Основні визначення та класифікація надзвичайних ситуацій

Моніторинг та аналіз виникнення і розвитку надзвичайних ситуацій

Надзвичайні ситуації.

Основні визначення та класифікація надзвичайних ситуацій.

Надзвичайна ситуація (НС) - порушення нормальних умов життя людей або їх діяльності на об’єкті чи території, яке викликане аварією, катастрофою, стихійним лихом, епідемією, епізоотією, епіфітотією, великою пожежею, застосуванням засобів ураження, які призвели або можуть призвести до значних людських втрат чи великих матеріальних збитків.

Надзвичайна ситуація є наслідком сукупності виняткових обставин, що склалися у відповідній зоні або просторі в результаті надзвичайної події техногенного, природного, антропогенного, військового чи соціально-політичного характеру, а також під впливом можливих надзвичайних умов.

Таким чином, надзвичайна ситуація проявляється за надзвичайною подією і можливих надзвичайних умов, але не кожна надзвичайна подія закінчується надзвичайною ситуацією.

Надзвичайна подія - зональна (об’єктова, місцева, регіональна чи загальнодержавна) подія техногенного, природного, антропогенного та військового характеру, яка полягає в різкому відхиленні від норм протікання процесів та явищ, що відбуваються, і має значний негативний вплив на життєдіяльність людини, функціонування об’єктів господарської діяльності, соціальну сферу та природне навколишнє середовище.

Надзвичайні умови -характерні риси загальної обстановки, що склалася у відповідній зоні на об’єкті, території чи регіоні у результаті надзвичайної події й інших одночасно діючих посилюючих та стабілізуючих факторів, в тому числі місцевих особливостей.

Надзвичайні ситуації у своєму розвитку проходять п’ять умовних етапних фаз:

- нагромадження відхилень від нормального стану або процесу,

- ініціювання надзвичайної події(аварії чи стихійного лиха),

- процес надзвичайної події, під час якого відбувається вплив на людей,

об’єкти і довкілля. Фактично ця фаза є наслідком і розвитком другої.

- дія вторинних уражаючих чинників під впливом можливих надзвичайних

умов.

- ліквідація наслідків надзвичайної ситуації. П”ята фаза може за часом

починатися ще до завершення третьої фази та поєднуватися із четвертою.

Однією із важливих властивостей НС є несподіваність та раптовість. Але це лише форма їх реалізації, проявлення. По суті, вони виникають як закономірний результат дії багатьох чинників, що утворюють причинно-наслідковий ланцюг подій, які призводять до екстремальних ситуацій. НС не можна сприйняти як одномоментний акт – катастрофу, а потрібно розглядати в динаміці , як процес, в якому одні події ї наслідком інших. Звідси випливає, що суспільство не повинно дотримуватися пасивної очікувальної стратегії, концентрувати сили і засоби винятково на захисті населення безпосередньо в умовах екстремальних ситуацій і ліквідації їх наслідків. Необхідно максимум зусиль скеровувати на зменшення ризику виникнення НС.

Великі аварії і катастрофи на об’єктах можуть виникнути внаслідок стихійного лиха, а також порушень технології виробництва, правил експлуатації різних машин, обладнання і встановленних норм безпеки.

Аварія - надзвичайна подія техногенного характеру, що створює на об’єкті чи території загрозу для життя і здоров”я людей, та призводить до руйнування будинків, споруд, устаткування і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного потоку, та може завдати шкоди навколишньому середовищу.

Катастрофа - велика за масштабами аварія чи інша подія, що призводить до тяжких і трагічних наслідків. Під катастрофою розуміють раптову біду, подію, яка зумовлює трагічні наслідки. Найнебезпечнішими є вибухи і пожежі. Аварії і катастрофи на підприємствах нафтохімічної та газової промисловості призводять до загазованості атмосфери, розтікання нафтопродуктів, агресивних рідин і сильнодіючих отруйних речовин. Аварії і катастрофи можуть відбуватися на залізничному, повітряному, водному і автомобільному транспортах, а також у будівництві і під час виконання монтажних робіт.

Стихійне лихо - явище природи, яке викликає катастрофічні наслідки і характеризується раптовим порушенням нормальних умов життя і діяльності населення, загибеллю людей, руйнуваннями або пошкодженнями будівель і споруд, знищенням матеріальних та культурних цінностей.

