Порядок укладання господарських договорів: конкурентні та неконкурентні способи

Розрізняють конкурентні та неконкурентні способи укладення господарських договорів.

Конкурентнимиспособами укладення господарських договорів є:

- торги (аукціони, тендери); застосування таких процедур передбачається: ГК України (ст. 185), законами ―Про

приватизацію державного майна‖ (ч. 2 ст. 2, ч. 1 ст. 15, ст. 16), ―Про приватизацію майна невеликих державних підприємств

(малу приватизацію)‖ (статті З, 13-16), ―Про закупівлю товарів, робіт, послуг за державні кошти‖ (статті 13, 18-29) та ін.;

- конкурси: застосовуються відповідно до законів: ―Про приватизацію державного майна‖ (ч. 2 ст. 2, ч. 1 ст. 15, ст. 16), ―Про

приватизацію майна невеликих державних підприємств (малу приватизацію)‖ – ст. 17-21, ―Про архітектурну діяльність‖ (ст.

6), ―Про концесії‖ (статті 6-8) та ін.;

- конкурентні переговори (двоступеневі торги); застосування таких процедур передбачається: Законом ―Про закупівлю

товарів, робіт, послуг за державні кошти‖ (статті 30-31);

- процедура запиту цінових пропозицій (котирувань)– ст. 32 Закону ―Про закупівлю товарів, робіт, послуг за державні

кошти‖.

Торги(аукціони, тендери) можуть бути кількох видів. Так, розрізняють торги на реалізацію майна, робіт, послуг (договір

укладається з тим із учасників торгів/претендентів, який запропонував найвищу ціну за майно, що продається, або роботи,

послуги, що пропонуються) і торги на придбання майна, визначення виконавця робіт або послуг (договір укладається з тим із

учасників торгів, який запропонував найнижчу ціну за майно, яке необхідно придбати, або за виконання необхідних для

замовника робіт).

При застосуванні конкурсудоговір укладається з тим із виконавців, який запропонував найкращий (найефективніший)

спосіб виконання. Своєю чергою конкурси можуть бути комерційними (при визначенні переможця враховується

запропонована ним ціна виконання за рівних фіксованих умов виконання) і некомерційними (переможцем конкурсу визнається

претендент, який запропонував найкращі умови виконання).

За критерієм кола осіб розрізняють торги і конкурси таких видів: відкриті (до участі в торгах чи конкурсі запрошуються всі

виконавці, що відповідають встановленим вимогам), закриті або з обмеженою участю (лише спеціально запрошені

претенденти можуть брати участь у торгах чи конкурсі), з попередньою атестацією виконавців (подавати тендерні чи

конкурсні пропозиції для визначення переможця можуть лише претенденти, які пройшли попередню кваліфікацію).

Ознаки конкурентних способів мають також конкурентні переговори або двоступеневі торги, до участі в яких

запрошуються кілька виконавців; переможець визначається шляхом проведення спеціальної процедури, що складається з двох

етапів (на першому виконавці подають свої тендерні пропозиції без зазначення ціни; після оцінки попередніх пропозицій

замовник проводить переговори з будь-ким з виконавців щодо уточнення вимог до виконання; на другому етапі виконавці,

пропозиції яких не було відхилено на першому етапі, подають остаточні тендерні пропозиції з врахуванням уточнених вимог

до виконання та із зазначенням ціни; на підставі оцінки та зіставлення поданих пропозицій замовник визначає переможця).

Порядок застосування процедури запиту цінових пропозицій (котирувань)для закупівель вже готових для вжитку товарів,

передбачений ст. 32 Закону України ―Про закупівлю товарів, робіт і послуг для державних потреб‖, також передбачає

конкуренцію виконавців: подібний запит направляється щонайменше трьом виконавцям, кожен з яких може подати лише

одну цінову пропозицію; замовник укладає договір про закупівлю з тим виконавцем, який подав пропозицію з найнижчою

ціною.

Серед неконкурентнихспособів укладення господарських договорів розрізняють два основних види:

- загальний порядок укладання господарських договорів: процедура укладення господарського договору цим способом

(передбачена ст. 181 ГК України) складається з кількох стадій (при цьому кожна подальша настає лише в тому випадку, якщо

на попередній стадії договір не було укладено):

1 стадія – розробка проекту договору та його надсилання потенційному контрагенту;

2 – стадія розгляду одержаного проекту договору та його підписання, а якщо у потенційного контрагента виникли

розбіжності з проектом договору – то й одночасне складання протоколу розбіжностей та відправлення разом з підписаним

договором авторові проекту (протягом 20 днів з моменту отримання проекту договору);

3 – стадія розгляду і узгодження розбіжностей, якщо останні мали місце, і передачі переддоговірного спору на розгляд

господарського суду (як правило, протягом 20 днів з моменту отримання підписаного договору з протоколом розбіжностей),

якщо узгодження розбіжностей не відбулося;

4 – стадія судового рішення, якщо розбіжності не були врегульовані і одна із сторін передала спір на розгляд господарського

суду). Наслідки непередання переддоговірного спору на розгляд господарського суду залежать від підстав укладення

договору:

(а) якщо договір грунтується на державному замовленні або державному завданні (тобто укладення його є обов’язковим), то

він вважається укладеним у редакції протоколу розбіжностей;

(б) у разі укладення договору за волевиявленням сторін неузгодження розбіжностей свідчить про відсутність згоди сторін на

його укладення у відповідній редакції;

- шляхом проведення прямих переговорів повноважними представниками сторін, що може завершитися:

(а) підписанням попереднього договору (протоколу про наміри або передконтрактної угоди) з фіксацією у ньому обов’язків

сторін щодо укладення основного договору в майбутньому після виконання сторонами підготовчих дій або

(б) підписанням основного договору, якщо його укладення не потребує попередньої підготовки і сторони дійшли згоди щодо

всіх умов договору (такий спосіб зазвичай застосовується при укладенні договорів на ярмарках);

різновидом процедури укладення господарського договору шляхом переговорів є передбачена ст. 33 Закону України ―Про

закупівлю товарів, робіт і послуг для державних потреб‖ процедура закупівлі в одного виконавця.

Господарський кодекс України визначає особливості укладення господарських договорів залежно від підстав (державне

замовлення, рішення суду), застосування певної модифікації форми договору (типовий договір, примірний договір, договір

приєднання).