Проектування зображення на екран

Природне вегетативне розмноження:

• кореневищем — в основному властиве багаторічним травам. На кожному пагоні з бруньки виростають надземні пагони, які потім відділяються від відмерлих старих пагонів і виростають у цілком сформовану молоду рослину (пирій);

• цибулинами — найчастіше таким способом розмножуються рослини з родини лілійних та амарилісових (цибуля, тюльпан, нарцис);

• надземнимивидозміненими пагонами (вуса) — стелячись по землі, вони утворюють у вузлах додаткові корені і листкові бруньки, що виростають у вертикальні пагони. Старі міжвузля повзучих пагонів відмирають, а молоді продовжують рости і розмножуватись. Так розмножуються суниці;

• живцями — відламана гілка тополі, верби укорінюється;

• кореневимипаростками — розмноження за допомогою додаткових бруньок, що утворюються на коренях і розвиваються в надземні пагони — так звані кореневі паростки. До таких рослин належать осика, тополя, вільха, акація, бузок, малина, ожина, вишня;

• бульбами — розмноження картоплі і топінамбура;

• листками — фіалка, бегонія.

Людина може розмножувати культурні рослини тими самими способами, які спостерігаються у природі, а також використовувати способи вегетативного розмноження рослин, які не трапляються в природі. Це поділ куща, живцювання і щеплення, трансплантація.

Штучне вегетативне розмноження:

• розмноження поділом (кущів — бузок, кореневищ — іриси, бульб — картопля, коренів — малина) — бульби можна розділити на декілька частин, і, якщо відрізана частина матиме хоч одну бруньку, вона утворить пагін, з якого виросте молода рослина. Розмноження поділом кущів найчастіше практикують у декоративному садівництві;

• розмноження виводками, живцями — живцем називається частина рослини, відрізана від батьківської форми для вегетативного розмноження; це можуть бути і частини стебел, і частини коренів, і частини листків. Кореневими живцями розмножуються хрін, троянди, драцени. Листковий живець — листок із черешком кладуть на вологий пісок, зробивши на великих жилках надрізи для швидкого формування додаткових коренів;

• щеплення — пересадження частини живої рослини, що має бруньку, на іншу рослину, з якою вона зростається. Та частина рослини, що пересаджується на іншу, називається прищепою, а та, на яку пересаджують,— підщепою.

5. Значення вегетативного розмноження в рослинництві

Розповідь учителя

Здатність рослини до розмноження пагонами і коренями здавна використовується людиною в практиці рослинництва. Штучне вегетативне розмноження рослин зазвичай пов’язане з хірургічним втручанням і поділом цілого організму на частини.

Запитання до учнів:

— З якою метою в рослинництві використовується вегетативне розмноження?

Очікувана відповідь учнів:

Вегетативне розмноження широко використовується людиною з метою одержання врожаю за більш короткий термін і у великих кількостях у порівнянні з тим, що можна отримати при розмноженні тих же рослин насінням (наприклад, розмноження суниці столонами, картоплі — бульбами). Крім того, вегетативно розмножують рослини тоді, коли необхідно зберегти сортові якості складних гібридів, якими і є цілий ряд рослин, що розводяться і вирощуються людиною. Можлива взагалі відсутність насіння у безнасінних сортів. Такі рослини розмножують тільки вегетативним шляхом.

Розповідь учителя

У рослинництві широко застосовують і щеплення, про яке ми згадували сьогодні. Як відбувається щеплення і для чого його проводять?

Повідомлення учня