Економічна думка середньовічного сходу і Феодальної Європи

У V ст. н. е.. під натиском німецьких племен впала рабовласницька Західна Римська імперія і на її території утворилися варварські королівства. Ці держави мали незрівнянно більш просту, ніж імперія, економічну і політичну організацію, і в ній чітко виявлялися залишки родового ладу. Романо-германський синтез, який походив на значній частині території Західної Європи, в кінцевому рахунку призвело до виникнення великої феодальної земельної власності і основних класів середньовічного суспільства - феодалів і залежних від них селян.

Необхідно відзначити, що не тільки раннє, але навіть розвинене західноєвропейське середньовіччя (XI - XVII ст.) Не залишило для нас скільки-небудь серйозних теоретичних творів з економіки. Однак це не означає, що економічна думка в раннє середньовіччя не розвивалася.У цей період з'явилися економічні проблеми, яких не знав античний світ і які вимагали свого осмислення.

В історичних документах раннього середньовіччя знайшли відображення проблеми, пов'язані з розкладом громади та генезисом феодалізму (відношення до громади і закріпачення селянства, економічна організація ранньофеодальної вотчини, господарські можливості натурального виробництва, тощо). Найбільш повне тлумачення цих питань міститься в джерелах, що відносяться до Франкскому королівства.

Найважливішим джерелом з історії економічної думки раннього середньовіччя є «Капітулярій про маєтках», виданий на початку IX ст.Карлом Великим або його сином Людовіком Благочестивим. З цього пам'ятника можна судити про економічні погляди та економічнуполітику феодалів-вотчинников. Укладач «Капітулярій» виходить з того, що власник маєтку є монопольним власником землі, а помісне господарство повинно обслуговувати його «власні потреби». Дуже характерно, що в «Капитулярии» не згадується громада, так як до цього часу вона перестала бути формою землеволодіння. Великий вплив на економічну думку середньовіччя надавала канонічна доктрина, яка розроблялася церковними юристами, інтерпретаторами церковного права. Каноністи трактували і економічні питання, часто з позицій античної традиції, поглядів Аристотеля.Засновником школи канонізму є Августин Блаженний (354 - 430 рр..). Його основні твори: «Про життя блаженної» (386) і «Монологи» (387). Він вважав торгово-лихварський капітал, як і надмірне багатство, гріхом. Гроші, за Августином, - лише засіб полегшення і прискорення мінових операцій.

Розвиток феодальних відносин у Київській Русі.

Київська Русьвиникла на рубежі 8-9ст,центром –є Київ,з обєднаням східно-слов*янських племен.

Три етнічні групи:

1)Південні русичі(на території Київ,Чернігів,Галицькі землі)-укаїнці

2)Північні русичі-Новгородські ,Сковські ,Володимеро-Суздальської)росіяни

3)Зах.русичі(Польської,Мінської,Туровських)білоруси

Основні землевласники –князі

Форми феодальної-експлотації

1)Данину(грошова,натуральна(продуктова)

2)відробіток

Важливі галузі економіки

С.г

*землеробство

*скотарство

*мисливство

Ремісниче виробництво

*металургія

*обробка чорних і кольорових металів

*виготовлення знарядь праці

Предмет побуту

*торгівля(внутрішня-ярмарки базари.

Зовнішня-торгівля між країнами Грецький Запорізький)

*глиняні глечики

*інші галузі

У 9-10 в Київській Русі існує дружина форма державності

1етап пов'язаний з Олегом та Ігорем

2повязаний з правліням княгині Ольги

Існування дружиної форми держ.завершилас за правління Володимера на перший план висуваються бояри

998р запровадив Християнство що зміцнило авторитет і владу князя та сприяло розбудові держави

3етап завершальний припадає Ярославу Мужрому

14-Феодальне землеволодіння –форми характер.Основні категорії залежних селян у Київській Русі

Було соціальне і майнове.

Приватне землеволодіння

Князівська

Боярська

Особливості характер були спадковими легко даруваля

*земельна власність

*спадковість

*вільно обмінювалась дарувалася.продавалась

Монастирська

Види селян

1)вільні селяни (землероби)смерди-мали приватну власність і були економічно незалежними

2)ізгої(безземельне селянство,вони вільні але обмеженя власності)

Закупи-наймити які відробляли позичені гроші

Рядовичі-вільні селяни які добровільно укладали ряд угод з феодалом визнаючи цим свою незалежність від неї.

Колопи-найнижча категорія залежних селян