Визначте типи речень за метою висловлювання. Серед розповідних виділіть заперечні речення

І. Характер мовленнєвого спічкування, його стратегія, стиль, тотальність великою мірою залежить від тендерних і комунікативних статусів учасників спілкування (М.Стахів). 2. «Роби добро, - мені казала мати, - і чисту совість не віддай на шмати!» (Д.Павличко). 3. Бути добрим без правди серце неспроможне (С.Климовський). 4. Чиста совість є єдиною радістю (Ф.Прокопович). 5. Не поет, у кого думки не літають вільно в світ, а заплутались навіки в золотії тонкі сіті (Леся Українка). 6. Митцем взагалі може бути тільки виключно яскрава індивідуальність (М.Хвильовий). 7. Ще слів нема. Поезія вже є. 8. Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку ім відбирає мову (Л.Костенко).

Практичне заняття № 2-3

ТЕМА. Просте двоскладне речення. Головні члени речення.

Другорядні члени речення.

Теоретичні питання

1. Просте речення, його загальна характеристика.

2. Просте двоскладне речення.

3. Підмет. Його види та способи вираження.

4. Присудок. його види та способи вираження.

5. Тире між підметом і присудком.

6. Додаток: прямий і непрямий, способи його вираження.

7. Означення, його формальніта смислові ознаки. Способи вираження узгодженого та неузгодженого означення.

8. Прикладка якособливий вид означення.

9. Обставини, їх ознаки та види. Способи вираження обставин.

Завдання для самопідготовки

Перепишіть речення, підкресліть підмети. Визначте способи вираження простого підмета.

1. Сотні солов’їв щебетали на кущах молодого поросту. Дорогою мов із-під землі донеслося до його Грицькове «ку-ку!». Найулюбленішою забавкою було йому будувати та розоряти землянки, вали, окопи (Мирн.). 2. Серпень з вереснем стискають один одному правиці (Рил.).3. Вони усі троє були вже понищені першими мінами ворога (Довж.). 4. Проти нього йшов цеп ворога, не стріляючи і тримаючи у витягнутих руках гранати (Ян.). 5. Сорок вісім могутніх струменів злились в один пінистий велетенський водоспад і мирно шумлять.. (Довж.). 6. На перший погляд йому, може, літ до двадцятка добиралося (Мирн.) 7. Там над водою купка людей лагодилася сідати у човен (Коц.). 8. Гомоніти з високим начальством було для Хоми великою втіхою (Гонч.). 9. А поставити крапку над «і» - то неабияке мистецтво в житті (Риб).

Перепишіть, підкресліть присудки, визначіть способи їх вираження.

1. Знаєш, Марку, коли б я був знав те, що тепер знаю, я був би не скомпонував тих повітальних віршів (А. Чайковський). 2. Голка все блись, блись (Леся Українка). 3. Я його давно маю на оці (І. Франко). 4. Лиш нам шуміти будуть віти (В. Сосюра).5. Він співав би солов 'єм, танцював би так, що аж куріло (Ю. Збанацький). 6.Помалу потім став за розум братися (С. Васильченко). 7. Софія не думала спати лягати (Леся Українка). 8. А дівчата бояться ламати калину, кажуть, що то твої руки (В. Голобородько). 9. Зварич мав нагоду переконатися сам (Р. Купчинський). 10. Демид рад був приїхати додому (Б. Грінченко). 11.Hixmo мене не може присилувати жити на xymopi (I. Карпенко-Карий). 12. Очі не в змозі були одірватися від його карих очей (А. Шиян). 13. Ти зовсім мене не кохала, я був повинен забуть... (О. Олесь). 14. Я не маю сили покинути її (Леся Україка). 15. 1 залишився стояти дуб на злість усім вітрам i грозам (I. Цюпа).

У наведених реченнях знайдіть підмети й присудки, поясніть уживання або невживання тире.

1. Зозулі споконвічна суть - роки подарувати людям (А. Таран). 2. Жити - означає любити (Ю. Мушкетик). 3. Найбільше i найдорожче добро в кожного народу - це його мова (Панас Мирний). 4. Ми ж вищим розумом озброєні створіння (М. Рилъсъкий). 5. Я твій атом, в твоїй я орбіті, i другої не треба мені (В. Сосюра). 6. Нещирий друг мов решето (Народна творчість). 7. А небо тихе i безмовне (В. Сосюра). 8. Життя не нива, ні, вона дорога від бур — до 3ip (Л. Дмитренко). 9. Любить свій край - це для народу жити... (В. Сосюра). 10. Два на два - чотири (3 підручника). 11. Город у Бондарихи - як квітник (М. Волинецъ).

Проаналізувати всі другорядні члени речення у тексті.

Промінням сонячним була напоєна кожна билинка, вулиці пронизані з краю в край, садки стояли у вибухах світла. Люди несли сонце на обличчях, на устах, в очах, і їхні погляди були зіткані з доброго сонячного світла – карого, зеленого, синього. Не грушки жовтіли на гіллі, а воскові дзвоники, наповнені тугим світлом; і так само качани кукурудзи горіли дзвінкими зернами світла; і так само шипшина на горбках сміялась ягодами живого, неповторного світла.

Ніяких кольорів не пошкодувала осінь для придніпровського села, й вони – вишневі, багряні, жовті, пурпурні, червоні, сині – були живим витвором живої землі. (Є.Гуцало)