Главная Обратная связь
Дисциплины:
Архитектура (936)
Биология (6393)
География (744)
История (25)
Компьютеры (1497)
Кулинария (2184)
Культура (3938)
Литература (5778)
Математика (5918)
Медицина (9278)
Механика (2776)
Образование (13883)
Политика (26404)
Правоведение (321)
Психология (56518)
Религия (1833)
Социология (23400)
Спорт (2350)
Строительство (17942)
Технология (5741)
Транспорт (14634)
Физика (1043)
Философия (440)
Финансы (17336)
Химия (4931)
Экология (6055)
Экономика (9200)
Электроника (7621)
АНАЛІЗ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
|
|
1. Результат роботи сільськогосподарських підприємств істотно залежить від:
1) суми отриманого прибутку;
2) розподілу прибутку;
3) умов виробництва;
4) кількості робочого персоналу.
2. Найбільше на результат господарської діяльності аграрних підприємств впливають:
1) типи ґрунтів, особливість клімату, рельєф місцевості, рослинництво;
2) принципи та методи обліку, які використовуються під час діяльності підприємства;
3) методи аналізу постачання підприємства матеріальними цінностями;
4) всі відповіді вірні.
3. Для характеристики стану ґрунту використовують такі показники:
1) вміст гумусу, мікроелементи в ґрунті;
2) потужність гумусового шару, частка угідь потребують вапнування і гіпсування, механічний склад ґрунту;
3) якісна оцінка сільськогосподарських угідь у балах, середній розмір полів;
4) всі відповіді вірні.
4. Спеціалізація – це:
1) форма суспільного поділу праці, як між галузями і сферами суспільного виробництва, так і в середині галузі на всіх стадіях виробничого процесу;
2) поділ праці за виробничими підрозділами;
3) утворення спеціалізації відділу чи служби економічного аналізу;
4) всі відповіді вірні.
5. Коефіцієнт спеціалізації на підприємстві обчислюється за:
1) виробленою продукцією;
2) собівартістю продукції;
3) товарною продукцією;
4 ) немає вірної відповіді.
6. Обсяг валової продукції залежить від:
1) спеціалізації господарства та його фондооснащеності, рівня енергозабезпеченості й енергоозброєності праці;
2) обсягу та структури товарної продукції;
3) показників оцінки розміру підприємства;
4) всі відповіді вірні.
7. Додатковими показниками, що характеризують спеціалізацію сільськогосподарських підприємств є:
1) структура посівних площ, структура поголів’я худоби, структура витрат праці;
2) енергозабезпеченість, вартість добрив на 1 га;
3) рівень цін, чисельність працівників, продуктивність праці;
4) всі відповіді вірні.
8. Якщо коефіцієнт спеціалізації знаходиться в межах від 0,6-0,8, то це означає, що підприємство має:
1) низький рівень спеціалізації;
2) середній рівень спеціалізації;
3) поглиблений рівень спеціалізації;
4) господарство не має спеціалізованого напрямку.
9. Екстенсивний шлях – це:
1) збільшення виробництва, яке досягнуто за рахунок збільшення посівної площі та поголів’я худоби при незмінному якісному рівні техніки, технології та організації виробництва;
2) збільшення тривалості роботи, скорочення цілозмінних і внутрішньо змінних втрат робочого часу;
3) впровадження нових сортів насіння, а також збільшення поголів’я тварин і зміна організації виробництва;
4) немає вірної відповіді.
10.Рівень інтенсивності сільського господарства характеризується такими показниками:
1) сукупні затрати живої і уречевленої праці або річні затрати на виробництво продукції;
2) фондоозброєність, урожайність культур;
3) собівартість та рівень рентабельності;
4) немає вірної відповіді.
11.Рівень рентабельності розраховується, як:
1) відношення матеріальних затрат до обсягу виробництва продукції;
2) відношення чистого прибутку до виробничої собівартості і помножено на 100;
3) відношення матеріальних затрат до собівартості виробленої продукції і помножено на 100;
4) немає вірної відповіді.
12.Економічна ефективність інтенсифікації характеризується такими показниками:
1) обсягом виробництва валової продукції, валового і чистого доходів на одиницю площі сільськогосподарських угідь та гривню виробничих ресурсів, ростом продуктивності праці і зниженням собівартості продукції;
2) об’ємом основних виробничих фондів, витратами праці та сумою виробничих витрат;
3) обсягом товарної продукції, вартістю основних фондів, собівартістю реалізованої продукції;
4) відношення матеріальних затрат до собівартості виробленої продукції і помножено на 100.
13.Умови виробництва можна розподілити на такі групи:
1) природні і кліматичні умови, економічні умови виробництва, місце розташування господарства;
2) рівень інтенсифікації виробництва та його ефективність;
3) структура посівних площ, структура поголів’я худоби, структура витрат праці;
4) немає вірної відповіді.
14.Для оцінки рівня спеціалізації виробництва розраховують:
1) коефіцієнт надходження;
2) коефіцієнт спеціалізації;
3 ) коефіцієнт вибуття;
4) коефіцієнт виробництва валової продукції.
15. Для оцінки економічної ефективності спеціалізації необхідно:
1) паралельно зіставити показники спеціалізації і ефективності виробництва;
2) розрахувати коефіцієнт спеціалізації;
3) визначити, які фактори впливають на економічну ефективність спеціалізації;
4) всі відповіді вірні.
16. При оцінці місця розташування господарства вивчають:
1) відстань від обласного і районного центру, залізничних станцій, пристаней, постачальницьких, збутових, ремонтних підприємств;
2) забезпеченість підприємства земельними і трудовими ресурсами;
3) забезпеченість основними і оборотними фондами;
4) немає вірної відповіді.
17.Основним показником, що характеризує спеціалізацію підприємства є:
1) структура товарної продукції;
2) обсяг виробництва;
3) продуктивність праці;
4) структура поголів’я худоби.
18.Інтенсифікація досягається шляхом:
1) розширення посівних площ;
2) збільшення поголів’я тварин;
3) впровадження досягнення науково-технічного прогресу;
4) немає вірної відповіді.
19.Коефіцієнт спеціалізації розраховується за формулою:
1) 
;
2) 
;
3) 
;
4) 
.
20.Розораність сільськогосподарських угідь показує:
1) частку площі ріллі та перелогів до всієї площі землі;
2) частку площі ріллі в обробітку по відношенню до всієї площі землі сільськогосподарського використання;
3) частку площі ріллі, перелогів та пару до всієї площі землі;
4) немає вірної відповіді.
