II. Вимоги безпеки перед початком проведення екскурси, походу

1.Перед початком екскурсії керівник групи зобов'язаний провести бесіду з дітьми ознайомити їх з правилами поведінки і техніки безпеки під час екскурсії, дороги до об'єкта екскурсії (музею, театру, кінотеатру) і дороги після відвідування приміщення, де проходив захід.

2.Перед початком екскурсії необхідно зробити перекличку учнів класу і відмітити присутніх. Для керівництва кожною групою дітей призна­чається дорослий. Другу перекличку проводять після прибуття на місце екскурсії, третю - перед відправленням у зворотній шлях, четверту - після повернення з екскурсії.

III. Вимоги безпеки під час проведення екскурсії, походу

1.Керівник групи під час екскурсії повинен забезпечити дисципліну серед дітей та дотримання Правил дорожнього руху (під час руху вулицею або під час проїзду в міському транспорті).

2.Під час руху учнів до театру, музею і т. п. треба стежити, щоб учні йшли компактною групою, не розтягувалися і не відходили вбік.

3. Під час руху до об'єкта екскурсії та під час самої екскурсії учні по­винні уважно дивитись під ноги, щоб не впасти, та беззаперечно викону­вати всі розпорядження керівника групи.

4.Організовані групи дітей крокують тільки тротуарами та пішохід­ними доріжками, а у разі їх відсутності - краєм проїжджої частини дороги назустріч руху транспортних засобів і тільки у світлу пору доби.

5.При переході залізничних колій, доріг, необхідно зупинити групу, пересвідчитись у відсутності небезпеки і потім найкоторшим шляхом перевести учнів.

6. Якщо учні побачать вибухонебезпечні предмети, то вони зобов'язані повідомити про це керівника, але не підходити і не торкатись до них руками, а також повідомити про знайдені предмети в органи міліції.

7. Після години ходу потрібен привал на 5-Ю хв. На обід робиться великий привал - на годину-півтори. На привалі рюкзак треба зняти. Можна використати його замість подушки - покласти під голову. В теплу погоду варто зняти взуття, полежати, положивши ноги на підвищення, Це покращує кровообіг (під голову слід щось покласти).

8.Сильний вітер, туман, хуртовину, грозу найкраще перечекати, а після дощу треба йти обережно, користуючись палицею. Завали та "Уреломи найкраще обминати. Якщо такої можливості немає, то слід рухатись повільно й уважно, остерігатись гострих сучків, закиданих гілками ям. Якщо доводиться перестрибувати через перешкоду, спочатку перекиньте рюкзак. Розгойдувати всохлі, трухляві дерева небезпечно може відломитись верхівка або гілка і впасти на голову.

9.Річку найкраще переходити там, де швидкість течії найменша, де у воді немає каміння, колод, зручно виходити на берег, де річка розши­рюється, ділиться на рукави (там вона не така глибока, течія слабша). Стежка, що веде до води, може вказувати на брід, але це може бути і звірина стежка до водопою. Особливо, якщо вона не продовжується на протилежному березі. Брести через річку найкраще з жердиною, впира­ючись нею в дно. Ставлячи ногу, обмацують дно, шукають надійну опору (особливо на річці з камінням і з швидкою течією). Удвох, утрьох можна переправлятись, тримаючись за руки, плечі, талію. Гірські потоки переходять по камінню, що виступає з води, або по кладці.

10.Річку, вкриту кригою, слід переходити далі від місця, де в неї впадають притока або струмок. Товщина криги повинна бути не менше 10 см. Одну людину витримує крига завтовшки 5-7 см, групу людей -10-12 см, легковий автомобіль - 25,2 см, вантажний автомобіль - 45 см, трактор - 70 см. Міцність її перевіряється ударом палиці. Про надійність криги свідчить відсутність тріщин, промий, повітряних пустот між кригою та водою. Найбільш міцний лід має синюватий або зеленкуватий відтінок. При відлигах, при дощі він стає білим, матовим, часто жовту­ватим. Таке забарвлення свідчить про те, що лід не міцний, не надійний. Не можна підходити близько до промий і ополонок, стрибати на лід з берега. Якщо частина льоду не запорошена снігом, значить донедавна там була промий і вода ще не замерзла. До людини, яка провалилася, треба підповзти на животі, подати їй палку, ремінь, шарф і обережно тягти з води. Потерпілий повинен широко розкинути руки, щоб утриматись на поверхні, якщо допомоги чекати немає звідки - спокійно, без різких рухів вибиратися на міцний лід, плазувати до берега. Після цього треба переодягтися в сухе, випити гарячого чаю, звернутися до лікаря.

