Урок № дата проведення уроку

9. До вегетативних органів рослини напежать...

10. До складу клітини входять такі органели:...

Повідомлення теми і мети уроку

Питання для бесіди

1. Навіщо рослинам потрібні спори?

2. Чи можуть квіткові рослини розмножуватися вегетативно?

3. Що таке спорофіт?

III. Вивчення нового матеріалу

Навесні на яблуні з’являються квіти. Розглянемо малюнок — зазирнемо у квітку яблуні. Ми побачимо, що посередині квітки знаходиться маточка, схожа на колбочку. Її оточують тичинки. Кожна тичинка складається з тонкої тичинкової нитки, на кінці якої розташовується пильник.

У цих двох органах квітки й відбуваються всі події, пов’язані з нестатевим і статевим видами розмноження цієї рослини. Там містяться спорангії, де утворюються спори яблуні. Спори в яблуні різних розмірів: у спорангіях маточки формуються великі спори, а в спорангіях пиляка — маленькі.

Як улаштована маточка? Її верхня розширена частина — це приймочка, нижня стовщена частина — зав’язь, їх з’єднує тонкий стовпчик.

Використовуючи модель і зображення квітки яблуні, необхідно разом з учнями розібрати його будову й скласти схему будови. Найкраще при цьому послідовно виконувати на дошці малюнок.

Спочатку зображують маточку й тичинки — частини квітки, в яких утворюються гамети. У маточки є зав’язь, в якій розвивається жіночий гаметофіт. Ця його частина товща за інші: хоча жіночий гаметофіт і мікроскопічно малий, для його розміщення необхідний певний простір. Стовпчик утримує рильце маточки над зав’яззю в такому положенні, щоб на нього міг потрапити пилок.

Тепер можна розібратися з будовою «чоловічої» частини квітки — тичинками. Вони мають пиляки — місце утворення пилка, що містить чоловічі гаметофіти. Очевидно, пиляки мають розташовуватися над маточкою, інакше пилок не потрапить на рильце. Цю функцію виконують тичинкові нитки.

Зобразивши основні елементи квітки, «прикріпляємо» її до пагона рослини з допомогою квітконіжки. Через її провідні тканини квітка одержуватиме всі необхідні речовини.

Наша квітка вже має необхідний «комплект» частин для статевого розмноження. Але її тичинки й маточка занадто уразливі — їх можуть пошкодити й сильні пориви вітру, і весняні зливи. Тому їм потрібен захист.

Непросто розмістити на тоненькій квітконіжці й захисні елементи квітки, і маточку, і тичинки. Тому в місці прикріплення всіх частин квітки квітконіжка розширюється й утворює квітколоже.

Що служить захистом головних органів — маточки й тичинок? Насамперед, пелюстки квітки. Сукупність усіх пелюстків учені називають віночком.

Крім нього, додатковим захистом є чашолистки, що утворюють чашечку квітки. Вона особливо важлива, поки квітка ще не розпустилася й перебуває в стані бутона. Чашолистки не тільки захищають решту частин квітки, але і здатні «підгодовувати» їх, адже клітини чашолистків фотосинтезують. Захисні частини квітки — віночок і чашечку — називають оцвітиною.

Розглядаючи одержаний малюнок, необхідно позначити на ньому всі основ­ні частини квітки яблуні: маточку, тичинки, пелюстки, оцвітину. Порівняємо його з фотографією й порахуємо, зі скількох елементів кожного виду складається квітка яблуні.

Виявляється, що у квітки яблуні чашолистків — п’ять, пелюстків — п’ять, тичинок — десять і п’ять зрослих маточок. Результати підрахунку можна записати коротко: Ч₅П₅Т₁₀М₁. Одержаний запис називають формулою квітки.

IV. Лабораторне дослідження Будова й різноманітність квіток

Мета: ознайомитися з будовою й різноманітністю квіток.

Обладнання й матеріали: колекції або зразки рослин із різними типами квіток, фіксовані квіти, лупа, препарувальний набір, зошит, підручник.

Хід роботи

1. Розгляньте запропоновані вам квітки й порівняйте їхню будову з малюнками в підручнику й таблицями.

2. Знайдіть у квітках маточки, тичинки, оцвітину, квітколоже, квітконіжку.