21.Трансформація угідь це…
1) процентне співвідношення угідь земельного фонду до їх загальної площі;
2) перехід одних видів угідь в інші;
3) розподіл загальної посівної площі;
4) немає вірної відповіді.
22.Структура земельного фонду це:
1) процентне співвідношення угідь земельного фонду до їх загальної площі;
2) перехід одних видів угідь в інші;
3) розподіл загальної посівної площі;
4) немає вірної відповіді.
23.Однією із найважливіших складових аналізу використання земельних угідь є:
1) вивчення ступеня використання орних земель і обґрунтування їх розширення (скорочення), наявності науково обґрунтованих сівозмін і рівня їх освоєння;
2) визначення усіх угідь незалежно від призначення і рівня їх освоєння;
3) визначення структури сільськогосподарських угідь;
4) всі відповіді вірні.
24.Завданнями аналізу земельних ресурсів є:
1) оцінка відповідності використання земельних угідь чинному законодавству;
2) оцінка наявності науково обґрунтованих сівозмін і рівня їх освоєння; визначення технологічної, економічної, екологічної та соціальної ефективності використання земель і можливостей її підвищення;
3) визначення структури угідь та шляхів їх поліпшення; вивчення ступеня використання орних земель й обґрунтування їх розширення (скорочення);
4) вірні відповіді 2 і 3.
25.Підтвердженням покращення ефективності використання земельних угідь є:
1) збільшення площі с-г угідь;
2) збільшення питомої ваги сіножатей, пасовищ;
3) збільшення виходу валової продукції у співставних цінах на 100 га с.г. угідь;
4) підвищення рентабельності галузі рослинництва.
26.Урожайність –це:
1) розмір певної продукції рослинництва, що припадає на одиницю зібраної площі культури;
2) розмір земельних угідь, що припадає на одиницю певної продукції рослинництва;
3) розмір певної продукції, що припадає на одиницю площі;
4) немає вірної відповіді.
27.Ступінь меліорованості земель розраховується як:
1) відношення площі ріллі і багаторічних насаджень на площу сільськогосподарських угідь;
2) відношення площі меліорованих земель до загальної площі сільськогосподарських угідь;
3) відношенням посівної площі разом з площею повторних посівів до посівної площі господарства;
4) немає вірної відповіді.
28. Коефіцієнт повторного використання земель визначається:
1) діленням площі ріллі і багаторічних культурних насаджень на площу сільськогосподарських угідь;
2) відношенням площі меліорованих земель до загальної площі сільськогосподарських угідь;
3) відношенням посівної площі разом з площею повторних посівів до посівної площі господарства;
4) немає вірної відповіді.
29.Ступінь господарського використання землі розраховується:
1) відношенням площі ріллі і багаторічних культурних насаджень на площу сільськогосподарських угідь;
2) відношенням площі сільськогосподарських угідь на всю земельну площу господарства;
3) відношенням посівної площі разом з площею повторних посівів до посівної площі господарства;
4) немає вірної відповіді.
30.Яка з наведених якісних характеристик землі є економічною:
1) запас поживних речовин;
2) урожайність;
3) вологість;
4) засоленість.
31.До натуральних показників ефективності використання землі відносять:
1) урожайність сільськогосподарських культур;
2) виробництво окремих видів тваринницької продукції на 100 га відповідних земельних угідь;
3) виробництво валової продукції в порівнянних цінах;
4) вірні відповіді 1 і 3.
32.До вартісних показників ефективності використання землі відносять:
1) виробництво валової продукції в порівнянних цінах;
2) товарної продукції в поточних цінах реалізації;
3) чистої продукції і прибутку в розрахунку на гектар сільськогосподарських угідь;
4) всі відповіді вірні.
33.Якими показниками оцінюється вигідність кормових культур:
1) виходом кормо-протеїнових одиниць з 1 га та собівартістю їх 1 ц;
2) урожайністю кормових культур;
3) рівнем рентабельності їх виробництва;
4) прибутком з 1 га кормових угідь.
34.Показник - виробництво валової продукції в порівнянних цінах відносять до:
1) вартісних показників ефективності використання землі;
2) натуральних показників ефективності використання землі;
3) показників забезпеченості земельними ресурсами;
4) немає вірної відповіді.
35.Показник -виробництво товарної продукції і прибутку в розрахунку на гектар сільськогосподарських угідь відносять до:
1) показників забезпеченості земельними ресурсами;
2) натуральних показників ефективності використання землі;
3) вартісних показників ефективності використання землі;
4) немає вірної відповіді.
36.Показник - урожайність сільськогосподарських культур відносять до:
1) показників забезпеченості земельними ресурсами;
2) натуральних показників ефективності використання землі;
3) вартісних показників ефективності використання землі;
4) немає вірної відповіді.
37.Природною здатністю грунту забезпечувати потребу у поживних речовинах протягом усього періоду їх росту і розвитку називається:
1) збалансованість грунту;
2) родючість грунту;
3) поживність грунту;
4) вірні відповіді 1 і 3.
38.Природна родючість :
1) характеризується здатністю грунту забезпечувати рослини необхідними поживними речовинами за рахунок запасу, створеного внаслідок грунтоутворюючих процесів, а також визначається кліматичними умовами;
2) створюється у процесі виробництва матеріальних благ, коли людина своєю діяльністю намагається поліпшити фізико-хімічні і біологічні властивості грунту;
3) є наслідок економічної єдності природної і штучної родючості;
4) немає вірної відповіді.
39.Загальна площа ріллі визначається як:
1) сума площ посівів культур та площ пару;
2) сума площ посівів культур, площ пару та перелогів;
3) сума площ перелогів та площ пару;
4) немає вірної відповіді.
40.Прибуток з 1 ц технічних і продовольчих культур розраховується як:
1) різниця між капітальними вкладеннями та виручкою;
2) різниця між ціною реалізації 1 ц та урожайністю культури з 1 га;
3) різниця між ціною реалізації 1 ц та собівартістю 1 ц;
4) немає правильної відповіді.
41. Резерви покращення використання сільськогосподарських угідь поділяються на:
1) натуральні та економічні;
2)екологічні та соціальні;
3) соціальні та економічні;
4) екологічні та натуральні.
42.Для розрахунку впливу чинників на ефективність використання земельного фонду застосовують:
1) дисперсійний аналіз;
2) прямолінійний аналіз;
3) багатофакторний аналіз;
4) всі відповіді вірні.
43.Такі категорії працівників як, робітники, учні, інженерно-технічний персонал, службовці, молодший обслуговуючий персонал (МОП) і персонал охорони відносяться до категорій:
1) основний персонал;
2) невиробничий персонал;
3) сезонні робітники;
4) допоміжний персонал.
