Учителем трудового виховання

Корпус,

Колба,

Рукоятка,

Клапан з пружиною

Рис. 2 ГазовийвогнегасникОУ-2:

1 - балон,

Трубка,

Вентиль,

Розтруб

Вогнегасники ОХП-10 та ОХВП-10 мають бути знятими з виробництва як такі, що не відповідать вимогам державного стандарту України ДСТУ 3675-98, введеного в дію з 01.01.1999 р. (не обладнані пристроями для переривчастого викидання вогнегасної речовини).

Для гасіння вогню на електричних установках, які знаходяться під напругою, застосовують газові вогнегасники (рис.2). Довжина вики­даючого струменя досягає 2...2,5 м, тривалість гасіння вогню - ЗО...40 с.

Газовий вогнегасник ОУ-2 (рис. З, б):

а) взяти вогнегасник за рукоятку і піднести його як можна ближче до вогнища пожежі;

б) повернути розтруб в сторону вогнища (рис. З, б - І);

в) за допомогою маховичка відкрити вентиль (рис. З, б - II);

г) енергійно струснути вогнегасник і спрямувати струмінь білого порошку ("снігу") в сторону вогнища.

Порошковий вогнегасник ОПС-6 (ОПС-10) (рис. З, в):

а) піднести вогнегасник як можна ближче до вогнища пожежі;

б) різко повернути пусковий важіль на 180° (рис. З, в - І)

Рис. 3. Прийоми гасіння пожежі вогнегасниками:

а) пінним, б) газовим, в) порошковим

в) спрямувати сопло в основу полум'я;

г) натиснути на пусковий гачок (рис. З, в - II).

Вогнегасники слід встановлювати у коридорах, біля входів або вихо­дів з приміщень, а також у пожежонебезпечних місцях, безпосередньо на технологічному обладнанні, транспортних засобах так, щоб виключа­лась можливість прямого попадання на них сонячних променів і безпо­середній вплив опалювальних та нагрівальних приладів.

Введенні в експлуатацію вогнегасники повинні мати:

-інвентарні номери за прийнятою на об'єкті системою нумерації;

-пломби на пристроях ручного пуску;

- бірки та маркірування на корпусі;

-червоне сигнальне фарбування згідно з державними стандартами. Після використання, а також у випадку, коли у вогнегасників зірвані

пломби, їх необхідно негайно направити на перезарядження або перевірку.

III. Правила гасіння пожежі.

Своєчасні і точні дії під час пожежі допомагають рятувати людей і матеріальні цінності. Пам'ятайте: попередити пожежу легше, ніж її загасити.

При появі вогню, диму чи запаху гарива слід терміново повідомити по телефону 01 пожежну охорону та організувати евакуацію людей. Одно­часно з гасінням пожежі організувати евакуацію і захист матеріальних цінностей. Потерпілому, який втратив свідомість, роблять штучне дихання.

Під час пожежі слід дотримуватись таких правил:

1. При загорянні ізоляції проводів або обмоток електродвигунів перш за все вимикають їх з електричної мережі. Гасити електроустановки під напругою за допомогою води або пінного вогнегасника забороняється.

2. Під час гасіння верхніх частин стін, стелі або високих предметів вогнегасник потрібно тримати під кутом до підлоги не менше 15°.

3. Якщо пінним вогнегасником гасять горючі рідини, то струмінь спочатку спрямовують на краї утвореної калюжі, а потім поступово покривають піною всю її поверхню.

4. Переміщуватись у задимленому приміщенні необхідно вздовж стіни і зігнувшись, оскільки внизу диму менше. Рот і ніс перекривають хустин­кою, змоченою у воді.

5. У цілях запобігання швидкому розповсюдженню пожежі до при­буття пожежної охорони не рекомендується відкривати вікна.

Під час пожежі слід остерігатися впливу високих температур, задим­лення та загазованості, завалення будівельних конструкцій, вибухів ба­лонів з газами, технологічного обладнання та приладів, ураження електричним струмом, падіння в неогороджені отвори, падіння підпа­лених дерев та провалу в грунт, що прогорів.

Небезпечно входити в зону задимлення, якщо видимість менше 10 м.

Необхідно пам'ятати, що малі діти у разі пожежі від страху часто ховаються під ліжка, в шафах, забиваються в куток.