Масштаби, характер руйнувань, кількість постраждалих осіб залежить від типу, масштабів та місця аварій, катастроф або стихійного лиха, від швидкості розвитку НС, особливостей регіону, об’єктів господарювання і населених пунктів, що опинилися в районі НС. Такі ситуації можна порівнювати з воєнними діями. Для \проведення рятувальних робіт потрібне залучення великої кількості людей і матеріальних ресурсів, а несподіваний розвиток подій скорочує час на підготовку та проведення запобіжних заходів.

Загальними ознаками надзвичайних ситуацій є:

1.Наявність або загроза загибелі людей чи значне погіршення умов їх

життєдіяльності.

2.Заподяння економічних збитків.

3.Істотне погіршення стану довкілля.

Класифікація НС на території України здійснюється за різноманітними ознаками відповідно до ПКМУ від липня 1998р. за №1099 “Про порядок класифікації надзвичайних ситуацій”, Положення про класифікацію надзвичайних ситуацій, Державного класифікатора надзвичайних ситуацій, затвердженого наказом Держстандарту України від 19 листопада 2001р., та Класифікаційних ознак надзвичайних ситуацій, затверджених наказом МНС України від 19 квітня 2003р. № 119.

Метою класифікації НС є створення ефективного механізму оцінювання подій, що відбулися або можуть відбутися у прогнозований термін, та визначення ступеня реагування на відповідному рівні органів управління.

НС класифікують в мінімальному ракурсі за такими ознаками як природа походження та територією поширення наслідків.

Надзвичайні ситуації за природою походження поділяють на НС природного,техногенного, соціально-політичного та воєнного характеру.

Надзвичайні ситуації природного характеру- небезпечні геологічні, метеорологічні, гідрологічні, морські та прісноводні явища, деградація грунтів та надр, природні пожежі, зміна стану повітряного басейну, інфекційна захворюваність людей, сільськогосподарських тварин, масове ураження сільськогосподарських рослин хворобами чи шкідниками, зміна стану водних ресурсів та біосфери.

Небезпечне природне явище – це подія природного походження або результат природних процесів, які своєю інтенсивністю, масштабом поширення і тривалістю можуть уражати людей, об’єкти економіки та довкілля.

Надзвичайні ситуації техногенного характеру - транспортні аварії(катастрофи), пожежі, неспровоковані вибухи чи їх загрози, аварії х викидом(загрозою викиду)небезпечних хімічних, радіоактивних, біологічних речовин, раптове руйнування споруд чи будівель, аварій на інженерних мережах і спорудах життєзабезпечення, гідродинамічні аварії на греблях, дамбах тощо.

Аварія - це небезпечна подія техногенного характеру, що створює на об’єкті або території загрозу для життя і здоров”я людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого або транспортного процесу чи завдає шкоди довкіллю.

Катастрофа - великомасштабна аварія чи інша подія, що призводить до тяжких трагічних наслідків.

Потенційно небезпечний об’єкт - це такий об’єкт, на якому використовуються, зберігаються або використовуються небезпечні радіоактивні, пожежовибухові речовини та біологічні препарати. До переліку таких об’єктів ще відносять гідротехнічні й транспортні споруди, транспортні засоби, а також ті об’єкти, що створюють реальну загрозу виникнення надзвичайної ситуації.

Виходячи, з характеру походження подій, що зумовлюють виникнення надзвичайних ситуацій, на території України ще розрізняють НС соціально-політичного та воєнного характеру.

Надзвичайні ситуації соціально-політичного характеру -це події, пов’язані з протиправними діями терористичного і антиконституційного спрямування, здійснення або реальна загроза терористичного акту (збройний напад, захоплення і утримання важливих об’єктів, ядерних установок і матеріалів, систем зв’язку та телекомунікацій, замах чи напад на екіпаж повітряного чи морського судна), викрадення(спроба викрадення)чи знищення суден,захоплення, встановлення вибухових пристроїв у громадських місцях, зникнення, крадіжка зброї, виявлення застарілих боєприпасів.

Надзвичайні ситуації воєнного характеру,пов’язані з наслідками застосування зброї масового ураження або звичайних засобів ураження, під час яких виникають вторинні фактори ураження населення внаслідок руйнування атомних та гідроелектричних станцій, складів і сховищ радіоактивних й токсичних речовин і відходів, транспортних та інженерних комунікацій.

Згідно з Постановою КМУ від 24 березня 2004 р. За № 368 “Про порядок класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями” Нс класифікують ще і за їх рівнями.

1.НС об’єктового рівня -це надзвичайна ситуація , яка розгортається на території об’єкта або на самому об’єкті, й наслідки якої не виходять за межі об’єкта або його санітарно-захисної зони.