44.Аналіз якісного складу трудових ресурсів проводять за показниками:
1) вік і стать, кваліфікація, освіта, трудовий стаж;
2) стать і вік, плинність, забезпеченість робочою силою;
3) освіта, спеціальність, оборот по прийому;
4)стаж роботи, постійність складу робітників.
45.Який показник характеризує рух трудових ресурсів:
1) коефіцієнт обігу;
2) коефіцієнт загального обороту;
3) величина фонду робочого часу;
4) коефіцієнт звільнення.
46.Коефіцієнт обороту з приймання розраховується за формулою:
1) кількість прийнятих та звільнених з роботи працівників / середньооблікова чисельність працівників;
2) кількість прийнятих на роботу працівників / середньооблікова чисельність працівників;
3) середньооблікова чисельність працівників / кількість прийнятих на роботу працівників;
4) середньооблікова чисельність працівників * кількість прийнятих на роботу працівників.
47.До трудових ресурсів належать:
1) частина населення, яка працює на підприємствах;
2) частина населення, яка шукає роботу;
3) частина населення, яка має необхідний фізичний розвиток, володіє знаннями і досвідом роботи в народному господарстві;
4) всі відповіді вірні.
48.Коефіцієнт обороту з приймання, коефіцієнт обороту зі звільнення, коефіцієнт загального обороту, коефіцієнт плинності кадрів це показники:
1) руху трудових ресурсів;
2) використання фонду робочого часу;
3) ефективності використання трудових ресурсів;
4) показники структури трудових ресурсів.
49.Питома трудомісткість розраховується за формулою:
1) обсяг виробленої (або товарної) продукції / відпрацьовано всіма робітниками люд-год;
2) відпрацьовано всіма робітниками люд-год / обсяг виробленої (або товарної) продукції;
3) обсяг виробленої (або товарної) продукції / чисельність працівників;
4) чисельність працівників / відпрацьовано всіма робітниками люд-год.
50.Забезпеченість господарства робочою силою характеризують такі показники:
1) поголів’я худоби з розрахунку на одного працівника (в ум. головах);
2) площа земельних ресурсів, посівів с/г культур в розрахунку на одного працівника;
3) затрати праці в люд-год, люд-днях в розрахунку на одного працівника;
4) всі відповіді вірні.
51.Коефіцієнт плинності кадрів це:
1) відношення кількості звільнених за власним бажанням та за порушення трудової дисципліни до середньооблікової чисельності працівників;
2) відношення середньооблікової чисельності працівників до кількості звільнених за власним бажанням та за порушення трудової дисципліни;
3) відношення середньооблікової чисельність працівників до кількості прийнятих на роботу працівників;
4) відношення середньооблікової чисельність працівників до кількості працівників, які пропрацювали увесь рік.
52.Коефіцієнт постійності складу персоналу підприємства розраховується за формулою:
1) відношення кількості звільнених робітників до фонду робочого часу;
2) відношення середньооблікової чисельність працівників до кількості працівників, які пропрацювали увесь рік;
3)середньооблікової чисельність працівників;3) відношення кількості працівників, які пропрацювали увесь рік до
4) відношення середньооблікової чисельності працівників до кількості звільнених за власним бажанням та за порушення трудової дисципліни.
53.Сезонні працівники – це працівники, які:
1) зараховуються до складу трудового колективу тимчасово на термін до 1-го місяця;
2) зараховуються до складу трудового колективу тимчасово на термін до 2-ох місяців;
3) зараховуються до складу трудового колективу на період від 2-ох до 6-ти місяців;
4) зараховуються до складу трудового колективу тимчасово на термін до 3-ох місяців.
54.Робітники і службовці, які працюють на сільськогосподарських підприємствах класифікують за категоріями:
1) постійні, тимчасові і сезонні працівники;
2) робітники, учні, службовці;
3) інженерно-технічний персонал;
4) всі відповіді вірні.
55.Джерелами аналізу ефективності використання трудових ресурсів є:
1) дані аналітичного і первинного обліку;
2) Ф. 50 с.г. «Основні економічні показники роботи сільськогосподарського підприємства»;
3) звіт про використання робочого часу;
4) звіт про фінансові результати.
56.Які показники характеризують забезпеченість підприємства робочою силою:
1) середньооблікова чисельність працівників;
2) середньогодинний виробіток 1 робітника;
3) відпрацьовано всіма робітниками людино-днів кваліфікаційний рівень робітників;
4) немає вірної відповіді.
57.Які фактори впливають на зміну середньорічного виробітку одного працівника:
1) кількість відпрацьованих днів, тривалість зміни;
2) вартість валової продукції, кількість робітників;
3) витрати праці, вартість товарної продукції;
4) кількість відпрацьованих днів, тривалість робочого дня, виробіток за 1 годину.
58.Трудомісткість продукції – це:
1) показник, що характеризує затрати робочого часу на виробництво одиниці або всього обсягу виготовленої продукції;
2) показник, який характеризує співвідношення обсягу продукції, робіт та послуг з одного боку і кількості праці, витраченої на виробництва цього обсягу з іншого боку;
3) показник, який розраховується як відношення товарної продукції до чисельності працівників;
4) показник, який розраховується як відношення чисельності працівників до товарної продукції.
59.Як розраховується коефіцієнт обороту зі звільнення:
1) відношення кількості звільнених працівників за власним бажанням і за порушення трудової дисципліни до середньоспискової чисельності працівників;
2) відношення кількості звільнених працівників до прийнятих на роботу;
3) відношення кількості звільнених працівників до середньоспискової чисельності працівників;
4) відношення середньооблікової кількості працівників до кількості звільнених працівників.
60.Завданням аналізу фонду оплати праці є:
1) систематичний контроль за ефективним використанням робочого часу;
2) вчасно здійснювати виплату заробітної плати робітникам;
3) виявлення можливостей економії коштів за рахунок росту продуктивності і зниження трудомісткості продукції;
4) всі відповіді вірні.
61.Відносна економія (перевитрата) фонду заробітної плати обчислюється:
1) шляхом зіставлення фактично нарахованої заробітної плати з плановою (базисною) величиною;
2) як різниця між фактично нарахованою заробітною платою та плановим (базисним) фондом;
3) як різниця між фактично нарахованою заробітною платою та плановим (базисним) фондом, скорегованим на фактичний темп зміни (зростання, зниження) обсягу виробництва;
4) не має правильної відповіді.
