![]()
Главная Обратная связь Дисциплины:
Архитектура (936) ![]()
|
Особливості формування сучасної системи менеджменту в України
Економіка України є перехідною від адміністративно-командної до соціально-ринкової. Ринкові перетворення потребують наукового обгрунтування й вирішення низки управлінських проблем макро- і мікроекономічного характеру. На макроекономічному рівні треба визначити нову роль держави в управлінні економікою, створити нову систему органів державного управління економікою, сформувати комплекс методів державного регулювання економічних процесів. Формування ефективної системи управління на мікрорівні потребує не тільки акумуляції найвизначніших світових здобутків у цій галузі, а й відображення особливостей соціально-економічних процесів в Україні. Сліпе копіювання зарубіжних моделей менеджменту не тільки не дає користі, а навпаки, шкодить реформуванню економіки. В менеджменті величезне значення мають національна психологія, традиції, соціально-культурні чинники, духовні цінності тощо. Вітчизняна модель менеджменту потребує одночасного вирішення трьох взаємопов'язаних проблем: макроекономічних змін у суспільстві, формування нового управлінського мислення керівників та розробки наукової бази менеджменту. Нині сфери застосування менеджменту дуже розширилися. Виділяють його окремі види: Виробничий менеджмент - це комплексна система забезпечення конкурентноздатності товару, що випускається на конкурентному ринку. Вона включає проблеми побудови виробничих і організаційних структур, вибору організаційно-правової форми управління виробництвом, збуту і фірмового обслуговування товару відповідно до попередніх стадій життєвого циклу. Фінансовій менеджмент - це комплексна система стійкості, надійності й ефективності управління фінансами. Вона включає формування і планування фінансових показників з дотриманням наукових підходів і принципів менеджменту, балансу прибутків і витрат, показників ефективності використання ресурсів, рентабельності роботи і товарів. Інноваційний менеджмент - це комплексна система управління інвестиціями, що вкладаються власниками в розвиток усіх видів інновацій. Вона включає побудову організаційних структур, вибір напрямів інновацій, оптимізацію інвестицій, різні аспекти управління персоналом. Крім наведених видів спеціального менеджменту в цей час розробляються інші види: менеджмент соціальної сфери; банківський менеджмент; податковий менеджмент; організаційний менеджмент; міжнародний менеджмент; та ін. Сучасне господарське управління характеризують багатоваріантність можливих рішень, гнучкість і неординарність господарських ситуацій та неповторність способів дії у конкретних умовах. Менеджмент не дає універсальних рецептів. Він лише навчає, як, знаючи прийоми, способи та шляхи вирішення тих чи інших управлінських завдань, досягти успіху в умовах конкретного підприємства. Керівник-менеджер стає центральною фігурою управління, розробляє варіанти господарських рішень, бере на себе відповідальність за розробку та впровадження управлінських команд. Проте сформований сьогодні корпус керівників-технократів переважно об'єктивно непридатний до керівної діяльності. Створення ефективної системи управління виробництвом в Україні треба починати зі старанного підбору керівних кадрів та їх навчання. Слід також пам'ятати, що ефективно керувати ніколи не зможуть люди, які, хоча теоретично пізнали науку управління, однак не мають "іскри Божої", тобто задатків і здібностей до специфічної діяльності менеджменту. Державна кадрова політика має передбачити створення системи пошуку молодих осіб, яким притаманні вроджені риси лідера та організатора. Шляхи можуть бути різними: від організації окремих груп або класів у школах до формування спеціалізованих шкіл або ліцеїв. Створення відповідних факультетів з підготовки менеджерів у провідних навчальних закладах, регіональних центрах перепідготовки теперішніх керівників та підготовки резерву завершить формування цілісної системи підготовки керівників-менеджерів в Україні. Нове покоління менеджерів, сформоване з тих, хто має генетичні здібності та знання стратегічного й тактичного менеджменту, створює прагматичну українську модель управління.
![]() |