Дії населення при біологічному зараженні

У разі загрозиабобезпосереднього виявлення бактеріологічного зараження необхідно прийняти 5 таблеток протибактеріального препарату №1 із гнізда 5 індивідуальної аптечки АІ-2. При появі перших ознак інфекційного захворювання необхідно ізолювати хворого і викликати лікаря. Для запобігання й обмеження поширення інфекційних захворювань у зоні біологічного зараження проводять обсерваціюікарантин.

Для інфекційних захворювань, що не відносяться до групи особливо небезпечних, застосовують обсервацію. Обсервація – це здійснення посиленого медичного спостереження; заборона ввозу і вивозу людей, майна з зони зараження; проведення екстреної профілактики антибіотиками; проведення часткових ізоляційно-обмежувальних і протиепідемічних заходів. Тривалість обсервації визначається тривалістю інкубаційного періоду і закінчується після дезінфекції і санітарної обробки.

Карантин – це повна ізоляція вогнища зараження (аж до застосування збройної охорони), організація постійного медичного спостереження і спеціального постачання населення. Карантинний режим вводять при виникненні особливо небезпечних інфекційних захворювань (чуми, холери, сибірської виразки, тифу, віспи і т. д.). Тривалість карантину визначається тими ж факторами, що й обсервація.

Для запобігання масових інфекційних захворювань населення повинне виконувати правила особистої гігієни, проводити обробку приміщень і предметів користування дезінфікуючими розчинами. Всі продукти необхідно зберігати в закритій тарі. Перед вживанням необхідно піддавати їх термічній обробці.

5.8 Контрольні запитання та завдання

1. Перелічіть основні способи захисту населення.

2. Наведіть класифікацію захисних споруд і загальні вимоги до них.

3. Що таке коефіцієнт послаблення радіації?

4. Дайте визначення евакуації й розосередження.

5. Наведіть класифікацію й призначення засобів індивідуального захисту населення.

6. Наведіть класифікацію засобів індивідуального захисту.

7. Опишіть призначення, комплектність і принцип дії протигазів ГП-5, ГП-7, ПДФ-7, ИП-4, КЗД.

8. Перелічіть в потрібній послідовності види медичної допомоги населенню при проведенні рятувальних і невідкладно-відбудовних робіт.

9. Опишіть різновиди кровотеч і можливі ускладнення.

10. Перелічіть ознаки й необхідні дії з надання первинної медичної допомоги при:

а) втраті свідомості;

б) больовому шоці;

в) струсі мозку;

г) артеріальній кровотечі;

ґ) венозній кровотечі;

д) термічних і хімічних опіках;

е) забитих місцях;

є) обмороженнях;

ж) настанні клінічної смерті;

з) настанні клінічної смерті у випадках поразки електричним струмом;

и) харчових отруєннях;

і) переломах кісток.

11. У чому полягає спеціальна обробка місцевості, споруд, технічних засобів і санітарна обробка людей?

12. Опишіть дії населення при:

а) радіоактивному зараженні;

б) хімічному зараженні;

в) пожежах і вибухах;

г) землетрусах;

ґ) повені;

д) біологічному зараженні.

Додаток А

Таблиця А.1 – Загальні ознаки віднесення надзвичайних ситуацій до відповідного рівня за критерієм розміру заподіяних чи очікуваних економічних збитків

Постраждалий напрям, галузь	Критерії	Одиниці виміру	Порогове значення для рівня надзвичайної ситуації
Об’єк-тового	Місцевого	Регіонального	Загального
Сільське господарство	1.А. Вилучення території з сільськогосподарського обороту	Гектар	До 50	Від 50 До 500	Від 500 до 50 тис	Від 50 тис.
Б. Зменшення загальної чисельності тварин або птиці (риби)	% загальної чисельності стада	До 10	Від 10 до 20	Від 20 до 40	Від 40
Загибель посівів сільськогосподарських культур	Відсоток загальної площі посіву	До 10	Від 10 до 20	Від 20 до 40	Від 40
2. Економічний збиток	% бюджету	-	До 1% річного місцевого бюджету	До 1% річного бюджету АР Крим, областей, міст Києва та Севастополя	Понад 1% річного бюджету АР Крим, областей, міст Києва та Севастополя
Лісове господарство	1. Вилучення ділянок з лісогосподарського обороту(однієї чи кількох)	Гектар	До 50	Від 50 до 200	Від 200 до 5 тис.	Понад 5 тис.
2. Заподіяні (очікувані) збитки	% загальної вартості господарської деревини	-	До 20	Від 20 до 30	Понад 30

