![]()
Главная Обратная связь Дисциплины:
Архитектура (936) ![]()
|
денної та заочної форм навчання
ПИТАННЯ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО ДЕРЖАВНОГО ЕКЗАМЕНУ З КУРСУ СУЧАСНОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ Для студентів факультету дошкільної і початкової освіти денної та заочної форм навчання 1. Українська мова - національна мова українського народу, одна із форм його національної культури. Місце української мови серед слов'янських мов. Походження та розвиток мови української народності та нації. Функції української мови на сучасному етапі розвитку суспільства. 2. Поняття літературної мови. Мовна норма, її соціальне призначення. Типи літературних норм. Сучасна українська літературна мова, її формування та розвиток. Українська літературна мова та діалекти. Функціональні стилі сучасної української літературної мови. 3. Фонетика сучасної української літературної мови. Фонетична система мови. Поняття про мовний звук. Аспекти вивчення мовного звука. Акустичні та артикуляційні властивості мовного звука. Будова і робота мовленнєвого апарата. Артикуляція. Загальна характеристика та класифікація мовних звуків. 4. Фонетика і фонологія Поняття про фонему, її ознаки та функції. Фонема та звук. Реалізація фонеми в мовленні. Інваріант фонеми та алофони. Класифікація голосних і приголосних фонем сучасної української мови, їх алофони. 5. Система фонем сучасної української літературної мови. Склад голосних та приголосних фонем. Лінгвістичні особливості та артикуляційно-акустична характеристика голосних і приголосних фонем. Питання про подовжені та пом'якшені приголосні в українській мові. 6. Закономірності сполучуваності звукових одиниць в українській мові. Дистрибуція фонем. Зміни звуків у мовленнєвому потоці. Особливості вияву асиміляції, дисиміляції, спрощення в українській мові. 7. Складяк фонетичне явище. Теорії складу, типи складів. Основні закономірності складоподілу в українській мові. Морфемне членування та складоподіл. Наголос в українській мові та його роль. Характер українського наголошення. Типи наголосу. Інтонація, Приставні приголосні. Метатеза.
8. Поняття про морфонологію. Історичні чергування голосних і приголосних фонем у процесі словозміни та словотворення. Причини їх виникнення. Чергування голосних фонем: найдавніші чергування, причини їх появи; чергування О, Е з нульовою фонемою, випадні та вставні О, Е.
9. Чергування О та Е з І, причини його появи та випадки відхилення від цього чергування. Чергування О з Е після Ж,Ч,Ш, ДЖ та З, випадки відхилення. Чергування О з И у звукосполуках РИ, ЛИ, причини появи. Походження звука Й в українській мові.
10. Чергування приголосних фонем: чергування Г-К-Х із Ж-Ч-Ш як наслідок першої палаталізації; чергування Г-К-Х із 3-Ц-С як наслідок другої палаталізації; чергування Б-БЛ, П-ПЛ, В-ВЛ, М-МЛ, Ф ~ФЛ; 3-Ж, С-Ш. Т - Ч, Д - ДЖ, Г-Ж, К-Ч, X- Ш як наслідок сполучення з і. Комбінування явищ чергування, асиміляції, дисиміляції, спрощення у процесі формотворення та словотворення.
