Стратегічні напрями розвитку освіти

Міжнародна стандартна класифікація освіти: концепція реалізації в Україна

Розроблена ЮНЕСКО як всеохоплюючий статистичний опис національних систем освіти та методології для оцінки національних систем освіти порівняно зі співставними міжнародними рівнями.

Освіта, за визначенням МСКО, це цілеспрямована й організована діяльність для задоволення навчальних потреб. Освіта містить організовану й сталу комунікацію з метою навчання. За визначенням, прийнятим на 20-ой сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО, під освітою розуміється процес і результат вдосконалення здібностей і поведінки особи, при якій вона досягає соціальної зрілості і індивідуального зростання.

Основною одиницею класифікації МСКО є освітня програма. Крім того, МСКО класифікує програми за галузями знань, орієнтацією та призначенням програми.

В Міжнародній стандартизованій класифікації освіти розрізняються такі рівні освіти:

рівень 0 — допочаткова освіта;

рівень 1 — початкова освіта або перший етап базової освіти;

рівень 2 — перший етап середньої освіти або другий етап базової освіти;

рівень 3 — другий етап середньої освіти;

рівень 4 — післясередня, не вища освіта;

рівень 5 — перший етап вищої освіти (не надає можливості отримати науковий ступінь);

рівень 6 — другий етап вищої освіти (надає можливість отримати науковий ступінь).

У кожному рівні освіти існує поділ на типи, в залежності специфіки навчання.

Таблиця співставлення ступенів освіти за МСКО 1997 року (ISCED-97) з навчальними закладами України, які забезпечують отримання відповідного ступеня освіти

62. Національна стратегія розвитку освіти в Україніна 2012–2021 роки:

Національна стратегія визначає основні напрями, пріоритети, завдання і ме-

ханізми реалізації державної політики в галузі освіти, кадрову і соціальну політику і

складає основу для внесення змін і доповнень до чинного законодавства України,

управління і фінансування, структури та змісту системи освіти.

Розробка Національної стратегії розвитку освіти зумовлена необхідністю ка-

рдинальних змін, спрямованих на підвищення якості і конкурентоспроможності

освіти, вирішення стратегічних завдань, що стоять перед національною системою

освіти в нових економічних і соціокультурних умовах, інтеграцію її в європейський і

світовий освітній простір.

Освіта належить до найважливіших напрямків державної політики України.

Держава виходить з того, що освіта – це стратегічний ресурс соціально-

економічного, культурного і духовного розвитку суспільства, поліпшення добробуту

людей, забезпечення національних інтересів, зміцнення міжнародного авторитету

й формування позитивного іміджу нашої держави, створення умов для самореалі-

зації кожної особистості.

З огляду на визначені пріоритети найважливішим для держави є виховання

людини інноваційного типу мислення та культури, проектування акмеологічного

освітнього простору з урахуванням інноваційного розвитку освіти, запитів особис-

тості, потреб суспільства і держави. Якісна освіта є необхідною умовою забезпе-

чення сталого демократичного розвитку суспільства, консолідації усіх його інститу-

цій, гуманізації суспільно-економічних відносин, формування нових життєвих оріє-

нтирів особистості.

Національна стратегія визначає основні напрями і шляхи реалізації ідей та

положень Національної доктрини розвитку освіти, здійснення реформування осві-

ти впродовж найближчих 10 років у нових соціально-економічних умовах.

Метою Національної стратегії розвитку освіти на наступне десятиріччя є:

 підвищення доступності якісної, конкурентоспроможної освіти

для громадян України відповідно до вимог інноваційного сталого розвитку

суспільства, економіки, кожного громадянина;

 забезпечення особистісного розвитку людини згідно з її інди-

відуальними задатками, здібностями, потребами на основі навчання

упродовж життя.

Стратегічні напрями розвитку освіти

Стратегія розвитку національної системи освіти має формуватись адекватно

сучасним інтеграційним і глобалізаційним процесам, вимогам переходу до постін-

дустріальної цивілізації, чим забезпечити стійкий рух і розвиток України в першій

половині ХХІ століття, інтегрування національної системи освіти у європейський і

світовий освітній простір.

Ключовими напрямами державної освітньої політики мають стати:

 реформування системи освіти на основі філософії «лю-

диноцентризму» як стратегії національної освіти;

 оновлення законодавчo-нормативної бази системи освіти,

адекватної вимогам часу;

 модернізація структури, змісту й організації освіти на за-

садах компетентнісного підходу, переорієнтації змісту

освіти на цілі сталого розвитку;

 створення і забезпечення можливостей для реалізації рі-

зноманітних освітніх моделей, навчальних закладів різних

типів і форм власності, різноманітних форм та засобів

отримання освіти;

 побудова ефективної системи національного виховання,

розвитку і соціалізації дітей та молоді;

 забезпечення доступності та неперервності освіти впро-

довж життя;

 формування здоров’язбережного середовища, екологіза-

ції освіти, валеологічної культури учасників навчально-

виховного процесу;

 розвиток наукової та інноваційної діяльності в освіті, під-

вищення якості освіти на інноваційній основі;

 інформатизація освіти, удосконалення бібліотечного та

інформаційно-ресурсного забезпечення освіти і науки;

 забезпечення національного моніторингу системи освіти;

 підвищення соціального статусу педагогів;

 створення сучасної матеріально-технічної бази системи

освіти.__