ВИЗНАЧЕННЯ МНОЖИННОГО ІНТЕЛЕКТУ

Вальтер МакКензі

Частина 1

Заповніть кожну секцію, поставивши цифру “1”навпроти кожного твердження, яке, на Вашу думку, найкраще Вас

описує. Якщо Ви відчуваєте, що твердження не зовсім Вам відповідає, залиште пусте місце навпроти нього.

Наприкінці підрахуйте загальну суму балів у кожній секції.

Секція 1

________ Я люблю структурувати речі у категорії, базуючись на загальних характеристиках

________ Екологічні питання є важливими для мене

________ Такі види діяльності як похід у гори, туризм приносять мені задоволення

________ Мені подобається працювати в саду

________ Я вірю, що охорона природи є важливим питанням

________ Тварини є важливими у моєму житті

________ Коли я викидаю непотрібні речі, я звертаю увагу на те, чи їх можна переробити

________ Мені подобалося/подобається вивчати біологію, ботаніку, зоологію

________ Я проводжу багато часу на свіжому повітрі

________ ЗАГАЛЬНА СУМА ДЛЯ СЕКЦІЇ 1

Секція 2

_______ Я легко схоплюю шаблони/моделі

_______ Я зосереджуюся на гаморі та оточуючих звуках

_______ Мені легко рухатися під певний ритм

_______ Мені завжди було цікаво навчитися грати на музичному інструменті

_______ Ритм у поезії захоплює мене

_______ Я запам`ятовую речі, коли вкладаю їх у певний ритм

_______ Мені важко зосередитися коли я слухаю радіо чи телевізор

_______ Мені подобається різні стилі музики

_______ Музика набагато цікавіша, ніж драматичні вистави

_______ Запам`ятовування ліричних пісень є легким для мене

ЗАГАЛЬНА СУМА ДЛЯ СЕКЦІЇ 2

Секція 3

______ Я завжди зберігаю речі в порядку

______ Для мене корисні покрокові інструкції

______ Вирішення проблем є легким для мене

______ Я легко впадаю в депресію, коли маю справу з неорганізованими людьми

______ Я можу легко здійснювати підрахунки в голові

______ Головоломки, що потребують з`ясування причини, приносять мені задоволення

______ Я не можу розпочати завдання поки не отримаю всі відповіді на запитання

______ Структурованість допомагає мені бути успішним (ою)

______ Робота над створенням бази даних в комп`ютері приносить мені задоволення

______ Я повинен (а) бачити сенс речей, інакше я залишаюся незадоволеним (ною)

ЗАГАЛЬНА СУМА ДЛЯ СЕКЦІЇ 3

Секція 4

______ Для мене важливо бачити свою роль у “великій картині”

______ Мені подобається обговорювати життєві питання

______ Релігія є важливою для мене

______ Мені подобається споглядати твори мистецтва

______ Вправи на релаксацію та медитацію приносять мені задоволення

______ Мені подобається відвідувати місця, де я можу перевести подих

______ Мені подобається читати стародавніх та сучасних філософів

______ Мені легко навчатися новим речам, коли я розумію їхні цінності

______ Мені цікаво, чи є інші розумні створіння у Всесвіті

______ Вивчення історії та стародавньої культури допомагає мені бачити перспективу

ЗАГАЛЬНА СУМА ДЛЯ СЕКЦІЇ 4

Секція 5

_______ Я навчаюся краще, коли взаємодію з іншими

_______ Чим більше людей, тим веселіше

_______ Робота в малих групах є дуже продуктивною для мене

_______ Мені подобаються гамірні кімнати

_______ Участь в політиці є важливою

_______ Мені подобаються телевізійні шоу

_______ Я – “командний гравець”

_______ Мені не подобається бути наодинці

_______ Гуртки, клуби приносять мені задоволення

_______ Я приділяю увагу соціальним питанням та причинам

_______ ЗАГАЛЬНА СУМА ДЛЯ СЕКЦІЇ 5

Секція 6

______ Мені подобається робити речі своїми руками

______ Для мене важко тривалий час сидіти спокійно на одному місці

______ Мені подобається брати участь в іграх на свіжому повітрі, займатися спортом

______ Мені подобається невербальне спілкування, як наприклад – мова жестів

______ Треноване тіло важливе для тренованого розуму

______ Мистецька діяльність та ручна праця є приємним проведенням часу

______ Самовираження за допомогою танцю є прекрасним

______ Мені подобається працювати з інструментами

______ Мені подобається активний стиль життя

______ Я навчаюся через практику

ЗАГАЛЬНА СУМА ДЛЯ СЕКЦІЇ 6

Секція 7

______ Мені подобається читати різну літературу

______ Коли я роблю нотатки, я краще запам`ятовую та навчаюся

______ Я можу довірливо спілкуватися з друзями через листи, електронну пошту

______ Мені легко пояснити свої думки іншим

______ Я веду щоденник

______ Мені подобається розгадування кросвордів

______ Я пишу з задоволенням

______ Мені подобається гратися зі словами, як наприклад анаграми тощо

______ Мені цікаво вивчати іноземні мови

______ Мені подобається брати участь у дебатах чи публічних виступах

ЗАГАЛЬНА СУМА ДЛЯ СЕКЦІЇ 7

Секція 8