Продовження таблиці А.1

Рекреаційні, заповідні території. Об’єкти особливого природно-охоронного значення	1.А. Зазначення об’єкта	-	Об’єкт місце-вого значення	Об’єкт місцевого чи обласного значення	Об’єкт обласного чи міжобласного значення	Об’єкт загальнодержавного чи міжнародного значення
Б. Площа пошкодження	% загальної площі	Об’єкт місце-вого значення	Об’єкт місцевого чи обласного значення	Від 20 до 30	Понад 30
В. Депопуляція рослинного світу	% депопуляції	Об’єкт місце-вого значення	Об’єкт місцевого чи обласного значення	Від 20 до 40	Понад 40
2. Економічні збитки	% бюджету	-	До 1% річного місцевого бюджету	До 1% річного місцевого бюджету АР Крим, областей, міст Києва та Севастополя	Понад 1% річного місцевого бюджету АР Крим, областей, міст Києва та Севастополя

Продовження таблиці А.1

Матеріальні об’єкти – об’єкти інфраструк-тури, промисловості, транспорту, житлово-комунального господарства	1. Питома вага зруйнованих основних фондів	% загального обсягу основних фондів об’єктів, що пов’язані з НС	До 10	Від 10 до 15	Від 15 до 25	Понад 25
2. Економічні збитки	% бюджету	-	До 1% річного місцевого бюджету	До 1% річного місцевого бюджету АР Крим, областей, м.Києва	Понад 1% річного місцевого бюджету АР Крим, областей, м.Києва та м.Севастополя
Водоймища	1.А. Значення поверхневого чи підземного водного об’єкта	% забруднення об’єму чи площі водної поверхні	Об’єкт місце-вого значення	Об’єкт місцевого чи обласного значення	Об’єкт обласного чи міжобласного значення	Об’єкт загально-державного чи міжнародного значення
Б. Обсяг забруднення	До 5	Від 5 до 10	Від 10 до 15	Понад 15
2. Економічні збитки	-	До 1% річного місцевого бюджету	До 1% річного місцевого бюджету АР Крим, областей, м.Києва	Понад 1% річного місцевого бюджету АР Крим, областей, м.Києва та м.Севастополя

Продовження таблиці А.1

Додаток Б

Приклад виконання контрольного завдання (тема №2)

Умова завдання

1.1 Наведіть приклад НС.

1.2 Проаналізуйте його в залежності від характеру походження і масштабів поширення.

1.3 Назвіть й охарактеризуйте уражуючі фактори.

1.4 Охарактеризуйте вогнище ураження і зону зараження (якщо мали місце).

1.5 Опишіть необхідні дії формувань ЦЗН при ліквідації наслідків НС.

1.6 Установіть причинно-наслідковий зв'язок між первинними причинами й наслідками даної НС.

Виконання завдання

2.1 У ливарному цеху машинобудівного підприємства міста № 10.03.07 р. у 11-00 відбулася пожежа, якою був частково зруйнований будинок цеху, знищена частина технологічного устаткування і матеріалів. На території, що прилягає до будинку, постраждали зелені насадження.

За допомогою пожежної сигналізації було оголошено пожежну тривогу в цеху, а пожежна частина підприємства надіслала повідомлення в районну пожежну частину МНС. За сигналом пожежної тривоги до вогнища загоряння прибула пожежна група даного підприємства, і за допомогою наявних технічних засобів приступила до гасіння пожежі. Тим часом адміністрація разом з формуваннями ЦЗН підприємства евакуювала робітників та службовців, завдяки чому удалося уникнути жертв.

Локалізувати виниклу пожежу силами і засобами даного підприємства не удалося.

Виникла загроза її поширення за межі підприємства на інші об'єкти господарської діяльності, житлові будинки і навколишнє середовище.

Для гасіння пожежі на підприємство прибула мобільна група районної пожежної частини МНС, що разом з пожежною частиною підприємства загасила пожежу і НС не вийшла за межі підприємства.

