Відшкодування збитків постраждалим

Збитки визнач., виходячи з наслідків НС, а не зі змісту НС. Якщо потерпілій стороні запод. збитки кількох видів, то збиток кожного виду розрах. окремо, отрим. результати додаються. Існ. багато визначень і методик дослідж. структури збитків. Економ. збитки прояв. в багатьох формах на всіх рівнях народ. госп-тва, їх можна класиф. за галузями нар. госп-ва, компонентами сер-ща, елем-ми процесу праці. За класич. теорією економ. збитки поділ. на прямі й непрямі. Збитки є тими матер. благами, які могли б бути ств. в процесі експлуат. виробн. об’єктів і навк. сер-ща.

Класиф. економічних збитків, завданих НС, за об’єктовим критерієм:

- збитки від скорочення власної сировинної бази;

- збитки, спричинені створенням додаткових резервів виробничих потужностей;

- збитки, пов’язані зі створенням додаткових запасів продукції;

- збитки від передчасного вибування основних виробничих фондів;

- збитки від втрати сільськогосподарських угідь;

- збитки від втрати обсягів виробництва продукції;

- збитки пов’язані із поруш. нормального режиму функціонування господарства.

Структура збитків, завданих надзвичайними ситуаціями

Крім цього, економічні збитки можна розраховувати за 5-ма видами:

- фактичні збитки: втрати або негативні зміни, що виник. від забруд. навк. природного середовища і можуть бути оцінені у вартісній формі у звітному періоді;

- можливі збитки, які спостерігатимуться в перспективі через можливе забруднення навколишнього середовища, тобто мають умовно-теоретичний характер;

- відвернені збитки: становлять різницю між фактичними і можливими збитками;

- ліквідовані збитки: та частина збитків, на яку їх було зменшено завдяки здійсненню природоохоронних заходів;

- потенційні збитки, що можуть бути завдані суспільству в майбутньому через нинішнє забруднення навколишнього природного середовища.

Узагальнююча класифікація екологічних збитків, завданих надзвичайними ситуаціями, за об’єктовим критерієм дозволяє виділити наступні види збитків:

- збитки від руйнування ґрунтового покрову;

- збитки від пошкодження рослинного покрову;

- збитки від пошкодження тваринного світу;

- збитки від забруднення джерел та водойм;

- збитки від забруднення атмосфери;

- збитки від порушення кліматичного балансу;

- збитки від погіршення якісних характеристик природних ресурсів.

Соціальні ж збитки найскладніше визначити, тому їх класифікацію за об’єктовим критерієм у роботі проведемо наступним чином:

- збитки від витрати трудових ресурсів;

- збитки, пов’язані із затратами на перерозподіл трудових ресурсів;

- збитки від зміни умов і характеру праці;

- збитки, пов’язані із наданням соц. пільг і гарантій для забезпечення можливості збереження життєвого рівня;

- збитки від зміни структури споживання;

- витрати, спрямовані на забезпечення комунальними послугами;

- витрати, спрямовані на забезпечення послугами охорони здоров’я.

Щодо дослідження соціальних збитків, завданих НС, то основною категорією цих збитків по суті є «вартість людського життя», яку можливо визначити тільки умовно, оскільки людське життя – безцінне. Під поняттям «вартість життя» зазвичай розум. економ. еквівалент збитку, що може бути завд. людині за ризикованих умов. Встан., що економ. суть його полягає в грош. чи інших виплатах, що компенс. громадянину підвищ. ризик втрати життя чи здоров’я через виконання певних функцій за небезпечних умов.

Збитки відшкод. за рахунок цільових страхових фондів (форм. систему соц. страхування): фонду пенсійного страх-ня, фонду страх-я від нещасних випадків на виробн-ві та проф. захворювань, фонду страх-я на випадок безробіття тощо. Основне їх завдання - надання соц. захисту, що вкл. матер. забезп. громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової працезд., безробіття, а також у старості. Законодавство визнач. умови і порядок здійсн. такого страх-я: страхувальниками у більшості випадків є роботодавці; підлягають страх-ю особи, які прац. на умовах труд. договору, особи, які забезп. себе роботою самостійно, громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності. У ринкових умовах централізовані страхові фонди соціального захисту населення втрачають свою актуальність і поступаються місцем комерційному страхуванню.