Представництва прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді

У Конституції України (ст. 121) передбачається функція представництва прокуратурою Інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом. Названа функція є принципово новою в нашому законодавстві, оскільки раніше подібних обов’язків на прокуратуру не покладалося. Водночас слід відмітити, що прокурор і раніше виступав як представник держави, юридичних осіб і громадян, захищаючи їхні права й інтереси в суді. Однак його діяльність була складовою частиною наглядової функції.

Новизна представницької функції, яка знайшла закріплення також і в ч. 2 ст. 5 Закону "Про прокуратуру", полягає в тому, що правове становище прокурора, яким він наділений у цивільному та господарському судочинстві, визначається в його конституційному статусі як суб’єкта представництва інтересів громадянина або держави в суді. Держава, визнаючи велике значення прокуратури в реалізації положень Конституції про захист у судовому порядку прав громадян, порушених незаконними діями та бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування і їх посадових осіб, а також про відшкодування державі матеріальних збитків, закріпила в Конституції України за прокуратурою функцію представництва. Незважаючи на те, що ця функція не конкретизована, прокуратура активно її реалізує, виконуючи конституційну норму як норму прямої дії, а також дотримуючись норм Цивільно-процесуального (ЦПК) і Господарсько-процесуального кодексів (ГПК).

Закон України "Про прокуратуру" (ст. 36і) визначає, що "представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та Інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом". Формами представництва, а це означає і участь прокурора в цивільному та господарському процесах, є: 1) звернення до суду з заявами або позовами про захист інтересів громадянина, держави або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб; 2) участь прокурора в суді при розгляді цивільних і господарських справ про захист прав і законних інтересів окремих громадян або держави; 3) внесення апеляційного, касаційного подання або заяв про їх перегляд за нововиявленими та винятковими обставинами й участь у цих переглядах.

Представництво прокурором інтересів громадян або держави в суді – це одна з важливих Гарантій забезпечення захисту їх інтересів. Приводами для дій прокурора щодо здійснення представництва можуть бути:

1. звернення до прокуратури громадянина;

2. звернення до прокуратури державного органу;

3. повідомлення в засобах масової інформації;

4. безпосереднє виявлення прокурором порушеного права громадянина або держави.

Підставами представництва у суді інтересів громадянина, як визначає ст. 36і Закону України "Про прокуратуру", є його неспроможність через фізичний або матеріальний стан або з інших поважних причин самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження, а підставами представництва інтересів держави – наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Таким чином, прокурор звертається до суду або господарського суду за захистом прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб, коли цього вимагає охорона державних інтересів. Такі повноваження прокурора закріплено в ст. 20 Закону України "Про прокуратуру", де передбачено, що в разі виявлення порушень закону він або його заступник у межах своєї компетенції мають право "звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб".

Здійснюючи захист прав і законних інтересів громадян і держави, прокурор представляє їх інтереси перед відповідними органами (органами державної влади, правоохоронними органами, підприємствами, установами, організаціями), які правоможні усунути порушення закону й поновити порушені права. Тобто представництво прокуратури – це правовідносини, у яких прокурор (представник) виступає в суді від імені держави або громадянина щодо захисту порушених прав, свобод і інтересів. Представництво – це ефективний інструмент реалізації правоохоронної місії прокуратури, який забезпечує законність у державі, захищає права та свободи громадян і державних інтересів.

Як справедливо зазначають ряд науковців, завданням представництва є захист прав, свобод і законних інтересів громадян та інтересів держави. Ця діяльність регламентується Конституцією України, Законом України "Про прокуратуру", нормами ЦПК і ГПК, а також Наказом Генерального прокурора України №6/3гн від 7 травня 2004 р. "Про організацію роботи по представництву прокурором Інтересів громадянина або держави в суді." У наказі відмічається, що судові форми захисту прав громадян та інтересів держави мають застосовуватись у кожному випадку, якщо неможливо поновити їх позасудовим шляхом (п. 2 наказу).

Отже, представництво прокуратурою інтересів громадян і держави в суді слід розглядати як напрямок прокурорської діяльності, що одержала статус конституційної функції прокуратури. Характерно, що ця діяльність прокуратури, як уже було сказано, тісно пов’язана з наглядом за додержанням і застосуванням законів. Необхідно виділити ряд особливостей такого представництва: по-перше, представництво ґрунтується безпосередньо на нормі Конституції України, тимчасом як інші представництва здійснюються на підставі доручень, адміністративних або законодавчих актів; по-друге, особливістю прокурорського представництва є те, що його здійснює орган, який не має свого інтересу і завжди виступає на варті законності.

