Напрями регулювання діяльності іноземних банків в Україні

Український банківський сектор розвивається за прикладом країн Східної Європи, де зараз майже усі банки – з іноземним капіталом. Приплив іноземних інвестицій триватиме, й надалі можливе зростання частки іноземного капіталу до 100 %. У світлі цих тенденцій стає вкрай актуальним питання стосовно ефективності діяльності іноземних банків в України.

Дослідження зарубіжного досвіду в питаннях прямого інвестування банківського сектору дозволили визначити варіанти політики контролюючих органів банківської системи відносно проблеми збільшення участі іноземного капіталу в банківській системі України:

1. Припинити приплив іноземного капіталу взагалі, застосовуючи законодавчі важелі впливу (білоруський варіант).

2. Зняти усі бар’єри на шляху іноземного капіталу та усіляко сприяти його приходу (польський варіант).

3. Сприяти залученню іноземного капіталу, але до певної межі. Такий варіант пропонується Асоціацією українських банків.

4. Пригальмовувати приплив іноземного капіталу до банківської системи країни.

5. Не регулювати притік іноземного капіталу до вітчизняної банківської системи [12, с. 85].

Для активізації інвестиційної діяльності іноземних банківських установ, усунення негативних наслідків цієї діяльності та недопущення втрати контролю за банківською системою, Національному банку України доцільно задіяти певні регулятивні та контрольні важелі:

· розробити регуляторні положення та механізми відбору потенційних іноземних претендентів на заснування власного банку чи купівлю вітчизняної банківської установи, що забезпечуватимуть виявлення та недопущення в Україну тих банків, що мають сумнівну репутацію і можуть дестабілізуюче вплинути на національну банківську систему. Досягти зазначеного можна за допомогою допуску лише банківських установ, які відповідають мінімальним вимогам щодо власного капіталу, балансових активів та кредитного рейтингу, а якість банківського нагляду в країні походження материнського банку відповідає "Основним принципам ефективного нагляду", розробленими Базельським комітетом з банківського нагляду, та "Мінімальним стандартам" – інструкції щодо нагляду за діяльністю іноземних банківських установ [36];

· ввести норматив мінімальної частки інвестування банками (включаючи підконтрольні іноземному капіталу), який передбачає інвестування певного відсотку свого кредитного портфеля у стратегічно важливі сфери української економіки, список яких має розроблятися та щорічно поновлюватись Кабінетом Міністрів України. Це дозволило б залучати іноземний капітал у розвиток як малого бізнесу, так і менш привабливих, з позиції іноземних банків, секторів економіки [36];

· забезпечити однакові умови функціонування вітчизняних та іноземних банків, позбавити іноземні банки пільг, яких не мають вітчизняні банки [41];

· розробити та прийняти законодавчі положення, які б сприяли підвищенню ефективності вітчизняного капіталу [41];

· створити умови для підвищення конкурентоспроможності вітчизняних банків на світовому ринку з метою захисту їх інтересів та підвищення інвестиційного потенціалу, який передбачає: сприяння концентрації українського банківського капіталу; стимулювання нарощування капіталів вітчизняних банків шляхом звільнення від оподаткування прибутку, що спрямовується на капіталізацію; запровадити систему пільгового рефінансування банків за умов кредитування інвестиційних проектів; звільнити від оподаткування частину прибутків комерційних банків, якщо вони спрямовують свої кошти й інвестиційні проекти у пріоритетні сфери економічної діяльності[36];

· збільшити мінімальний розмір регулятивного капіталу для банківських установ за участю іноземного капіталу, що забезпечить підвищення стабільності роботи останніх та посилення підтримки вітчизняної економіки[36];

· встановити тимчасово максимальну частку іноземного капіталу в капіталі української банківської системи, що дасть змогу вітчизняним банкам пристосуватися до нових економічних умов, наростити капітал, залучати іноземний капітал в економіку, не допускаючи істотного ризику погіршення стабільності роботи банківської системи, можливість зберегти стійкість вітчизняних банків та відносну керованість іноземних; пом'якшити негативні прояви діяльності останніх та використати їх фінансовий потенціал[36];