______ Я добре усвідомлена (ий) своїх моральних переконань

______ Я краще навчаюся, коли я відчуваю емоційний контакт з предметом, який я вивчаю

______ Чесніть є важливою для мене

______ Моє ставлення впливає на те, як я навчаюся

______ Питання соціальної справедливості є важливими для мене

______ Робота наодинці може бути такою ж продуктивною, як і робота в групі

______ Перед тим, як розпочати щось робити, я маю знати чому я це маю робити

______ Коли я вірю у щось, я прикладу 100% зусиль

______ Мені подобається бути залученим у випадки, які допомагають іншим

______ Я готова (ий) виступити з протестом

ЗАГАЛЬНА СУМА ДЛЯ СЕКЦІЇ 8

Секція 9

______ Я можу викликати уявні образи у думках

______ Перестановка меблів приносить мені задоволення

______ Мені подобається мистецька діяльність з використанням багатьох засобів

______ Я запам`ятовую краще, коли креслю тощо

______ Мистецтво приносить мені велике задоволення

______ Великі таблиці є чудовим інструментом для складання графіків, таблиць

______ Трьохвимірні головоломки приносять мені задоволення

______ Музичні кліпи дуже стимулюють мене

______ Я можу згадувати речі у ментальних образах

______ Я добре можу читати карти

ЗАГАЛЬНА СУМА ДЛЯ СЕКЦІЇ 9

ЧАСТИНА II

Просимо Вас підрахувати всі Ваші суми та помножити їх на 10:

Ключ:

Секція 1 – Натуралістичний інтелект

Секція 2- Музичний інтелект

Секція 3 – Логіко-математичний інтелект

Секція 4 – Екзистенційний інтелект

Секція 5 – Міжособистісний інтелект

Секція 6 – Кінестетичний інтелект

Секція 7 – Вербальний інтелект

Секція 8 – Внутрішньоособистісний інтелект

Секція 9 – Візуальний інтелект

2.2. Формуючий експеримент

За допомогою різних заходів нами були створені можливості для батьків і вчителів познайомитись, поділитись інформацією. Ці заходи допомогали успішно наладити виховну взаємодію в системі “школа- дитина –родина” з метою інтелектуального розвитку молодших школярів- першокласників.

Ця робота велася нами за таким планом:

1. Перші Визити в школу

Сім’я приходить в школу, щоб познайомитись з вчителями, дітьми.

2. Орієнтаційні зустрічі

Допоможуть батькам ближче познайомитись з вчителями, дізнатись про розпорядок дня дитини, отримати іншу корисну інформацію.

3. Візити додому – вчителі можуть відвідувати дітей дома, щоб познайомитись з батьками і родиною в їх середовищі.

4. Час, коли батьки приводять дітей і забирають їх – вчителі можуть так організувати розклад, щоб використати час, коли батьки приводять і забирають дітей, для неформального спілкування

5. Телефонні дзвінки – дзвонити можна з якоїсь певної причини, чи щомісяці для підтримання контакту

6. Конференції для батьків і вчителів – формальні заплановані збори, на яких обговорюється прогрес дитини, батьки можуть висловити свої ідеї і занепокоєння. Конференції можна використати для спільного планування індивідуальних програм.

Якщо було недостатньо часу для живого спілкування чи воно не було передбачено розкладом, ми телефонували, використовували деякі форми письмового спілкування, щоб підтримувати з батьками контакт.

У деяких випадках навіть було краще подавати інформацію у пісьмовій формі, щоб бути впевненими, що інша сторона отримала цю інформацію. Наприклад , нами були використані такі форми письмового спілкування:

7. Брошури – за допомогою брошур батьки зможуть дізнатись про програму. В брошурах можна коротко описати інформацію про зміст навчально-виховної роботи в школі, класі.

8. Інформаційні листки – можна розповсюджувати раз чи два в місяць, щоб усі батьки отримали достатньо інформаціі про внеурочні заході, зміни в розкладі, потребу в допомозі, інші новини.

9. Неформальні записки – короткі записки-повідомлення про нові навички чи досягнення їх дитини, чи з подякою за допомогою класу, школі. Сім’ї також можуть надсилати записки з подякою чи проханням.

10.Дошки оголошень на стіні – потрібні для того, щоб повідомляти сім’ї про спеціальні заходи, щоденний розклад, нову інформацію.

11.Коробки для пропозицій – батьки матимуть можливість висловити свої пропозиції і ідеї, поділитись ними з вчителями.

12.Звіти – письмові звіти – це формальний спосіб поділитись інформацією з сім”ями. Хоча такі звіти є дуже корисними, вони не повинні заміняти персональні контакти.

Важливою проблемою є заохочення батьків до роботи в класі. Аналіз досвіду різних шкіл ( в тому числі і шкіл, які працюють за програмою “Крок за кроком”, шкіл вальдорфського напряму, одеської школи “Мрія” – “школи для люблячих батьків”) показали, що ефективно вживати слідуючі форми заохочення сімей, основані на виборі різних ролей.

Вчителі можуть відігравати в класі різні формальні і неформальні ролі. Далі описано ролі, які можуть відігравати батькі, а також дідусі та бабусі учнів.