При рятуванні потерпілих з будівель, що горять, та при гасінні пожежі необхідно дотримуватись таких правил:

- перед тим, як увійти в палаюче приміщення, накритися з головою мокрим покривалом, пальтом, плащем, цупкою тканиною;

-двері в задимлене приміщення відкривати обережно, поволі, прикри­ваючи корпус тіла дверним полотном, для того щоб уникнути спалаху полум'я від швидкого припливу свіжого повітря;

- у сильно задимленому приміщенні пересуватися поповзом або схи­лившись;

- для захисту від чадного газу по можливості дихати крізь зволожену тканину;

-якщо виникло займання одягу, лягти на землю (підлогу) та перекачу­ватися для збиття полум'я (бігти не можна, тому, що полум'я може ще збільшитися);

- побачивши людину в одязі, що горить, треба накинути на неї пальто, плащ або будь-яке покривало (кошму) та щільно притиснути;

- при гасінні пожежі використовувати вогнегасники, пожежні крани, а також воду, пісок, землю, покривала та інші засоби;

- вогнегасні речовини спрямовувати в місця найбільш інтенсивного горіння та не в полум'я, а на поверхню, що горить;

- якщо горить вертикальна поверхня (конструкція), воду треба пода­вати в її верхню частину.

На персонал об'єктів та населення покладені функції тільки первин­них дій у разі пожежі, тобто до прибуття підрозділів пожежної охорони. Тому викликати пожежну охорону слід негайно у всіх випадках виник­нення пожежі.

Розроблено:

Учителем трудового виховання

(підпис) (прізвище, ініціали0

Погоджено:

Заступником директора, який відповідає за організацію роботи з безпеки життєдіяльності

Заступником директора з адміністративно-господарської роботи

Головою комісії з питань охорони праці і техніки безпеки

(підпис) (прізвище, ініціали)

(підпис) (прізвище, ініціали)

(підпис) (прізвище, ініціали)

Затверджено: Наказом директора школи

від «__»____200_р., №___

Директор:

(підпис) (прізвище, ініціали)

Інструкція №

Виробнича санітарія і гігієна праці в шкільних майстернях

Основне завдання виробничої санітарії - забезпечити в приміщенні майстерень санітарно-гігієнічні умови для збереження здоров'я працю­ючих і створити безпечні умови праці.

Відповідно до санітарних норм на кожного працюючого відводиться не менше 4 м² площі (15 м³ об'єму виробничого приміщення). Температуру повітря в навчальних майстернях ручної обробки деревини підтримують у холодну пору року не нижче 18-21 °С, в слюсарній майстерні 18-20 °С, а в майстернях механічної обробки деревини - не нижче 16-18 °С.

Приміщення провітрюють за допомогою фрамуг та вентиляційних пристроїв.

Для обігрівання навчальних майстерень у більшості випадків вико­ристовують централізоване опалення. Забороняється для опалення засто­совувати чавунні печі.

Найменша освітленість приміщень має бути: при люмінесцентних лампах - 300 лк; при лампах розжарювання - 150 лк.

Забороняється праця учнів, якщо шум у майстерні перевищує 75 дБ. У майстерні встановлюють умивальники з гарячою водою, милом, рушниками або електросушками. Температуру питної води підтримують в межах від +8° до + 2° С.

Кожна майстерня забезпечується аптечками з табличкою, на якій вказується адреса і телефон найближчого лікувального закладу.

Під час роботи в шкільній майстерні необхідно дотримуватись основ­них правил гігієни праці.

Працювати слід у спеціальному одязі (халаті або фартусі з нарукав­никами, береті). Не можна користуватись шкідливими речовинами (кислотами, лугами). Опіки кислотами і лугами необхідно терміново про­мити великою кількістю проточної води. Потім промити розчином соди, У випадку опіку кислотою, а при опіках лугами - слабким (1-2 %-им) розчином оцтової або соляної кислоти. Після цього звернутись до лікаря. Під час перерви на обід слід помити руки і витерти їх особистим рушником або висушити електросушкою.

Приймати їжу треба в спеціально відведених для цього місцях. Дотримуватись режиму праці і відпочинку.