11.Болота бувають прохідні, важкопрохідні, непрохідні. Важливо відрізняти їх за зовнішніми ознаками. Перші вкриті суцільним мохом, густою осокою, видно підріст сосни. На других росте трава, серед моху є ковбані, трапляються поодинокі хирляві берізки, осики, чагарники. На третіх є очерет, трава ніби плаває в багнюці. Рухатись по болоту слід там, де є мурашники і кротові купини, густа трава серед осоки, сосна. Якщо під ногами "рухається" земля, то краще повернути назад, а якщо іти, то з палицею. До того, хто провалився, обережно підповзають, кидають йому шнур або простягають палицю. Іноді доводиться мостити гать. Зимою болото може замерзнути тільки на поверхні, йти по ньому небезпечно. Взагалі, болото й трясовину найкраще обминати.

12.На ночівлю в лісі слід розташовуватись далі від сухостою, від підгнилих дерев ( не ближче висоти дерева) - вони можуть несподівано, без видимих причин, впасти.

13.Небажане сусідство з мурашниками - мурахи одразу почнуть обстежувати пристанище. У кущах більше комарів, кліщів.

14. Не бажано ночувати під кручею, під кроною дерева з великими відмираючими гілками, на березі гірського струмка в період дощів або танення снігу. Найкраще для ночівлі, привалу вибрати сухе та рівне місце, галявину, узлісся, в холодну пору - місце, захищене від вітру, освітлене сонцем, при жарі - у затінку. Звичайно, щоб поблизу була вода.

15.Не можна спати просто на землі навіть літом. На землю найкраще покласти сухі гілки шпилькових - спочатку більші, потім менші, ще менші, а зверху сіно чи солому. В дощову погоду краще робити курінь, зимою місце для постелі очищають від снігу. Поряд, за вітром (щоб не задував на постіль, не зносив вогонь), розкладають вогнище. На час сну верхній одяг знімають і накриваються ним.

16. Небезпечно купатись у незнайомій водоймі, лісовій річці чи озері, водойму спочатку треба добре оглянути і перевірити. Перед купанням слід відпочити, не входити у воду розігрітим. Не треба далеко запливати від берега - можна не розрахувати сили і потрапити в біду. Потрапивши в сильну течію, не пливіть проти неї, використайте її, щоб наблизитись до берега. Якщо вас затягло у вир, не лякайтесь, пірніть і, зробивши сильний ривок убік за течією, випливайте на поверхню. У незнайомому місці не стрибайте головою у воду.

17. Пити слід тільки чисту джерельну або криничну воду - без домі­шок, каламуті, осаду, піни, плівки, незвичного запаху і кольору. Заборо­няється використовувати воду з водойм, у яких помічена мертва риба або інші загиблі істоти. Не рекомендується їсти рибу, яка має присмак нафтопродуктів. У місцях, де буває багато людей, часто залишаються різні уламки, консервні банки, побитий скляний посуд - треба бути обе­режним, щоб не поранитись об них.

18. Обережність слід проявляти біля крутих берегів, урвищ, уступів, печер - тут можливий обвал. У буреломному лісі довго затримуватись не треба. Зламані дерева часто утримуються тут, спираючись одне на одне, у будь-яку хвилину вони можуть впасти. Не можна розташовуватись біля вивернутих пеньків, дозволяти дітям гратися на таких пеньках і оглядати яму під корінням - пень може раптом повалитися на попереднє місце.

19. Якщо ви випадково потрапили в угіддя, де ведуть облавне полю­вання, вийдіть на видне місце і залишайтеся там до кінця облави.

