Ілюстрація прийому дольової участі

Показники	Базове значення	Фактичне значення	Попе-редній відносний вплив факторів, %	Поперед-ній абсолютний вплив факторів, тис. грн.	Поправка до абсолют-них впливів факторів, тис. грн.	Остаточний вплив факторів, тис. грн.
			97,50	-88000,00	4413,576	-83586,424
			100,91	32032,00	-1606,542	30425,458
		7,8	97,50	-88000,00	4413,576	-83586,424
			120,00	704000,00	-35308,611	668691,389
	Y0 3520000,00	Y1 4051944,00	*	560032,00	-28088,000	531944,000

DY=531944,00

Інтегральне числення – розділ математичного аналізу, що вивчає поняття інтеграла й інтегрування. До методів інтегрального числення відносять: 1) безпосереднє інтегрування; 2) метод підстановки (заміни змінної); 3) метод інтегрування частинами; 4) інтегрування раціональних дробів.

Диференціальне числення – розділ математики, де вивчаються похідні, диференціали й їх використання у дослідженні властивостей функцій. Диференціальне числення базується на таких поняттях як дійсні числа (числова пряма), функція, границя, неперервність.

Логари́фм (від грец. λόγος – «слово», «відношення» і грец. ἀριθμός – «число») – математична операція обернена піднесенню до ступеня. Число називається логарифмом числа за основою якщо

Позначення:

(логарифм числа a за основою b)

Існують особливі позначення для:

· натуральних логарифмів (логарифмів за основою e):

· десяткових логарифмів (логарифмів за основою 10):

· двійкових логарифмів (логарифмів за основою 2):

Логарифми винайдені Дж. Непером на початку XVII століття з метою спрощення розрахунків і з того часу часто використовуються у науці, техніці. До середини ХХ століття, логарифмічна лінійка та таблиці логарифмів були повсякденним інструментом інженера.

2. До другої групи– групи економіко-математичного моделювання та прийомів економічного аналізу належать такі:

2.1. Детермінованого (причинно-наслідкового) зв’язку

Ø лінійне програмування (LP, англ. Linear Programming) – метод досягнення найкращого результату (такого як найбільший прибуток або найменша вартість) у математичній моделі через лінійні відношення;

Ø нелінійне програмування (NLP, англ. NonLinear Programming) – математичного програмування, у якому цільовою функцією чи обмеженнями є нелінійна функція. Методами нелінійного програмування є метод невизначених множників Лагранжа; методи опуклої оптимізації; методи гілок і меж тощо;

Ø динамічне програмування – розділ математики, що присвячений теорії та методам розв’язання багатокрокових задач оптимального управління;

Ø теорія графів– розділ дискретної математики, що вивчає властивості графів, що є сукупністю вершин (вузлів), з’єднаних ребрами. Загалом, графом називають таку пару множин , де є підмножиною будь-якої рахункової множини, а – є підмножиною . Теорія графів застосовується, наприклад, в геоінформаційних системах (ГІС). Існуючі або заново спроектовані будинки, споруди, квартали і т. д. розглядаються як вершини, а з’єднуючі їх дороги, інженерні мережі, лінії електропередачі тощо – як ребра. Застосування різних обчислень, що проводяться на такому графі, дає змогу, наприклад, віднайти найкоротший об’їздний шлях, спланувати оптимальний маршрут;

Ø мережеве планування та аналіз – це графічне відображення змісту робіт і тривалості виконання стратегічних планів та довгострокових комплексів проектних, планових, організаційних й інших видів діяльності підприємства. Мережеві графіки служать також і для координації робіт між керівниками та виконавцями проектів та для визначення необхідних виробничих ресурсів і їх раціонального використання.

2.2. Стохастичного (випадкового) зв’язку:

Ø кореляційний аналіз – це статистичне дослідження (стохастичної) залежності між випадковими величинами;

Ø дисперсійний аналіз(дисперсія від лат. dispersio – розсіяння) – це статистичний метод аналізу результатів, які залежать від якісних ознак. Кожен фактор може бути дискретною (перервною) чи неперервною випадковою змінною, яку поділяють на кілька сталих рівнів (градацій, інтервалів);

Ø регресійний аналіз– розділ математичної статистики, що присвячений методам аналізу залежності однієї величини від іншої. Регресійний аналіз займається пошуком моделі істотного зв’язку, вираженої у функції регресії (регресія – повернення назад, зворотний відлік);

Ø прийоми теорії ігор. Теорія ігор – теорія математичних моделей ухвалення оптимальних рішень в умовах конфлікту. Теорія ігор намагається математично зафіксувати поведінку в стратегічних ситуаціях, в яких успіх суб’єкта, що робить вибір, залежить від вибору інших учасників;

Ø прийоми теорії масового обслуговування. Теорія масового обслуговування– теорія, яка вивчає статистичні закономірності в масових операціях, що складаються з великого числа однорідних елементарних операцій. До них, зокрема належать: складання однотипних деталей на конвеєрі, видача інструментів, ремонт верстатів, робота телефонної станції, обслуговування покупців у магазині, в білетних касах, клієнтів у перукарнях, технічне обслуговування машин та обладнання тощо;

Ø прийоми теорії нечітких множин. Теорія множин– це розділ математики, де вивчаються загальні властивості множин (переважно нескінченних);

Ø прийоми теорії катастроф. Теорія катастроф – розділ прикладної математики, важливий інструмент для дослідження динамічних систем. Теорія катастроф аналізує критичні точки потенціальної функції, тобто точки, де не тільки перша похідна функції дорівнює нулю. Нулю рівні і похідні більш високого порядку.

2.3. Фінансових ситуацій:

Ø методи оцінки вартості грошей в часі;

Ø методи комплексної рейтингової оцінки об’єктів аналізу тощо.