ІІІ. Умови праці засуджених до позбавлення волі

ІНСТРУКЦІЯ про умови праці та заробітну плату засуджених до обмеження волі або позбавлення волі

I. Загальні положення

1.1. Ця Інструкція розроблена відповідно до статей 60-62, 118-121 Кримінально-виконавчого кодексу України, Кодексу законів про працю України, Закону України “Про оплату праці” з метою визначення умов праці та заробітної плати засуджених до обмеження волі або позбавлення волі (далі - засуджений), які тримаються в установах виконання покарань (далі - установа) та слідчих ізоляторах Державної кримінально-виконавчої служби України.

1.2. Засуджені залучаються до праці:

у центрах трудової адаптації;

у майстернях, підсобних господарствах установ та слідчих ізоляторів;

на підприємствах установ виконання покарань;

на підприємствах державної або інших форм власності за умови забезпечення їх належної охорони та ізоляції відповідно до укладених угод між установою, де відбуває покарання засуджений, та замовником;

на роботах з господарського обслуговування установ та слідчих ізоляторів.

1.3. Праця засуджених організовується з додержанням правил охорони праці, техніки безпеки і виробничої санітарії, встановлених законодавством про працю.

1.4. Використання праці засуджених на посадах, пов'язаних з матеріальною відповідальністю, забороняється.

1.5. Засуджені не мають права припиняти роботу з метою вирішення трудових та інших конфліктів.

ІІ. Умови праці засуджених до обмеження волі

2.1. Засуджені до обмеження волі залучаються до праці на виробництві виправних центрів, а також на договірній основі на підприємствах, в установах чи організаціях усіх форм власності за умови забезпечення належного нагляду за їхньою поведінкою.

2.2. Праця засуджених до обмеження волі регулюється законодавством про працю, за винятком правил прийняття на роботу, звільнення з роботи, переведення на іншу роботу.

2.3. Переведення засуджених на іншу роботу, в тому числі в іншу місцевість, здійснюється власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом за погодженням з адміністрацією виправного центру.

2.4. Засудженим незалежно від усіх відрахувань належить виплачувати не менш як сімдесят п'ять відсотків загальної суми заробітку.

2.5. Засуджені до обмеження волі, які тримаються у виправних центрах, продукти харчування і речове майно придбавають за власні кошти. Комунально-побутові та інші послуги оплачуються засудженими на загальних підставах.

2.6. Відрахування із заробітної плати засуджених до обмеження волі для повернення авансу, виданого в рахунок заробітної плати, проводиться за наказом (розпорядженням) адміністрації виправного центру або підприємства, установи чи організації, де працевлаштований засуджений.

2.7. Із засуджених, які тримаються в дисциплінарних ізоляторах, стягується повна вартість харчування, наданого їм за встановленими законодавством нормами.

2.8. Засудженим, які не працюють у зв’язку із захворюванням, а також з причин, від них не залежних, і не одержують за цей час заробітної плати або інших доходів, харчування та комунально-побутові послуги надаються за встановленими законодавством нормами за рахунок виправного центру.

ІІІ. Умови праці засуджених до позбавлення волі

3.1. Засуджені до позбавлення волі працюють у місцях і на роботах, які визначаються адміністрацією установи. Засуджені залучаються до суспільно корисної праці з урахуванням наявних виробничих потужностей залежно від статі, віку, працездатності, стану здоров’я, спеціальності.

Засудженим до позбавлення волі, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, інвалідам І та ІІ груп, хворим на активну форму туберкульозу, жінкам з вагітністю понад чотири місяці, жінкам, які мають дітей у будинках дитини при виправних колоніях, дозволяється працювати за їхнім бажанням з урахуванням висновку лікарської комісії установи.

Характер діяльності і тривалість робочого часу цих категорій засуджених визначаються лікарською комісією залежно від їх працездатності з урахуванням стану здоров'я, профілю виробництва на підприємстві, в установі.

3.2. Засуджені до позбавлення волі залучаються без оплати праці лише до робіт з благоустрою установ, слідчих ізоляторів і прилеглих до них територій, а також поліпшення житлово-побутових умов засуджених або до допоміжних робіт із забезпечення установ та слідчих ізоляторів продовольством.

До цих робіт засуджені залучаються в порядку черговості в неробочий час і не більш як на дві години на день.

3.3. Засуджені до довічного позбавлення волі залучаються до праці тільки на території виправної колонії з урахуванням вимог тримання їх у приміщеннях камерного типу.

3.4. Засуджені неповнолітні залучаються до праці тільки на підприємствах виховних колоній.

3.5. Умови та оплата праці засуджених неповнолітніх, засуджених вагітних жінок та жінок, які мають дітей віком до трьох років, визначаються законодавством про працю.

3.6. В установах та слідчих ізоляторах на особові рахунки засуджених, які залишені на роботах з господарського обслуговування, та засуджених, які виконують норми виробітку або встановлені виробничо-технічною службою змінні завдання відповідно до плану виробництва продукції і не допускають порушень режиму, зараховується незалежно від усіх відрахувань п’ятнадцять відсотків, а на особовий рахунок засуджених чоловіків і жінок, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, інвалідів І та ІІ груп, хворих на активну форму туберкульозу, вагітних жінок, жінок, які мають дітей у будинках дитини при виправних колоніях, - не менш як п’ятдесят відсотків нарахованого їм місячного заробітку.

3.7. Засудженим, які відбувають покарання у виправних центрах, виховних колоніях, дільницях соціальної реабілітації виправних колоній, колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання, а також засудженим жінкам, яким дозволено проживання за межами виправної колонії, на особовий рахунок зараховується незалежно від усіх відрахувань не менш як сімдесят п’ять відсотків нарахованого їм місячного заробітку.