Комісія, що проводила розслідування даної НС, прийшла до висновків:

- джерелом загоряння став ізоляційний матеріал електроустаткування ливарного верстата, що експлуатувався з порушеннями правил. Також не проводився останній плановий контроль з ізоляції, що входить в посадовий обов'язок майстра ділянки цеху й інженера відділу охорони праці;

- фактична тривалість експлуатації верстата набагато перевищила паспортну;

- зношеність технологічного устаткування підприємства в цілому складає 85%;

- економічні збитки склали 0,2% зведеного місцевого річного бюджету;

- питома вага зруйнованих основних фондів підприємства склала 11%;

- виявлено й інші порушення правил експлуатації технологічного устаткування, що входять в службовий обов'язок зазначених посадових осіб.

2.2 За характером походження НС є техногенною, тому що відбулася на промисловому підприємстві і пов'язана з ненавмисним руйнуванням приміщення цеху і знищенням технологічного устаткування.

За масштабами поширення вона відноситься до місцевого рівня, тому що:

- економічні збитки не перевищили 1% зведеного місцевого річного бюджету;

- питома вага зруйнованих основних фондів підприємства лежить у межах (10 – 15)%;

- виникла погроза поширення пожежі за межі підприємства на інші об'єкти господарської діяльності, житлові будинки і навколишнє середовище;

- для ліквідації НС виявилося недостатньо сил і засобів даного підприємства, у результаті чого виникла необхідність участі в гасінні пожежі районної пожежної частини.

2.3 Уражуючими чинниками стали вогонь і висока температура.

2.4 До вогнища ураження входить зруйнована частина будинку зі знищеним устаткуванням і матеріалами, а також прилягаюча територія зі знищеними зеленими насадженнями.

2.5 Дії формувань ЦЗН підприємства при ліквідації наслідків пожежі складалися з:

- евакуації робітників та службовців з вогнища ураження;

- відключенні будинку від комунікацій;

- забезпеченні готовності до проведення рятувальних і невідкладно-відновних робіт;

- переклику всіх робітників та службовців підприємства з метою виявлення постраждалих і що загубилися;

- огородженні території вогнища ураження з метою проведення розслідування і попередження нещасних випадків;

- зборі матеріальних цінностей.

2.6 Первинними причинами пожежі стали:

- недостача засобів на профілактику, модернізацію і заміну зношеного ливарного верстата;

- недбалість посадових осіб (майстра ділянки й інженера відділу охорони праці), до службових обов'язків яких входить контроль технічного стану верстата.

Додаток В

Таблиця В.1 – Категорія стійкості атмосфери

Швидкість (V10) вітру на висоті 10 м, м/сек.	Час доби
День	Ніч
Стан хмарності
Відсутня	Середня	Суцільна	Відсутня	Суцільна
V10<2	Конвекція	Конвекція	Конвекція	Конвекція	Конвекція
2 V10<3	Конвекція	Конвекція	Ізотермія	Інверсія	Інверсія
3 V1О<5	Конвекція	Ізотермія	Ізотермія	Ізотермія	Інверсія
5 V10<6	Ізотермія	Ізотермія	Ізотермія	Ізотермія	Ізотермія
V10 6	Ізотермія	Ізотермія	Ізотермія	Ізотермія	Ізотермія

Таблиця В.2 – Швидкість (м/сек.) переносу переднього фронту хмари зараженого повітря в залежності від швидкості вітру

Таблиця В.3 – Розміри прогнозованих зон зараження місцевості при аварії на АЕС (конвекція, швидкість переносу хмари 2 м/сек.)

Таблиця В.4 – Розміри прогнозованих зон зараження місцевості при аварії на АЕС (ізотермія, швидкість переносу хмари 5 м/сек.)

Таблиця В.5 – Розміри прогнозованих зон зараження місцевості при аварії на АЕС (ізотермія, швидкість переносу хмари 10 м/сек.)

Таблиця В.6 – Розміри прогнозованих зон зараження місцевості при аварії на АЕС (інверсія, швидкість переносу хмари 5 м/сек.)

Таблиця В.7 – Розміри прогнозованих зон зараження місцевості при аварії на АЕС (інверсія, швидкість переносу хмари 10 м/сек.)

Таблиця В.8 – Час початку формування сліду після аварії, год.

Таблиця В.9 – Доза випромінювання, отримана особовим складом формувань за умов відкритого розташування всередині зони забруднення М, рад.

Таблиця В.10 – Доза випромінювання, отримана особовим складом формувань за умов відкритого розташування всередині зони забруднення А, рад

Таблиця В.11 – Доза випромінювання, отримана особовим складом формувань за умов відкритого розташування всередині зони забруднення Б, рад

Таблиця В.12 – Доза випромінювання, отримана особовим складом формувань за умов відкритого розташування всередині зони забруднення В, рад