Інструментальні методи дослідження. В гематологічній практиці рентгенологічне дослідження дозволяє виявити збільшені лімфатичні вузли середостіння

В гематологічній практиці рентгенологічне дослідження дозволяє виявити збільшені лімфатичні вузли середостіння, що патогномонічно для системного ураження лімфатичного апарату при деяких гемобластозах – лімфолейкоз, лімфогранулематоз. Рентгенологічне дослідження інформативно для встановлення патології кісток при захворюваннях органів кровотворення. Пухлини кісткової системи можуть мати власне кістковомозкове походження з судин кісткового мозку або з ретикулярної строми. Значні зміни кісткового скелета виявляються при мієломній хворобі. На рентгенограмах кісток черепа, тазу і ребрах визначаються округлі дефекти різних розмірів. В результаті дифузного остеопорозу можливо уплощення тіл хребців, які набувають форми “риб'ячих хребців”. При лімфогранулематозі в результаті переходу патологічного процесу з лімфатичних вузлів відбувається деформація і руйнування кісток.

Рентгенологічне дослідження кісток і суглобів виявляє зміни опорно-рухового апарату при гемофілії в результаті крововиливів в порожнини суглобів, в кістковомозковий простір.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Значення загального клінічне аналізу крові. Нормативи основних показників.

2. Фактори, що впливають на показники клінічного аналізу крові.

3. Умови й правила забору крові для дослідження.

4. Еритроцити: характеристика, фізіологічна зміна, діагностичне значення кількісної і якісної їхньої зміни.

5. Лейкоцити: характеристика, фізіологічна зміна, діагностичне значення кількісної і якісної їхньої зміни.

6. Тромбоцити: характеристика, фізіологічна зміна, діагностичне значення кількісної їхньої зміни.

7. Гемоглобін, кольоровий показник. Діагностичне значення їхніх змін.

8. Гематологічні синдроми: запалення, алергії, анемії, гострого лейкозу, хронічного мієло - і лімфолейкозу.

Тест-контроль

Який колір шкіри у хворого з залізодефіцитною анемією?

А. Блідість з зеленуватим відтінком

В. Блідість з ціанозом

С. Блідість з крововиливами

D. Блідість з жовтим відтінком

Е. Блідість з землистим відтінком

Який колір шкіри у хворого з В12-дефіцитною анемією?

А. Блідість з зеленуватим відтінком

В. Блідість з ціанозом

С. Блідість з крововиливами

D. Блідість з жовто-лимонним відтінком

Е. Блідість з землистим відтінком

При який анемії хворий має порушення смаку, пристрасть до крейди, глини?

А. В₁₂-дефіцитна

В. Гемолітична

С. Залізодефіцитна

D. Апластична

Е. Постгеморагічна

При якому патологічному стані виявляється абсолютний еритроцитоз?

А. Істинна поліцитемія

В. Захворювання легенів

С. Вроджені вади серця

D. Лімфогранулематоз

Е. Рак нирки

5. Анізоцитоз визначається як такі зміни еритроцитів:

А. Дегенеративні включення

В. Базофільна зернистість

С. Зміни кольору

D. Зміни розміру

Е. Зміни форми

6. Пойкілоцитозвизначається як такі зміни еритроцитів:

А. Дегенеративні включення

В. Базофільна зернистість

С. Зміни кольору

D. Зміни розміру

Е. Зміни форми

7. Нейтрофільоз виявляється при такому патологічного стані:

А. Гнійний процес

В. Вірусна інфекція

С. Гострий алейкемічний лейкоз

D. Апластична анемія

Е. Системний червоний вовчак

8. Еозинофілія виявляється при такому патологічному стані:

А. Виразкова хвороба шлунка

В. Залізодефіцитна анемія

С. Гельмінтози

D. Пневмонія

Е. Вірусний гепатит

9. Уповільнення швидкості осідання еритроцитів виявляється при такому патологічному стані:

А. Гострий лейкоз

В. Лімфогранулематоз

С. Мієломна хвороба

D. Істинна поліцитемія

Е. Апластична анемія

10. Тромбоцитопенія визначається при такому патологічному стані:

А. Залізодефіцитна анемія

В. Хвороба Вергольфа

С. Лімфогранулематоз

D. Лімфолейкоз

Е. В₁₂-дефіцитна анемія

Хвора 56 р., скаржиться на слабість, стомлюваність, серцебиття, зниження працездатності. Об'єктивно: блідість шкіри, видимих слизових, тахікардія, систолічний шум над верхівкою, АТ 110/70 мм рт.ст. ЧСС 90 за хвилину. Печінка і селезінка не збільшені. Аналіз крові: еритроцити – 3,6*1012/л, Нb – 76 г/л, кольоровий показник – 0,74, лейкоцити – 3,8*109/л, ШОЕ – 18 мм/год., сироваткове залізо 7,6 мм/л. Яка анемія у хворої?