62.Абсолютна економія (перевитрата) фонду заробітної плати обчислюється:
1) шляхом зіставлення фактично нарахованої заробітної плати з плановою (базисною) величиною;
2) як різниця між фактично нарахованою заробітною платою та плановим (базисним) фондом;
3) як різниця між фактично нарахованою заробітною платою та плановим (базисним) фондом, скорегованим на фактичний темп зміни (зростання, зниження) обсягу виробництва;
4) не має правильної відповіді.
63.Вкажіть фактори, які впливають на зміну фонду заробітної плати:
1) чисельність робітників і середньорічна заробітна плата 1 робітника;
2) кількість відпрацьованих днів 1 робітником за рік і середньоденна заробітна плата 1 робітника;
3) тривалість робочого дня і середньоденна заробітна плата;
4) перевиконання норм виробітку, кількість і якість витраченої праці.
64. Показником ефективності витраченої праці є:
1) кількість відпрацьованих днів у місяці;
2) коефіцієнт використання річного фонду робочого часу;
3) коефіцієнт трудомісткості;
4) кількість відпрацьованих днів у році.
65.Можливий фонд робочого часу визначається виходячи з:
1) явок і неявок персоналу протягом досліджуваного періоду і характеризує весь робочий час, який має у своєму розпорядженні колектив підприємства;
2) різниці між календарним фондом і кількістю святкових та вихідних днів, що припадають на досліджуваний період;
3) робочого часу, який за ідеальних умов міг би бути використаний колективом підприємства у досліджуваному періоді відповідно до трудового законодавства;
4) планового фонду за мінусом числа днів невиходу працівників на роботу з причин, що не піддаються нормуванню.
66.Календарний фонд робочого часу дорівнює:
1) числу працівників, помноженого на коефіцієнт постійності кадрів;
2) числу працівників, помноженого на кількість календарних днів за рік;
3) коефіцієнту використання робочого часу, помноженого на кількість працівників;
4) немає правильної відповіді.
67.На підвищення продуктивності праці впливає:
1) удосконалення управління, організації виробництва і праці;
2) кількість працюючих;
3) адміністративна політика підприємства;
4) зниження собівартості.
68.Трудомісткість продукції – це показник, що характеризує:
1) затрати робочого часу на виробництво одиниці продукції;
2) виробництво виробленої продукції за рік;
3) виробництво виробленої продукції за місяць;
4) вартісний показник трудових ресурсів.
69.Постійні працівники-це:
1) всі працівники які є на підприємстві;
2) це ті, які є членами підприємства, або по прийнятті на роботу на тривалий термін;
3) будь-які працівники підприємства;
4) загальна кількість працівників, яка є у списках підприємства.
70.Обліковий склад працівників підприємства - це:
1) всі працівники, прийняті на постійну роботу;
2) всі працівники, прийняті на постійну та сезону роботу;
3) всі працівники, прийняті на постійну, сезонну, а також на тимчасову роботу на термін один день і більш з дня їх зарахування на роботу;
4)всі працівники, прийняті на сезону та тимчасову роботу.
71.Зміни особового складу працівників відображають в таких документах:
1) облікових листах;
2) наказах;
3) виписках;
4) всі відповіді вірні.
72.Аналіз використання матеріальних ресурсів характеризується показниками:
1) матеріаломісткість;
2) матеріаловіддача;
3) матеріалозабезпеченість;
4) вірні відповіді 1 і 2.
73.Матеріаломісткість продукції визначається як:
1) відношення виробленої продукції до матеріальних ресурсів;
2) відношення матеріальних ресурсів до виробленої продукції;
3) відношення базисних матеріальних витрат до фактичних матеріальних витрат;
4) немає вірної відповіді.
74.Матеріаловіддача визначається як відношення:
1) матеріальних ресурсів до виробленої продукції;
2) матеріальних витрат до виробленої продукції;
3) матеріальних ресурсів до валового доходу;
4) виробленої продукції до матеріальних ресурсів.
75. Які коефіцієнти використовуються для аналізу використання матеріальних ресурсів:
1) коефіцієнт матеріальних витрат, коефіцієнт оборотності запасів, тривалість оборотності запасів;
2) коефіцієнт фінансової залежності та незалежності;
3) коефіцієнт реінвестування, коефіцієнт зносу;
4) коефіцієнт ліквідності та платоспроможності.
76.Коефіцієнт співвідношення темпів росту об`єму виробництва і матеріальних затрат розраховують шляхом:
1) діленням товарної продукції на індекс матеріальних затрат;
2) множенням товарної продукції на індекс матеріальних затрат;
3) діленням індексу матеріальних затрат на товарну продукцію;
4) немає вірної відповіді.
77.Відношення матеріальних витрат до повної собівартості випущеної продукції це:
1) матеріаломісткість;
2) питома вага матеріальних затрат у собівартості;
3) коефіцієнт оборотності запасів;
4) матеріалозабезпеченість.
78.Тривалість оборотності запасів визначається у:
1) місяцях;
2) годинах;
3) днях;
4) хвилинах.
79.Питома вага матеріальних затрат у собівартості визначається:
1) повна собівартість на матеріальні затрати;
2) матеріальні затрати на повну собівартість випущеної продукції;
3) виробнича собівартість на матеріальні затрати;
4 немає вірної відповіді.
80.Матеріальні ресурси являють собою:
1) запаси предметів праці, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва та адміністративних потреб;
2) засоби, що використовуються тривалий час у виробництві;
3) засоби, що використовуються для обслуговування виробництва та адміністративних потреб;
4) немає вірної відповіді.
81.Однією з характеристик матеріальних ресурсів є те, що вони:
1) повністю переносять свою вартість на витрати підприємства;
2) не переносять своєї вартості на витрати підприємства;
3) частково переносять вартість на новостворену продукцію;
4) немає вірної відповіді.
82.У процесі аналізу матеріальних ресурсів визначають:
1) обсяги та асортимент партій, що постачаються;
2) якість отриманих від постачальників матеріалів;
3) відстань і тривалість транспортування матеріальних ресурсів, терміни та ритмічність поставок;
4) всі відповіді вірні.
83.Одним із джерел економії матеріальних ресурсів є:
1) зниження питомої матеріаломісткості продукції;
2) збільшення питомої матеріаломісткості продукції;
3) зниження питомої матеріаловіддачі;
4) немає вірної відповіді.
84.Показник матеріаломісткості продукції характеризує:
1) скільки матеріальних витрат необхідно використати на виробництво одиниці продукції;
2) віддачу матеріалів, тобто скільки вироблено продукції на кожну гривню використаних матеріальних ресурсів;
3) скільки матеріальних витрат не використано на виробництво одиниці продукції;
4) немає вірної відповіді.