20. Під час екскурсії (походу) можна проводити спостереження, ро­бити малюнки, фотографувати, записувати на плівку голоси птахів. Не Дозволяється рвати квіти, ламати гілки, виловлювати птахів, руйнувати «ні гнізда, нори, лігвища. Під час мандрівки не слід залишати сміття, на пунктах відпочинку для цього є відведені місця.

21.Руки в учнів мають бути вільними, для цього блокнот (для замолювання чи записів) і простий олівець утримуються на мотузці.

22.Найбільш цікаве, несподіване бачить у лісі той, хто ходить тихо не шумить, не галасує.

IV. Вимоги безпеки після закінчення екскурси чи походу

1.Після закінчення вистави, фільму виходити із залу у вказаних місцях. Виходити спокійно без криків і не штовхаючись.

2.Після закінчення екскурсії керівник групи повинен привести учнів на те місце, звідки починалась екскурсія, пересвідчитись у наявності всіх учнів, нагадати правила дорожнього руху, відпустити учнів додому і доповісти дирекції школи про закінчення екскурсії.

V. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

1. У випадку аварійної ситуації учнів виводять у безпечне місце, а потерпшому надають першу долікарську допомогу.

2.Якщо потерпілий перебуває у важкому стані, то необхідно викли­кати швидку допомогу.

Розроблено:

Заступником директора з виховної роботи

(підпис) (прізвище, ініціали)

Погоджено:

Заступником директора, який відповідає за організацію роботи з безпеки життєдіяльності

Головою комісії з питань охорони праці і техніки безпеки

(підпис} (прізвище, ініціали)

(підпис) (прізвище, ініціали)

Затверджено: Наказом директора школи

від «__»____200_р., №___

Директор:

(підпис) (прізвище, ініціали)

Інструкція №

з пожежної безпеки при проведенні екскурсій і туристичних походів до лісу

І. Загальні положення

Усі, хто буває в лісі, зобов'язані дотримуватися «Правил пожежної безпеки», якими передбачено, що в пожежонебезпечний період (з часу, коли йде сніг до настання стійкої дощової осінньої погоди або випадання снігу) забороняється розпалювати багаття в хвойних молодняках, на старих згарищах, ділянках лісу, пошкодженого вітровалом і буреломом, на торфовиськах, захаращених хмизом і деревиною порубах, у місцях з " висохлою травою, під кронами дерев.

Вогнище слід розкладати у спеціально відведеному місці або ж там, де його розкладали раніше. Як стверджують спеціалісти, багаття на 5-7 ро­ків цілком виводить з ладу ділянку землі, на якій воно було розкладене. Вогнище заливають водою, розгрібають палкою. Якщо води поблизу немає, засипте місце багаття шаром землі товщиною 10 см.

Там, де вогнище розкладається вперше, рекомендується розкопати дернину на площадці діаметром не менше 1 м, а при відході місце вогнища залити водою та закласти дерниною.

Не можна розкладати вогонь під кроною і на корінні дерева, поблизу смолистих пеньків. Небезпечно розпалювати багаття у хвойних молод­няках, на ділянках з сухим очеретом або сухою травою. У молодому хвойному лісі крони низько опущені, навіть слабкий вогонь може спалити ліс або обпалити тонку кору дерев. У борах легко загоряються сухі мохи, тому багаття не дозволяється розкладати навіть поряд з такими ділян­ками лісу.

На кам'янистих розсипах між камінням може нагромаджуватись горючий матеріал, вогонь між каменями може поширюватись на значну площу. На торфовищах торф тліє навіть тоді, коли він здається вологим. Дуже горючим є рослинний матеріал на захаращених зрубах- сонце його тут добре висушує.

Відповідно до діючих вимог, туристські групи та загони повинні мати ^протипожежний інвентар. На групу з 6-10 чоловік треба мати одну сокиру і одне відро, азі 1-30 чоловік - 3 лопати, 2 сокири, пилку і троє відер. Якщо у групи цього інвентаря не буде, працівники державно-лісової охорони можуть повернути їх на турбазу.