3. Намалюйте схему будови квітки й позначте квітконіжку, квітколоже, чашечку, віночок, тичинки, маточку.

4. Виберіть із запропонованих квіток ту, котра має тичинки й маточку.

5. Відокремте одну тичинку і знайдіть на ній тичинкову нитку й пиляк. Замалюйте тичинку й позначте на малюнку тичинкову нитку й пиляк.

6. Відокремте маточку. Використовуючи лупу, знайдіть рильце маточки, стовпчик і зав’язь. Зверніть увагу на те, що якщо зав’язь утворена декількома плодолистиками, то на рильці маточки буде видно сліди їхнього зрощення.

7. Замалюйте маточку й позначте на малюнку рильце маточки, зав’язь і стовпчик.

8. Запропоновані вам квітки розділіть на дві групи. В одну з них зберіть квітки з простою оцвітиною, а в другу — квітки з подвійною оцвітиною. Порівняйте їх між собою.

9. Підрахуйте кількість членів оцвітини в запропонованих вам квітках. Зверніть увагу на те, що отримані цифри кратні 3, 4 або 5.

10. Зверніть увагу на симетрію квіток. Знайдіть правильні й неправильні квітки.

11. Зверніть увагу на квітки, у яких є тільки тичинки або тільки маточки (одностатеві квітки) і порівняйте їх із двостатевими квітками.

12. Заповніть таблицю і зробіть висновок, у якому вкажіть, які функції виконують різні частини квітки. Рекомендується розглянути квітки чотирьох-шести рослин.

Порівняльна характеристика квіток різних рослин

IV. Узагальнення, систематизація й контроль знань і вмінь учнів. Дати відповіді на питання

• Що є спорофітом квіткових рослин?
• Де міститься гаметофіт квіткової рослини?
• Як і де зливаються гамети квіткових рослин?
• Як відбувається запліднення у квіткових рослин?
• Як утворюється насінина?
• Як утворюється плід?

Конкурс «Біологічна вікторина»

1. Яка рослина має найбільшу квіт­ку? (Рафлезія Арнольді)

2. Яка рослина має найменшу квіт­ку? (Натотея, діаметр квіт­ки 2—3 мм, росте на о. Корсіка. В Україні — ряска)

3. Який пігмент надає рослині зеле­ного забарвлення? (Хлорофіл)

4. Яке дерево є символом могутнос­ті, здоров'я? (Дуб)

5. Яка рослина має найбільші лист­ки? (Пальма рафія)

6. Який орган рослини називають генеративним? (Квітку)

7. Які частини рослини можуть бути лікарськими? (Усі)

8. Які корені можуть розміщуватися над землею? (Дихальні, опорні)

10. Скільки часу цвіте баобаб? (Одну ніч)

V. Домашнє завдання

Географія

Виконання практ.роботи

Читати параграф 30-32

Опорні конспекти з географії

Географія клас 6 Урок № Дата: ___________

Тема.Атмосферний тиск: причини і наслідки його зміни у тропосфері. Вимірювання атмосферного тиску

Мета:формування знань про атмосферний тиск і причини його змін; ознайомлення з улаштуванням барометра та принципами його роботи; сприяння розумінню важливості спостережень за показниками атмосферного тиску для складання прогнозів погоди.

Тип уроку:комбінований.

Обладнання:атласи, підручники, барометр анероїд, склянка, вода, папір.

Опорні поняття:атмосфера, барометр.

Базові поняття:атмосферний тиск, нормальний атмосферний тиск, принцип роботи барометра, Е. Торрічеллі.

ЗМІСТ УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і вмінь

1. Взаємоперевірка (робота в парах)

Учні обмінюються запитаннями, підготовленими вдома.

IIІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Альтернативні варіанти

Прийом «Проблемне питання»

Наллємо повну склянку води, накриємо її аркушем паперу та швидко перекинемо. Прибираємо руку та бачимо, що вода зі склянки не виливається. Чому?

Прийом «Проблемне питання»

У 1643 р. учень відомого вченого Г. Галілея Еванджеліста Торрічеллі винайшов прилад. Він наповнив ртуттю запаяну зверху скляну трубку та занурив її відкритий кінець у посудину із ртуттю. Спочатку деяка кількість ртуті вилилась, але потім висота стовпчика майже не змінювалась. Запитання: який прилад винайшов Торрічеллі та які висновки він зробив, спостерігаючи за зміною висоти ртуті у приладі?