Суб’єктами реалізації представництва інтересів громадян і держави, а також контролю за його здійсненням є:

1. Генеральний прокурор України та його заступники, а також прокурори Управління представництва інтересів громадян і держави в судах, Головного управління військових прокуратур Генеральної прокуратури України;

2. прокурори Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя; військових регіонів і Військово-морських сил;

3. прокурори міських, районних, міжрайонних прокуратур, військових прокуратур гарнізонів та інших спеціалізованих прокуратур.

Предметом прокурорського звернення до суду – заяви або позову – моїкуть бути: 1) незаконні акти органів державної влади та місцевого самоврядування, які прокурор пропонує переглянути в судовому порядку; 2) протиправні дії, які прокурор пропонує припинити, або дії, передбачені законом, які прокурор пропонує виконати за допомогою судового рішення; 3) моральна та матеріальна шкода, що заподіяна порушеннями, яку прокурор пропонує відшкодувати судовим рішенням.

Таким чином, прокурор, виконуючи представницьку функцію у своїй діяльності, вирішує головне завдання, яке передбачає захист прав, свобод і законних інтересів громадян та інтересів держави. Реалізацію функції представництва він здійснює, як уже зазначалося раніше, у декількох формах. Слід підкреслити, що дві форми -досудове провадження, яке включає в себе підготовку і звернення до суду з заявами та позовами, а також участь у розгляді в судах цивільних або господарських справ – є обов’язковими складовими елементами функції представництва. Третя форма – внесення апеляційного та касаційного подання або заяви про перегляд за нововиявле-ними та винятковими обставинами – застосовується прокурором, коли виникають певні обставини при розгляді справ у суді.

45- Підставою представництва прокурором у суді інтересів громадянина є неспроможність останнього через фізичний чи матеріальний стан, похилий вік або з інших поважних причин самостійно захистити свої порушені чи оспорювані права або реалізувати процесуальні повноваження, а інтересів держави — наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних лій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою (ч. 2 ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру").

У контексті визначених законом підстав прокурор має здійснювати у суді представництво інтересів малолітніх, неповнолітніх, недієздатних, обмежено дієздатних осіб, непрацездатних утриманців, безвісно відсутніх осіб, якщо батьки, усиновлювачі, опікуни чи піклувальники. а також органи місцевого самоврядування ухиляються від їх захисту. При цьому відповідно до пункту 4 наказу Генерального прокурора України від 29 листопада 2006 р. № бгн "Про організацію представництва прокурором в суді інтересів громадянина або держави та їх захисту при виконанні судових рішень" (далі — наказ від 29 листопада 2006 р. № бгн) пріоритетним слід вважати захист соціальних і майнових прав неповнолітніх, інвалідів, людей похилого віку та осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Форми представництва

На доцільності існування двох форм представництва прокурором інтересів громадянина і держави у суді наголошує С. Чванкін. У цьому контексті автор виокремлює: подання прокурором заяви про відкриття провадження у справі та вступ прокурора в цивільний процес на будь-якій стадії, якщо він не брав участі в розгляді справи в попередніх інстанціях¹¹. Аналогічну позицію обстоюють П. Заворотько та М. Штефан¹².

Врахувавши положення ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", ст. 18 Закону України від 21 квітня 1999 р. "Про виконавче провадження", відповідні положення ЦПК України, а також пункт 3 наказу від 29 листопада 2006 р. № бгн, визначимо такі форми представництва прокурором інтересів громадянина або держави у цивільному процесі:

1) звернення до суду з позовними заявами (заявами) про захист прав, свобод та інтересів громадян, а також інтересів держави;

2) участь у розгляді справ судами;

3) подання апеляційної, касаційної скарги на судові рішення, скарги про перегляд судового рішення у зв'язку з винятковими обставинами або заяви про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами;

4) подання до суду заяви про видачу виконавчого документа, а потім до органів державної виконавчої служби — заяви про відкриття виконавчого провадження;

5) звернення до суду із скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби;

6) подання до суду заяви про відновлення втраченого судового провадження.

Формами представництва прокурором інтересів громадянина або держави у цивільному процесі є: а) звернення до суду з позовними заявами (заявами) про захист прав, свобод та інтересів громадян, а також інтересів держави; б) участь у розгляді судами справ; в) подання апеляційної, касаційної скарги на судові рішення, скарги про перегляд судового рішення у зв'язку з винятковими обставинами або заяви про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами; г) подання до суду заяви про видачу виконавчого документа, а потім до органів державної виконавчої служби — заяви про відкриття виконавчого провадження; ґ) звернення до суду зі скаргою на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби; д) подання до суду заяви про відновлення втраченого судового провадження.