Працівникам усіх підприємств, організацій, установ, громадянам заборонено випалювати траву на лісових галявинах, просіках, луках і стерні на землях державного лісового фонду та на полях, що безпо­середньо прилягають до лісу або захисних лісонасаджень.

Громадяни, виявивши лісову пожежу, зобов'язані негайно вжити захо­дів до її гасіння, а якщо власними силами це зробити не можливо повідомити про неї працівників лісового господарства, міліцію, місцеву владу.

Якщо пожежа тільки почалася, її легко загасити. Пізніше треба залу­чати багато людей, техніку, матеріальні засоби, витратити немало часу. При загорянні лісу перш за все треба зорієнтуватись, визначити напрямок руху вогню. Не слід наближатись до густих хвойних молодняків, захара­щених ділянок, вони можуть раптово спалахнути. Небезпечно перебувати в диму - можна задихнутись. Щоб зменшити дію диму, треба дихати через тканину (краще мокру), намагатися якнайшвидше вийти з зони задимлення.

Найпростіші способи гасіння лісової пожежі доступні всім: вогонь заливають водою, збивають гілками, засипають землею. Слабкий і середньої сили вогонь при низовій пожежі збивають пучками одно-двометрових гілок листяних порід. При цьому рухаються поряд з краєм вогню, вибираючи місця, вільні від дерев, пеньків, вітровалу. Вогонь збивають на вже вигорілу площу, ніби змітаючи його всередину пожа­рища. В першу чергу збивають вогонь, який іде за вітром. Якщо діяти швидко і чітко, то пожежа буде ліквідована.

Край вогню можна заливати водою або закидати землею, викорис­товуючи при цьому лопати. Велику пожежу гасять спеціалісти.

Після того, як вогонь загашено, пожарища обходять, ретельно лікві­довують усі ознаки горіння, тліючі об'єкти заливають водою або заси­пають землею до повного припинення диму.

Розроблено:

Заступником директора з виховної роботи

Погоджено:

Заступником директора, який відповідає за організацію роботи з безпеки життєдіяльності

Головою комісії з питань охорони праці і техніки безпеки

(підпис) (прізвище, ініціали)

(підпис) (прізвище, ініціали)

(підпис) (прізвище, Ін

Затверджено:

Наказом директора школи від «__»____200_р., №

Директор:

(підпис) (прізвище, ініціали)

Інструкція №

з охорони праці при перевезенні організованих груп дітей автомобільним І залізничним транспортом

І. Загальні положення

1.1. Безпечні умови перевезень учнів автомобільним та залізничним транспортом забезпечують транспортні організації, які несуть повну відповідальність за технічний стан транспорту, його експлуатацію та закріплення дисциплінованих і висококваліфікованих водіїв, які мають стаж керування транспортним засобом більш як три роки.

1.2. Перевезення організованих груп дітей здійснюється на підставі договору разового перевезення ( який укладається не пізніше ніж за 48 годин до виконання перевезення або довгострокового договору).

1.3. Перевезення організованих груп дітей виконується тільки у світлу пору доби і за сприятливих погодних умов.

1.4. Візуальна інформація на автобусі наноситься на попередньому трафареті надписом червоною фарбою «На замовлення», спереду і ззаду автобуса розпізнавальний знак «Діти».

1.5. Максимальна кількість дітей при перевезенні автобусом не повинна перевищувати кількість місць для сидіння.

1.6.У салоні автобуса повинна бути інформація, яка містить позна­чення місць, розташування аварійних виходів з зазначенням способу їх відкриття, вогнегасника, аптечки та кнопки екстреної зупинки.

1.7.Перевезення організованих груп дітей колоною з п'яти і більше автобусів узгоджується замовником з органами державтоінспекції.