- Відвідувач – потрібно заохочувати батьків приходити в клас і бавитись, чи вчитись разом з дітьми.

- Доброволець – батьки можуть навчати дітей спеціальним навичкам, допомогати в класі, демонструвати, допомагати в певних видах діяльності, забезпечувати перевезення на певних заходах, приносити матеріали для заходів та проектів, допомагати прибирати, організовувати, прикрашати кімнату.

- Оплачувана посада – деякі батькі можуть працювати на оплачуваних посадах, бути членами команди вихователів.

- Член дорадчої батьківської групи – дорадча батьківська група – це група, яка складається з батьків, регулярно зустрічається, щоб дати вчителям певні поради щодо тактик чи допомогти практично.

Заходи, орієнтовані на батьків, потребують підтримки від вчителя:

- співпраця батьків з батьками – можна передбачити, що більш досвідчені батьки працюватиме разом з меньш досвідченими, щоб просто зорієнтувати їх чи поразмовляти з ними.

- Заходи, спрямовані на інформування та навчання батьків – давати батькам інформацію, яка їх цікавить, наприклад, інформацію про розвиток дитини. Такі заходи можуть бути організовані як вчителями, так і батьками.

- Культурні заходи для батьків та вчителів – щоб дати змогу батькам і вчителям відпочити та краще узнати один одного.

- Бібліотеки – можна зібрати цікаві книжки, статті, відео та аудіо плівки і позичати їх батькам.

Аналіз досвіду показав, що ці ідей допомогають зробити залучення батьків до школи більш ефективним:

1. Поважання ролі батьків. Плекання взаємодопомоги між вчителями і батьками.

2. Заохочування участі батьків . Інформація про різні шляхи залучення батьків до школи.

3. Творчість та гнучкість – застосування різних форм, видів, стратегій залучення сімей.

4. Дозвоління сім”ям проявляти ініціативу та вибір власних способів допомоги школі.

5. Відверта розмова з батьками про взаємні очікування.

6. Терпеливість. Для розвитку стосунків потрібен час.

7. Зосередження уваги на сильних сторонах сім”ї, позитивні відгуки.

8. Вираження задоволення.

9. Мета – залучення цілої сем”ї. Чоловіки-батьки інколи не приймають участь у програмах для молодших школярів. Треба використовувати творчий потенціал, щоб придумувати шляхи залучення батьків, братів, сестер та інших членів родин.

10. Конфіденційність – довіра є дуже важливим компонентом партнерських стосунків. Інформація про сім”ю не разголошується.

Можна сказати, що є багато шляхів залучення сімей до співпраці зі початковою школою. При цьому вчителям треба проявляти творчі якості, щиру зацікавленість у партнерстві з батьками в інтересах кожної дитини, розвивати гнучкість поведінки, терплячість, уважність до батьків, використання різноманітних форм роботи, конфедіціальність.

Проведення формуючого експерименту включало спеціально розроблені рекомендації вчителів щодо дидактичного забезпечення кожного етапу розуміння, наші спостереження за методикою роботи вчителів і реакціями учнів, поєднання фронтальних методів роботи з індивідуальними завданнями.

При проектуванні уроків нами були виділені наступні етапи роботи:

1. Етап постановки навчальної задачі

- створення “ситуацій успіху”;

- виникнення ситуації “інтелектуального конфлікту”;

- формулювання навчальної задачі учніми та вчителем у свовесній формі.

2. Етапи розв”язання навчальної задачі

- перетворення умови задачі;

- моделювання;

- перетворення моделі

3. Етап розв”язання окремих задач, звідки випливає і технологія уроків

- урок постановки навчальної задачі

- урок моделювання

- урок конструювання (способу, поняття)

- конкретизація поняття

- урок контролю

4.Домашнє завдання. Повинні виконувати наступні функції:

- формують саму навчальну діяльність;

- є засобом підтримки пізнавального інтересу дітей;

- грають роль своєрідної “рефлексії” роботи учнів у школі.

Крім пізнавальних завдань у підручнику, пропонуємо скористатися і додатковими, складеними до окремих творів. Сукупність їх дає змогу урізноманіти самостійну роботу учнів над текстом, сприяючи формуванню в першокласників найважливіших пізнавальних умінь: аналізувати, порівнювати, виділяти головне, узагальнювати тощо.

ТЕМА “ У світі чарівної казки”

1. М.Сингаївський , Материна мова. Як ти розумієш слова “пахне вона м’ятою і цвітом, чебрецевим і суничним літом. Пахне молоком і споришами…?”

1. В.Скуратівський, Заглядає в шибку казка… Чому автор порівнює казку з материнською доброю ласкою?

2. Вовк та козенята. ( Українська народна казка ). Що можна сказати про козенят : уважні, розумні, слухняні, неуважні, непослухи? З чого це видно? Як це можна назвати цю казку?

3. Ходила коза ( З народного ). Якою має бути коза, щоб її вважали господинею ? Лисиця та їжак. ( Українська народна казка ). Які вчинки лисиці підтверджують, що вона хитра, хижа, улеслива, підступна? Доведи словами з тексту. Як ти зрозумів вислів “солодкими оченятами позирає”?