11. Орфоепія як розділ мовознавства. Поняття про орфоепічні норми. Причини їх порушення. Основні риси літературної вимови в українській мові. Основні правила вимови голосних та приголосних звуків. 12. Усна та писемна' форми сучасної української літературної мови. Значення письма, його види. Особливості українського письма. Історія виникнення письма у слов'ян. Кирилиця та глаголиця. Графіка української мови. Український алфавіт, його особливості. Співвідношення між буквами та звуками сучасної української літературної мови. Позначення на письмі м'якості приголосних звуків. Правила вживання м'якого знака. Позначення на письмі вимовиЯ,Ю,Є,Ї як двох звуків у позиції після твердих приголосних. Вживання апострофа. 13. Орфографія як розділ мовознавства. Короткі відомості з історії української орфографії. Принципи української орфографії. Позначення звукового складу слова літерами. Правопис букв на позначення ненаголошених0,Е,И. Зміни приголосних у процесі словотворення та формотворення і позначення їх на письмі. Спрощення в групах приголосних і позначення його на письмі. Позначення на письмі подовжених приголосних звуків. 14. Загальні правила правопису складних слів. Правопис складних іменників. Написання складних прикметників. Правопис складних прислівників. Велика літера на початку речення, у звертаннях, ремарках та рубриках. Велика літера у власних назвах. 15. Правопис найуживаніших префіксів та суфіксів. Правила переносу слів з рядка в рядок. Правопис слів іншомовного походження. Правопис прізвищ та географічних назв. 16. Предмет та завдання лексикології української мови. Слово як основна одиниця мови та мовлення, його ознаки та функції, зв'язок з іншими одиницями мови. Значення слова. Слово і поняття. Типи лексичного значення. Однозначні та багатозначні слова. Пряме і переносне значення слова. Типи переносного значення, його функції у мовленні. Розвиток лексичного значення слова. 17. Поняття про омоніми., їх ознаки. Розмежування омонімії та полісемії. Види омонімів. Шляхи виникнення омонімії. Пароніми. Синоніми, їх ознаки. Синонімічний ряд. Поняття про домінанту. Види синонімів. Антонімія як мовне явище. Типи антонімів. Функціонування семасіологічних явищ у мовленні. 18. Лексика сучасної української літературної мови з погляду її походження. Історичні шари української лексики. Старослов'янізми, їх ознаки, різновиди та функції. Слова іншомовного походження в складі української мови, шляхи і способи їх засвоєння.
19. Склад української лексики із стилістичного погляду. Лексика української мови стосовно її вживання. Активна та пасивна лексика. Архаїзми, їх ознаки та різновиди, вживання в мовленні. Неологізми, їх ознаки та функції.
20. Предмет та завдання фразеології української мови. Поняття про фразеологізм, його ознаки. Питання про класифікацію фразеологізмів. Типи фразеологізмів. Джерела української фразеології. Лексико-граматичні властивості фразеологізмів. Явища полісемії, синонімії та антонімії у фразеології. 21. Предмет та завдання лексикографії. Поняття про словник. Типи словників, особливості їх будови. Характеристика найважливіших лексикографічних праць. Розвиток української лексикографії.
22. Поняття про морфеміку сучасної української мови. Морфема, типи морфем. Кореневі та афіксальні морфеми, функціональні відмінності між ними. Вільні та зв'язані кореневі морфеми. Типи афіксальних морфем. Матеріально виражені та нульові морфеми. Основні закономірності сполучуваності морфем у межах слова. Морфи. Поняття про основу слова. Непохідна та похідна основи. Основні зміни в морфемній будові слова. 23. Словотвір. Об'єкт та завдання словотвору. Словотвірна структура слова. Твірна основата словотворчий формант. Словотвірний тип і словотвірне значення. Способи словотвору в українській мові. Творення іменників. Структура іменникових основ. Способи та засобитворення іменників різних семантичних груп. Творення прикметників. Творення дієслів. 24. Граматика української мови. Розділи граматики. Основні граматичні поняття. Граматичне значення слова у його співвідношенні з лексичним. Способи та засоби вираження граматичного значення. Граматична форма. Синтетичні та аналітичні форми слів. Граматична категорія. Система граматичних категорій в українській мові. Морфологічні, синтаксичні та лексико-граматичні категорії. 