Тема. Сутність міжнародного маркетингу

1) Концепція міжнародного маркетингу виникла:

1. На початку XX ст.;

2. Після II світової війни.;

3. У 60-х роках XX ст.;

4. У 80-х роках XX ст.

2) Концепція глобального маркетингу виникла у:

1. 1965р.

2. 1973 р.

3. 1983р.

4. 1985р.

5. 1993р.

3) Під міжнародним маркетингом розуміють:

1. Вивчення міжнародних ринків та адаптація продукції до вимог зарубіжних покупців;

2. Маркетинг, який реалізується національною компанією на зовнішніх ринках;

3. Виробництво та збут експортної продукції;

4. Ринкова концепція управління діяльністю міжнародної компанії;

5. Систематична, планомірна обробка міжнародних ринків на різних ступенях просування товару до споживача.

4) Кожна одиниця «місцевої» економіки на шляху до «гло­бальної», як правило, проходить такі стадії і інтернаціоналі­зації:

1. Експортна експансія, консолідація із закордонним ринком, глобалізація діяльності;

2. Пробний експорт, експортна експансія, розвиток закор­донних філій, глобалізація діяльності;

3. Пробний експорт, нестабільний експорт, експортна експансія, розвиток зарубіжних філій, консолідація із закордон­ним ринком, транснаціоналізація діяльності, глобалізація діяль­ності.

5) Залежно від геополітичних меж діяльності суб'єктів ви­діляються два типи маркетингу:

1. Експортний та глобальний;

2. Місцевий та глобальний;

3. Внутрішній та міжнародний;

4. Мікромаркетинг та макромаркетинг.

6) Оперативний маркетинг — це:

1. Оперативне, швидке «зняттявершків» у певній ринковій ситуації;

2. Інструмент реалізації корпоративної маркетингової страте­гії в конкретний відтінок часу;

3. Маркетингова діяльність, спрямованана швидке проник­нення на зарубіжний ринок;

4. Інструмент коригування стратегії компанії при зміні чинни­ків бізнес-середовища.

7) Форми міжнародної маркетингової діяльності – це:

1. Створення у власній країні виробничих потужностей з випуску продукції для закордонних ринків;

2. Будівництво в іншій країні заводів “під ключ”;

3. Сучасні інжинірингові, консалтингові, лізингові операції;

4. Експорт, спільна підприємницька діяльність та пряме інвестування за кордоном;

5. Утворення спільних торгових домів.

8) Зовнішньоекономічний маркетинг відрізняється від екс­портного:

1. Більшим охопленням цільових зарубіжнихринків;

2. Глибиною проникнення на цільові ринки;

3. Створенням зарубіжних представництв, філій;

4. Всі відповіді вірні;

5. Вірні відповіді 1 та 3;

6. Всі відповіді неправильні.

9) Концепція транснаціонального маркетингу передбачає розробку:

1. Стратегії для кожного ринку;

2. Єдиної стратегії для всіх ринків;

3. Декількох субстратегій.

10) Засновником концепції глобального маркетингу є:

1. Філіп Котлер;

2. Теодор Левітт;

3. Раймонд Берн;

4. Воррен Кііган.

11) Мультирегіональний маркетинг відрізняється від транснаціонального:

1. Знанням регіональної маркетингової об’єднуючої компоненти;

2. Створенням офіційних представництв, філій;

3. Глибиною проникнення на ринок;

4. Вірні відповіді 2 і 3.

12) «Мислити глобально, діяти локально!» — це девіз:

1. Оперативного маркетингу;

2. Транснаціональних компаній;

3. Великих експортерів;

4. Глобальних компаній.

13) Глобальна компанія:

1. Застосовує стратегію глобального маркетингу;

2. Реалізує товари/послуги в більшості країн «Тріади»;

3. Обидві відповіді правильні;

4. Немає правильної відповіді.

14) Девіз глобальних компаній «Весь світ — мій ринок!» означає, що:

1. Більшість країн світу є ринком збуту продукції (послуг компанії завдяки розгалуженій мережі філій, дистриб'юторів то­що);

2. Весь світ потенційно є ринком збуту продукції (послуг ком­панії завдяки наявності спільних потреб споживачів в різних країнах).

15) Можливість стандартизації міжнародного маркетин­гового комплексу визначається:

1. Цілями та ресурсними можливостямикомпанії;

2. Природною глобальністю товару/послуги;

3. Взаємодією глобальних чинників на користь стандартизації та локальних чинників на користь адаптації;

4. Всі відповіді слушні;

5. Немає правильної відповіді.

