновлення є те, що він може застосовуватися тільки в тому випадку,якщо конструкція деталі дозволяє зменшити діаметр валу або збільшити діаметр отвору, та зменшення міцності деталі.