4. Кіт і пес . ( Українська народна казка ). Прочитай речення, які передають тут основну думку. Як ти розумієш зміст цих прислів’їв? Поясни. Які з відомих тобі прислів’їв близькі за змістом?

5. Лисичка та журавель. ( Українська народна казка ). Як ти розумієш вислів “Яке частування – таке й дякування” ? Співвіднесіть його з заголовком тексту. Чи підійде до цієї казки такий заголовок?

6. Лебідь, щука і рак. ( Українська народна казка). Доведи, що лебідь щука і рак не могли разом вирушити в дорогу. Прочитай рядки, де передано головну думку казки.

7. Вовк та собака. ( Українська народна казка ). Перечитай останні рядки тексту. Як ти гадаєщ, чи передано тут головне?

8. Вовк та собака. ( Українська народна казка ).Перечитай останні рядки тексту. Як ти гадаєш, чи передано тут головне?

9. Чому гусі миються у воді, коти - на печі, а кури порпаються в поросі? ( Українська народна казка ). Подумайте, чи є у казці відповідь на питання, поставлене в заголовку?

10.М.Трублаїні, Про дівчинку Наталочку і сріблясту рибку. Перелічи, хто брав участь у порятунку сріблястої рибки? Які риси властиві цим казковим героям : доброта, чуйність, доброзичливість, щирість чи жорстокість, байдужість?

11.Рукавичка. ( Українська народна казка ). Пригадай, хто за ким потрапляв до рукавички? Про кого з цих тваринок розвовідалось у казках, які ти прочитав у цьому розділі?

ТЕМА “ Осінь щедра, золотава “

1. Д.Чередниченко, Рання осінь. Знайди і прочитай слова, які показують, що осінь дає вже про себе знати.

2. Пісенька житнього віночка. ( З народного ). Що розповів житній віночок хазяїну про своє життя? Прочитай. Прочитай останні два рядки тексту, скажи, про що в них ідеться.

3. В.Скомаровський, Лісова колиска. Знайди в тексті порівняння. Якою ти уявляєш осінь за цим твором: гарною, лагідною, турботливою, доброю чи похмурою, злою? Доведи.

4. П.Воронько, Осінь. Про які дії осені свідчать такі слова: поливала, роздавала? Як би ти назвав цей вірш?

5. В.Симоненко, Засівна пісня. Подумай, чому пісня має таку назву. В яких словах “Засівної пісні” виражено її головну думку?

6. І.Прокопенко, Як берізка листя роздаровувала. Поділи казку на частини. Як бі ти закінчив цю казку?

7. Я.Щоголів, Осінь. Порівняй цей вірш із твором Б.Чалого “Осінь настає”. Що в них спільного? Придумай поетичний опис “Куточок осіннього гаю”.

8. Г.Паламарчук, Чому веселиками звуться журавлі. Простеж за змінами в природі, порівняй ознаки весни й осені. Який зв’язок між змінами у природі і почуттями журавлів-веселиків?

9. В.Сухомлинський, П’ять дубків. Подумай, чому оповідання має таку назву. Що могли б розповісти про Дмитрика та Серпика посаджені ними деревця?

10.Л.Костенко, Осінні хмари, сірі, як слони. Які слова вірша показують, що мова йде про пізню осінь ?

11.Янка Купала, Листопад. Як ти розумієш вислів “ Як буде весні путь простелено? “ Порівняй цей твір із віршем Я.Щоголіва “Осінь”. Що в них спільне? Чим відрізняються?

12.Г.Тютюнник, Нащо дубам листя взимку? Чому оповідання так називається? Головну думку передай словами з тексту.

13.Леся Українка, Восени. Як ти розумієш значення висловів “Журить осінь-сухітниця сонечко, нема в ній весняних надій”? Які образи створюють ці вислови?

ТЕМА “ В колі рідної сім’ї”

1. А.Костецький, Все починається з мами. Знайди і прочитай слова, де передано головну думку. Як по-іншому можна назвати твір?

2. В.Осєєва, Сім’я у нас одна. Знайди і прочитай слова, які засвідчують міцність, злагоду цієї сім’ї. Зістав свою відповідь зі змістом прислів’я. Який можна зробити висновок?

3. В.Сухомлинський, Комірчина для дідуся. Який вчинок Юрка засвідчує, що він засуджує поводження батьків? Яким може бути продовження цього оповідання?

4. В цьому дворку, як у вінку! ( З народного ). Знайди у тексті порівняння, за допомогою яких передано зовнішність господаря, господині, їхніх синів. Як характеризують цих людей такі порівняння?

5. В.Сухомлинський, Сьома дочка. Порівняй ставлення дочок до матері. Хто повівся найкраще і чому? Які оповідання про ставлення до людей ти ще читав?

6. В.Сухомлинський, Іменинний обід. Що у поведінці Ніни дуже вразило її маму? Як ти розумієщ мамине побажання?

7. А.Костецький, Рукавички. Як ти розумієш зміст виділеного речення?

ТЕМА “ Шкільними стежинками”

1. М.Рильський, Пісня про школу. Який настрій передають слова: ясний клас, ласкавий промінь?

2. В.Сухомлинський, Які ж ви щасливі. Який зміст вкладав учитель у слова “багато прекрасного”.

