Види міжнародно-правових актів про інтелектуальну власність

Міжнародне законодавство, що регулює питання інтелектуальної власності складається з таких нормативних актів:

Конвенція, що засновує Всесвітню організацію інтелектуальної власності;

Всесвітня конвенція про авторське право;

Паризька конвенція про охорону промислової власності;

Договір про патентну кооперацію;

Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків;

Бернська конвенція про охорону літературних і художніх творів;

Міжнародна конвенція по охороні нових сортів рослин;

Договір про закони щодо товарних знаків;

Будапештський договір про міжнародне визнання депонування мікроорганізмів з метою патентної процедури;

Найробський договір про охорону Олімпійського символу;

Протокол до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків

Ніццька угода про Міжнародну класифікацію товарів і послуг для реєстрації знаків;

Конвенція про охорону інтересів виробників фонограм від незаконного відтворення їхніх фонограм;

Договір ВОІВ про авторське право;

Договір ВОІВ про виконання і фонограми;

Міжнародна конвенція про охорону інтересів виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення;

Гаазька угода про міжнародну реєстрацію промислових зразків;

Договір про патентне право

Здійснення права інтелектуальної власності, яке належить кільком особам (співавторство). Види співавторства.

Стаття 428. ЦКУ Здійснення права інтелектуальної власності, яке належить кільком особам

1. Право інтелектуальної власності, яке належить кільком особам спільно, може здійснюватися за договором між ними. Уразі відсутності такого договору право інтелектуальної власності, яке належить кільком особам, здійснюється спільно.

Співавторами є особи, спільною творчою працею яких створено твір. Авторське право на такий твір належить всім співавторам незалежно від того чи утворює такий твір нерозривне ціле або складається із частин, кожна з яких має самостійне значення (ст.13 Закону України «Про авторське право і суміжні права»).

Закон виділяє два види співавторства:

Нероздільне співавторство – твір, створений двома або більше співавторами, є єдиним цілим, його частини не мають самостійного значення (напр. романи І.Ільфа та Є.Петрова). Авторські права належать усім співавторам і можуть здійснюватися тільки спільно. Співавтори не можуть розпоряджатися твором особисто.

Роздільне співавторство – твір є єдиним цілим, однак його частини мають самостійне значення і при цьому відомо, ким зі співавторів створені ці частини (наприклад, підручник, монографія, в яких вказуються автори окремих глав, розділів). Розпорядження таким твором як єдиним цілим здійснюється усіма співавторами спільно, однак кожен із співавторів має право використовувати створену ним частину твору на власний розсуд, якщо інше не передбачено угодою між співавторами.

Співавторством є також авторське право на інтерв’ю. Співавторами інтерв’ю є особа, яка дала інтерв’ю, та особа, яка його проводила (журналіст). Опублікування запису інтерв’ю допускається лише за згодою особи, яка його дала.

Поняття авторського права.

Поняття «авторське право» виділяють в об´єктивному і суб´єктивному розумінні.

В об´єктивному розумінні авторське право - це сукупність правових норм, які регулюють відносини, що виникають внаслідок створення і використання творів науки, літератури та мистецтва.

У суб´єктивному розумінні авторське право - це сукупність прав, які належать автору або його правонаступникам у зв´язку зі створенням і використанням твору літератури, науки і мистецтва.

Серед джерел авторського права слід назвати Конституцію України (ст.ст. 41, 54, 55), Закон України «Про власність» (ст. ст. 13, 41), Закон України «Про авторське право і суміжні права», ЦК України (ст.ст. 433-448).

Особливу групу джерел сучасного авторського права складають міжнародні договори (Бернська конвенція з охорони літературних та художніх творів (1886), Всесвітня (Женевська) конвенція про авторське право (1952) та ін.).

Авторське право виникає з моменту створення твору. Особа, яка має авторське право, для сповіщення про свої права може використовувати спеціальний знак, який розміщується на кожному екземплярі твору і складається з трьох елементів: латинської букви «С», обведеної колом (©), імені (найменування) особи, яка має авторське право, та року першого опублікування твору.