1.8. При отриманні дозволу на екскурсію відповідальний за організацію та проведення екскурсії повинен представити у міське управління освіти такі документи:

а) наказ по навчально-виховному закладу, в якому вказується термін, місце, маршрут екскурсії, кількість дітей, в якому класі вони навчаються, супроводжуючі ( з розрахунку 1 дорослий на 10 дітей, медсестра на ЗО і більше дітей), визначені відповідальні за збереження життя і здоров'я дітей;

б) списки дітей, завірені підписом директора і печаткою навчально-виховного закладу, з відміткою про стан здоров'я кожного учня (з поміт­кою лікаря «за станом здоров'я всі учні групи допускаються до екскур­сійної поїздки»), підписом кожної дитини про те, що вони ознайомлені з правилами поведінки і технікою безпеки під час поїздки;

в) страховий поліс;

г) програму маршруту з погодинною розбивкою;

д) договір про взаємні зобов'язання сторін навчально-виховного закладу і перевізника;

е) відношення навчально-виховного закладу з проханням дати дозвіл на екскурсію.

1.9. Допущені до екскурсії учні не повинні мати при собі предметів та речовин, що можуть створити небезпеку під час перевезення.

II. Вимоги безпеки перед початком перевезення організованих груп дітей

2.1. Керівник групи повинен мати зі собою похідну аптечку.

2.2.Перевозити дітей на відкритих вантажних автомобілях заборо­няється.

2.3.Керівник групи повинен провести бесіду з дітьми, ознайомити їх з правилами поведінки та правилами техніки безпеки під час поїздки автобусом чи поїздом.

2.4.Перед початком руху автобуса керівник групи повинен пере­вірити, згідно зі списком, наявність дітей на місцях.

III. Вимоги безпеки під час перевезення організованих груп дітей

3.1.Під час перевезення організованих груп дітей автомобільним чи залізничним транспортом керівник групи зобов'язаний:

- забезпечувати дотримання дітьми належного порядку і правил пове­дінки під час руху транспортного засобу, а також під час посадки та висадки;

- здійснювати посадку і висадку дітей тільки після повної зупинки транспортного засобу на посадовому майданчику, а у разі його відсут­ності - з боку тротуару або узбіччя;

- проходити з організованою групою тільки тротуарами чи пішохід­ними доріжками, а у випадку їх відсутності - краєм проїзної частини дороги і тільки у світлу пору доби.

3.2.При використанні громадського транспорту посадку в нього здійснювати групами під керівництвом вчителя через задні двері, спо­чатку учні, а потім керівник групи. В такому ж порядку здійснюється й висадка дітей через передні двері.

3.3.У період перебування в дорозі забороняється виходити з вагонів на платформу під час стоянок, переходити з вагона у вагон без потреби під час руху поїзда, висовуватись із вікон.

3.4.Приймання їжі в дорозі необхідно організувати в певний для всіх учнів час, встановлений розпорядком дня. Не рекомендується брати в дорогу продукти, що швидко псуються (варені ковбаси, січені м'ясні страви, плавлені сирки тощо).

3.5. Медичну допомогу учням під час їх перебування в дорозі надає медсестра, керівник групи, в окремих випадках - за викликом начальника поїзда - пункти швидкої медичної допомоги.

3.6. Доставка учнів від станції відправлення до станції призначення може здійснюватись графіковими пасажирськими поїздами, а в окремих випадках - спеціальними ешелонами.

3.7. Після прибуття до місця призначення керівник групи робить другу перекличку дітей, а третю - перед відправленням у зворотний бік.

IV. Вимоги безпеки після закінчення перевезення організованих

груп дітей автомобільним чи залізничним транспортом4.1. Після закінчення екскурсії керівник групи повинен:

а) привезти учнів на місце, звідки починалася екскурсія, пересвід­читись у наявності всіх учнів, нагадати правила дорожнього руху, відпустити учнів додому і доповісти дирекції школи про закінчення екскурсії;

б) після надання транспортної послуги підписати дорожній лист, замовлення на перевезення, зазначивши в них пройдений шлях, час початку та закінчення роботи, а у разі зміни розкладу руху - її причину.

V. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

5.1.У разі несприятливих погодних і дорожніх умов, виникнення технічних несправностей, що загрожують безпеці руху, а також при погір­шенні здоров'я водіїв - необхідно припинити рух і повідомити про це автопідприємство за місцем роботи водіїв. Підприємство вживає заходів щодо заміни автобуса чи водія, щоб забезпечити перевезення дітей до пункту призначення.

