![]()
Главная Обратная связь Дисциплины:
Архитектура (936) ![]()
|
Соціальні відносини та соціальні конфлікти
Соціальний контакт – соціальна дія – соціальна взаємодія – соціальні відносини Основою соціальних відносин є соціальні зв'язки, які об'єднують індивідів, групи та інші елементи суспільства у функціональне ціле. Ядром їх є відносини рівності та нерівності, позаяк розкривають взаємини між людьми, які перебувають на різних соціальних позиціях. Йдеться про складну діалектику рівності й нерівності між людьми у межах соціальної структури суспільства. Оскільки відносини абсолютної рівності неможливі, провідними виступають відносини соціальної нерівності. Характер соціальної нерівності у системі соціальних відносин визначають: — відмінності між людьми закладені природою, притаманні їм від народження: етнічна належність, статеві й вікові особливості, фізичні можливості, інтелектуальні здібності та ін.; — відмінності між людьми, що виникають у зв'язку з професійними ролями; — відмінності між людьми, що зумовлені володінням (власністю, товарами, привілеями та ін. Виокремлюють різноманітні види соціальних відносин: — за обсягом владних повноважень: відносини по горизонталі, відносини по вертикалі; — за ступенем регламентування: формальні (офіційно оформлені), неформальні; — за способом спілкування індивідів: безособові або опосередковані, міжособові або безпосередні; — за суб'єктами діяльності: міжорганізаційні, внутріорганізаційні; — за рівнем справедливості: справедливі, несправедливі. Внаслідок суперечливості соціальних відносин однією з форм соціальної взаємодії суб'єктів стає соціальний конфлікт. Соціальний конфлікт (лат. conflictus — сутичка) — зіткнення двох або більше сил, спрямованих на забезпечення своїх інтересів в умовах протидії. Це вища стадія розвитку суперечностей у системі відносин людей, соціальних груп, соціальних інститутів суспільства, яка характеризується максимальним посиленням суперечливих тенденцій та інтересів їх поведінки. Конфлікт є найважливішою формою відносин суб'єктів соціальної взаємодії, мотивація яких зумовлена різними цінностями і нормами, інтересами і потребами. Сутнісний його аспект полягає в тому, що ці суб'єкти діють у межах ширшої системи зв'язків, яка модифікується (закріплюється або руйнується) під впливом конфлікту. Учасниками соціального конфлікту можуть бути індивіди, групи, організації. Суб'єктами — особи, групи, спільноти, здатні створювати конфліктну ситуацію, впливати на її розвиток, поведінку учасників. Виділяють такі стадії соціального конфлікту: 1. Передконфлікт (виникнення соціальної напруженості). 2. Зростання напруги (поява конфліктної ситуації). 3. Безпосередній розвиток конфлікту (стадія від критої боротьби сторін). 4. Регулювання (розв'язання соціального конфлікту). Існують різноманітні класифікації соціальних конфліктів: — за включеністю до системи організаційних зв язків — функціональні та дисфункціональні; — за специфікою впливу на організацію — конструктивні та деструктивні; — за тривалістю — короткотермінові й довготермінові тощо. Кожен з основних типів конфліктів перебирає на себе особливості системи, у якій вони виникають і відбуваються: Соціально-економічний конфлікт. Виникає внаслідок незадоволення існуючим економічним становищем, погіршення порівняно із звичним рівнем споживання й життя (реальний конфлікт потреб), гіршим станом, вищим порівняно з іншими соціальними групами (конфлікт інтересів). Національно-етнічний конфлікт. Спричиняється проблемами державного суверенітету, вирішенням територіально-статусних питань, міжклановими суперечками тощо. Політичний конфлікт. Пов'язаний зі свідомо регульованими цілями, спрямованими на перерозподіл влади. Для цього має бути сформована нова політична еліта. Звідси постає класифікація конфліктів. — Конфлікти ресурсів. Причиною їх є обмеженість ресурсів (економічних, матеріальних та ін.), що існує практично завжди. Саме у зв'язку з розподілом ресурсів і виникають суперечності. — Конфлікти цілей. Як правило, це позиційні конфлікти. Вони виникають, коли сторони, що виконують одне й те саме завдання, займають різні позиції, переслідують свої цілі. — Конфлікти цінностей. Спричинюють їх певні цінності різних індивідів та соціальних груп щодо значущих аспектів соціального життя. — Конфлікти комунікацій. Передумовою їх є або недостатня передача інформації, або її викривлення. Беручи за основу рівень конфліктуючих сторін, конфлікти класифікують на: — міжіндивідуальні; — міжгрупові (групи інтересів, етнонаціональні групи); — конфлікти між асоціаціями (партіями); — внутрі- та міжінституційні конфлікти; — конфлікти між секторами суспільного розподілу праці; — конфлікти між державними утвореннями; — конфлікти між культурами або типами культур.
![]() |