ОЦІНКА ОБСТАНОВКИ В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

Зона дії уражуючих чинників НС як військового, так і мирного часу в сучасних умовах може досягати сотні й тисячі кілометрів. У ній може опинитися велика кількість людей (мільйони), будинків, споруд, сільгоспугідь і т. п. Характер ураження суттєво впливає на режим проживання й роботи людей, на проведення аварійно-рятувальних робіт.

Під оцінкою обстановки розуміють визначення масштабу і характеру зараження місцевості (радіоактивними, хімічними або біологічними речовинами), пожеж і руйнувань, кількості і характеру постраждалих, а також визначення умов дії формувань ЦЗН і виробничої діяльності в умовах НС.

Оцінка обстановки виконується за результатами прогнозування наслідків НС й за даними розвідки. Прогнозування розділяється на довгострокове і оперативне. Довгострокове прогнозування здійснюється заздалегідь для визначення можливих наслідків НС, коли відомі лише загальні (найвірогідніші) вихідні дані (кількість і тип радіоактивних або хімічних речовин, що зберігаються на потенційно небезпечному об'єкті, його тип, координати, характерні метеоумови і т. д.). Оперативне прогнозування здійснюється під час виникнення аварії, коли крім загальних відомі ще й конкретні вихідні дані (рівень радіації, концентрація речовин у повітрі, метеоумови і т. д.), які отримані за даними розвідки.

Для прогнозування існують такі методики:

1. Прогнозування радіаційної обстановки при аваріях на АЕС.

2. Прогнозування радіаційної обстановки при використанні противником сучасної ядерної зброї.

3. Прогнозування хімічної обстановки.

4. Прогнозування пожежної обстановки.

5. Прогнозування інженерної обстановки.

Променева хвороба людини

Радіаційне опромінення людини може привести до променевої хвороби, від якої вона може захворіти й загинути. Це пояснюється складністю фізикохімічних і біологічних процесів в організмі (розрив молекулярних зв`язків, змінення хімічної структури з`єднань, радіоліз води, виникнення шкідливих сполук і т. д.).

Розрізняють дві форми променевої хвороби – гостру (виникає при опроміненні великими дозами за короткий час) і хронічну (виникає при систематичному перевищенні гранично допустимої дози). В додатку Е наведені еквівалентні дози опромінення від природних та техногенних джерел.

Опромінення може бути однократним і багатократним. Однократнимвважається опромінення, отримане за перші чотири доби. Опромінення, отримане за час, що перевищує чотири доби, вважається багатократним. Та ж сама доза, отримана при однократному опроміненні небезпечніша, ніж при багатократному, тому що за тривалий час здоровий організм здатний виробляти нові клітини замість загиблих.

Зміни здоров`я можуть викликатися соматичними ефектами (проявляються у людини, що отримала опромінення) і спадкоємними (проявляються у нащадків).

При однократному опроміненні організму людини залежно від отриманої дози розрізняють чотири ступені гострої променевої хвороби.

Променева хвороба 1-го (легкого) ступеня виникає при загальній експозиційній дозі опромінення 100…200Р. Прихований період може тривати 2–3 тижні, після чого з'являється нездужання, загальна слабість, почуття важкості в голові, стиснення в грудях, підвищення пітливості, періодичне підвищення температури. У крові зменшується вміст лейкоцитів.

Променева хвороба 2-го (середнього) ступеня виникає при загальній експозиційній дозі опромінення 200…400Р. Прихований період триває близько
1 тижня. Проявляється у вигляді важкого нездужання, розладу нервової системи, головних болях, запамороченнях, часто буває блювота й понос, підвищується температура, кількість лейкоцитів (особливо лімфоцитів) зменшується в 2 рази. Лікування триває 1,5–2 місяці. Смертність – до 20% випадків.

Променева хвороба 3-го (важкого) ступеня виникає при загальній експозиційній дозі опромінення 400…600Р. Прихований період – до декількох годин. Відзначають ті ж ознаки, тільки у важчій формі. Крім того, можлива втрата свідомості, крововиливи на слизуваті оболонки і як наслідок – запальні процеси. Без лікування в 20…70% випадків наступає смерть від інфекційних ускладнень або кровотеч.

Променева хвороба 4-го (украй важкого) ступеня виникає при дозі більше 600 Р, що без лікування звичайно закінчується смертю впродовж
2-х тижнів.

Розрізняють:

- перехідну форму (600...1000 Р);

- кишкову (1000...8000 Р);

- церебральну (більше 8000 Р).

Припустимі дози опромінення

Якщо людина знаходиться в умовах підвищеної радіації, необхідно дотримувати таких правил захисту:

- виключення необґрунтованого опромінення;

- максимально можливе зниження опромінення;

- неприпустимість перевищення припустимої дози;

- добровільність;

- свобода інформації;

- плата за ризик.

Існують припустимі дози для воєнного та мирного часу.

У воєнний час:

- при однократному опроміненні (до 4 діб) – 50 Р;

- при багатократному опроміненні (за 30 діб) – 100Р;

- при багатократному опроміненні (за 3 місяці) – 200Р;

- при багатократному опроміненні (за 1 рік) – 300Р.

У мирний час:

- для населення в нормальних умовах на 1 рік – 0,5 бер;

- для персоналу в нормальних умовах на 1 рік – 5 бер;

- для населення аварійне опромінення на 1 рік – 10 бер;

- для персоналу аварійне опромінення на 1 рік – 25 бер.