3. Дрізд і голуб. Українська народна казка. Знайди в тексті підтвердження словам: голуб поспішливий, нетерплячий, лінивий.

4. В.Сухомлинський, Я хочу сказати своє слово. Знайди і прочитай слова, які допомагають уявити набо живою істотою. Поясни, як ти розумієш значення цих слів.

5. В.Верба, Рідне слово. Прочитай слова : “ дружи, бережи, не забудь, серцем чуй, люби, шануй”. Що вони означають?

6. В.Фетисов, Хто чого вчиться. Чим відрізняється людина від риби, птаха? Доведи свою думку рідками вірша.

7. В. Струтинський, Сідайте, будь ласка, доведи, що Сергійко був ввічливим, добрим хлопчиком.

8. Найдорожчий плід. ( Болгарська народна казка ). Який же плід найдорожчий: найсолодший той, який наважче дістати, чи той, що в серці й розумі людини ? Доведи свою думку рядками з твору.

9. Б.Крекотін, Це не так просто. Як можна продовжити оповідання?

ТЕМА “ Цікавий світ навколо тебе “

1. Сильніше за силу. ( Казка ) Хто ж виявився сильнішим - Кіт чи Горобець? Що ж сильніше за силу?

2. Т.Коломієць, Ручай Чи справді ручай напуває море? Доведи. Зістав цей вірш из казкою “Ліс і струмок”. Чим вони схожі?

3. Г. Демченко, Красно дякуємо за хліб. Доведіть, що поле – це справжня чарівна комора.

4. Л.Компанієць, Хлібина. Як ти розумієш вислів “Хліб - годувальник - всьому голова”?

5. Як собака собі друга знайшла. (Бурятська народна казка ) Простеж за текстом, які слова тут вжито у значенні “говоріти”?

6. М.Трублаїні, Ловля летючих риб. Якими малюнками можна передати початок, основну частину і закінчення оповідання?

ТЕМА “ Весна красна”

1. Т.Шевченко, Встала весна… Які слова з вірша передають любов поета до рідної землі?

2. Т.Шевченко, Зоря моя вечірняя. Доведи словами з вірша, що поет описує природу як живу істоту.

3. О.Копиленко, Вісна у лісі. Перелічи, про яких лісових мешканців розповідається в оповіданні. Що свідчить про те, що описано ранню весну?

4. Життя квітів. ( За Ю.Смоличем ). Зверни увагу на виділені слова. Чи допомагають вони уявити характер і настрій кожної квітки?

5. Взятий шпак. ( За О.Вишнею). Придумай до першої частини оповідання свої запитання.

6. Л.Костенко, Перекинута шпаківня. Яких людей засуджує поетеса у вірші? Чи стосується їх ці прислів’я: “Справу роби, та недоробок не залишай”. “Хотів зробити спішно, а вийшло смішно” ?

7. А.Костецький, Проста арифметика. Поміркуй, у яких інших справах вийшов би такий результат?

8. Г.Демченко, Калинка. Що тут казкове, а що можна спостерігати в житті? Як ти думаєш, чому зернятка калини порівнюють з маленькими серцями?

ТЕМА “ Мамине свято”

1. Жиленко, Весна і мама. Як квіти, журавлі, сонечко та дітки готуються до свята Мами?

2. Е.Пермяк, Як Маша стала великою. У чому головна думка оповідання?

3. В.Сухомлинський, Чорні руки. Як по-іншому можна назвати це оповідання?

4. Л.Компанієць, У березневе свято. Як ти розумієш зміст вислову:”Нехай весна засяє, в її самотній хаті!” Чи висловлено тут головну думку вірша?

5. О.Буцень, Помічниці. Підготуйся із сусідом за партою прочитати діалог дівчаток, передаючи ставлення до відповідей Ліди.

6. В.Лучук, Тільки мама. Знайди слова, що найчастіше зустрічаються у вірші. Що автор хотів підкреслити?

7. М. Хоросницька, Матусін заповіт. Яка головна думка цього вірша?

8. Д.Павличко, Мамина рука. Зістав цей твір из віршем “Мамині руки” Е.Саталкіної. Чим вони подібні?

Відкриваючи таємниці живого|жвавого| слова, виконуючи| творчі завдання|, діти отримують| перший| досвід складання| віршів.

При знайомстві із загадками в першому| класі, засвоюються особливості усного| жанру і дітям пропонується скласти| свою загадку.

Пам`ятаєте, в загадці:

- називається не сам предмет, про який| йдеться| в загадці, а інший, схожий на нього|;

- малюються| яскраві ознаки| того предмету, про який| загадка, по котрим| його| можна| впізнати;

- іноді останні слова рядків римуються|.

Загадка:

Вночі приходити, стрибає, як заєць

А вранці йти|вирушати|. На животі кишеню.

(Місяць) Гладущенко Т. (Кенгуру) Вінярська Т.

У іншому півріччі першого| класу| продовжуємо доглядати| за особливостями| віршотвірного мовлення|.

1. Гра « Упіймай риму ».

Я буду кидати| м`яч| і називати| якесь| слово, а ваше завдання|задача| – упіймати м`яч| і придумати| слово, що| римується з моїм, а потім кинути| м`яча| мені і сказати| це| слово.

