стилістичні течії новітньої архітектури

На теперішній час розвинулось декілька тенденцій формування української національної стилістики: стилізація, імітація, запозичення, інновація. Перша тенденціяхарактеризуєтьсяцілеспрямованоюрозробкою Стилістикибудинківпідукраїнськийстиль, характерні риси якого, взяті як “прототип” 2 длянаслідування. Уданих випадках „прототипом” виступають архітектурно-художнізасоби. Прикладом цьогоєбудинокгалереї мистецтв уПолтаві, у якому стилізовані такі форми бароко, як фронтон та аркада.

Другатенденція- імітаціяосновуєтьсянагіперболізації форм “прототипної” народної архітектури (хатичимлина). Архітектори частіше використовують його при будівництві споруд громадського харчування, як правило в тих, що розташовані на головних автомобільних магістралях із ціллю привабленняклієнтівяскравимвиглядом-„своєрідноювізитноюкарткою”. Архітектурно-художнє рішення таких будинків носить більш рекламний характер. Прикладамитакихспорудє: кафе-бари “Ледаща Віра”, “Фортеця”,

“Полтавські галушки”, “Старий млин”, „Калина”, що знаходяться по центральній автомобільній магістралі Київ-Харків. У них зодчі використовують не тільки форми народної архітектури, а щей побутовий

устрій, що був притаманний в далекому минулому на майданчиках біля входу української оселі. При вирішенні такої архітектури дизайнеринамагаються використовувати такі будівельні матеріали, яківикористовувалираніше (лозу, глину, сіно, дерево, тощо). Третятенденція – запозиченнярозумієпідсобоюзастосування зовнішніх характерних форм і прийомів “прототипного” стилю. Запозичуються в більшості форми й прийоми народної архітектури, у меншості барокової. З народного житловогозодчества, переймаються форми- дахів, фронтонів, щипців, що увінчують завершеннястін, віконні, дверні отвори; а також такіприйоми, як- виділення головноговходудашком, використанніоблямівоктрапецієвої

форминавікнахта дверях, уменшості, але зустрічається такий прийом, як підкреслення декором конструктивної структури будинку пластикою, кольором. Такі запозичення застосовують при проектуванні споруд торгівельногопризначення (барах, кафе, ресторанах, невеликих продуктових магазинах). Прикладами слугують будинки-комплекси (бар-магазин) “Клас” в Ахтирці, “K-TRADE” у Чернігові, “Каштан” у Сумах, реконструйований ресторан “Іванова гора” у Полтаві, гастроном“Василько” уТростянці, торгівельні ряди в Кобеляках, дитячий садок на Троєщіні, податкова інспекція в Броварах тощо. Запозичуються форми і

прийомихрамовогозодчества, якдерев’яного народного, такі барокового, використовуютьсявонитількивсучаснихцерквах. Переймаєтьсяоб’ємно-просторова побудова (що походить від хрещатих храмів), форми бань (цибулиноподібні), а також такі прийоми як виявлення конструктивної побудови (пластикою, кольором). ПрикладамислугуютьПокровська церква в с. Гребінки Білоцерківського району, Київської області, Миколаївська церква в м. Ірпінь. Поодинокими випадками є будинки, у яких

використовуютьбарокові формитаприйоми. Яскравим прикладом цього єадміністративнийбудинок міністерства фінансів України, у якому автори запозичують барокові форми фронтонів та такі прийоми як виділення центральної осі чолового фасаду фронтоном, розташування головного входунацентральнійосі, розподілбудинку на яруси карнизами. Четвертою тенденцією формування української національної стилістики стала – інновація. Вїї основупокладенооновленнярис (їх трактування) минулого народного зодчества, українського модерну та бароко. По-інноваційному трактуютьтрапецієвівіконні отвори, які в минулому використовувались на фасадах будинків за межами карнизів що вінчають, як це зроблено в

житловому будинкупо вул. Горького у Чернігові, або взагалі виходять на дах, як в офісно-торгівельному центрі по вул. Ярославів Вал у Києві. Інноваційнихрішеньнабувають і трапецієві щипці. Їх формузмінюють та ускладнюють. Ранішеїхвлаштовувалинажитлових, громадських будинках, а тепер і в церквах, як, наприклад, ухрамі Миколи Чудотворця. По-новому вирішують і шестикутні фронтони. Так, в завершеннях житлового будинку по вул. Павловський у Києві вони перекриваються двосхилим з ярусом дашком, як це робилось убудинках, виконаних у стилістиці українського модерну, але їх зазвичай декорували або влаштовували невеликі колові віконця. А в даному випадку у них влаштовані великі вікна, що майже

закриваютьусюплощуфронтону, нібирозчиняютьйого. Водних випадках - це форми, які повторюють обриси фронтону, а в інших-напівкруглі. Усі встановлені авторкою тенденції розвитку формування української національної стилістики єдещо умовними, бо сьогодні при проектуванні будинківархітектори можуть використовувати декілька таких принципів, але, якправило, одинізних єдомінуючим.