Приклад прогнозування і оцінки радіаційної

обстановки при аварії на АЕС (тема №4)

1 Вихідні дані:

- тип і потужність ядерного реактора – РВПК-1000;

- кількість аварійних реакторів n=1;

- вихід активності h=50%;

- відстань від аварійного реактора до об’єкта R_к=24 км;

- астрономічний час аварії реактора Т_ав=10-00;

- припустима доза опромінення для виконання разової роботи на відкритій місцевості D_прип=4 рад.

- коефіцієнт послаблення радіації на відкритій місцевості К_посл=1;

- швидкість вітру на висоті 10м V₁₀= 4м/сек;

- напрям вітру – в напрямку об’єкта;

- хмарність – середня.

Необхідно визначити час початку опромінення об’єкта та умови проведенняаварійно-рятувальних робіт тривалістю 1 год.

Вирішення

2.1 Визначення зон радіоактивного зараження:

- за табл. В.1 визначаємо категорію стійкості атмосфери, що відповідає погодним умовам та часу доби – ізотермія;

- за табл. В.2 визначаємо середню швидкість переносу переднього фронту радіоактивної хмари: V_сер=5м/сек;

- за табл. В.4 визначаємо розміри прогнозованих зон забруднення місцевості і наносимо їх у масштабі на карту (схему);

- визначаємо, що об’єкт знаходиться в зоні Б біля її внутрішньої межі.

2.2 Визначення часу початку формування сліду радіоактивного забруднення (часу початку випадіння радіоактивних опадів на території об’єкта):

за табл. В.8 Т_noч=1,2 год. Отже, об 11–12 год. об’єкт опиниться в зоні радіоактивного зараження.

2.3 Визначення дози опромінення, яку отримає кожна людина аварійно-рятувального формування.

По-перше, за табл. В.11 визначаємо дозу, яку отримає людина всередині зони. Якщо, наприклад, формування вийдуть на відкриту місцевість із захисної споруди через 5 год. після аварії і працюватимуть там протягом 1 год., поглинута доза складатиме 1,53 рад.

По-друге, визначаємо дозу опромінення з врахуванням ( ):

D_опр = = 4,9 рад (бер).

Отримане значення перевищує припустиме. Тому час виходу на відкриту місцевість необхідно збільшити (на 10,5 год (20-30)), щоб виконувалося рівняння:

D_опр = 4 рад (бер).

Для безпеки складу формування необхідно забезпечити його засобами індивідуального захисту та індивідуальними дозиметрами. При випаданні опадів необхідно скоротити час роботи формування, визначаючи дозу опромінення за показаннями дозиметрів.

Додаток Д

Приклад прогнозування хімічної обстановки при аварії з викидом СДЯР (тема № 4)

1 Загальні вихідні дані:

- вид СДЯР та його загальна кількість: рідкий хлор, який перебував під тиском, 40 т;

- кількість робітників об’єкта, що потрапляють до зони зараження – 300 чол.;

- метеоумови (швидкість вітру 5 м/с, температура повітря 0⁰ С, ізотермія, напрям вітру – в напрямку об’єкта);

- розлив СДЯР на поверхню вільний;

- відстань від джерела СДЯР до об’єкта 5 км.

Необхідно визначити:

- глибину можливого зараження за станом на 4 год. після аварії;

- площу зони зараження за станом на 4 год. після аварії;

- час підходу хмари зараженого повітря до об’єкта;

- час уражуючої дії хлору;

- можливі втрати і структури втрат робітників при 100%-й забезпеченості протигазами (робітники знаходяться у найпростіших укриттях).

Вирішення

2.1 Визначення глибини зони зараження

а) Еквівалентна кількість хлору по первинній хмарі (табл. В.14)

Q_е1= 0,18·1·0,23·0,6·40 =1т;

б) тривалість випаровування (табл. В.14, В.15):

Т = 0,05· ·2,34·1= 0,65 год 1, тому = 1;

в) еквівалентна кількість хлору по вторинній хмарі:

Q_е2 = (1- 0,18)·0,052·1·2,34·0,23·1·1· = 11,5 т;

г) глибини зони зараження (табл. В.16):

R₁= 1,7км; R₂ = 6 км;

ґ) повна глибина зони зараження:

R = 6+0,85 = 6,85 7 км;

д) гранично можлива глибина перенесення повітряних мас:

R_гр= 5·4·3,6 = 72 км;

е) остаточна глибина зони зараження:

R_ос = 7 км;

є) визначення площі зони можливого зараження (табл. В.18)

S_м = 8,72·10^-3·7·7х45 = 19,2 км².

2.2 Площа зони найімовірнішого зараження:

S = 0,133·7·7·4 ^0,2 = 8,6 км².

2.3 Визначення часу підходу зараженого повітря до об’єкта (табл. В.17):

t = = 0,17 год.

2.4 Визначення тривалості уражуючої дії хлору в атмосфері:

T_атм = 0,65 год.

2.5 Визначення можливих втрат людей

Загальні можливі втрати людей – 30 чол., з них:

- легкого ступеня – до 8 чол.;

- середнього і важкого – до 12 чол.;

- зі смертельними наслідками – до 11 чол.

Додаток Е

Таблиця Е.1 – Еквівалентні дози опромінення від природних та техногенних джерел