А. В₁₂-дефіцитна

В. Залізодефіцитна

С. Постгеморагічна

D. Апластична

Е. Гемолітична

Хворий 45 років скаржиться на відчуття печії язика, біль в животі, шаткість при ходьбі, закрепи. Об’єктивно: шкіра бліда з лимонним відтінком, тони серця приглушені, систолічний шум на верхівці, язик червоний, сосочки згладжені, гепатомегалія. Аналіз крові клінічний: еритроцити – 3,6*10 12/л, Нв – 88 г/л, кольоровий показник – 1,3; лейкоцити – 3,8*10 9/л, ШОЕ – 22 мм/год. Яка анемія у хворого?

А. В₁₂-дефіцитна

В. Залізодефіцитна

С. Постгеморагічна

D. Апластична

Е. Гемолітична

Хвора М., 63 років, перебуває на обстеженні із приводу анемії неясного походження. В аналізі крові: еритроцити – 2,9*1012 /л, гемоглобін – 74 г/л, лейкоцити – 2,2*109 /л , бластные клітини – 88 %, нейтрофіли – 7 %, лімфоцити – 3 %, моноцити – 2 %. ШОЕ – 38 мм/год. Який показник свідчить про наявність гострого лейкозу?

A. Бластні клітини

B. Еритроцитопенія

C. Лейкопенія

D. Нейтропенія

E. Лімфопенія

19. Хворий С., 34 років, скаржиться на збільшення шийних лімфатичних вузлів, пітливість, шкірну сверблячку. Ліворуч на бічній поверхні шиї і в надключичній ділянці пальпуються три лімфатичних вузли діаметром 1.5, 2 і 2.5 см; середньої щільності, безболісні. Печінка і селезінка не збільшені. Аналіз крові: еритрорцити – 3,8*10¹²/л; Нb = 92 г/л; кольоровийпоказник = 0,86; тромбоцити –370*10⁹/л; лейкоцити – 9,4*10⁹/л; нейтрофіли – 83 %, лімфоцити – 7 %; моноцити – 5 %; ШОЕ – 43 мм/год. Попередній діагноз лімфогранулематоз. Яке дослідження може підтвердити цей діагноз?

А. Клітини Березовського-Штернберга в пунктаті лімфовузлів

В. Дослідження сечі на білок Бенс-Джонса

С. С-реактивний білок крові

D. Коагулограма

Е. Загальний білок і його фракції в крові

Відповіді на тест-контроль

Бібліографія

1. Василенко В.Х., Гребенев А.Л. Широкова К.И. і ін. Пропедевтика внутрішніх хвороб. – Москва: Медицина, 1982. – 640с.

2. Внутренние болезни. В 10 кн. Кн. 7: Пер. с англ./ Под ред. Е. Браунвальда, К. Дж. Иссельбахера, Р.Г. Петерсдорфа и др. – М.: Медицина, 1996. – 720 с.

3. Гребенев А.Л. Пропедевтика внутренних болезней: Учебник. 4-е изд., перераб. и доп. – М.: Медицина, 1995. – С. 423-471.

4. Малая Л.Т., Хворостинка В.Н. Терапия: Руководство для студентов и врачей-интернов. – Х.: Факт, 2001. – 1032 с.:ил.

5. Нетяженко В.З., Семина А.Г., Присяжнюк М.С. Практичні заняття по методах обстеження хворих у клініці внутрішніх хвороб. – Київ. – 1995. – 222с.

6. Покровский В. М., Коротько Г.Ф., Кобрин В.И., Наточин Ю.В. и др. Физиология человека: учебник в 2-х томах. – М.: Медицина, 2000. – 816 с.: ил.: [4].

7. Пропедевтика внутрішніх хвороб з доглядом за терапевтичними хворими / За ред.. А.В. Єпішина. – Тернопіль: Укрмедкнига, 2001. – 768 с.

8. Пропедевтика внутрішніх хвороб / Децик Ю.І., Нейко Є.М., Пиріг Л.А та ін.; за ред.. Ю.І. Децика. – К.: Здоров’я, 1998. – 504 с.

9. Струтынский А.В., Баранов Г.Е. и др. Основы семиотики заболеваний внутренних органов / Москва. – 1997. – 222 с.

10.В.И. Сергиенко, Э.А. Петросян, И.В. Фраучи. Топографическая анатомия и оперативная хирургия. В 2-х т. Т. 2. //Под ред акад. РАМН Ю.М. Лопухина//. – М.: ГЭОТАР МЕДИЦИНА, 2002. – 589 с.

11.Шелагуров А.А. Методы исследования в клинике внутренних болезней (изд. второе, испр. и дополнен.). – М.: Медицина, 1964. – 457 с.

12.Шкляр Б.С. Диагностика внутренних болезней: Учебник. – К.: Мед. издат.; УССР; 1957. – 484 с.

13.Щуліпенко І.М. Пропедевтика внутрішньої медицини: Загальна семіотика і діагностика: навчальний посібник / І.М. Щуліпенко. – К.: Медицина, 2008. – 304 с. + кол.вкл. 8 с.

14.Энциклопедия клинического обследования больного: пер. с англ.//М.: ГЭОТАР МЕДИЦИНА, 1997. – 701 с. A guide to Physical Examination and History Taking //Barbara Bates// Philadelphia, J.B. Lippincott Company.