85.Показник матеріаловіддача продукції характеризує:
1) скільки матеріальних витрат необхідно використати на виробництво одиниці продукції;
2) віддачу матеріалів, тобто скільки вироблено продукції на кожну гривню використаних матеріальних ресурсів;
3) скільки матеріальних витрат не використано на виробництво одиниці продукції;
4) скільки матеріальних витрат затрачено на виробництво одиниці продукції.
86.Яким показником виступає матеріаломісткість:
1) кількісним;
2) якісним;
3) вартісним;
4) виробничим.
87.Тривалість оборотності запасів визначається:
1) відношенням індексу валової продукції до індексу матеріальних затрат;
2) діленням вартості виробленої продукції на суму матеріальних ресурсів;
3) відношенням 365 днів до коефіцієнта оборотності запасів;
4) відношенням коефіцієнта оборотності запасів до 365 днів.
88.Основні засоби - це:
1) матеріальні активи, які підприємство утримує з метою їх використання у процесі виробництва, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року;
2) кошти, які використовуються більше року і свою вартість переносять на вартість виробленої продукції частинами у вигляді амортизаційних відрахувань;
3) кошти, які використовуються більше ніж операційний цикл;
4) сукупність засобів праці, які існують у сфері матеріального виробництва для забезпечення виробничого процесу.
89.Фондовіддача показує:
1) виробництво продукції на 1 гривню вартості основних засобів;
2) скільки прибутку від основної діяльності припадає на одиницю вартості основних засобів;
3) скільки в середньому використовується на підприємстві основних засобів для випуску продукції вартістю в 1 гривню;
4) немає вірної відповіді.
90.Для підвищення фондовіддачі необхідно, щоб:
1) темпи зростання фондоозброєності випереджали темпи зростання продуктивності праці;
2) темпи зростання продуктивності праці випереджали темпи зростання фондоозброєності;
3) темпи зростання фондозабезпеченості випереджали темпи зростання продуктивності праці;
4)вартість фондів постійно зростала.
91.Інтенсивне поліпшення використання основних засобів характеризується:
1) підвищенням завантаження устаткування та збільшення рівня використання їх потужностей;
2) безперебійним постачанням підприємствам сировини, матеріалів, палива, електроенергії;
3) збільшенням тривалості роботи, скороченні цілозмінних і внутрішньо змінних втрат робочого часу, підвищення коефіцієнта змінності;
4) всі відповіді вірні .
92. Суть екстенсивного поліпшення використання основних засобів полягає у:
1) збільшенні тривалості роботи, скороченні цілозмінних і внутрішньо змінних втрат робочого часу, підвищення коефіцієнта змінності;
2) впровадженні сучасних технологій;
3) правильному виборі машин і робочого устаткування;
4) зменшенні тривалості роботи, розширенні цілозмінних і внутрішньо змінних втрат робочого часу.
93. Які показники характеризують рух основних засобів:
1) коефіцієнт оновлення і вибуття;
2) коефіцієнт окупності;
3) коефіцієнт оновлення;
4) коефіцієнт зносу.
94. Показник рентабельності капіталу вкладеного в основні засоби характеризує:
1) виробництво продукції на 1 гривню;
2) скільки прибутку від основної діяльності припадає на одиницю вартості основних засобів;
3) скільки в середньому використовується на підприємстві основних засобів для випуску продукції вартістю в 1 гривню;
4) немає вірної відповіді.
95.Показник фондомісткості характеризує:
1) виробництво продукції на 1 гривню вартості основних засобів;
2) скільки в середньому використовується на підприємстві основних засобів для випуску продукції вартістю в 1 гривню;
3) скільки прибутку від основної діяльності припадає на одиницю вартості основних засобів;
4) немає вірної відповіді.
96. Про ефективність виробництва свідчить:
1) відносне зниження фондомісткості і підвищення фондовіддачі;
2) відносне зниження фондовіддачі і підвищення фондомісткості;
3) відносне зниження фондомісткості і зниження фондовіддачі;
4) відносне підвищення фондомісткості і зниження фондовіддачі.
97. Коефіцієнт оновлення основних засобів характеризує:
1) інтенсивність введення в дію нових основних засобів;
2) рівень приросту основних засобів або окремих його груп за певний період;
3) рівень інтенсивності вибуття основних засобів зі сфери виробництва;
4) відносне підвищення фондомісткості і зниження фондовіддачі.
98. Коефіцієнт приросту основних засобів характеризує:
1) інтенсивність введення в дію нових основних засобів;
2) рівень приросту основних засобів або окремих його груп за певний період;
3) рівень інтенсивності вибуття основних засобів зі сфери виробництва;
4) немає вірної відповіді.
99. Фондовіддача розраховується за формулою:
1) відношення прибутку до середньорічної вартості основних виробничих засобів;
2) відношення середньорічної вартості основних виробничих засобів до обсягу продукції у грошовому виразі, виробленої підприємством;
3) відношення обсягу продукції у грошовому виразі, виробленої підприємством до середньорічної вартості основних виробничих засобів;
4) немає вірної відповіді.
100. Фондомісткість розраховується за формулою:
1) відношення обсягу продукції у грошовому виразі, виробленої підприємством до середньорічної вартості основних виробничих засобів;
2) відношення прибутку до середньорічної вартості основних виробничих засобів;
3) відношення середньорічної вартості основних виробничих засобів до обсягу продукції у грошовому виразі, виробленої підприємством;
4) відношення обсягу продукції у грошовому виразі до прибутку.
101. На зміну фондоозброєності впливають:
1) вартість основних засобів,середньорічна чисельність робітників;
2) вартість валової продукції, площа сільськогосподарських угідь;
3) вартість валової продукції, чисельність робітників;
4) чистий прибуток, собівартість реалізованої продукції.
102. Показники фондозабезпеченості та фондоозброєності характеризують:
1) рівень технічного забезпечення підприємства;
2) рівень інтенсифікації с.-г. виробництва;
3) інтенсивність завантаження обладнанням;
4) рівень механізації виробничих процесів.
103. Які показники використовують для характеристики технічного стану основних засобів:
1) фондозабезпеченість;
2) коефіцієнт зносу, придатності, оновлення;
3) фондовіддача;
4) фондоозброєність.
104. Вартість основних виробничих фондів с.г. призначення на одиницю площі сільськогосподарських угідь – це:
1) фондомісткість
2) фондовіддача;
3) фондозабезпеченість;
4) фондоозброєність.
105. Виробництво продукції на 1 грн основних засобів – це:
1) фондовіддача;
2) фондомісткість;
3) рентабельність капіталу;
4) фондозабезпеченість.
106. Який показник обернений до фондовіддачі:
1) фондоозброєність;
2) фондозабезпеченість;
3) фондомісткість;
4) фондооснащеність.