IV. Вивчення нового матеріалу

Розгорнутий план етапу

1. Атмосферний тиск та його вимірювання.

2. Принципи роботи ртутного барометра та барометра анероїда (робота в групах):

а) прийом «Дерево рішень»;

Кожна група намагається самостійно розгадати принципи роботи барометра.

б) «Відбір головного».

Аналіз рішень груп і вибір оптимальних варіантів.

3. Прогнозування погоди за допомогою спостережень за атмосферним тиском.

4. Зміни атмосферного тиску з висотою. Нормальний атмосферний тиск.

V. Закріплення вивченого матеріалу

1. Прийом «Свої приклади»(робота в парах (групах))

Завдання.Наведіть свої докази того, що атмосферний тиск існує.

2. Прийом «Географічний практикум»

Задача.Якою є відносна висота гори, якщо на її вершині атмосферний тиск дорівнює 550 мм рт. ст., а біля підніжжя — 750 мм рт. ст.?

Розв’язання

1) Обчислюємо різницю тисків біля підніжжя та на вершині:

750 — 550 = 200 (мм рт. ст.).

2) Знаючи, що на кожні 100 м підйому вгору тиск знижується приблизно на 10 мм рт. ст., складаємо пропорцію:

100 м — 10 мм рт. ст.

х м — 200 мм рт. ст.

x = QUOTE = 2000 (м)

VI. Підсумок уроку

Прийом «Мікрофон»

За допомогою умовного мікрофона учні відповідають на запитання, що нового дізналися та чого навчилися сьогодні на уроці.

VII. Домашнє завдання

• Опрацювати текст параграфа.

· Виконувати практичну роботу №5

Додатковий матеріал до уроку

• Альпіністи добре знають про так звану гірську, або висотну, хворобу. Вона починається з висоти 2–3 тис. м над рівнем моря. Спочатку людина відчуває легкий кисневий голод, що проявляється як загальне нездужання, яке супроводжується запамороченням. Потім може виникнути нудота й апатія, втрата свідомості, в найгіршому випадку — смерть. Причина гірської хвороби — киснева недостатність, пов’язана зі зниженням атмосферного тиску. Засіб лікування лише один — спуститися вниз.

• Полюс холоду в Антарктиді знаходиться на висоті 3488 м над рівнем океану. Поблизу нього розташована полярна станція «Восток». Людина в цій точці Антарктиди почувається ніби на вершині Ельбрусу: атмосферний тиск 440 мм рт. ст., вдвічі менше кисню. Через нестачу кисню дихання швидке, пульс прискорений. Людина задихається, навіть якщо кілька разів сплесне в долоні. Новоприбулих на станцію на кілька днів кладуть у ліжко як хворих, не дозволяючи рухатись. І все-таки декого з діагнозом «гірська хвороба» доводиться відправляти «вниз» — до обсерваторії «Мирний», що розташована на березі океану.

• Для вимірювання висоти за допомогою атмосферного тиску використовують особливий барометр — висотомер (альтиметр). Він має дві шкали, за якими можна дізнатися атмосферний тиск і висоту над рівнем моря.

Тема. Вітер: причини виникнення, напрямки, сила, швидкістьвітру, їхвизначеннясучаснимиприладами й на око (візуально). Місцевівітри

Мета: формування знань про вітер і причини його утворення; розвиток навичок визначення напрямку та сили вітру, будування та аналізування рози вітрів; сприяння розумінню учнями важливості спостереження та вивчення вітрів.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: атласи, підручники, модель флюгера.

Опорніпоняття: атмосфернийтиск, температура повітря, поясиатмосферноготиску, флюгер.

Базовіпоняття: вітер, роза вітрів, бриз.

ЗМІСТ УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізаціяопорнихзнань і вмінь

Прийом «Вірю — не вірю»

• Чивіритеви в те, що за допомогою барометра можна не лишевимірятиатмосфернийтиск, але й визначитивисотумісцевості?

• Чивіритеви в те, що на вершині гори тискменший, ніжбіляїїпідніжжя?

• Чивіритеви в те, щонагрітеповітрялегше за холодне?

• Чивіритеви в те, щоповітряпереміщається з областей низькоготиску в область високого?

