Діяльність організацій щодо захисту персоналу підприємств, населення і територій

1) Основні заходи у сфері цив. захисту персоналу та населення при аваріях, катастрофах, стихійному лисі та застосуванні сучасних засобів ураження

В разі виникн. НС центр. та місц. органи викон. влади, органи місц. самоврядування, підпорядк. їм сили і засоби, підприємства, установи та організації незал. від форми власності, добровільні рятув. форм-ня здійсн. оповіщення та інф-ня, спостер. і лаборат. контроль, укриття у зах. спорудах, евакуацію, інжен., мед., психолог., біол., еколог., радіац. та хім. захист.

Оповіщення та інформування у сфері цивільного захисту включають:

· доведення до відома населення інфи про виник-я або можливу загрозу НС, у т. ч. через загальнодерж., терит. і лок. автоматиз. системи централіз. оповіщення;

· завчасне ств. та організаційно-технічне поєдн. постійно діючих лок. систем оповіщення та інф-ня населення із спец. системами спостереження і контролю в зонах можливого ураження;

· централіз. використ. мереж зв'язку, радіомовлення, ТБ та інших технічних засобів передачі інфи незалежно від форми власності та підпорядкування в разі виникнення надзвичайних ситуацій.

Спостереження і лабораторний контроль включають:

·ств. і підтримання в постійній готовності загальнодержавної та територіальних мереж спостереження і лабораторного контролю;

· організацію збирання, опрац. та передачі інфи про стан довкілля, забруд. продуктів харчування, харчової сировини, фуражу, води радіоакт., хім. речовинами та інфекційними мікроорганізмами.

Для забезп. укриття нас-ня в містах, селах, селищах ств. фонд захисних споруд. Фонд у мирний час використ. для госп., культ. і побут. потреб у порядку, який визнач. спеціально уповнов. центр. органом викон. влади з питань цив. захисту.

Евакуації підлягає населення, що прожив. у зонах можливого затоплення, небезп. радіоакт. забруд., хім. ураж., виникн. стих. лиха, аварій і кат-ф, якщо виник. безпосер. загроза життю та здоров'ю людей. У разі виник. НС провод. загальна або часткова евак-я населення тимчас. або безповор. характеру.

Заг. евакуація населення в особл. період проводиться в окремих регіонах за рішенням Кабінету Міністрів України у разі:

· небезпеки радіоакт. забруд. навколо АЕС (якщо виник. безпосер. загроза життю та здоров'ю населення, яке прожив. в зоні ураж.);

· загрози катастр. затоплення місц-ті з менш ніж 4год добіг. проривної хвилі;

· виникнення загрози життю та здоров'ю населення, яке проживає в зоні виникнення надзвичайної ситуації військового характеру.

2) Інженерний, радіац., хім., медичний і біолог. захист, їх хар-ка

При проект. й експлуат. споруд і інших об‘єктів госп-ня, наслідки діяльності яких можуть шкідл. вплин. на небезп. населення і навк. серед-ща, обов‘язково розробл. і здійсн. заходи інжен. захисту з метою запобіг. виникн. НС.

Заходи інженерного захисту населення і території повинні передбачати:

1. Облік при розробці ген. планів забудови нас. пунктів і веденні містобуд. можливих проявів в окремих регіонах і терит. небезп. та катастр. явищ.

2. Рац. розміщ. об‘єктів підвищ. небезпеки з урах. можливих наслідків їх діяльності у випадку виник. аварій для безпеки населення і навк. середовища.

3. Будів-во будинків, споруд, інженерних мереж і трансп. комунікацій із заданими рівнями безпеки і надійності.

4. Розр. і впровадж. заходів безаварійного функц-ня об‘єктів підвищ. небезпеки.

5. Ств. схеми захисту нас. пунктів і об‘єктів госп. від небезп. прир. процесів.

6. Розробку і здійсн. регіон. та місцевих планів запобігання й ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру.

7. Організ. будівництва протизсувних, протипаводкових, протиселевих, протилавинних, протиерозійних та інших інжен. споруд спец. призначення.

8. Реалізацію заходів санітарної охорони території.

Заходи запобігання ураження людей, своєчасного надання мед. допомоги постраждалим тощо повинні передбачати:

· планування і використ. існуючих сил і засобів установ охорони здоров‘я;

· введення в дію нац. плану соц.-психол. заходів при виникненні і ліквідації надзвичайних ситуацій техног. і прир. характеру;

· розгортання в умовах НС необхідної кількості лікувальних установ;

· завчасне застос. профілактичних мед. препаратів і санітарно-епідем. заходів;

· контроль за якістю харч. продуктів і прод. сировини, джерелами водопост.;

· контроль за станом атмосферного повітря й опадів;

· завчасне створення і підготовку спеціальних медичних формувань;

· нагромадження мед. засобів захисту, мед. і спец. майна і техніки;

· контроль за станом навк. середовища, саніт.-гігієн. й епідемічною ситуацією;

· підготовку мед. персоналу і загальне медико-санітарне навчання населення.