107. Який показник ілюструє рівень приросту основних засобів за певний період:
1) коефіцієнт приросту основних засобів;
2) фондовіддача;
3) фондомісткість;
4) фондозабезпеченість.
108. За допомогою аналізу виробництва продукції рослинництва оцінюють:
1) досягнутий рівень виробництва продукції;
2) забезпеченість продукцією потреб підприємства;
3) склад та структуру виробництва продукції рослинництва;
4) усі відповіді правильні.
109. Не є джерелами аналізу виробництва продукції рослинництва:
1) звіт про власний капітал;
2) основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств;
3) реалізація сільськогосподарської продукції за відповідний рік;
4) первина документація виробництва продукції рослинництва.
110. Основні економічні показники роботи сільськогосподарських підприємств відображаються у звітності:
1) форма 50 с.г;
2) форма 16 с.г;
3) форма 21 с.г;
4) форма 4 с.г.
111. Порівняльний аналіз виробництва продукції рослинництва передбачає:
1) вивчення факторів та причин змін обсягів виробництва продукції;
2) вивчення та оцінка факторів які зумовили відхилення фактичних показників використання матеріальних ресурсів від прогнозованих у звітному і попередніх періодах;
3) вивчення динаміки виконання плану, проведення міжгосподарського аналізу;
4) визначення розміру загальної площі продуктивних земельних угідь господарства.
112. Факторний аналіз виробництва продукції рослинництва передбачає:
1) вивчення факторів та причин змін обсягів виробництва продукції;
2) вивчення та оцінка факторів які зумовили відхилення фактичних показників використання матеріальних ресурсів від прогнозованих у звітному і попередніх періодах;
3) вивчення динаміки виконання плану, проведення міжгосподарського аналізу;
4) немає вірної відповіді.
113. Обсяг валових зборів продукції рослинництва не залежить від:
1) розміру загальної площі продуктивних земельних угідь господарства;
2) продуктивності праці;
3) структури продуктивних земельних угідь господарства;
4) природно-кліматичних умов виробництва.
114. На розмір і структуру посівів впливає:
1) спеціалізація господарства, замовлення на ту чи іншу продукцію;
2) внутрішні потреби в продукції;
3) кон’юнктура ринку;
4) усі відповіді правильні.
115. На урожайність не впливає:
1) спеціалізація господарства;
2) якість і родючість ґрунтів;
3) кількість внесених добрив;
4) посівна площа.
116. Для факторного аналізу виробництва продукції рослинництва можна використовувати:
1) метод ланцюгових підстановок;
2) метод відносних різниць;
3) метод абсолютних різниць;
4) усі відповіді правильні.
117. До агротехнічних заходів належать:
1) нагромадження і внесення добрив;
2) виконання комплексу технологічних робіт;
3) обробіток посівів проти шкідників і хвороб гербіцидами та регуляторами росту;
4) усі відповіді правильні.
118. Поопераційний аналіз виробництва продукції рослинництва проводять:
1) кожного разу після завершення певної технологічної операції;
2) один раз в рік;
3) в кінці робочого дня після завершення всіх технологічних операцій;
4) в кінці робочої зміни.
119. Факторний аналіз вивчає:
1) динаміку виконання плану, проводить міжгосподарський аналіз;
2) фактори та причини змін обсягів виробництва продукції;
3) основні напрями виробництва продукції рослинництва;
4) рівень продуктивності 1 га в натуральному і вартісному виражені.
120. Валовий збір сільськогосподарських культур – це:
1) кількість зібраної продукції за певний проміжок часу і на певній території сільськогосподарських угідь;
2) частина ріллі або інших розораних угідь, яка фактично зайнята посівами сільськогосподарських культур;
3) відсоткове відношення зібраної площі сільськогосподарської культури до загальної площі збирання;
4) відношення площі с/г угідь до загальної земельної площі.
121. Урожайність сільськогосподарських культур розраховується як відношення:
1) валового збору культури до її зібраної площі;
2) площі посіву до площі ріллі;
3) зібраної площі культури до її волового збору;
4) відношення площі с/г угідь до загальної земельної площі.
122. На урожайність культур впливає:
1) кон’юнктура ринку;
2) кількість і родючість ґрунтів, збирання врожаю;
3) замовлення на ту чи іншу продукцію;
4) структура випуску продукції.
123. Валовий збір сільськогосподарських культур розраховується як:
1) добуток урожайності сільськогосподарських культур і зібраної площі;
2) відношення валового збору до урожайності;
3) відношення валового збору до зібраної площі;
4) відношення зібраної площі до урожайності.
124. Оперативний аналіз – це:
1) аналіз у процесі здійснення господарської діяльності в ході виконання поставлених завдань;
2) аналіз результатів господарської діяльності за рік;
3) аналіз, при якому вивчають господарську діяльність з метою прогнозування майбутніх процесів та явищ;
4) усі відповіді вірні.
125. Асортимент випуску продукції – це:
1) середній розмір певної продукції рослинництва з одиниці фактично зібраної площі даної культури;
2) відсоткове відношення зібраної площі сільськогосподарської культури до загальної площі збирання;
3) перелік видів продукції із зазначенням обсягів випуску;
4) основні напрями виробництва продукції рослинництва.
126. На виробництво продукції тваринництва впливають такі фактори:
1) чисельність поголів`я;
2) річний надій молока;
3) продуктивність тварин;
4) всі відповіді правильні.
127. Продуктивність тварин – це відношення:
1) виробленої продукції тваринництва до поголів`я;
2) кількості кормо днів до календарної кількості днів у періоді;
3) поголів`я тварин до вироблено продукції тваринництва;
4) середньодобового приросту до поголів’я.
128. Рівень продуктивності тварин залежить від таких факторів:
1) рівень годівлі тварин, якість кормів, структура раціонів, породність тварин, частка ялових корів;
2) наявність виробничих приміщень та їх повне використання, якість кормів, структура раціонів, породність тварин, частка ялових корів;
3) умови утримання тварин, спеціалізація й інтенсифікація виробництва;
4) всі відповіді правильні.
129. Зміни обсягу виробництва продукції тваринництва внаслідок впливу кожного фактора аналізують переважно за допомогою способів:
1) способу ланцюгових (послідовних) підстановок або абсолютних різниць;
2) балансового методу;
3) способу відносних різниць;
4) всі відповіді правильні.