· створити ефективну систему нагляду за банківською системою України, а саме розробити інструкцію про створення, регулювання та нагляд за діяльністю філій іноземних банків в Україні, яка міститиме засади роботи системи нагляду за їх діяльністю і включатиме механізми сприяння розвитку національної економіки, зокрема напрями використання прибутку. З цього приводу в зазначеній інструкції мають бути відображені такі норми: протягом перших трьох років своєї діяльності філія має розміщувати не менше, ніж 80 % своїх прибутків на території України, з яких не менше половини інвестувати у стратегічно важливі сфери економіки; протягом наступних двох років – не менше 60 %, з яких не менше половини інвестувати у стратегічно важливі сфери економіки; в усі наступні роки – не менше 50 %, з яких не менше половини інвестувати у стратегічно важливі сфери економіки [36];

· укласти угоди із наглядовими органами країни місцезнаходження материнського банку [41].

Всі ці заходи допоможуть вітчизняній економіці і зокрема банківській системі функціонувати на повну потужність, а також знизять нищівний вплив іноземного капіталу на економіку України.

Можна зробити висновок, що на сучасному етапі розвитку вітчизняної економіки та фінансової системи найбільш оптимальними варіантами політики є сприяння залученню іноземного капіталу, але до певної межі та заборона іноземним інвесторам купувати контрольні пакети акцій або контрольні частки акцій українських банків, оскільки вони, з одного боку дозволяють залучати закордонні фінансові ресурси в економіку та зберегти власне «українські» банки, а з іншого, дозволяють не втратити сучасного рівня контролю за роботою банківської системи та не створити високого рівня ризиків внаслідок можливості швидкого та масового відтоку з неї капіталу внаслідок економічних потрясінь [13]. Недоліком цих двох типів політики є потреба у створенні чіткого організаційно-економічного та політичного механізму, який дозволяв би виконувати поставлене завдання, при цьому не дуже шкодячи політичним інтересам України на міжнародному ринку.

ВИСНОВКИ

Дослідження прямого іноземного інвестовання в банківську систему України показали, що міжнародні фiнансовi групи є активними гравцями на банківському ринку України. Так, зобов'язання 10 банків, якi їм належать, сотановлять 14,42% всiх активів вiтачизняної банкiвськоi системи, а наданi кредити - 12,93% Сьогодні розмір i потужність міжнародних фінансових груп становлять певну небезпеку для вітчизняного фінансового ринку, й основною причиною цього, як ми вияснили, є недостатні обсяги і капіталiзацiя фінансового ринку, а також нерівномірність розвитку його сегментів.

Ми провели аналіз діяльності іноземних банків, оцінили показники, рентабельності капіталу, адекватності, ліквідності цих банків і зробили висновок, що є значні відмінності у цих показниках в іноземних банках та вітчизняних, особливо суттєво ці відмінності прослідковуються в період макроекономічного спаду, що свідчить про те, що банки з іноземним капіталом були меньш чутливими до банківської кризи внаслідок можливості доступу до зовнішніх фінансових ринків.

Також ми прослідкували досить значне зростання частки іноземного капіталу (від 10% у 2000 році до 42% у 2012 році), що підвищує ризик залежного розвитку. Тому при регулюванні варто звертати більше уваги на банки, через які підвищується рівень концентрації капіталу з однієї країни, проводити моніторинг темпів зростання сукупної частки банківського капіталу під контролем окремих держав, а також їх інтеграційних об’єднань.

Можна зробити прогноз, що за умови подальшого застосування нинішньої політики частка іноземного капіталу буде поступово зростати, оскільки іноземним банкам потрібно шукати нові ринки на заміну вже перенасиченим власним, де вони могли б отримувати прибутки, одночасно збільшуючи свій вплив на глобалізовану світову економіку. Однак приріст іноземного капіталу буде залежним від рівня економічної стабільності та розвитку фондового ринку в країні, що фактично і є на сьогодні стримуючим фактором.