25. Морфологія, її предмет та завдання. Основні поняття морфології. Словозміна. Парадигма. Словоформа. Частина мови та принципи її виділення. Повнозначні та службові частини мови. Вигуки та модальні слова. Явище переходу слів з однієї частини мови в іншу. З історії вивчення частин мови. 26. Іменник як частина мови. Семантико-граматичні ознаки його виділення. Лексико-граматичні розряди іменників: власні та загальні назви, назви істот та неістот, конкретні, абстрактні та збірні іменники, іменники з речовинним значенням, сингулятивні іменники. 27. Граматичні категорії іменника. Категорія роду, її значення, морфологічне, синтаксичне та лексичне вираження. Формально-граматичні та значеннєві принципи в розподілі іменників за родами. Іменники спільного та подвійного роду. Хитання в роді іменників. Рід невідмінюваних абревіатур. Категорія числа, її значення та граматичні засоби вираження. Іменники, що мають форми однини і множини. Іменники, які мають тільки форму множини. Іменники, що мають лише форму однини. Залишки двоїни. Категорія відмінка. Відмінкова система сучасної української літературної мови. Основні значення відмінків. 28. Словозміна іменників. Поняття про парадигму іменника. Принципи поділу іменників за парадигматичними ознаками на відміни та групи. Характеристика парадигм іменників 1, 2, 3,4 відмін. Розмежування варіантів відмінкових форм. Правопис відмінкових закінчень іменників другої відміни в родовому, давальному, місцевому та кличному відмінках. Правопис іменників 3-ої відміни в орудному відмінку. Невідмінювані іменники. Відмінювання іменників, що мають тільки форму множини. Іменники з ознаками прикметникової парадигми. 29. Поняття про прикметник. Специфіка його семантики, морфологічних ознак та синтаксичних функцій. Лексико-граматичні розряди прикметників, їх особливості і функціонування в мовленні. Якісні прикметники, їх ознаки. Ступені порівняння якісних прикметників. Творення та значення вищого й найвищого ступенів порівняння. Відсутність ступенювання в якісних прикметників. Повні та короткі форми. Тверда та м'яка група. Характеристика парадигм прикметників. Особливості відмінювання та правопису прикметників з другою частиною на -лиций. 30. Поняття про числівник як частину мови. Загальне значення і граматичні властивості. Формування числівника як частини мови. Розряди числівників, їх характеристика. Структурні розряди числівників. Відмінювання числівників. 31. Своєрідність займенника як частини мови. Співвідношення займенників за значенням, морфологічними ознаки та синтаксичною роллю з іншими частинами мови. Розряди займенників, їх характеристика. Відмінювання займенників. Специфічні випадки функціонування займенників. Явище прономіналізації. Словотвірні характеристики займенника. 32. Поняття про дієслово як частину мови. Особливості семантики, граматичні ознаки. Система дієслівних утворень, їх загальна характеристика. Інфінітив, його ознаки, творення та синтаксичні функції. Типи дієслівних основ. Структурні класи дієслів. Продуктивні та непродуктивні класи. Поділ дієслів на дієвідміни. 33. Категорія виду дієслова. Категорія перехідності/неперехідності та категорія стану. 34. Категорія особи та числа. Безособові дієслова. Категорія способу, вживання способових форм. Категорія часу та роду. Вживання часових форм. 35. Дієприкметник як форма дієслова. . Проміжний характер цієї форми. Дієслівні та прикметникові характеристики дієприкметників. Активні та пасивні дієприкметники, їх творення та вживання. Дієслівні форми на -НО, -ТО. Дієприслівник як дієслівна форма, його ознаки, особливості творення. 36. Поняття про прислівник як частину мови. Ознаки прислівника. Розряди прислівників за значенням. Морфологічні типи прислівників. Правопис прислівників. 37. Поняття про службові частини мови, їх загальна характеристика. Прийменник, його особливості. Групи за походженням та морфологічним складом. Правопис прийменників. Сполучник. Сполучники сурядності та підрядності. Морфологічні типи сполучників. Правопис сполучників. Частка, її характеристика. Класифікація часток. Правопис часток з іншими частинами мови. Зв'язка. Вигуки , їх ознаки та розряди. Правопис вигуків. Розділові знаки у реченнях з вигуками. 