Діагностичні можливості ехокардіографії

1) Визначення розмірів, форми, положення клапанів, порожнин серця та магістральних судин.

2) Оцінка властивостей клапанів та характер їх руху.

3) Визначення товщини стінок порожнин серця.

4) Виявлення локальних утворень у порожнинах серця (тромб, пухлина, вегетація).

5) Виявлення здавлення серця екстракардіальними причинами.

6) Визначення скорочувальної здатності шлуночків серця (ΔS, ФВ, Vct, ППВ/ПВ, Азс, Ам, та ін.)

7) Оцінка наповнення шлуночків за фазовим аналізом трансклапанної течії крові (ДЕКГ), та зміною розмірів порожнин в діастолі, характером руху стінок аорти і т.п.

8) Виявлення дефектів, розривів МП та МШ перетинок.

9) Виявлення аномалій хорд та капілярних м’язів.

10) Виявлення рідини в порожнині перикарда та її оцінка (кількість, локалізація, осумкованість).

11) Визначення стану штучних клапанів.

12) Виявлення аневризм аорти та шлуночків, стенозу великих вінцевих артерій.

13) Виявлення ознак легеневої та артеріальної гіпертензії.

14) Виявлення внутрішньо-серцевих шунтів, патології розвитку судин.

15) Визначення швидкості течії крові в порожнинах серця, судинах.

16) Оцінка регіонального кровопостачання міокарду (контрастне ЕхоКГ).

Критерії ЕхоКГ-діагностики різних захворювань

Набуті вади серця

Мітральна недостатність

ЕхоКГ ознаки мітральної недостатності (в М і В режимі) (рис. 104):

– неповне змикання стулок мітрального клапана у систолу (до 13 мм), наявність систолічного «прогинання», «провалу» стулок мітрального клапана донизу;

– різнонаправленність руху потовщених стулок мітрального клапана;

– згладженість зубця А мітрального клапану;

– дилятація лівих відділів серця (збільшення розмірів лівого передсердя від 35 до 72 мм, КДР від 60 до 74 мм);

– збільшення площі мітрального отвору більше 7 см².

Рис.104. Мітральна недостатність:

а – М-режим; б – В-режим.

Мітральний стеноз

ЕхоКГ ознаки мітрального стенозу (в М-режимі) (рис. 105 а):

– однонаправлені рухи стулок мітрального клапана (конкордантність) в діастолу; аномальний рух задньої стінки, яка рухається вперед в діастолу, паралельно передній стулці внаслідок зрощення комісур (патогномонічний показник);

– знищення швидкості раннього діастолічного замикання передньої стулки мітрального клапана (менше 35 мм/сек) («П»-подібний рух стулок мітрального клапана в діастолу);

– зменшення діастолічного розходження стулок мітрального клапану (менше 15 мм);

– зниження загальної екскурсії мітрального клапана до 17 мм (при нормі 24 мм);

– збільшення розміру лівого передсердя, може бути тромб в полості;

– збільшення правого шлуночка;

– аномальний рух міжшлуночкової перетинки внаслідок перевантаження правого шлуночка.

Рис. 105. Мітральний стеноз:

а – М-режим; б – В-режим.

За швидкістю раннього діастолічного замикання визначають ступені стенозу мітрального клапана: незначний – при n = 25-35 мм/сек, помірний – при n = 15-25 мм/сек, виражений – при n < 15 мм/сек.

ЕхоКГ ознаки мітрального стенозу (В-режим) (рис. 105 б):

– потовщення, можливо кальцифікація стулок мітрального клапана;

– недостатнє відкриття передньої стулки мітрального клапана, з куполоподібним вигином за рахунок збільшення градієнта тиску;

– зменшення площі мітрального отвору;

– збільшення лівого передсердя, можливо тромб у його порожнині;

– збільшення правого шлуночка, інколи – правого передсердя;

– парадоксальний рух міжшлуночкової перетинки;

– вибухання праворуч МПП за рахунок легеневої гіпертензії.