130. Як розрахувати умовне значення виробництва продукції тваринництва:
1) добуток поголів`я за звітний рік і річної продуктивності 1 голови за базисний рік;
2) добуток поголів`я за базисний рік і річної продуктивності 1 голови за звітний рік;
3) добуток поголів`я за звітний рік і річної продуктивності 1 голови за звітний рік;
4) відношення поголів`я за базисний рік і річної продуктивності 1 голови за звітний рік.
131. Як розрахувати зміну виробництва продукції за рахунок зміни поголів`я використовуючи умовний показник:
1) різниця виробництва продукції за звітний рік і умовного значення виробництва продукції;
2) різниця умовного значення виробництва продукції і виробництва продукції за базисний рік;
3) добуток поголів`я за звітний рік і річної продуктивності 1 голови за звітний рік;
4) добуток поголів`я за базисний рік і річної продуктивності 1 голови за звітний рік.
132. Як розрахувати зміну виробництва продукції за рахунок зміни продуктивності використовуючи умовний показник:
1) різниця виробництва продукції за звітний рік і умовного значення виробництва продукції;
2) різниця умовного значення виробництва продукції і виробництва продукції за звітний рік;
3) добуток поголів`я за звітний рік і річної продуктивності 1 голови за звітний рік;
4) відношення поголів`я за базисний рік і річної продуктивності 1 голови за звітний рік.
133. Як розрахувати зміну виробництва продукції за рахунок зміни продуктивності використовуючи метод абсолютних різниць:
1) поголів`я тварин за звітний рік помножити на різницю продуктивності звітного і базисного року;
2) різниця поголів`я тварин звітного і базисного року помножити на продуктивність базисного року;
3) добуток поголів`я за базисний рік і річної продуктивності 1 голови за звітний рік;
4) всі відповіді правильні.
134. Як розрахувати зміну виробництва продукції за рахунок зміни поголів`я тварин використовуючи метод абсолютних різниць:
1) поголів`я тварин за звітний рік помножити на різницю продуктивності звітного і базисного року;
2) різниця поголів`я тварин звітного і базисного року помножити на продуктивність базисного року;
3) різниця умовного значення виробництва продукції і виробництва продукції за звітний рік;
4) всі відповіді правильні.
135. Основними завданнями аналізу виробництва продукції тваринництва є:
1) аналітична оцінка досягнутого рівня виробництва;
2) аналіз продуктивності тварин і вивчення факторів,що впливають на виробництво продукції тваринництва;
3) вивчення складу та структури поголів`я тварин;
4) всі відповіді правильні.
136. Під оборотом стада розуміють:
1) надходження тварин впродовж відповідного періоду;
2) вибуття тварин впродовж відповідного періоду;
3) надходження, вибуття тварин впродовж відповідного періоду;
4) вибуття тварин впродовж поточного місяця.
137. Чисельність поголів’я тварин формується виходячи з:
1) спеціалізація господарства;
2) забезпеченість тварин кормами, наявність приміщень;
3) відтворення стада;
4) всі відповіді правильні.
138. Які показники впливають на виробництво продукції тваринництва:
1) поголів’я молочного стада;
2) поголів`я тварин, продуктивність 1 голови;
3) статеві і вікові групи тварин;
4) приплід за поточний рік.
139. Що таке вихідне поголів`я:
1) це уся наявність тварин на підприємстві;
2) це надходження і вибуття тварин за відповідний період;
3) це наявна кількість тварин на початок або на кінець відповідного періоду;
4) добуток поголів`я за базисний рік і річної продуктивності 1 голови за звітний рік.
140. Як визначається коефіцієнт оновлення молочного стада:
1) як відношення кількості надходження корів до вихідного поголів`я на кінець року;
2) як відношення кількості надходження корів до вихідного поголів`я, що надходить і вибуває за звітний період;
3) як відношення кількості надходження корів до фактичного поголів`я протягом року;
4) добуток поголів`я до річної продуктивності 1 голови за звітний рік.
141. Назвіть резерви росту поголів’я тварин:
1) ліквідація перевитрат за окремими статтями та елементами витрат;
2) ліквідація яловості, падежу;
3) генетичні фактори та природно-кліматичні умови;
4) всі відповіді вірні.
142. Причинами зменшення поголів’я тварин є:
1)забезпеченість кормами;
2) падіж тварин і птиці;
3) погіршення фінансового стану підприємства;
4) розширення посівних площ.
143. До резервів збільшення продуктивності худоби відносять:
1) покращення структури кормів;
2) покращення умов утримання худоби;
3) покращення породності тварин;
4) всі відповіді вірні.
144. Розмір галузі у тваринництві характеризується показником:
1) поголів`ям на початок звітного періоду;
2) поголів`ям на кінець звітного періоду;
3) середнім поголів`ям тварин за певний період;
4) продуктивністю 1 голови.
145. При аналізі наявності виробничих приміщень і повноти їх використання розраховують показники:
1) валової продукції;
2) структура земель господарства;
3) виходу продукції в розрахунку на одиницю виробничої площі приміщень;
4) площі виробничих приміщень.
146. Продуктивність молочного стада корів характеризується показниками:
1) надоєм молока на одну корову;
2) валового виробництва;
3) загальним приростом поголів`я;
4) всі відповіді вірні.
147. Структура кормової бази це:
1) співвідношення окремих видів кормів у загальній їх кількості;
2) співвідношення всіх кормів до окремих їх видів;
3) співвідношення вироблених і використаних кормів;
4) немає правильної відповіді.
148. Щоб розрахувати загальну потребу у кормі необхідно:
1) кількість перевитрачених кормів розділити на планову норму витрат кормів на 1ц продукції;
2) норму витрат кормів на 1 голову помножити на фактичне поголів’я ;
3)кількість використаних кормів за рік помножити на поголів’я;
4)немає правильної відповіді.
149. Завданням аналізу собівартості продукції є:
1) розробка заходів, реалізація яких забезпечила б оптимізацію рівня собівартості;
2) визначення ролі собівартості для виробництва;
3) перевірка фінансового стану;
4) немає правильної відповіді.
150. Аналіз собівартості продукції рослинництва проводять:
1) по завершенню року;
2) по завершенню технологічного циклу;
3) по завершенню збору урожаю;
4) в кінці місяця.
151. Рівень собівартості продукції рослинництва не залежить від:
1) виходу продукції;
2) витрат на її виробництво;
3) виручки від реалізації продукції рослинництва;
4) витрат підприємства на реалізацію продукції.
152. Який показник спричиняє зниження собівартості одиниці продукції рослинництва:
1) зменшення матеріальних витрат, витрат на оплату праці;
2) збільшення площі посіву;
3) збільшення технічного інвентарю;
4) збільшення витрат підприємства на реалізацію продукції.