Таким чином, розвиток кожного із зазначених типів інтелекту в процесі навчання потребує використання відповідних способів та методів навчання, наприклад:

Вербальний (лінгвістичний) інтелект:

Математика – читання історії винаходів і відкриттів у галузі математики, математичні казки та історії.

Читання: читання пізнавальних історій, енциклопедичних фактів.

Природничі науки: бесіди про тварин та рослини, рідну природу.

1.3. Якісний та кількісний аналіз отриманих результатів

Аналіз дитячих запитань показує їх різноманітність за змістом і характером. Серед них є репродуктивні і продуктивні запитання. Учні експериментальних класів значно частіше ставлять запитання, які вимагають встановлення причинно-наслідкових зв’язків, визначення головних ознак. На кожного третьокласника в середньому припадало по 3,5 запитань в експериментальних класах, по 2,8 запитань - у контрольних. Стосовно визначення головної думки маємо такі показники. В експериментальних класах біля 80% учнів правильно визначили головну думку твору; в контрольних класах цей показник трохи менший - 72%. Таке співвідношення має місце і у визначенні учнями головних ознак об’єктів у науково-пізнавальних текстах. Якщо ж зіставити ці дані из визначеннями учнів сутності визначення головного, то можна помітити, що дітям легше практично виконати конкретні завдання, ніж поднятися на рівень узагальнення цього уміння.

Як і на констатуючому етапі після завершення експерименту зберігається різне співвідношення запитань, які передбачають пошукову діяльність і тих, що спрямовані на відтворення готової інформації. Зіставлення показників засвідчує, що в експериментальних класах є певна перевага кількості продуктивних запитань.

Відповідно до одержаних показників учні експериментальних і контрольних класів були розподілені на три рівні інтелектуального розвитку: високий, середній, низький.

Аналіз табличних даних свідчить, що в умовах експериментального навчання відбуваються суттєві зміни у поступі учнів за рівнями розвитку як в експериментальних, так і в контрольних класах. Найбільш помітними є зміни, які стосуються зменшення показників низького рівня. Тут, порявняно з початком експерименту, кількість учнів, які піднялися на середній рівень інтелектуального розвитку збільшилась приблизно утричі. У контрольних класах, де інтелектуальне виховання проводилось за традиційними методиками, позитивні зрушення є також. Але учнів, які знаходяться на високому рівні у цих класах майже удвічі менше.

Таблиця 1

Розподіл молодших школярів за рівнями інтелектуального розвитку за результатами формуючого експерименту (у %)

Коефіцієнт успішності Кусп. обчислювався за формулою:

,

де n – номінально одержана сума балів, m – максимально можлива сума балів.

Високому рівню інтелектуального розвитку умовно відповідала оцінка 3 бали, середньому – 2 бали, низькому – 1 бал.

Знайдемо максимально можливу суму балів m, виходячи з того, що в групі 24 учнів, кожна з яких може отримати по 3 бали:

m= 74∙3 = 72

Зіставлення вихідних і кінцевих результатів виконання завдань учнями експериментальних і контрольних класів показує, що введені нами педагогічні умови для інтелектуального виховання молодших школярів:

- використання теорії множинного інтелекту;

- залучення батьків до активної виховної взаємодії зі школою;

- використання кращих традицій українського сімейного виховання-

є ефективними. Одержані дані підтверджують значні можливості молодших учнів в оволодіння більш високими рівнями сформованності мисленневої діяльності за умов цілеспрямованого керівництва вчителем цим процесом у сім’ї.

ВИСНОВКИ

Інтелект - це сукупність індивідуальних здібностей до накопичення знаннь, оволодіння основними розумовими операціями, інтелектуальним уміннями.

Інтелектуальне виховання молодших школярів включає формування в учнів стійкого інтересу до навчання, роботи з книгою і новими інформаційними технологіями; розвиток розумових сил, мислення, здатністі здійснювати саморегуляцію інтелектуальної діяльності.

Основними факторами, що визначають ефективність інтелектуального виховання, є науковість і різноманіть засвоюваних знань, застосування такої методики навчання, яка забезпечує активність і самостійність пізнавальної діяльності, стимулювання інтересів, створює позитивний мікроклімат навчання. Чим тіснішою є взаємодія між культурним середовищем сім’ї та культурним середовищем школи, тим ефективнішою є виховна діяльність педагога і тим меншим є зайве навантаження на молодшого школяра.

Змістовна частина формуючого експерименту з інтелектуального виховання молодших школярів в сім’ї включала активне залучення батьків до виховної взаємодії в системі «учень-сім’я-вчитель»: спільне проведення навчальних екскурсій, розвивальних ігор («Що?Де?Коли?», «Поле чудес», «Найрозумніший», «Ерудіт» та інші), допомога в організації сімейних ігор,

вікторін; визначенні та розвитку різних типів інтелекту дитини.

Кількісний та якісний аналіз отриманих даних підтвердив правомірність висунутої нами гіпотези дослідження: інтелектуальне виховання молодших школярів в сім”ї буде буде відбуватись більш ефективно, якщо забезпечити такі педагогічні умови:

- використання теорії множинного інтелекту;

- залучення батьків до активної виховної взаємодії зі школою;

- використання кращих традицій українського сімейного виховання.