Двомірна ехокардіографія (В-режим) дозволяє вимірити площу мітрального отвору, оцінити ступінь фіброзу і кальцинозу мітрального клапана, що являється показником до хірургічного лікування.

В нормі площа мітрального отвору становить 4-6 см². При зменшенні площі до й менше 2,5 см² визначаються гемодинамічні порушення.

При мінімальному стенозі площа отвору складає 2,3-2,9 см², помірної – 1,6-2,3 см², вираженої – менше 1,6 см².

При помірному фіброзі стулки мітрального клапана тонше, при вираженому кальцинозі – потовщені, ущільнені.

Аортальна недостатність

ЕхоКГ-ознаки аортальної недостатності (в М-В-режимах) (рис. 106):

– неповне змикання стулок аортального клапана в діастолу (прямий показник);

– поширення отвору основи аорти та пульсація її стінок;

– дилятація порожнини лівого шлуночка;

– збільшення екскурсії стінок лівого шлуночка, міжшлуночкової перетинки;

– гіпертрофія стінок лівого шлуночка;

– тріпотіння дрібної амплітуди стулок (частіше передньої) мітрального клапана в діастолу.

Рис. 106 Аортальна недостатність:

а – М-режим; б – В-режим.

Аортальний стеноз

ЕхоКГ ознаки аортального стенозу (в М-режимі) (рис. 107 а):

– наявність множинних підсилених ехосигналів в просвіті аорти;

– недостатнє відкриття стулок аортального клапану;

– гіпертрофія (концентрична) лівого шлуночка;

– подовження систоли лівого шлуночка (0,35-0,55 сек).

ЕхоКГ ознаки аортального стенозу (в В-режимі) (рис. 107 б):

– ущільнення і потовщення стулок, інколи кальцифікація клапану та стінок аорти;

– обмежене відкриття стулок аортального клапан в систолу;

– систолічне прогинання стулок клапана в аорту;

– можлива наявність двостулкового клапану;

– потовщення стінок лівого шлуночка;

– післястенотична дилятація аорти.

Рис. 107 Аортальний стеноз:

а – М-режим; б – В-режим.

Недостатність Тристулкова

ЕхоКГ ознаки тристулкової недостатності (в М-, В-режимах) (рис. 108):

– збільшення амплітуди руху передньої стулки тристулкового клапана;

– скорочення, неповне змикання стулок тристулкового клапана в систолу;

– потовщення, подовження, розрив або аномальна позиція папілярних м’язів, хорд;

– збільшення порожнин правого шлуночка, правого передсердя;

– дискінезія, акінезія стінки правого шлуночка в ділянці папілярних м’язів;

– розширення нижньої порожнистої вени, печінкових вен;

– парадоксальний рух міжшлуночкової перетинки.

Рис. 108 Тристулкова недостатність:

а – М-режим; б – В-режим.

Тристулковий стеноз

ЕхоКГ ознаки тристулкового стенозу (в М-режимі) (рис. 109а):

– прямокутна форма руху передньої стулки тристулкового клапана;

– конкордантний рух стулок в діастолу зі зменшеною амплітудою.

ЕхоКГ ознаки тристулкового стенозу (в В-режимі) (рис. 109б):

– потовщення, ущільнення стулок клапана;

– зменшення рухомості стулок, куполоподібне вигинання в діастолу;

– зменшення площі тристулкового отвору;

– збільшення правого передсердя, можлива наявність в ньому тромбів;

– прогинання міжпередсердної перетинки ліворуч.

Рис. 109 Тристулковий стеноз:

а – М-режим; б – В-режим.

В нормі площа отвору тристулкового клапана близько 7 см². Гемодинамічно значуще звуження при площі 1,5 см² та менше. Максимальний градієнт тиску в нормі – 1 мм рт.ст. При підвищенні тиску в правому передсерді і периферичних набряках середній діастолічний градієнт тиску вище 5-10 мм рт.ст.