Також результати проведеного дослідження показали необхідність диференційованого підходу до моніторингу та регулювання окремих груп іноземних банків із різними рівнями фінансового ризику та потенціалу впливу на банківську систему замість розгляду іноземного банківського капіталу в цілому. Регулятивні ініціативи, які не враховують різнорідності банків з іноземним капіталом, менш ефективні щодо утримання балансу між економічним суверенітетом банківської системи України та її фінансовою стабільністю. За таких умов важливого значення набуває впровадження міжнародного нагляду за діяльністю транснаціональних банків на консолідованій основі, оскільки дочірні компанії та материнські структури тісно взаємопов’язані.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Видобора В. В. «іноземні інвестиції як фактор економічного зростання”. Одеській державний економічний університет. – 2003.

2. Войтицкая Л. «Банки сокращают свои сети» // Дело. – 2010. –№ 3. – [Цит. 2012, 12 квітня]. - Доступний з: < http://delo.ua/dengi/banki/banki-sokracshajut-svoi-seti-138935/>.

3. Волоснікова Н., Єремеєва Х., Наукова конференція: «Проблема банківської системи Ураїни та шляхи їх вирішення на макроекономічному рівні». - [Цит. 2012, 12 квітня]. - Доступний з: <http://conferences.neasmo.org.ua/node/248>.

4. Гаврилюк О.В. Іноземні інвестиції.-Київ, 1998.- 233 с.

5. Геєць В. Іноземний капітал у банківській системі України. - [Цит. 2011, 23 грудня]. - Доступний з: <http://www.ief.org.ua/Text/DT_Inozkapital.pdf>.

6. Гетманцев Д. О., Шукліна Н. Г. Банківське право України. Навчальний посібник.- К.: Центр учбової літератури, 2007.– 244 с.

7. Голубцова О. «Сучасний стан банківської системи України» // Актуальні проблеми економіки. – 2002. – № 6. – С.16–17.

8. Готра Е.М., Паньчишина О.І. «Іноземний капітал в банківській системі України». Буковинська державна фінансова академія. - [Цит. 2011, 23 грудня]. - Доступний з: <http://www.rusnauka.com/33_NIEK_2008/Economics/37175.doc.htm>.

9. Григоренко В.К. «Конкурентоспроможність України у залученні прямих іноземних інвестицій з Європейського Союзу серед країн Центрально-східної Європи і країн Європейського Економічного Простору». - [Цит. 2011, 10 грудня]. - Доступний з: <http://www.niisp.gov.ua/content/articles/files/grigorenko_publication2-920c6.pdf>.

10. Гуткевич С.А. «Условия привлечения иностранных инвестиций в економику Украины». - [Цит. 2011, 10 грудня]. - Доступний з: <http://www.nam.kiev.ua/ape/n_01_5-6/Gytkevih.htm>.

11. Дослідження Інституту Економічних Досліджень та Політичних Консультацій в Україні та Німецької Консультативної Групи з Питань Економічних Реформ "Чи слід дозволити діяльність філій іноземних банків в Україні?" – 2004, [Цит. 2011, 23 грудня]. - Доступний з: <www.bank.gov.ua/B_zakon>.

12. Другов О.О., «Зростання участі іноземного капіталу в українській банківській системі» //Вісник Української академії банкіської справи № 2 (21), 2006р. – 143 с.

13. Другов О. О. «Зростання участі іноземного капіталу в українській банківській системі: наслідки та перспективи» - [Цит. 2012, 12 квітня]. - Доступний з: <http://dspace.uabs.edu.ua/bitstream/123456789/282/1/2006_21_15.pdf>.

14. Єпіфанов А. О. «Банки з іноземним капіталом як можлива загроза для національної економіки». - [Цит. 2012, 12 квітня]. - Доступний з: <http://dspace.uabs.edu.ua/bitstream/123456789/2856/1/Yepifanov_49.pdf>.

15. Закон України про банки і банківську діяльність від 07.12.2000Р. - [Цит. 2012, 12 квітня]. - Доступний з: <http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2121-14>.

