Характерні приклади громадського та житлово будівництва

Сучасна архітектурна практика показала, що будинки з УНСО формуються за принципом відродження – форм ы прийомів баракової спадщиний форм іприйомівнародного зодчества (хатийхраму). Сучасні архітекториприпроектуванні використовують об’ємно-планувальні схеми народних хрещатих храмів. Акцентними стають такі архітектурні форми, які були притаманні українськійнаціональній архітектурі минулого: скатні дахизвичайні, із ярусами, трикутними горищними вікнами, щипці трикутні татрапецієві, а такожбарокові фронтони, вікна та двері шестикутної форми, галереї (відкриті). Колористичну гамму вони вирішують на основі контрасту стін до даху чи стін до декоративних елементів, що стало вже традиційним для українського зодчества. До споруд в яких архітектори відроджують форми й прийоми баракової спадщини відносяться: міністерство фінансів України в Києві (2001 р.), архіт. В. Гальченко, Г. Довженко, А. Цвєтков, житловий дев’ятиповерховий на 22 квартири будинок по вулиці Січневого Повстання,10 уКиєві (ХХІ ст.), архіт. В. Єжов, С. Єжов, М. Витушок, В. Селиванов; галерея мистецтву Полтаві (1999 р.), архіт. Ю. Олійник. До другого відносяться такі будинки, у яких митці застосовують об’ємно-просторові форми народного дерев’яного храму, це: церква Святого Євгена в храмовому комплексі, що розташований у с. Буки Сквирського районуКиївської області (ХХІ ст.), архіт. Ю. Бабіч, К. Капінус, Ю. Рейтерович, церква Покрова Богоматері в Білій Церкві, (проект 1997 р.), архіт. Ю. Бабіч, Т. Мусієнко, церква Миколая Чудотворця в КиєвінаПодолі (2003-2004 рр.), архіт. Ю. Лосицький, Є. Мірошниченко,Андріївська церква у Вишгороді, Київської області (1991-1993 рр.), архіт. Ю. Лосицький. Архітектурні форми ы прийоми народної хатньої архітектуривідобразилисьв такихбудинках: дитячийсадочокна140 місць розташований на Троєщині в Києві, (1992 р.), архіт. В. Ісак, І. Авдєєв, В. Воронов; реконструкції будинків на Подолі в Києві по вул. Спаська й Константинівська (2001 р.), архіт. Ю. Мельничука, Н. Печенова, Л. Граніна, О. Шульга, офісно-торгівельний центр по вул. Ярославів Вал, 23 уКиєві(2003-2004 рр.), архіт. А. Пашенко, С. Здоренко, С. Городецький, Є. Зубарєва,44 ВісникХДАДМадміністративний будинок по вулиці Банковій 5-7 на Печерську в Києві (1996-1999 рр.), архіт. Ю. Мельничук, В. Сеульський, А. Вакула.

Вархітектуріцих спорудвиявляються характерними і співпадають з вищевизначенимипринципамипобудовиУНСО таких як: пірамідальністьвсилуеті (в храмах) тапластичність (вбудинках виконаних внеобароковійстилістиці); ярусність в об’ємно-просторовій побудові (у храмах); простота в геометрії архітектурних форм; відповідність внутрішнього простору зовнішньому, центричність, всефасадність (у храмах), центричність у чоловому фасаді. Наявність відкритих галерей та стовпчиків, що підтримують виніс даху (головне, в будинках розважального призначення); виділення нижньої частини стіни іншим штучним оздобленням; високий скатний дах з горищними трикутними вікнамита без, набагато рідше використовуються дахи із заломами та з ярусами); трикутні, шестикутні, барокові фронтонив завершеннях стін; шестикутної форми віконні та дверні отвори. Рідко, але зустрічаються і такі риси: дашок при вході, інколи облямівки навколо дверей, вікон, підкреслення простим пластичним чи кольоровим декором конструктивної структури будинку; розподіл будинкуна яруси поясами; використання українських національних знаків-символів в об’ємно-просторовій структурі (тільки в храмах, схема побудови, яких походить від народного храмового дерев’яного зодчества), у формах віконних отворів (увигляді кіл, хрестів), урекламних вивісках (стилізовані мотиви орнаментики). Зовсім відсутніми стали такі ознаки як оздоблення стін будинкудекором та використання місцевих оздоблювальних матеріалів. Та головне, що втратилось в архітектурі сучасних будинків - це ієрархія усіх елементів, що входять у побудову, й акцент на змістовних місцях символічним відповідними до змісту декором, наслідком чого і стала втрата того самого “національного українського духовного змісту” в образі будинків, який викликав образно-поетичні асоціації, почуття,щовминуломубулооднієюзособливихнаціональних українських традицій.

Зазначаємо, щовище згадані традиційні моделі, щобуливипрацюванічасом, за якими утворювались УНСО в спорудах минулого майже, пересталидіяти. Фрхітекторамивикористовуєтьсятількиперша модель - та, яка характеризується розробкою об’ємно-просторової композиції, що походитьвіднародногохраму, деакцентуєтьсяувага декором назмістовно-значимих місцях, алевонапритаманнатількихристиянським храмам, і то цевідбуваєтьсянезавжди.

А для усіх інших типів будинків, сформувалась інакша – сучасна модель, яка характеризується тим, щозодчі в об’ємно-просторовуформувключають схожі за обрисамиархітектурні форми (вікон, дверей, щипців,

фронтонів), щобулихарактернінароднимтабароковим формам минулого,авосновітворчоїдіяльностімитцівтеперпокладеноіндустріальнийпідхід.