ПАРАМЕТРИЧНІ СТАБІЛІЗАТОРИ НАПРУГИ

Класифікація та основні параметри стабілізаторів постійної напруги і струму. Інтегральні схеми стабілізаторів напруги.

Стабілізатор напруги (або струму) - це пристрій, автоматично забезпечує підтримку напруги (або струму) навантажувального пристрою із заданим ступенем точності.

Напруга (або струм) навантажувального пристрою може сильно змінюватися при впливі зовнішніх дестабілізуючих факторів, якими є: зміна напруги в мережі, зміна температури, коливання частоти струму і т.д. Щоб ці фактори не впливали на роботу електричних пристроїв, застосовують стабілізатори.

Класифікація стабілізаторів:

1) за стабилизируемой величині:

- Стабілізатори напруги; - Стабілізатори струму;

2) за способом стабілізації:

- Параметричні; - Компенсаційні.

59. Стабілізація середнього значення електричного параметра. Параметричні стабілізатори.

ПАРАМЕТРИЧНІ СТАБІЛІЗАТОРИ НАПРУГИ

Параметричний стабілізатор напруги на базі стабілітрона пока­зано на рис. 1.

Особливості роботи такого стабілізатора напруги базуються на то­му, що напруга стабілітрона на зворотній ділянці його вольт-амперної характеристики Uc.доп змінюється незначно в широкому діапазоні зміни зворотного струму стабілітрона. Тобто коливання напруги на вході стабілізатора зумовлюють значну зміну струму стабілітрона при незначних змінах напруги на ньому.

Рис. 1. Схема параметричного стабілізатора напруги

Стабілізатори характеризуються коефіцієнтом стабілізації

який для параметричних стабілізаторів становить Кст.u= 20 30.

Рівняння електричної рівноваги для такого стабілізатора має виг­ляд: U = UH + RБІ , де RБ — баластний опір, необхідний для зменшен­ня впливу дестабілізуючих чинників на напругу навантаження.

Опір баластного резистора RБ вибирають таким, щоб при номі­нальному значенні напруги джерела U, напруга і струм стабілітрона теж дорівнювали номінальним значенням Uст.н , Іст.н, Величину Іст.н визначають за паспортними даними та виразом

Іст.н = (Іст.мін+Іст.Макс)/2.

Тоді, з рівняння електричної рівноваги, визначаємо баластний опір за виразом

де Існ, = PнUн; U Ud; І = Іст.н + Ін.

Роботу параметричного стабілізатора зручно ілюструвати за допо­могою вольт-амперної характеристики (ВАХ) стабілітрона та відпові­дної графічної побудови навантажувальної прямої (рис. 2). Для по­будови ВАХ стабілітрона за його паспортними даними через точку з координатами Uст.н, Іст.н проводять пряму лінію під кутом до осі координат, що визначається значенням динамічного опору стабілітрона Rд. Далі будуємо навантажувальну характеристику при номінальній напрузі джерела. Для цього визначаємо координати двох точок, через які проходитиме пряма. А саме, точка з координатою Uст.н, Іст.н та точка на осі ординат, яка визначається за виразом І = U/RБ. Через ці точки проводимо навантажувальну пряму.

Рис. 2. Графічна інтерпретація роботи параметричного стабілізатора напруги

Роботу стабілізатора перевіряють за умови його здатності забезпе­чувати задане значення Uн при коливаннях вхідної напруги U. Для прикладу, якщо вхідна напруга змінюється в межах ±10%, то на виході стабілізатора коливання напруги Uн становить ±0,1% (рис. 35). Побудова навантажувальних прямих при зміні напруги мережі в межах ±10% здійснюється шляхом паралельного зсуну навантажувальної ха­рактеристики при номінальній напрузі мережі відповідно вліво і вправо на 0,1 U. За допомогою цієї побудови можна з'ясувати, чи при таких коливаннях напруги мережі забезпечуються умови стабілізації, тобто, чи точки перетину зсунених навантажувальних характеристик з ВАХ стабілітрона не виходять за межі значень струмів стабілітрона Іст.мін і Іст.Макс.