Які частоти виникають на виході вхідного кола супергетеродинного приймача?

Які основні пристрої містить система радіозвязку?

З якою метою здійснюється перетворення частоти в с/г приймачі?

Супергетероди́нний радіоприйма́ч (супергетеродин) - один з типів радіоприймачів, заснований на принципі перетворення прийнятого сигналу в сигнал фіксованої проміжної частоти (ПЧ) з подальшим її посиленням. Основна перевага супергетеродина перед радіоприймачем прямого посилення в тому, що найбільш критичні для якості прийому частини приймального тракту (вузькосмуговий фільтр, підсилювач ПЧ і демодулятор) не повинні перебудовуватись під різні частоти, що дозволяє виконати їх зі значно кращими характеристиками.

змішувача - спеціального елемента з двома входами і одним виходом, що здійснює операцію перетворення сигналу по частоті. На другий вхід змішувача подається сигнал з локального малопотужного генератора високої частоти - гетеродина. Коливальний контур гетеродина перебудовується одночасно з вхідним контуром змішувача (і контурами підсилювача ВЧ) - зазвичай конденсатором змінної ємності (КЗЕ), рідше котушкою змінної індуктивності (варіометром, ферроваріометром). Таким чином, на виході змішувача утворюються сигнали з частотою, рівній сумі та різниці частот гетеродина і прийнятої радіостанції. Різницевий сигнал постійної проміжної частоти (ПЧ) виділяється за допомогою смугового фільтра і посилюється в підсилювачі ПЧ, після чого надходить до демодулятора, який відновлює сигнал низької (звукової) частоти.

У сучасних приймачах в якості гетеродина використовується цифровий синтезатор частот з кварцовою стабілізацією.

У звичайних мовних приймачах довгих, середніх і коротких хвиль проміжна частота, як правило, дорівнює 465 або 455 кГц, в побутових ультракороткохвильових - 6,5 або 10,7 МГц. В телевізорах використовується проміжна частота 38 МГц.

Яка зміна індуктивності котушки в коливальному контурі призводить до його налаштування на довжину радіохвиль?

Коту́шка індукти́вності або індукти́вна коту́шка — елемент електричного кола, що являє собою сукупність витків, призначений для використання його індуктивності^[1]. Котушка індуктивності має вигляд звернутого у спіраль ізольованого дроту, що має значну індуктивність при відносно великій електричній провідності та маломуактивному опорі. Дріт може намотуватись на каркас з діелектрика циліндричної, тороїдальної або прямокутної форми. Така система здатна запасати енергію при протіканні електричного струму.

Для збільшення індуктивності котушка здебільшого намотується на феромагнітнеосердя з електротехнічної сталі, пермалою, карбонільного заліза, феритів. Котушку без осердя називають соленоїдом. Осердя використовують також для зміни індуктивності резонансних контурів в невеликих межах. Спеціальні котушки, що використовуються в певних електричних колах, називають дроселями. У силовійелектротехніці котушку індуктивності називають електричним реактором.

які частоти виникають на виході вхідного кола супергетеродинного приймача?

Вхідне коло (ВК) радіоприймача повинен виконувати дві основні функції.

Перша функція полягає в забезпеченні деякої частотної вибірності приймача. Вибіркові ланки вхідного кола і підсилювача радіочастоти (ПРЧ) супергетеродинного радіоприймача використовують для захисту від паразитних каналів прийому, найбільш небезпечними з яких є дзеркальний канал і канал прямого проходження.

Друга функція схеми ВК полягає в здійсненні передачі енергії прийнятого сигналу з мінімальними затратами і спотвореннями від антени до входу першого підсилюючого чи перетворюючого каскаду.

У супергетеродинному приймачі сигнал високої частоти за допомогою перетворювача, що складається з змішувача і гетеродина, перетворюється на сигнал так званої проміжної частоти.

При перебудові проміжна частота залишається постійною. Тому, здійснивши основне посилення сигналу в каскадах підсилювача проміжної частоти, можна отримати високі вибірковість і чутливість.

Вхідне коло

Пристрій, який зв'язує антену з входом першого каскаду радіоприймача, називається вхідним колом. Воно представляє собою вибірковий пристрій, що складається з коливального контуру чи системи коливальних контурів, що зв'язані з антеною і входом першого каскаду радіоприймача елементом зв'язку.

Радіосигнал разом з завадами від антени підводиться до вхідного кола через елемент зв'язку, до якого відноситься:

- Просто провід (безпосередній зв'язок);

- Індуктивність (індуктивний чи трансформаторний зв'язок);

- Ємність (зовнішньо-ємнісний зв'язок);

- Ємність і індуктивність (індуктивно-ємнісний зв'язок).

Вибіркова система представляє собою перестроювальний паралельний контур. Яка за рахунок резонансних властивостей виділяє сигнал тієї частоти, на яку вона настроєна. В подальшому сигнал через елемент зв'язку подається на радіоприймача.