• Чивіритеви в те, щозмінатемператури й тиску є причиною постійногопереміщенняповітря?

IIІ. Мотиваціянавчальної та пізнавальноїдіяльності

Прийом «Проблемнепитання»

Пам’ятаєтемультфільм про Вінні-Пуха таП’ятачка та їхбесіду про причини вітру? Вінні-Пух стверджував, щовітерпіднімається тому, що дерева махаютьсвоїмигілками. Ні, заперечитеви, якразнавпаки! А який же тодівічнийдвигунприводить у рухповітря? Та як пояснити, щотакевітер?

IV. Вивчення нового матеріалу

Розгорнутий план етапу

1. Щотакевітер?

а) Прийом «Мозкова атака».

Варіантизаписуються на дошці.

б) «Найкращийвибір».

Аналіззапропонованихваріантів, формулюванняостаточноговизначеннявітру.

2. Причини утвореннявітру:

а) аналізсхеми «Утворення бризу» в підручнику;

б) побудовалогічноголанцюжка.

2. Прилад для вимірюваннясили та напрямкувітру. Демонстрація макета. (Якщовідсутній — зображення в підручнику)

Вивченнявітрів. Побудова «розивітрів». Аналізрозивітрів.

V. Закріпленнявивченогоматеріалу

1. Прийом «Географічний практикум»

Завдання. Побудуйте та проаналізуйте розу вітрів за даними, наведеними в таблиці.

VI. Підсумок уроку

Учнівідповідають на запитання.

• Щотакевітер?

• Назвітьголовну причину утвореннявітру.

• Чомунеобхідноспостерігати та вивчативітри?

VII. Домашнєзавдання

• Опрацювати текст параграфа.

• Об’єднатися в групи, принести аркушпаперу формату А3, маркери, фломастери.

• П’ятьомучням (найсильнішим) заздалегідьпідготуватися з питання «Постійні та зміннівітри».

Додатковийматеріал до уроку

• «Полюс вітрів» Землізнаходиться на берегах ЗемліАделі в Антарктиді. Швидкістьвітру тут перевищує 100 км на годину, а в окреміперіоди — навітьсягає 320 км/год.

• Упродовжстоліть люди використовувалиенергіювітру, будуючивітряки, за допомогоюяких мололи зерно та качали воду. У Нідерландах і на сходіАнглії за допомогоювітряківвідкачують воду й осушують болота. У багатьохчастинахсвіту вони й сьогодніприводять у дію насоси, щовідкачують воду з колодязів і дренажних канав. Сьогодніенергіювітрувикористовують для виробленняелектроенергіївітряними генераторами. Вітер — цетакеджерелоенергії, яке ніколи не вичерпується і не забруднюєнавколишнєсередовище. Убільшостівітряків є високавежа з установлениминагорівеличезними, завдовжки 20 м, лопатями. Обертаючисьпіддієювітру, вони змушуютьобертатися генератор, щовиробляєелектроенергію. Вітрякивстановлюють на відкритих, піднятихмісцевостях, щоб сила вітрувикористовувалася максимально.

Тест 6 клас географія

1. Найвища температура за останній період називається _____________

2. Над тропосферою розташований наступний шар — _______________

3. 22 червня — день ____________________________________________

4. Теплові пояси, в яких упродовж усього року спостерігаються низькі температури повітря,— _________________________________________________________

5. Умовна лінія, над якою сонце знаходиться в зеніті 22 грудня,— _____

6. Крім кута падіння сонячних променів, температура повітря також залежить від тривалості _________________________________________________________

7. Найнижчу температуру за певний період називають ______________

8. В атмосфері на висоті 20–50 км знаходиться ____________________

9. 22 грудня — день ___________________________________________

10. Теплові пояси, в яких чітко простежується зміна чотирьох пір року,— __________________________________________________________________

11. Умовна лінія, над якою сонце знаходиться в зеніті 22 червня,— _____

12. Крім кута падіння сонячних променів, температура повітря залежить також від характеру _________________________________________________________

Математика

1) Підручник Істер

№1519, 1518, 1545 (1,2)

2) Підручник Істер

№1531, 1532, 1303 (1,2)

3) Підручник Мерзляк

№1316, 1302, 1303

4) Підручник Мерзляк

№1387, 1388, 1146