Для надання безкоштовної мед. допомоги потерпілим від НС громадянам, рятувальникам, діє Держ. служба медицини. Вона скл. з мед. сил і засобів та лікув.установ центр. і терит. рівнів. Координацію діяльності служби на випадок виник. НС здійсн. спец. комісії загальнодерж. (регіон., місц., об‘єктового) рівня, утв. згідно із Законом. Організ.-методичне керівн-во Держ. службою медицини катастроф здійсн. центр. органом викон. влади з питань охор. здоров‘я.

Захист від біолог. засобів ураження вкл. своєчасне виявлення факторів біол.. ураження в зал. від їх виду і ступеня ураження, проведення комплексу адмін.-госп. режимно-обмежувальних і спец. протиепідемічних і мед. заходів. Біологічний захист передбачає:

· своєчасне використання колективних та індивідуальних засобів захисту;

· ведення режимів карантину і обсервації;

· знезаражування вогнища ураження;

· необхідне знеражування людей, тварин і т.п.;

· своєчасну локалізацію зони біологічного ураження;

· проведення екстреної і специфічної профілактики;

·дотримання протиепідем. режиму підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності й господарювання і населенням.

Виконання вимог радіаційного і хімічного захисту забезпечується шляхом:

· завчасного нагромадж. і підтр. в готовності засобів індивід. захисту та приладів дозиметричного і хімічного контролю;

· своєчасного впровадження заходів, способів і методів виявл. й оцінки масштабів та наслідків аварії на радіац. і хім. небезп. об‘єктах госп-ня;

· створення уніфік. засобів захисту приладів дозиметр. й хім. контролю;

· надання населенню можливостей купувати в установленому порядку в особисте користування засобів індивідуального захисту і дозиметрів;

· завчасного пристос. об‘єктів побут. обслуговування і трансп. підприємств для проведення саніт. обробки людей і спец. обробки одягу, майна і транспорту;

· розробки заг. критеріїв, методів спостер. щодо оцінки рад. і хім. обстановки;

· ств. і використ. засобів колект. захисту населення від рад. і хім. небезпеки;

· пристос. наявних засобів колект. захисту від інших видів загрози для захисту від рад. і хім. небезпеки.

3) Матеріально-технічне та фінансове забезпечення захисту об'єкта

Економ. механізм запобіг. НС є врегуль., послідовною та структурованою системою планув., фінанс-ня та стимул. економіко-організац. заходів, спрям. на попередж. виник. НС та спир. на елементи економ. механізму природокорист-ня та природоохор. діяльності, інновац. політики, еколог. експертизи та моніторингу стану довкілля й об'єктів підвищ. прир.-техног. небезпеки. Для економ. забезп. системи реаг-ня на НС необхідно посилити економ. важелі раціон. розвитку і розміщ. продуктивних сил, сприяти комплексному економ. і соц. розвитку України, розвитку міжрегіон. та міждерж. економ. зв'язків, створенню загальнодерж. системи забезп. прир.-техног. безпеки.

4) Організація оповіщення і зв'язку на об'єкті, сигнали оповіщення

Опов-ня організ. відпов. органом ЦО та НС. Система опов-ня ЦО скл. із загальнодерж., регіон. і спец. систем централіз. опов-ня; лок. та об’єктових систем опов-ня. У системах централіз. опов-ня можуть використ. апаратура і техн. засоби опов-ня ЦО, канали та засоби зв’язку, мережі радіомов-я і ТБ центр. і місц. органів викон. влади, підприємств, установ та орг-ій, мережі зв’язку яких входять до ЄНСЗ.

Ці системи забезпечують оповіщення і подальше інф-ня:

- чергових служб міністерств, інших центр. органів викон. влади по служб. тел.;

- чергових служб місцевих органів виконавчої влади;

- чергових аварійно-рятувальних служб;

- сил цивільної оборони;

- населення, яке знаходиться в зоні можливого ураження.

Залежно від рівня НС централізоване оповіщення здійснюється:

- оперативним черговим МНС – чергових служб центральних органів виконавчої влади, чергових служб територіальних органів ЦО та НС;

- опер. черговим терит. органу ЦО і НС - керів. складу, сил цив. оборони і черг. служб місц. органів викон. влади.

Опов-ня населення здійсн. дистанційно за доп. електросирен, мережі радіомовлення всіх діапазонів частот і видів модуляції та телебачення.

5) Організ. й проведення евакуації при виникненні НС

Евакуація - організ-ий вивіз або вивід з міст і інших нас. пунктів і розміщ. в заміській зоні населення з зон можливого ураження. На відм. від розосереджених, евак-ні постійно прожив. у заміській зоні до особл. розпор-ня. Суч. евакуація передбач. вивіз населення з найбільш ймовірних об'єктів ядерного нападу противника в безпечні зони у всіх напрямках від міст.

Для розосередження й евакуації використ. усі види сусп. транспорту, не зайнятий військовими і невідклад. виробн. і госп. перевезеннями, транспорт індивід. корист-ня. Для безпосереднього проведення розосер. і евакуації населення розгорт. збірні евакуаційні пункти (ЗЕП). При прибутті на місце розосер. чи евакуації населення направ. на прийомні евакуац. пункти (ПЕП), які ведуть облік усіх прибув. та забезп. організацію процесом розселення.