Список використаних джерел

1. Амонашвили Ш А Здравствуйте., дети. — М., Просвещение., І983,-208с.

2. Амонашвили Ш.А. Как живете, дети? – М., 1986. – с.27-99.

3. Ананьев Б.Г.Психологическая структура личности и ее становление в процессе индивидуального развития человека // Избр. Психолог. Тр.: в 2 т. М., 1980. т.2 – с. 18 – 29.

4. Амосов Н.М. Сграна детства –М., Знание, 1991-288стр.

5. Аркин Е. М Воспитание детей в семье. — М, 1959-17

6. Алексюк А.М. Загальні методи навчання в школі. – К.Рад. шк., 1981. 159 с.

7. Баршай М.С. Індивідуалізація пізнавальної самостійності молодших школярів. – Поч.шк., 1993, № 7.-С.17-49.

8. Білоконна Н. Інтелектуальний розвиток молодших школярів на уроках мови ⁄⁄ Початкова школа, 1998, № 1, с. 12-13.

9. Бех І.Д. Особистісно зорієнтоване виховання. – К.: ІЗИН.-1998.-С.27-66.

10. Бех І.Д. Виховання особистості (у двох книгах).-Київ, “Либідь” – 2003.

11. Богданович М.В. Методика роботи з текстом у початковій школі. – К. Вища шк., 1986.- 237 с.

12. Богданович М.В. Урок української мови в початковій школі. – К.,Рад. Шк., 1990.- 339 с.

13. Боянжу М.Г. Психодіагностичне вивчення учнів на уроках української мови. – Поч. шк., 1993, № 2.- 139 с.

14. Бриль Г.К. Підготовка та захист дипломної роботи з педагогіки.-Одеса, Метроном, 2003.-54 с.

15. Варзацька Л.О., Голокозакова Ж.Г. Як індивідуалізувати пізнання рідної мови. – Поч. шк., 1993, с.8.-29.

16. Вашуленко М.С.. Загальні методи навчання.-К.:Ватра, 1997.-415 с.

17. Верцинская Н.Н. Индивидуальная работа с учащимися. – Минск, 1983.-333 с.

18. Виготский Л.С. Собрание сочинений. – М., 1991.- т.1.

19. Гільбух Ю.З., Коробко С.Л., Кондратенко Л.О. Визначення психологічної готовності дитини дошкільного навчання ⁄⁄ Початкова школа, 1988. - № 7 . – с.62-70.

20. Гора Т.П. Диференціація навчання на уроках української мови.⁄⁄ Поч.шк., 1994, № 12.. – с.34-49.

21. Гора Т.П. Прийоми і способи диференційованого навчання на уроках української мови в межах одного класу. ⁄⁄ Поч. шк. 1993, №1. – с.17-49.

22. Гора Т.П., Логачевська С.П. Таблиці з диференційованими завданнями з мови. ⁄⁄ Поч. шк. 1993, № 8.- С.-49 –59.

23. Дидусь Н.И. Психолого-педагогические предпосылки формирования самостоятельности ⁄⁄ Наука і освіта, 1998, № 3. – С.11-33.

24. Збірник комплексних вправ до теми “Текст” ⁄⁄ Б-ка вчителя початкових класів, 2002. – 54 с.

25. Диффернцированные задания для самостоятельной работы учащихся на уроках языка. - М., 1984.- 467 с.

26. Ігнатенко Н.В. Основні етапи роботи над художнім твором на уроках читання ⁄⁄ Педагогіка і психологія. - 2000 - № 3 – с. 54-63.

27. Ігнатенко Н.В. Складання плану навчального тексту як умова його розуміння молодшими школярами ⁄⁄ Початкова школа – 2000 - №10-с. 29-30.

28. Ігнатенко Н. В. Аналіз тексту твору на основі його багаторазового перечитування ⁄⁄ Рідна школа. – 2000 - № 12 – с. 39 – 42.

29. Ігнатенко Н. В. Наступність в організації роботи над текстом дошкільників та молодших школярів ⁄⁄ Наступність і перспективність у навчанні і вихованні дітей дошкільного та молодшого шкільного віку.

Переяслав - Хмельницький, 2000 - с. 151 – 153.

30. Ігнатенко Н.В. Пізнавальні завдання на уроках читання у 2 класі ⁄⁄ Початкова школа - 1992 - № 9 – 10, с. 18-21.

31. Ігнатенко Н.В. Рівні сформованості вміння молодших школярів виділяти головне в навчальному матеріалі ⁄⁄ Педагогіка. - 1991 - № 4. – с.34 – 42.

32. Ігнатенко Н.В. Опрацювання словосполучень для розвитку мовлення шестиліток ⁄⁄ Початкова школа - 1989 - № 5 – с. 24-27.

33. Ігнатенко Н.В. Екологічне виховання у процесі організації мовленнєвої діяльності молодших школярів ⁄⁄ Екологія: Проблеми освіти і виховання. Тези доповідей міжрегіональної науково-практичної конференції. – Переяслав – Хмельницький, 1990.- с.60-61.