153. Аналіз собівартості продукції рослинництва розпочинають із:
1) аналізу рівня планової собівартості;
2) аналізу рівня фактичної собівартості;
3) аналізу рівня понесених витрат;
4) аналізу витрати підприємства на реалізацію продукції.
154. Як розрахувати виробничі витрати на 1 грн. валової продукції:
1) відношення виробничих витрат до валової продукції;
2) відношення всіх виробничих витрат до валової продукції;
3) добуток виробничих витрат і валову продукцію;
4) відношення вартості валової продукції до виробничих витрат.
155. Однією із причин підвищення собівартості продукції рослинництва є:
1) неправильна технологія вирощування продукції;
2) перевитрати по статтях витрат;
3) зменшення витрат на реалізацію;
4) не має правильної відповіді.
156. Загальний рівень собівартості продукції визначається як:
1) добуток загальної суми витрат на виробництво до вартості валової продукції в порівняльних цінах;
2) відношення загальної суми витрат на виробництво на вартість валової продукції в порівняльних цінах;
3) відношення витрат понесених на виробництво продукції на загальну кількість отриманих доходів;
4) відношення витрат підприємства на реалізацію продукції до доходів підприємства.
157. Аналіз собівартості сільськогосподарської продукції проводять для:
1) оцінювання досягнутого рівня і здійснення контролю за формуванням витрат;
2) визначення залежності між виходом продукції і витратами;
3) вивчення можливостей раціонального здійснення витрат;
4) визначення залежності між витратами і доходами.
158. Собівартість 1 ц приросту живої ваги визначається:
1) добутком загальної суми витрат на утримання відповідної групи худоби чи птиці на кількість центнерів живої ваги;
2) діленням загальної суми витрат на утримання відповідної групи худоби чи птиці на кількість центнерів живої ваги;
3) добуток виробничих витрат на валову продукцію;
4) немає правильної відповіді.
159. Собівартість 1 ц живої ваги худоби і птиці визначається як:
1) добуток їх вартості на кількість центнерів живої ваги;
2) різниця їх вартості і кількості центнерів живої ваги;
3) ділення їх вартості на кількість центнерів живої ваги (без ваги тварин, що загинули);
4) добуток загальної суми витрат на утримання відповідної групи худоби чи птиці.
160. Собівартість одного кормодня розраховується як :
1) добуток суми витрат на утримання основного стада корів на кількості кормоднів;
2) різниця суми витрат на утримання основного стада корів та кількості кормоднів;
3) ділення суми витрат на утримання основного стада корів на кількість кормо днів;
4) добуток виробничих витрат та кількості кормоднів.
161. Причиною високої собівартості продукції тваринництва є:
1) низький відсоток породності тварин в стаді;
2) перевитрати кормів;
3) мала чисельність поголів’я;
4) всі відповіді правильні.
162. Собівартість продукції птахівництва визначається:
1) добутком витрат на утримання чи вирощування відповідної групи птиці (без вартості посліду та іншої продукції) на кількість відповідної продукції;
2) сумою витрат на утримання чи вирощування відповідної групи птиці ( без вартості посліду та іншої продукції) та кількістю відповідної продукції;
3) діленням витрат на утримання чи вирощування відповідної групи птиці (без вартості посліду та іншої продукції) на кількість відповідної продукції;
4) немає вірної відповіді.
163. Об’єктами визначення собівартості в тваринництві є:
1) породи тварин;
2) корми;
3) види продукції;
4) поголів’я.
164. Непрямі витрати – це:
1) витрати на окремі види виробів, а також витрати на основне та допоміжне виробництво;
2) однорідні за своїм економічним змістом витрати;
3) витрати, що не можуть бути віднесені безпосередньо до конкретного об’єкта витрат економічно доцільним шляхом;
4) немає правильної відповіді.
165. Змінні витрати змінюються:
1) обернено пропорційно обсягу виробництва продукції;
2) пропорційно обсягу виробництва;
3) пропорційно постійним витратам;
4) немає правильної відповіді.
166. До складу елемента “Відрахування на соціальні заходи” включаються:
1) амортизаційні відрахування;
2) страхові внески на випадок безробіття;
3) відрахування на оплату праці;
4) немає правильної відповіді.
167. .Напрямки по зниженню собівартості це:
1) економія заробітної плати;
2) ліквідація затрат від браку;
3) економія трудових затрат;
4) таких напрямків не існує.
168. До основних показників рентабельності, які використовуються у ході аналізу фінансового стану підприємства, належать:
1) рентабельність сукупних активів;
2) рентабельність продажів та рентабельність власного капіталу;
3) вірні відповіді 1 і 2;
4) рентабельність основних засобів.
169. Головними завданнями аналізу фінансових результатів підприємства є:
1) систематичний контроль за виконанням планів одержання прибутку;
2) вивчення напрямків і тенденцій розподілу прибутку, виявлення резервів збільшення прибутку;
3) виявлення факторів формування показників прибутку та розрахунки їхнього впливу;
4) всі відповіді вірні.
170. Основними показниками аналізу фінансових результатів є:
1) фондомісткість, загальна ліквідність;
2) рівень рентабельності, норма прибутку;
3) матеріаломісткість;
4) немає правильної відповіді.
171. Рентабельність – це:
1) якісний, вартісний показник, що характеризує рівень інтенсивності використання активів підприємства;
2) якісний, вартісний показник, що характеризує рівень віддачі витрат або ступень використання ресурсів, що є в наявності, в процесі виробництва і реалізації продукції;
3) якісний, вартісний показник, що характеризує рівень інтенсивності використання основних засобів підприємства;
4) вартісний показник, що характеризує рівень інтенсивності використання матеріальних ресурсів підприємства.
172. Яку назву має форма №2:
1) Звіт про фінансові результати;
2) Баланс;
3) Звіт про прибутки та збитки.
4) Звіт про власний капітал.
173. Рентабельність активів це відношення:
1) прибутку до сплати податку до валюти балансу за мінусом короткострокових зобов’язань;
2) прибутку від звичайної діяльності до середньої величини активів;
3) прибутку від звичайної діяльності до суми виручки від реалізації продукції;
4) збитку до валюти балансу.
174. Рентабельність поточних активів це відношення:
1) прибутку від звичайної діяльності до середньої величини поточних активів;
2) прибутку від звичайної діяльності до суми виручки від реалізації продукції;
3) прибутку до сплати податку до валюти балансу за мінусом короткострокових зобов’язань;
4) збитку до валюти балансу.
175. Рентабельність інвестицій це відношення:
1) прибутку від звичайної діяльності до суми виручки від реалізації продукції;
|
Просмотров 949 |
|
|