16. Іваноньків, О.О. «Політика держави щодо інвестиційної діяльності в Україні ті перспективи прямого іноземного інвестування»// Актуальні проблеми економіки. – 2007. - №11(77).

17. Зеліско Н.Б. «Вплив іноземного капіталу на функціонування банківської системи в Україні». Вісник університету банківської справи національного банку України, 2008. - № 3.

18. Івасів І., Корнилюк Р. «Вплив іноземних банків на банківську систему України». - [Цит. 2012, 12 квітня]. - Доступний з: <http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/Vnbu/2011_10/2011_10_29.pdf>.

19. Кириленко В.В. Економіка. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. – Тернопиль: Економічна думка, 2002 . – 193 с.

20. Компанія Ернст&Янг. «Звіт про прямі іноземні інвестиції в Україну за 2011 рік» [Цит. 2012, 12 квітня]. - Доступний з: <http://www.ey.com/Publication/vwLUAssets/Ukraine-FDI-Report-2011-Ukr/$FILE/Ukraine-FDI-Report-2011-Ukr.pdf>.

21. Корнилюк, Р. В. Антикризова політика іноземних банків в Україні // Фінанси, облік і аудит. – 2010. – № 16. – С. 99–108.

22. Корнилюк Р.Стаття журналу «Реальна економіка «Іноземні банки тікають з україни». - [Цит. 2012, 12 квітня]. - Доступний з: <http://dspace.uabs.edu.ua/bitstream/123456789/2856/1/Yepifanov_49.pdf>.

23. Коваленко О.О., Кошевий М.М. «Проблеми та перспективи присутності іноземного капіталу в банківській системі України». - [Цит. 2012, 12 квітня]. - Доступний з: <http://dspace.uabs.edu.ua/bitstream/123456789/2856/1/Yepifanov_49.pdf>.

24. Краснікова Л.І., Подвисоцький Ю.А. «Позитивні та негативні аспекти впливу прямих іноземних інвестицій на економічний розвиток». - [Цит. 2011, 10 грудня]. - Доступний з: <http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Ekpr/2010_33/Zmist/9PDF.pdf>.

25. Крачковська О.М. «Інвестиційна привабливість фінансового сектору України». - [Цит. 2012, 12 квітня]. - Доступний з: <http://ena.lp.edu.ua:8080/bitstream/ntb/5332/1/130.pdf>.

26. Кучукбаєва І. «Присутність іноземного капіталу в банківському секторі України та перспективи її розширення». Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 2006. - № 85.

27. Майорова Т.В. Інвестиційна діяльність. Навч. посібник. – Київ: ЦУЛ, 2003. – 376 с.

28. Міжнародна економіка. Конспект лекцій. - [Цит. 2011, 10 грудня]. - Доступний з: <http://ukrkniga.org.ua/ukrkniga-text/614/>.

29. Місце іноземних інвестицій в системі міжнародних економічних відносин та їх сутність. Стаття. - [Цит. 2011, 10 грудня]. - Доступний з: <http://readbookz.com/articles/article-15/>.

30. Міщенко В.І. «Особливості посткризового реформування фінансового сектору України» // Фінанси України. – № 10. – С. 3–14.

31. Мозговий О.М., Оболенська Т. Є., Мусієць Т. В.Міжнародні фінанси. Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2005. — 557 с.

32. Пересада, А.А. Управління інвестиційним процесом.– К. : Лібра, 2002. – 472 с.

33. Національний Банк України. Офіційний сайт. - [Цит. 2012, 12 квітня]. - Доступний з: <http://www.bank.gov.ua/control/uk/index>.

34. Новікова Л.А. «Методологія формування міжнародної інвестиційної діяльності». - [Цит. 2012, 12 квітня]. - Доступний з: <http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/sre/2011_5/155.pdf>.