34. Ігнатенко Н.В., Носаченко Т.Б. Проблема розвитку пізнавальних здібностей дітей в педагогічній спадщині Я.А.Коменського⁄⁄ Педагогічна спадщина Я.А. Коменського і перспективи розвитку народної освіти. Тези доповідей міжвузівської науково-теоретичної конференції. – Переяслав-Хмельницький, 1992 – с. 42-44.

35. Ігнатенко Н.В. Про розвиток мовлення дітей молодшого шкільного віку ⁄⁄ Педагогічна спадщина Н.К. Крупської і перебудова народної освіти. Тези доповідей міжрегіональної науково-практичної конференції. - Переяслав-Хмельницький, 1989 – с. 75-76.

36. Каліш В. Розвивальні завдання у процесі роботи над текстами-описами ⁄⁄ Початкова школа, 1991, №4.-33.-39.

37. Каліш В. Робота над текстами-описами. Київ, 1999, С.7-19.

38. Каліш В. Розвивальні завдання у початковій школі. Умань, 1998, с. 8-18.

39. Кубрак В.І. Організація та керівництво диференційованим навчанням ⁄⁄ Початкова школа, 1991, №4.-С.-78.

40. Каткова І.М. Дифференцированные задания при работе над ошибками. - Начальная школа, 1985, № 10.-С.18-28.

41. Кобзар Б.С. Основи індивідуалізації навчально-виховної діяльності учнів початкових класів. – Початкова школа, 1990, № 3.-88-98.

42. Кравець Н.П. Організація роботи груп учнів в умовах внутрішньокласного диференційованого навчання. - Початкова школа, 1993, №№ 5-6.-С.18-27.

43. Ландина А.В. Алгоритмизация в обучении. – Москва, Просвещение, 2004.- с. 16-23.

44. Лейтес Н.С. Умственные способности и возраст. – М., 1971.-С.27-99.

45. Логачевская С.П. Элементы НОТ в работе младших школьников - Дифференцированное обучение на основе сочетания групповых, фронтальных и индивидуальных заданий ⁄⁄ Нач. школа, 1988.-С.88-118.

46. Логачевська С.П. Дійти до кожного учня. – К., Рад. Школа, 1990.-С.33-67.

47. Логачевська С.П. Диференційовний підхід до навчання. – Поч. шк., 1987, № 5.-С.67-88.

48. Маланюк К.П. Диференційований підхід до роботи над навчальними текстами ⁄⁄ Початкова школа, 1989, №4.-С.33-37.

49. Мельничук Т. І., Гора Т.П., Логачевська С.П. Прийоми і способи диференціації в межах одного класу. Початкова школа, 1993, № 1.-67-88.

50. Могила Н.М., Вовк І. М. Диференційовані завдання на уроках.⁄⁄ Початкова школа, 1996, № 8.С.-87-99.

51. Монахов В.М., Орлов В.А., Фирсов В.В. Диференціація навчання в середній школі.⁄⁄ Радянська педагогіка , 1990, № 8.С.-8-19.

52. Навчально-виховний процес у вузі і школі та шляхи його розвитку і удосконалення. Рівне, 1999.-78-88.

53. Освітні технології. – Київ, А.С.К., 2001.- 255 с.

54. Онишків З.М. Диференціювання підготовки до засвоєння нового матеріалу. – Поч. шк., 1989, № 8.-С.66-69.

55. Пелипенко І.А. Діє творча група, 1989, № 5.-226 с.

56. Пєхота О.М. Освітні технології. Навчально-методичний посібник.- Київ, 2001 – 91-107с.

57. Сісецький П.В., Коберник Г.І. Основи диференційованого підходу до учнів ⁄⁄ Початкова школа, 1993, № 6.-С.45-49.

58. Скрипченко Н.Ф., Антипец В.П. Диференційоване навчання грамоти (читання). – Поч. школа, 1993,№ 12.-С.49-58.

59. Стрекозин В.П. Актуальные проблемы начального обучения. М., 1996.-309 с.

60. Суворова Г.Ф. Индивидуальный подход к учащимся на уроке. - Нач. Школа ., 1987, №4.-С.45-49.

61. Сухомлинский В.А. Избранные педагогические сочинения. – М., Педагогика, 1980.-409 с.

62. Сухомлинський В.О. Вибрані твори в 5 томах. – Київ, Радянська школа, 1979.-159 с.

63. .Унтілова Е.А. Формування еталонів ефективної педагогічної взаємодії.-Одеса:СВД Черкасов М.П., 2005. С.9-19.

64. Унтилова Э.А. Трансформация сознания человека// Южный город №3, 2003.-67-88.

65. Фомкин А.В. Педагогические проблемы формирования познавательных интересов учащихся.- Кострома, 2005.- 389 с.

66. Фомкин А.В. Педагогические технологии формирования познавательных интересов учащихся.- Кострома, 2005.- 119 с.

67. Юрченко С.В. Диагностика и коррекция уровня умственного развития младших школьников.- Минск, 2004.- 221 с.

68. Юрченко В.И. Педагогическое руководство как условие формирования эффективного взаимодействия семьи и школы. – М., 2006.- 127 с.

69. Яцєнко Т.О. Родинне виховання на засадах народної педагогіки. // Педагогіка і психологія-1997-№2-с88-95.