5.2. У випадку отримання учнем травми надати першу медичну допо­могу, а при потребі - визвати швидку допомогу або самому доставити потерпілого у лікарню.

Розроблено:

Заступником директора з виховної роботи

Погоджено:

Заступником директора, який відповідає за організацію роботи з безпеки життєдіяльності

Головою комісії з питань охорони праці і техніки безпеки

(підпис) (прізвище, ініціали)

(підпис) (прізвище, ініціали)

(підпис) (прізвище, ініціали)

Затверджено:

Наказом директора школи від «__»____200_р., №

Директор:

(підпис)

(прізвище,

Інструкція №

з охорони праці на робочому місці для вчителів та працівників школи

Техніка безпеки - це система організаційних і технічних заходів і засобів, що запобігають дії на працюючих небезпечних факторів.

1.Учитель школи зобов'язаний знати елементарні правила електро­безпеки, навчити їх учнів; провести опитування кожного учня і, тільки переконавшись, що учні засвоїли ці правила, допускати їх до навчання.

2. Не дозволяється викладачеві, техпрацівникам самостійно відкри­вати кришки рубильників, вмикати або вимикати електроустановки, замінювати перегорілі електролампочки, вставляти запобіжники, вико­нувати будь-які дії в розподільному щиті, а також у разі виявлення обірваних проводів усувати несправності заземлення і т. п. З цією метою потрібно запрошувати електромонтера.

3.При виявленні на території школи обірваного проводу слід про це негайно повідомити представника адміністрації. Самим залишатися на місці і попереджувати людей про небезпеку. Ні в якому разі не можна наближатися до обірваного проводу.

4.У разі загоряння електропроводки необхідно негайно вимкнути електроустановку, а полум'я гасити тільки піском або кислотним вогне­гасником, але ні в якому разі не водою чи пінним вогнегасником.

5.Кожен вчитель зобов'язаний знати правила пожежної безпеки, уміти користуватися засобами пожежогасіння в разі виникнення пожежі.

6. Кожне приміщення (майстерня, кабінет фізики, хімії, інформатики) обладнуються первинними засобами пожежогасіння, що утримуються у справному стані і постійній готовності до дій. Викладач, адміністрація школи, а також технічні працівники повинні стежити, щоб проходи до місць розміщення пожежного інвентаря та обладнання були вільними для руху, а пожежна сигналізація доступною і справною.

7. Першочерговим обов'язком кожного працівника школи є вряту­вання життя дітей під час пожежі. Керівник закладу, викладацький і обслу­говуючий персонал у разі виникнення пожежі зобов'язані:

- негайно повідомити про пожежу у найближчу пожежну частину за телефоном 01, дати сигнал тривоги: для місцевого бойового розрахунку з членів добровільної пожежної дружини або дружини юних пожежників,

- одночасно вжити всіх залежних від них заходів щодо евакуації дітей з приміщень (кабінетів, майстерень, актового та спортивного залів); дітей молодшого віку евакуюють у першу чергу, евакуацію дітей треба по­чинати з того приміщення, де виникла пожежа, а також з приміщень, яким загрожує небезпека поширення пожежі, вживаючи заходів до -відведення паніки серед дітей;

- негайно приступити до гасіння пожежі своїми силами й наявними в установі засобами пожежогасіння. Для зустрічі викликаної пожежної команди необхідно виділити особу, яка повинна інформувати начальника прибулої команди про таке:

- чи всі діти евакуйовані з палаючого або задимленого приміщення;

- в яких приміщеннях ще залишились діти;

- які приміщення охоплені вогнем і куди вогонь поширюється;

- про місця зберігання легкозаймистих речовин, які знаходяться в без-посередній близькості від палаючого приміщення;

- яке найбільш цінне майно та обладнання необхідно евакуювати в першу чергу силами команди.

Для припинення пожежі слід вжити таких заходів:

- охолодити предмет, що горить;

- ізолювати вогнище від припливу свіжого повітря;

- віддалити предмети, що горять, припинивши поширення вогню на сусідні предмети.