Особиста гігієна та гігієна праці учнів

У шкільних навчальних майстернях для успішного навчання учнів мають бути створені всі необхідні гігієнічні умови праці, які забезпечили б правильний розвиток організму і вдосконалення фізичних та психічних якостей.

В умовах шкільних навчальних майстерень до особистої гігієни учнів, зокрема до утримання одягу і взуття, а також робочого місця в зразковій чистоті, ставляться особливі вимоги, а саме:

- для роботи в майстернях учень повинен мати свій особистий робочий одяг, добре припасований за зростом та розмірами тіла;

- взуття учнів повинно бути вільним, бо тісне взуття не тільки стом­лює, а й спричиняє захворювання ніг;

- у зв'язку з тим, що в навчальних майстернях під час роботи дуже забруднюються руки, необхідно привчити учнів з перших днів занять у майстернях мити руки.

Одяг завжди повинен бути зручним. Частини одягу, що надто щільно прилягають до тіла (туго стягнутий пасок тощо), порушують правильну роботу органів дихання, кровообігу, утруднюють рухи при виконанні роботи, завдають шкоди здоров'ю.

Дуже шкідливо носити забруднений одяг, треба своєчасно прати, провітрювати і просушувати його.

Для занять у навчальних майстернях учні повинні мати робочі халати або комбінезони та робочі берети.

Зберігати одяг найкраще в спеціальних гардеробних приміщеннях і шафах.

Санітарно-гігієнічні вимоги до обладнання та інструменту

1. Основні гігієнічні вимоги до обладнання майстерень полягають у забезпеченні відповідностей висоти обладнання і зросту учнів, у пра­вильному доборі конструктивних форм, співвідношенні розмірів при розстановці обладнання щодо джерел природного освітлення.

2. Робочі столи, стільці, верстати і верстаки повинні бути такими, щоб учень, виконуючи роботу, міг правильно і зручно розмістити свій корпус, не горбитися, не скривлюватися, не підтягуватися.

3. Обладнання не повинно мати гострих кутів і виступаючих частин.

4. Розміщувати навчальне обладнання необхідно: у майстерні з об­робки металу - так, щоб світло падало зліва, зверху або спереду, у майстернях з обробки дерева - справа, спереду або зверху.

Виробничі майстерні повинні бути розраховані на 13-15 робочих місць, обладнаних верстатами і станками. У столярних майстернях повинні бути передбачені верстати висотою 75,5; 78,0 і 80,5 см; а для обробки металу - верстати висотою 95 і 87 см від підлоги до губок лещат.

Для учня зростом до 127 см висота столярного верстака - 65,5 см, до 133 см - 70,5 см, до 141 см - 77,5 см. Діапазон регулювання висоти становить 12-13 см. При необхідності встановлюють під ноги дерев'яні підставки. Висота слюсарних верстатів до рівня губок лещат відповідно до цих трьох груп повинна бути 75-80,5 см з таким самим діапазоном коливань по висоті.

Нормальна висота робочого місця є така, коли лікоть учня, зігнутий під кутом 90°, буде на рівні губок лещат. Верстати, механізми, присто­сування та інструменти повинні бути справними, на робочому місці повинна бути захисна сітка.

Одна з найважливіших гігієнічних вимог до інструменту полягає в тому, щоб вони відповідали віковим особливостям учнів. Звичайні інструменти непридатні для навчання учнів. Застосування їх для навчання призводить до швидкої втомлюваності учнів, негативно впливає на їх поставу і шкідливо відбивається на здоров'ї.

Санітарно-гігієнічні вимоги до робочого місця

Робоче місце організовано добре, якщо при найменшій затраті сил і часу досягається його висока продуктивність і безпека. Робоче місце організовують так, щоб запобігти будь-яким нещасним випадкам, забезпечити найкращі умови для праці і виховання культури праці.

При організації робочого місця керуються наступним:

- на ньому має бути тільки те, що потрібно для виконання завдання;

- інструмент, заготовки та документацію розкладають на відстані витягнутої руки; при цьому речі, які потрібні частіше, кладуть ближче, інструменти, які беруть лівою рукою, - з лівої сторони, а ті, що беруть правою рукою, - з правої сторони;

- учень повинен тримати робоче місце в чистоті і порядку, старанно прибирати його після закінчення уроків і здавати черговому або вчителю.

Розроблено: