Складання протоколу про порушення митних правил;

2) витребування документів, необхідних для провадження у справі про порушення митних правил;

3) вилучення товарів, транспортних засобів і документів;

Митне обстеження;

5) пред'явлення товарів, транспортних засобів та документів для впізнання;

Призначення експертизи;

7) взяття проб та зразків для проведення дослідження (аналізу, експертизи).

При проведенні процесуальних дій, зазначених у пунктах 3 - 5, 7 частини другої цієї статті, складаються протоколи, форми яких встановлюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.

Глава 60 МК містить правові норми, що регламентують процес доказування по справах про порушення митних правил (далі- ПМП), тобто отримання, перевірку та оцінку доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для правильного вирішення справи. Порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, тому основними нормативними актами виступають Митний кодекс України та Кодекс України про адміністративні правопорушення. Відповідно до ст.245 Кодексу України про адміністративні правопорушення: “Задачами провадження по справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічнє, повне та об¢єктивне з¢ясування обставин кожної справи, вирішення справи відповідно до законодавства, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин і умов, що сприяють здійсненню адміністративних правопорушень, попередження правопорушень…”. Обставини, що підлягають доказуванню при провадженні по справі про ПМП, є предметом доказування. Ст.251 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначає поняття доказів по справах про адміністративні правопорушення, коло обставин, що підлягають доказуванню та джерела доказів: “Доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність або відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його здійсненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, що притягується до адміністративної відповідальності, потерпілого, свідків, висновком експерту, речовими доказами, показаннями технічних пристроїв…, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.” Таким чином, ст.375 МК встановлює чітко визначений перелік процесуальних дій у справі про ПМП з метою подальшої фіксації цих процесуальних дій і використання даної інформації в якості доказів у справі про ПМП. Фіксація зазначених процесуальних дій здійснюється відповідно шляхом: 1) складання протоколу про ПМП,- форма якого встановлюється відповідно до чинного законодавства; 2)витребування документів, необхідних для провадження у справі про ПМП,- за встановленою формою відповідно до вимог чинного законодавства; по пунктах 3-5,7 частини другої цієї статті- вилучення товарів, транспортних засобів і документів, митне обстеження, пред¢явлення товарів, транспортних засобів та документів для впізнання, взяття проб та зразків для проведення дослідження,- складається протокол, форма якого встановлюється відповідно до чинного законодавства; 6)призначення експертизи- форма документа встановлюється відповідно до вимог чинного законодавства.

При провадженні процесуальних дій повинні дотримуватись права учасників цих дій. В тих випадках, коли до участі в справі допущений адвокат або представник особи-правопорушника, що здійснює юридичну допомогу, він може бути присутнім при проведенні процесуальних дій, що провадяться за участю підзахисного. Особам, що беруть участь у проведенні процесуальної дії, роз¢яснюються їх права та обов¢язки. Всі вищезазначені процесуальні дії повинні здійснюватись та фіксуватись в порядку, передбаченому МК України та відповідно до вимог чинного законодавства, інакше фактичні дані, отримані в результаті їх проведення, не можуть мати доказової сили. Дотримання вимог законодавства щодо провадження процесуальних дій, встановлених в зазначеній главі, має суттєве значення, оскільки неналежне виконання хоча б однієї процесуальної дії являє собою порушення процесуальних норм, що в свою чергу є підставою для відміни постанови митного органу по справі про ПМП.

Складання протоколу про порушення митних правил регламентується Митним кодексом України. Форма протоколу про порушення митних правил встановлюється Державною митною службою України.

Стаття 376. Витребування документів, необхідних для провадження у справі про порушення митних правил

Посадова особа митного органу, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил, може витребувати документи, необхідні для розгляду справи.

Особа, якій адресовано вимогу про подання документів, зобов'язана не пізніш як у п'ятиденний строк надіслати їх посадовій особі митного органу, яка вимагає подати документи.

Кожна процесуальна дія являє собою відоме вторгнення у сферу охоронених законом прав та інтересів,тому воно може бути проведено лише за наявності певної мети і достатньої підстави для її проведення. Письмовими доказами по справі можуть бути різного роду документи, в тому числі виготовлені не під час процесуальної діяльності (акти, довідки, відомсті, розписки, листи та інше), в яких викладені або засвідчені факти, що мають значення для справи. Витребування документів- це обгрунтована вимога митного органу у встановленій відповідно до чинного законодавства формі, до особи, щодо якої здійснюється провадження у справі про ПМП. Посадова особа митного органу не має права витребувати від особи- правопорушника митних правил документи, які не стосуються справи про ПМП. Строк надання витребуваних митними органами документів обчислюється з моменту отримання вимоги митного органу.

Стаття 377. Вилучення товарів, транспортних засобів і документів

Товари, що є безпосередніми предметами порушення митних правил, товари із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортні засоби, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України, а також документи, необхідні для розгляду справи про порушення митних правил, вилучаються.

У разі вчинення порушення митних правил особою, яка не має в Україні постійного місця проживання або адреси, допускається вилучення товарів, транспортних засобів у розмірах, необхідних для забезпечення стягнення штрафу або вартості товарів, транспортних засобів, зазначеної у частині третій статті 405 цього Кодексу.

Вилучені товари, транспортні засоби та документи повинні бути перелічені у протоколі, що складається в передбачених цим Кодексом випадках, або в доданому до нього описі з точним зазначенням кількості, міри, ваги та особливих ознак цих товарів, транспортних засобів та документів, а також вартості товарів, транспортних засобів.

Речовими доказами виступають: товари, що є безпосередніми предметами порушення митних правил, товари із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України, а також документи, необхідні для розгляду справи про ПМП. Категорія «товар» визначена у ст.1 МК України: будь-яке рухоме майно (у тому числі валютні цінності, культурні цінності), електрична, теплова та інші види енергії, а також транспортні засоби, за винятком транспортних засобів, що використовуються виключно для перевезення пасажирів і товарів через митний кордон України. Вилучення документів- це процесуальна дія, що являє собою процес відібрання документів у встановленій відповідно до чинного законодавства формі, у особи, щодо якої здійснюється провадження у справі про ПМП. Посадова особа митного органу не має права вилучати у особи- правопорушника митних правил документи, які не стосуються справи про ПМП. При вилученні товарів, транспортних засобів і документів складається протокол, форма якого встановлюється відповідно до чинного законодавства. Речові докази зберігаються при справі про ПМП або в іншому місці, що визначається митними органами до набрання чинності постанови по справі про ПМП або рішення суду. Ті з них, що відповідно до рішення суду підлягають конфіскації, конфіскуються в порядку, передбаченому ст.405 МК України. Речові докази, щодо яких не було винесено рішення суду про конфіскацію підлягають поверненню законним власикам із сплатою всіх митних зборів та платежів. Документи, що виступають речовими доказами, залишаються в справі про ПМП в процесі всього терміну зберігання цієї справи. В порядку виключення ці документи можуть бути передані зацікавленим державним установам на їх вимогу. В таких випадках в справі залишаються копії цих документів, завірені посадовою особою митного органу.