8. Кожен завідуючий кабінетом, лабораторією, майстернею вживає необхідних заходів щодо створення здорових і безпечних умов праці для проведення занять, забезпечує виконання діючих правил та інструкцій з техніки безпеки, виробничої санітарії, забезпечує безпечний стан робочих місць, обладнання, приладів, інструментів.

9.Учитель припиняє проведення занять, пов'язаних з небезпекою для життя, і доповідає про це керівникові школи. Негайно повідомляє керів­ника про кожен нещасний випадок.

10.Учитель відповідає за нещасні випадки, що трапилися внаслідок невиконання ним посадових обов'язків.

11. При проведенні вчителями школи робіт, що не входять в коло їх обов'язків, необхідно ставити дирекцію школи до відома.

12. При переносі шкільних меблів та спортивного інвентаря праців­никам школи треба бути обережними, не обертатись спиною до нестійких предметів.

13. При проведенні весняно-осінніх робіт на шкільних ділянках і при отриманні інвентаря зі складських приміщень потрібно бути уважним, Дотримуватись правил переносу інвентаря і правил техніки безпеки при виконанні робіт на шкільних ділянках.

14. Забороняється залучати до вішання штор, карнизів, а також до фарбування, миття і утеплення вікон у школі будь-якого поверху учнів, навіть старших класів.

15.Роботи щодо закріплення штор, карнизів, миття і фарбування вікон виконують дорослі групами (2-3 чол.), підстраховуючи один одного обов'язково використовуючи при цьому драбину-стрем'янку. Заборо­няється використовувати табуретки, стільці і т. п.

16. При ходінні по намастикованому чи лакованому паркеті всім працівникам і учням бути обережними, використовувати взуття лише на низьких підборах.

17. Під час ходіння по сходах обов'язково однією рукою притриму­ватись за поручні.

18. Працівникам школи забороняється з'являтись на робочому місці у нетверезому стані, курити в класних приміщеннях і на території школи.

19. Кожний працівник школи зобов'язаний знати правила надання першої долікарської допомоги при характерних травмах і пошкодженнях, теплових і сонячних ударах, вміти зробити штучне дихання і непрямий масаж серця.

20. В шкільних хімічних лабораторіях і кладовках реактиви треба зберігати в шафах, що замикаються на замок.

21. Педагогічний персонал зобов'язаний вимагати від учнів підтриму­вання в чистоті приміщень, ретельного провітрювання класів.

22. Педагогічні працівники зобов'язані дотримуватись правил внут­рішнього трудового розпорядку.

Розроблено:

Заступником директора, який відповідає за організацію роботи з безпеки життєдіяльності

(підпис) (прізвище, ініціали)

Погоджено:

Заступником директора

з адміністративно-господарської роботи

Головою комісії з питань охорони праці і техніки безпеки

(підпис) (прізвище, ініціали^

(підпис) (прізвище, ініціали)

Затверджено:

Наказом директора школи від «__»____200_р., №___

Директор:

(підпис) (прізвище, ініціали)

Інструкція №

з охорони праці під час управління автомобілем

І. Загальні положення

1.1. До управління автомобілями і їх обслуговування допускаються особи, які досягли 18 років, пройшли спеціальну підготовку, медогляд і отримали в установленому порядку посвідчення на право управління автомобілем. Водій повинен пройти інструктаж з охорони праці.

1.2. При оформленні водія на роботу за ним закріплюють певний автомобіль наказом по навчально-виховному закладу.

1.3. Після зарахування на роботу водій зобов'язаний прийняти транс­портний засіб по акту і виконувати лише роботу, яка дозволена адмініст­рацією закладу. Без дозволу та інструктажу виконувати роботу, що не входить в обов'язки водія, забороняється.

1.4. Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я або для людей, які його оточують, і навколишнього середовища.

1.5. При управлінні автомобільним транспортом водій повинен мати при собі:

- посвідчення з талоном на право управління автомобілем, видане державтоінспекцією;

- талон технічного паспорта і шляховий лист.