![]()
Главная Обратная связь Дисциплины:
Архитектура (936) ![]()
|
Е. СОЛІДАРНІСТЬ І МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО
Стаття 17 Державам слід практикувати і розвивати солідарність з окремими людьми, родинами і групами населення, що особливо вразливі щодо захворювань або вад генетичного характеру, або хворіють на них. Державам слід, зокрема, сприяти проведенню наукових досліджень, спрямованих на виявлення, запобігання і лікування генетичних захворювань або захворювань, спричинених впливом генетичних чинників, особливо рідкісних захворювань, а також захворювань ендемічного характеру, від яких потерпає значна частина населення світу. Стаття 18 Державам слід, належним чином враховуючи викладені в даній Декларації принципи, додавати всіх зусиль до подальшого поширення в міжнародному масштабі наукових знань про геном людини, розмаїтість людського роду і генетичні дослідження, а також зміцнювати міжнародне наукове і культурне співробітництво в цій галузі, особливо між промислово розвинутими країнами і країнами, що розвиваються. Стаття 19 У рамках міжнародного співробітництва з країнами, що розвиваються, державам слід заохочувати заходи, що дозволяють: i) здійснювати оцінку небезпек і переваг, пов'язаних із проведенням наукових досліджень, що стосуються геному людини, і запобігати зловживанням; ii) розширювати і зміцнювати потенціал країн, що розвиваються, у галузі проведення наукових досліджень з біології і генетики людини з урахуванням конкретних проблем цих країн; iii) країнам, що розвиваються, користуватися досягненнями наукового і технічного прогресу, щоб застосування таких досягнень в інтересах їх економічного і соціального прогресу здійснювалося заради загального блага; іу) заохочувати вільний обмін науковими знаннями й інформацією в галузях біології, генетики і медицини. b) Відповідним міжнародним організаціям слід виявляти підтримку і сприяння ініціативам, які запроваджують держави з зазначеною вище метою. Р. СПРИЯННЯ ВИКЛАДЕНИМ У ДЕКЛАРАЦІЇ ПРИНЦИПАМ Стаття 20 Державам варто вживати відповідних заходів з метою сприяння викладеним у даній Декларації принципам на основі утворення і використання відповідних засобів, у тому числі на основі здійснення наукових досліджень і підготовки в багатодисциплінарних галузях, а також на основі надання сприяння освіті в галузі біоетики на всіх рівнях, особливо призначеній для осіб, відповідальних за розроблення політики в галузі науки. Стаття 21 Державам слід вживати відповідних заходів, спрямованих на розвиток інших форм наукових досліджень, підготовки кадрів і поширення інформації, що сприяє поглибленню усвідомлення суспільством і всіма його членами своєї відповідальності перед лицем основних проблем, пов'язаних з необхідністю захистити достоїнство людини, що можуть виникати у світлі проведення наукових досліджень з біології, генетики і медицини, а також прикладного використання їхніх результатів. їм також варто сприяти відкритому обговоренню в міжнародному масштабі цієї тематики, забезпечуючи вільне вираження різних думок соціально-культурного, релігійного або філософського характеру. ЗДІЙСНЕННЯ ДЕКЛАРАЦІЇ Стаття 22 Державам варто активно сприяти викладеним у даній Декларації принципам, а також їх здійсненню всіма можливими засобами. Стаття 23 Державам варто вживати відповідних заходів для сприяння за допомогою створення, підготовки і поширення інформації дотриманню викладених вище принципів і сприяти їхньому визнанню і діючому застосуванню. Державам варто також сприяти обмінам між незалежними комітетами з етики і їхньому об'єднанню в мережі у міру їх створення для розвитку всебічного співробітництва між ними. Стаття 24 Міжнародному комітету ЮНЕСКО з біоетики варто сприяти поширенню принципів, викладених у даній Декларації, і подальшому вивченню питань, що виникають у зв'язку з їхнім здійсненням і розвитком відповідних технологій. Комітет має організовувати необхідні консультації із зацікавленими сторонами, а саме з уразливими групами населення. Комітету відповідно до статутних процедур ЮНЕСКО варто готувати рекомендації для Генеральної конференції і висловлювати думки про хід перетворення в життя положень Декларації, особливо в тому, що стосується практики, котра може виявитися несумісною з людським достоїнством, наприклад, випадків впливу на потомство. Стаття 25 Жодні положення даної Декларації не можуть бути витлумачені таким чином, щоб служити будь-якій державі, групі людей або окремій людині як привід для здійснення ними будь- яких дій або акцій, несумісних із правами людини й основними свободами, включаючи принципи, викладені в даній Декларації.
![]() |