Главная Обратная связь Дисциплины:
Архитектура (936)
|
Великі геогр.. відкриття їх вплив на економіку Європи
Пошуку нових світів сприяли і наукові досягнення в галузі мореплавства. Зокрема, у другій половині XV ст. було значно поліпшено навігаційні прилади (компас, астролябія, морські карти). Вони давали можливість більш точно визначити розташування судна в морі, прокладати морські шляхи й організовувати безпечне мореплавство. З'явилися нові, досить надійні й досконалі кораблі - каравели. Завдяки їх вдалій конструкції та великотоннажності судна могли досить швидко рухатися проти вітру (близько 23 км на год) й перебувати в морі місяцями. Названі причини дали поштовх до інтенсивного пошуку нових земель, країн і континентів, який врешті-решт ознаменувався Великими географічними відкриттями. На середину XV ст. у цьому напрямку найбільш активні пошуки проводили португальці. До 1445 р. вони обстежили західно-африканське узбережжя майже до екватора. У 1471 р. досягли сучасної Гвінеї, а у 1486 р. Бартоломеу Діаш (1450- 1500) доплив до Південної Африки і відкрив мис Доброї Надії. У 1497 р. Васко да Гама (1469-1524), обігнувши Африканський континент із півдня, досяг Індії в районі Калькутти. Відкриття морського шляху до Індії дало поштовх західноєвропейцям розпочати активне освоєння просторів Атлантичного океану в пошуках не тільки східних, а й західних шляхів до Індії. У 1492 р. генуезець Христофор Колумб (1451 1506), виходячи з теорії кулястості землі, поплив у Індію на захід і відкрив наприкінці того ж року неподалік від Американського континенту Багамські острови, а потім Гаїті й Кубу. Під час третьої подорожі 1498-1499 рр. X. Колумб відкриває береги Південної Америки. Подорож Магеллана остаточно довела Європі, що земля кругла, і дала можливість наступним мореплавцям, зокрема англійцю Френсісу Дрейку в 1577-1580 рр., вже більш ґрунтовно вивчити нові землі, моря й океани, що мало надзвичайно велике як наукове, так і суспільно-економічне значення. З відкриттям нових земель та країн європейці розпочали їх інтенсивну колонізацію, яка, як правило, проводилась жорстокими методами щодо місцевого населення. Основу колонізаційного процесу заклав іспанець Фернандо Кортес (1485-1547). Він протягом 1519-1521 рр. захопив величезну країну Мексику, а її населення (племена ацтеків) зробив колоніально залежним від Іспанії Протягом XVI-XVII ст. Великі географічні відкриття було зроблено у Північній півкулі. Шукаючи північно-західний шлях у Китай, англійські мореплавці Мартін Форбішер і Джон Девіс у 70-80-х роках XVI ст. здійснили кілька експедицій до берегів Північної Америки і відкрили ряд островів та обстежили Гренландію. Генрі Гудзон (1550-1610) проникає углиб континенту, досліджує невідому річку та затоку, пізніше названі його іменем. Голландський мореплавець Вільям Баренц (1550-1597) у 1590-1597 рр. обстежив море, яке пізніше назвали його ім'ям - Баренцове море. У 1594-1597 рр. він вже організував три експедиції на західне узбережжя Нової Землі, під час останньої з яких загинув зі своїми супутниками. Велике значення мали російські географічні відкриття в районах Північного Льодовитого й Тихого океанів та Далекого Сходу. Росіяни задовго до західноєвропейців відвідували Нову Землю, острів Шпіцберген, гирло річок Об, Єнісей, півострів Таймир. Російські землепрохідці й мореплавці вже наприкінці XVI ст. вийшли до берегів Тихого океану і розпочали їх освоєння. В економічному плані географічні відкриття зробили революцію в європейській торгівлі. Результатом її стало розширення світового ринку, збільшення різноманітності циркулюючих товарів. Змінилися напрямки торговельних шляхів, що породило суперництво між європейськими націями у прагненні оволодіти азійськими й американськими ринками збуту, продуктами, скарбами та іншими матеріальними цінностями поневолених народів. Географічні відкриття зумовили так звану революцію цін. Масовий приплив золота й срібла, головним чином, з Америки в Європу, створив умови для заміни натурального обміну і мідних здешевлених грошей, стійкими й дорогими срібними та золотими грішми. Це давало можливість прискорювати нагромадження капіталу тим категоріям суспільства, які володіли цим металом, і навпаки, збіднюватися іншим, хто його не мав. Віднині головним мірилом багатства й капіталу стало золото, за яке все можна було купити й продати. Золото посилило економічну міць буржуазії і категорій населення, пов'язаних із капіталістичним способом виробництва та колоніальною системою. Водночас золото зумовило масове розорення дрібного виробника в місті й селах, який не міг конкурувати з великим промисловим виробництвом. Наслідком географічних відкриттів став початок утворення колоніальної системи. Невелика група європейських країн, які раніше стали на шлях капіталістичного розвитку, використали свою економічну, військову перевагу над тими землями й народами, які вони колонізували, розпочали жорстоку експлуатацію сотень мільйонів людей Америки, Азії, Африки, грабуючи їх природні багатства. Жителі колоній, здебільшого Америки й Африки, внаслідок такої політики масово гинули, що призвело до зникнення цілих племен і народів. Колоніальна система вела до загострення взаємовідносин серед європейських держав. Між ними розпочалася збройна боротьба за колонії та сфери впливу в різних куточках планети. Це спричинило цілу низку європейських воєн, які тривали протягом усього Нового часу: англо-іспанські та іспано-голландські війни другої половини XVI-XVII ст., англо-французькі ХПН - початку XIX ст. та ін. Одним із наслідків географічних відкриттів стала еміграція європейського населення на нововідкриті землі. З одного боку, це дещо ослабило демографічну проблему перенаселення Західної Європи й у певній мірі вирішило питання малоземельних селян та інших категорій незайнятого населення. З іншого - у відкритих землях створювалися нові держави або державні об'єднання з елементами європейського державно-політичного устрою, що був значно прогресивнішим порівняно з місцевим, заснованим здебільшого на первісних родоплемінних відносинах. Освоєні європейцями землі, а з ними і місцеві корінні народи, поступово залучалися до передової європейської культури. Але цей процес був довготривалим, болісним і конфліктним. А насадження серед місцевого населення європейських релігійних культів часто супроводжувалося кривавими сутичками, які призводили навіть до численного знищення етнічного населення. Великі географічні відкриття дали європейцям можливість освоїти значні економічно-географічні простори, нагромадити первісний капітал для індустріалізації, втягнути нові регіони у більш прискорений соціально-економічний розвиток і європейську цивілізацію.
|