35. Павлюк К.К. «Діяльність іноземних комерційних банків в Україні: тенденції та проблеми» // Фінанси України. - №6. – 2006. – С. 143-150

36. Пурій Г.М. «Активізація інвестиційної діяльності банківської системи України в контектсті глобалізації». - [Цит. 2012, 12 квітня]. - Доступний з: <http://www.nbuv.gov.ua/portal/chem_biol/nvnltu/19_12/255_Purij_19_12.pdf>.

37. Реверчук, С.К. Інвестологія: наука про інвестування. - К. : Атака, 2001. – 264 с.

38. Рокоча В., Плотніков О., Новацький В. Транснаціональні компанії. – К.: Таксон, 2001. – 304 с.

39. Рут Ф. Ф., Філіпенко А.С. Міжнародна торгівля та інвестиції. – К.: Основи, 1998. – 743 с.

40. Савлук М. І. Гроші та кредит. К.: КНЕУ, 2002. — 598 с.

41. Семененко Д. Ю. «Проблеми та перспективи залучення іноземних інвестицій до економіки України». -[Цит. 2011, 10 грудня]. - Доступний з: <http://masters.donntu.edu.ua/2009/fvti/semenenko/library/tez2.htm>.

42. Смовженко Т. «Проблеми та перспективи розвитку банківської системи в умовах євроінтеграції України. Організаційний аспект» / Т. Смовженко, О. Другов // Вісник Національного банку України. – 2005. – № 11. – С. 34-37

43. Смовженко Т.С., Другов О.О. «Створення та діяльність філій іноземних банків в Україні: регуляторні аспекти»// Фінанси України. - 2010. - 105 с.

44. Стельмащук А.М.Державне регулювання економіки. Навч. посібник.- Тернопіль : ТАНГ, 2000. - 315 с. – [Цит. 2011, 10 грудня]. - Доступний з: <http://buklib.net/index.php?option=com_jbook&catid=93>.

45. Тарасевич В.М. Міжнародна економіка: навчальний посібник.– Дніпропетровськ: ДУЕП, 2005. - 121 с.

46. Тесля, С.М. «Прямі іноземні інвестициї як економічна категорія, їх суть та класифікація»/ Науковий вісник НЛТУ України. -2009. - №19.3

47. Субботина Т. «Россия на распутье: два пути к международной конкурентоспособности» // Вопросы экономики. – 2006. – № 2. – С. 46-64.

48. Федоренко В.Г. Іноземне інвестування економіки України. Нвч. посібник.-К.: МАУП, 2004.- 272 с.

49. Федоренко В.Г., Проценко Т.О., Солдатенко В.В., Степанов Д.В. Економічні та організаційно-правові аспекти іноземних інвестицій в Україні.– Ірпінь : Національна академія ДПС України, 2004. – 398 с.

50. Чирков С.О. «Дослідження процесів інвестування розвитку банківської системи України». // Тези доповідей у Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів. аспірантів та молодих вчених "Розвиток банківської системи України як основа реалізації стратегії економічного зростання". – Тернопіль, 2008. – С. 182-184.

51. Шаповалов, А.В. «Присутність іноземного капіталу в банківському секторі України» // Вісник НБУ. – 2008. - №4. –С. 2-7

52. Homecredit Group Annual Report 2009 [Електронний ресурс] / Homecredit Group. — 2010. — Р. 64. — — [Цит. 2012, 12 квітня]. - Доступний з: < www.homecredit.net>.

53. Hapo Alim Group Annual Report 2009 / Hapo Alim Bank. — 2010. — Р. 376. — [Цит. 2012, 12 квітня]. - Доступний з: <www.bankhapoalim.com >.

54. Mencinger J. «Does Foreign Direct Investment Always Enhances Economic Growth?». // Working paper. EIPF and University of Ljubljana – 2003 – 21 p.

ДОДАТКИ

Додаток А

Динаміка кількості банків з іноземним капіталом з 2004 р. по травень 2011 р.

Джерело: Національний Банк України

Додаток Б

Динаміка розвитку банківських мереж в Україні

Джерело: Національний Банк України

Додаток В

Прогноз та суттєві фінансові показники банків за 2011 рік

Джерело: Національний Банк України