2. НС місцевого рівня - це надзвичайна ситуація , яка виходить за межі потенційно небезпечного об’єкта, загрожує поширенням самої ситуації або її вторинних наслідків, які впливають на довкілля, сусідні населенні пункти, інженерні споруди, а також уразі, коли для її ліквідації наслідків потрібні матеріальні, технічні та людські ресурси в обсягах, що перевищують власні можливості потенційно небезпечного об’єкта, але не менше одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету. До НС місцевого рівня також належать всі НС, які виникають на об’єктах житлово-комунальної сфери та ін.., що не входять до затверджених переліків потенційно небезпечних об’єктів.

3. НС регіонального рівня -це НС, яка розвивається на території двох або більше адміністративних районів(міст обласного значення), АРК, міст Києва та Севастополя або загрожує перенесенням на територію суміжної області України, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні і технічні ресурси в обсягах, що що перевищують власні можливості одного району, але не менше одного відсотка видатків відповідного бюджету.

4.НС загальнодержавного рівня -це надзвичайна ситуація, яка розвивається на території двох і більше областей(АРК, міст Києва та Севастополя) або загрожує транскордонним перенесенням, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні та технічні ресурси в обсягах, які перевищують власні можливості окремої області(АРК, міст Києва та Севастополя), але не менше одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету(див. табл.1).

Табл.1 Критерії визначення рівня надзвичайної ситуації

Кожному виду надзвичайних ситуацій властива своя швидкість поширення небезпеки. Вона є однією із складових інтенсивності протікання надзвичайної ситуації і ступенем її небезпеки.

За швидкістю поширення та раптовістю протікання надзвичайної події надзвичайні ситуації класифікуються на :

раптові (наприклад, вибухи, транспортні аварії, землетруси т.д.),

з небезпекою, яка швидко розповсюджується( наприклад, аварії з викидом СДЖОР, гідродинамічні аварії з утворенням хвиль прориву, пожежі тощо),

з небезпекою, яка поширюється з помірною швидкістю( наприклад, аварія з викидом радіоактивних речовин, аварія на комунальних системах, виверження вулканів, повені тощо),

з небезпекою, яка повільно поширюється(аварії на промислових очисних спорудах, посухи, епідемії, екологічні небезпечні явища тощо).

Основними причинами виникнення надзвичайних ситуацій в будь якій країні, в тому числі і в Україні є:

- надзвичайно високе техногенне навантаження території,

- значний моральний та фізичний знос основних виробничих фондів більшості підприємств держави,

- погіршення матеріально-технічного забезпечення , зниження виробничої і технологічної дисципліни,

- незадовільний стан зберігання, утилізації та захоронення високотоксичних,

радіоактивних та побутових відходів,

- ігнорування економічних факторів, вимог нормативних документів та

стандартів безпеки,

- недостатня увага керівників відповідних органів державного управління

до проведення комплексу заходів, спрямованих на запобігання надзви-

чайним ситуаціям природного і техногенного походження, та зниження їх

наслідків,

- відсутність сучасних систем управління потенційно небезпечними технологічними процесами,

- низька професійна підготовка персоналу та населення до дій у екстремальних умовах,

- дефіцит кваліфікованих кадрів,

- низький рівень застосування прогресивних енергоресурсозберігаючих і

екологобезпечних технологій.

Значимість НС визначається можливими її наслідками. Залежно від умов одна і та ж подія може не мати ознак надзвичайної ситуації та небезпечних наслідків. Наприклад. Землетрус, що відбувається у ненаселеному регіоні переважно не призводить до загрози життю людей , порушення господарської діяльності і може не призвести до порушення екологічної рівноваги.

Можливі наслідки НС є основою для прийняття рішень, щодо реагування на надзвичайні ситуації. Такими наслідками НС можуть бути:

- загибель людей,

- захворювання людей.

- травматизм,

- матеріальні збитки населення.

- руйнування житла,

- знищення запасів продовольства,

- руйнування підприємств, систем зв’язку, транспортних магістралей, енергетичних та комунальних систем,

- прямі та непрямі матеріальні та економічні збитки підприємств,

- радіоактивне забруднення місцевості,

- хімічне забруднення місцевості.

- забруднення води, в першу чергу - питної,

- біологічне зараження, в тому числі хворобами тварин, рослин, карантинними бур”янами та шкідниками, знищення сільськогосподарських посівів,

- руйнування грунтів.