До першої групи– групи економіко-логічних (традиційних) прийомів економічного аналізу належать наступні: порівняння, типізація, деталізація, балансовий метод, елімінування

Порівняння– загальний прийом, використовується досить широко. Однак, навіть у практиці окремого підприємства часто зустрічаються показники, які порівнювати некоректно. Тому, перш ніж розпочати аналіз показників, потрібно привести їх до співставного виду.

Способи приведення інформації до співставного виду:

- нейтралізація вартісного фактора використання єдиних цін при вивченні вартісних показників (співставні ціни);

- нейтралізація кількісного (об’ємного) фактора. Наприклад, при вивченні собівартості, витрати на виробництво і реалізацію продукції вивчаються в перерахунку на фактичний обсяг;

-нейтралізація дії структурного фактора полягає в усуненні незіставності через наявність структурних зрушень, наприклад, при аналізі динаміки обсягу виробництва продукції;

- нейтралізація фактору часузабезпечується приведенням терміну, за які здійснюються порівняння, до однакової тривалості в днях;

- приведення до єдиної методології розрахунку. Співставляються показники, розраховані за тотожними формулами.

-однотипність об’єктів порівняння.

Прийом типізації застосовують для узагальнення інформації, виявлення типових характеристик явищ і процесів. Типізацію здіснюють через групування та середні величини.

Групування – це зведення первинних даних в однорідні групи (або ж розчленування одиниць сукупності на групи). Групування можуть бути первинними і вторинними; типологічними, структурними, аналітичними.

Типологічнігрупування використовують для поділу сукупності різнорідних одиниць на групи якісно однорідні в тому чи іншому суттєвому відношенні. Наприклад, поділ кадрового персоналу на категорії.

Структурні групування полягають у розчленуванні на групи однорідної сукупності одиниць. Наприклад, групування устаткування за віком дає змогу виявити питому вагу устаткування, що морально і фізично застаріло і потребує заміни.

Аналітичне групування - виділення серед досліджуваних явищ характерних груп за певною ознакою з метою встановлення причинно-наслідкових зв’язків між двома показниками.

Середні величини – це узагальнююча характеристика розміру певної ознаки або її зміни, що віднесена як одиниця до сукупності. В аналітичних розрахунках використовують різні форми середніх величин: середня арифметична проста і зважена, середня гармонійна, середня хронологічна, середня геометрична.

Аналітичний поділ загальних показників на складові і називається деталізацією.В практиці економічного аналізу деталізація явищ, процесів і показників, що їх відображають проводиться за такими основними напрямками: 1) за факторами утворення; 2) за місцем виникнення господарських явищ; З) за часом.

Метод деталізації за факторами утворення використовується під час розробки аналітичних формул (моделей факторних систем), що описують реальні зв’язки між процесами та у процесах фінансово-господарської діяльності підприємств. Процес побудови аналітичної формули, залежності називається моделюванням.

Прийоми елімінування – від латинського “eliminare”, перекладається як виключення (усунення). Суть його полягає в тому, що, абстрагуючись від взаємного і одночасного впливу факторів, послідовно розчленовують узагальнююче відхилення на часткові впливи кожного фактору. Якщо факторна модель має вигляд:

Т = а * b * c * d,

то DT = DT + DT +DT + DT

дає змогу окремо виміряти вплив кожного з одночасно діючих факторів на зміну результативного показника.

Прийом ланцюгових підстановок(скоригованих показників) полягає в поступовій заміні базових величин факторів на фактичні та в співставленні кожного наступного перерахованого (скоригованого) показника з попереднім.