Методика здійснення аналізу прибуткоутворюючих факторів. Факторний аналіз зміни обсягів виробництва і собівартості продукції

Головним етапом аналітичної роботи, пов’язаної з оцінкою ділової активності, є дослідження факторів, які впливають на прибуток: обсягів реалізації і собівартості продукції.Можливі два варіанти методики аналізу реалізації продукції. Якщо виручку на підприємстві визначають по відвантаженні товарної продукції, то баланс товарної продукції буде таким:

ГП_п + ТП = РП + ГП_к.

Звідси РП = ГП_п + ТП — ГП_к,

де ГП_п, ГП_к — залишки готової продукції на складах відповід­но на початок і кінець періоду; ТП — вартість випуску товарної продукції; РП — обсяг реалізації продукції за звітний період.

Якщо виручку визначають після сплати відвантаженої продук­ції, то товарний баланс можна записати так:

ГП_п + ТП + ВТ_п = РП + ВТ_к + ГП_к.

Звідси РП = ГП_п + ТП + ВТ_п – ВТ_к – ГП_к,

де ВТ_п, ВТ_к — залишки відвантаженої продукції на початок і кінець періоду.

Розрахунок впливуфакторів на обсяг реалізації продукції здійснюється порівнянням фактичних рівнів факторних показників з плановими та визначенням абсолютних і відносних приростів кожного з них.Необхідно також ураховувати:*зміни кількості реалізованої продукції;*зміни ціни реалізації.

Якщо виручку V_p подати як добуток ціни р і кількості реалізованої продукції q, то її величина за базисний (плановий) та за звіт­ний періоди дорівнюватиме:

.

Виходячи з цього розрахунок впливу першого фактора (при незмінних цінах) на зміну виручки від реалізації здійснюється так:

ΔV_p = p₀ · q₁ – p₀ · q₀ = p₀(q₁ – q₀) = p₀ · Δq.

Розрахунок впливу зміни ціни реалізації (при незмінній кількості проданої продукції) на зміну виручки виконують за таким алгоритмом:

ΔV_p = p₁ · q₀ – p₀ · q₀ = q₀(p₁ – p₀) = q₀ · Δp.

Враховуючи те, що визначальною умовою реалізації є виробництво, особливу увагу приділяють факторам, що впливають на обсяг виробництва продукції. Їх можна об’єднати в три групи:*забезпеченість п-ва основними засобами та ефективне їх використання;*забезпеченість п-ва сировиною і матеріалами та ефективність їх використання;*забезпеченість п-ва трудовими ресурсами та ефективність їх використання.

головною метою аналізу собівартості продукції є виявлення можливостей більш раціонального використання виробничих ресурсів, зниження витрат на виробництво та реалізацію і забезпечення зростання величини прибутку.

Аналіз собівартості продукції здійснюється за такою схемою:*визначають абсолютні та відносні відхилення показників собівартості від аналогічних показників плану і минулих років;*здійснюють оцінку зміни структури собівартості, визначають відхилення частки окремих статей витрат від аналогічних даних плану і минулих років, розраховують вплив цих відхилень на підсумковий показник. *визначають рівень витрат на 1 грн товарної продукції.

Загальна сума витрат може змінюватися за рахунок обсягів виробництва продукції в цілому по п-ву V_в, рівня змінних витрат на одиницю продукції Р_з.в і суми постійних витрат на весь випуск продукції ПВ, тобто:

.

Важливий узагальнюючий показник собівартості продукції — витрати на одну грошову одиницю товарної продукції.Якщо собівартість товарної продукції подати як суму добутків собівартості одиниці продукції по кожному найменуванню продукції на кількість виробів, а обсяг товарної продукції — як добуток кількості продукції на її ціну, то формула для розрахунку рівня витрат на одну грошову одиницю продукції буде такою:

де q_i — кількість виробів у натуральних одиницях виміру і-го виду товару; c_i — собівартість одного виробу; p_i — ціна продукції; n — кількість видів товару в номенклатурі.

Безпосередній вплив на зміни рівня витрат на одну грошову одиницю продукції здійснюють п’ять факторів, які перебувають з ним у прямій функціональній залежності:*структура виготовленої продукції;*обсяг виробництва в натуральних показниках;*рівень витрат на виробництво окремих виробів;*ціни та тарифи на спожиті матеріальні ресурси;*ціни на продукцію.