Формування особистої справи робітника. Робота з наказами про зарахування і звільнення працівників

Ознайомлення з підприємством. Організація робочого місця адміністратора. Скласти блок-схему робочого місця адміністратора.

У перший день мого перебування на практиці, я ознайомилась із підприємством: з його конструкцією, його послугами, з його співробітниками та своїм робочим місцем. Також ознайомилась зі Статутом ТОВ «Істр» та правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Організація робочого місця адміністратора включає в себе відповідність місця антропометричним, фізичним і психологічним вимогам. При організації робочого місця адміністратора повинні бути дотримані наступні основні умови: оптимальне розміщення устаткування, що входить до складу робочого місця і достатній робочий простір, що дозволяє здійснювати всі необхідні рухи і переміщення.

Велике значення у організації робочого місця має моторне поле - простір робочого місця, в якому можуть здійснюватися рухові дії людини. Оптимальне розміщення предметів праці і документації в зонах досяжності: дисплей розміщується в зоні а (в центрі); системний блок розміщується в передбаченій ніші столу; клавіатура - в зоні г/д; «миша» - в зоні в справа; сканер в зоні а/б (зліва); принтер знаходиться в зоні а (справа); документація: необхідна при роботі - в зоні легкої досяжності долоні – в, а у висувних ящиках столу - література, невживана постійно.

Для комфортної роботи стіл повинен задовольняє наступні умови: висота столу вибрана з урахуванням можливості сидіти вільно (висота робочої поверхні 700 мм); конструкція столу передбачає наявність висувних ящиків.

Велике значення надається характеристикам робочого крісла. Так, висота сидіння над рівнем підлоги знаходиться в межі 500мм. Поверхня сидіння м'яка, передній край закруглений, а кут нахилу спинки - регульований.

Передбачається можливість різного розміщення документів: збоку, між монітором і клавіатурою і т.п. Відстань від очей до екрану 400 мм, відстань від ока до документа 400 мм.

Проаналізувати якісний склад колективу. Визначити психологічні сумісності працівників.

Рівень якісного складу колективу визначає рівень ефективності підприємницької системи, оскільки від особистих якостей працівників, їх загальноосвітнього, і кваліфікаційного рівня залежить якість рішень, що приймаються і результати їх реалізації. Аналіз якісного складу працівників передбачає вивчення робітників по статті, віку, освіті, кваліфікації, стажу роботи і іншим соціально-демографічним признакам.

Аналіз якісного складу колективу з боку їхньої освіти й кваліфікації припускає визначення кількісного складу працівників з вищою освітою, якісного рівня розміщення працівників по посадам, ступеню раціонального використання фахівця, з вищою освітою і визначення показників якості розміщення кадрів по спеціальностях і ступеню раціональності використання працівників. Для оцінки якості персоналу використовуються різні методи: 1) атестація у вигляді екзаменів з окремих дисциплін; 2) оцінка за результатами практичної перевірки; 3) бальна оцінка всієї сукупності ділових і особистих якостей атестованого; 4) тестологічні методи.

Комфортні виробничі умови, забезпеченість необхідними засобами праці, чітка організація роботи неодмінно створюють сприятливі для взаємодії людей умови. Разом з тим важливий вплив має їх ставлення один до одного, психологічна та практична готовність до співпраці, індивідуально-психологічні особливості людей. Психологічна сумісність передбачає спільність поглядів, переконань, соціальних і моральних установок, цінностей, ставлень. Усе це найбільше духовно зближує людей. Психологічна сумісність, яка на них базується, — це вищий інтегративний рівень сумісності людей, яка характеризує глибокий, змістовий бік взаємодії та зумовлює її ефективність.

Колектив ТОВ «Істр» відноситься до згуртованого колективу – стабільний склад працівників з високою дисципліною і трудовою віддачею, заснований на дружбі і взаємопошані.

Формування особистої справи робітника. Робота з наказами про зарахування і звільнення працівників.

Особиста справа - це сукупність документів, які містять найповніші відомості про працівника. Особиста справа працівника формується після видання наказу про його прийом на роботу. Спочатку до особової справи заносять документи, що відображають процес приймання на роботу, потім - всі основні документі, які виникають протягом трудової діяльності працівника в установі.

До особистої справи заносять такі документи: додаток до особового листка з обліку кадрів; особовий листок з обліку кадрів з фотографією працівника розміром 4x6 см; автобіографія; копії документів про освіту; різного роду характеристики чи рекомендаційні листи; документи, на основі яких видаються накази про призначення, переведення, звільнення працівника; копії наказів про прийняття, переведення за звільнення працівника або виписки з цих наказів; матеріали проведення атестації; опис документів.

Щоб запобігти втраті особової справи, на неї необхідно оформити контрольну картку. Контрольна картка залишається у відділі кадрів на період видачі особової справи. Після повернення у контрольній картці ставиться дата повернення. Після передачі особової справи в архів контрольна картка знищується.

Наказ — це розпорядчий документ, що видається керівником установи.

Зарахування працівників на роботу оформлюється виданням наказу. Проект наказу готують працівники кадрової служби, погоджують з відповідними посадовими особами, коло яких встановлює керівник підприємства. Перед підписом робиться посилання на підстави видання наказу. З наказом після його підписання керівником підприємства, установи, організації ознайомлюють працівника, роблять відповідний запис у його трудовій книжці, заповнюють особову картку, вносять відомості про працівника до штатно-посадової книги.

Накази про звільнення з роботи готуються за розпорядженням керівника підприємства на підставі заяви працівника, подання керівників відповідних структурних підрозділів. Підготовка й видання наказу про звільнення з роботи правомірне тільки тоді, коли: є підстави, викладені в законі; додержано певного порядку звільнення працівника за конкретною підставою.

Після підписання наказів керівником вони реєструється в журналі реєстрації наказів, що має такі реквізити: дата видання наказу; номер наказу; вид наказу; короткий зміст; кому надіслано чи оголошено. Журнал реєстрації наказів прошнурований, пронумерований і скріплений печаткою і підписом керівника.