16) Суб'єкти міжнародного маркетингу виділяються за такими критеріями:

1. Юридичний статус фірми;

2. Галузева приналежність;

3. Національна приналежність;

4. Необхідність ураховувати особливості світового ринку;

5. Жодний з названих критеріїв;

6. Усі названі критерії.

17) Суб'єкт міжнародних економічних відносин є одночас­но і суб'єктом міжнародного маркетингу:

1. Так;

2. Ні.

18) Імпортер є суб'єктом міжнародного маркетингу:

1. Так;

2. Ні;

3. Так, якщо він веде міжнародну маркетингову діяльність.

19) Основною відмінністю міжнародного маркетингу від внутрішнього є:

1. Можливість вибору ринку або виходу з нього;

2. Проблема збереження частки ринку;

3. Необхідність ретельнішого дотримання принципів та мето­дів теорії маркетингу.

20) Для успішної глобалізації товару/послуги найважли­вішими є:

1. Наявність у товару сукупності ознак, що дозволяють віднес­ти його до групи товарів, потенційно придатних для застосування стратегії глобального маркетингу;

2. Вміле застосування маркетингових заходів для формування глобального попиту на товар.

21) Правило «Тріади» у міжнародному маркетингу про­голошує:

1. Жоден із трьох методів визначення рівня ціни (витратний, за рівнем попиту, за рівнем пропозиції) не має самостійного зна­чення;

2. Якщо товари мають попит на ринках Північної Америки, Західної Європи та Японії, то вони матимуть попит у всьому світі;

3. Вибираючи зарубіжний ринок, слід застосувати три методи — дискретивний, дискретний і комплексний.

22) Теодор Левітт стверджує, що споживачі у всьому світі стають все більш схожими у своїх бажаннях та поведінці. У цій ситуації маркетологи повинні стандартизувати свої маркетингові стратегії та маркетингову діяльність для того, щоб отримати ефект економії від масштабу виробництва. Таким чином, Т.Левітт спонукає маркетологів використовувати:

1. Стратегію глобального маркетингу;

2. Стратегію, орієнтовану на попит;

3. Стратегію адаптації;

4. Стратегію, орієнтовану на конкурентів;

5. Маркетингову стратегію послідовників.

23) Основними контрагентами глобальної економіки, які акумулюють більшу частину доходів, що в ній утворюються, є транснаціональні компанії. Конкуренція ТНК нерідко є більш гострою, ніж на національному рівні, при цьому використовуються принципово інші методи конкурентної боротьби. ТНК перетворюються у самостійну силу, враховувати вплив якої вимушені й національні уряди. Можно сказати, що у сучасних умовах ТНК є:

1. Основними суб’єктами світової економіки;

2. Новою формою міжнародних економічних відносин;

3. Новою політичною організацією;

4. Сучасною формою міжнародного поділу праці;

5. Інструментом стимулювання попиту.

24) Компанію, яка розглядає весь світ в якості єдиного ринку збуту та фокусує увагу на спільне у поведінці споживачів, називають:

1. Експортною;

2. Глобальною;

3. Національною;

4. Фінансовою;

5. Лізинговою.

25) На світовому ринку конкурують компанії трьох типів: міжнародна, транснаціональна та …:

1. Меганаціональна;

2. Багатонаціональна;

3. Мультинаціональна;

4. Глобальна;

5. Децентралізована.

26) Метою як внутрішнього, так і міжнародного марке­тингу є:

1. Поліпшення результатівдіяльності фірми;

2. Збільшення прибутку;

3. Задоволення потреб споживача;

4. Створення довгострокових конкурентних переваг шляхом задоволення потреб споживачів.

27) Диференційований підхід до організації міжнародного маркетингу передбачає:

1. Стандартизацію міжнародного маркетингового комплексу та управлінської діяльності по відношенню до різних закордонних ринків;

2. Адаптацію міжнародного маркетингового комплексу та управлінської діяльності до потреб кожного із зарубіжних ринків.

28) Найвищий природний рівень глобальності мають такі товари:

1. Сировина, високотехнічне обладнання, унікальні товари;

2. Універсальні споживчі товари;

3. Продукція харчової промисловості;

4. Послуги.

29) Стефан Гареллі ввів поняття:

1. “Глобальна” економіка;

2. Глобальний маркетинг;

3. Конкурентне суспільство;

4. Транснаціональний маркетинг.