38. Предмет і завдання синтаксису. Одиниці синтаксису. Словосполучення, особливості його структури та семантики. Принципи класифікації словосполучень. Типи словосполучень за будовою та морфологічним вираженням головного компонента. Граматичні зв'язки між компонентами словосполучення. Види підрядного зв язку: узгодження (повне і неповне), сильне і слабке (безпосереднє та опосередковане) керування, прилягання. Види граматичного зв'язку у реченні. Характер семантико-синтаксичних відношень у словосполученні та реченні. 39. Речення - основна одиниця синтаксису, його ознаки. Речення та судження. Типи речень за метою висловлювання та структурою. Просте речення, особливості його будови та семантики, загальна характеристика. Просте двоскладне речення. Члени речення. Синтаксичні групи в простому реченні. Головні члени речення Підмет, його види та способи вираження. Присудок -головний член речення. Види присудків, способи його вираження. Зв'язок між підметом та присудком. Тире на місці пропущеної зв'язки. 40. Другорядні члени речення, принципи їх виділення. Додаток: прямий і непрямий додаток, способи його вираження. Означення як синтаксичне вираження атрибута. Узгоджене та неузгоджене означення, способи вираження. Прикладка як різновид означення, її властивості. Розмежування прикладки та означуваного слова. Написання прикладки з означуваним словом. Написання прикладки в лапках. Обставини як синтаксичне вираження різних ознак та відношень. Різновиди обставин, способи їх вираження. 41.Поняття про односкладні прості речення, особливостіїх структури та семантики. Різновиди односкладних речень, їх характеристика та способи вираження головного члена речення. Питання про повні та неповні речення. Різновиди неповних речень. Нечленовані речення. 42. Поняття про просте ускладнене речення. Речення з однорідними членами речення. Засоби вираження однорідності. Однорідні та неоднорідні означення. Розділові знаки в реченнях з однорідними членами. Узагальнюючі слова при однорідних членах речення. Розділові знаки в реченнях з однорідними членами та узагальнюючими словами. 43. Поняття про відокремлені члени речення. Умови відокремлення другорядних членів речення. Відокремлення означень і прикладок. Відокремлення додатків та обставин. Розділові знаки.
44. Поняття про вставні га вставлені конструкції. Погляди на функції та зв’язок вставних конструкцій із членами речення. Звертання, його роль і місце в реченні, способи вираження. 45. Складне речення в синтаксичній системі сучасної української мови. Проблеми його вивчення в сучасній лінгвістиці. Граматичні та семантичні ознака складного речення. Засоби зв’язку між частинами складного речення. 46. Класифікація складних речень. Загальна характеристика сполучникових складносурядних та складнопідрядних і безсполучникових речень. Поняття про складносурядне речення, його ознаки та засоби зв’язку. Структурно-семантичні різновиди уклскладносурядних речень. Розділові знаки в складносурядному реченні. 47. Поняття про складнопідрядне речення. Особливості його структури та семантики. Вивчення складнопідрядного речення у вітчизняному мовознавстві. Засоби зв’язку у складнопідрядному реченні. Принципи класифікації складнопідрядних речень. Формально-граматична, логіко-граматична та структурно-семантична класифікації. Структурно-семантична класифікація складнопідрядних речень Загальна характеристика речень нерозчленованої та розчленованої структури. Складнопідрядні речення нерозчленовааоі структури: з підрядними означальними (присубстантивно-атрибутивними), їх основні моделі та різновиди. Складнопідрядні речення з підрядними з’ясувальними. Питання про займенниково-співвідносні підрядні речення. 48. Питання про складнопідрядні речення з підрядними способу дії та міри і ступеня в сучасному синтаксисі. Складнопідрядні речення з підрядними місця та часу, з підрядними порівняльними. Складнопідрядні речення з підрядними мети, умови, причини. Складнопідрядні речення з підрядними допусту та наслідку. Складнопідрядні речення з підряднимиПитання про складнопідрядні супровідні речення. 49. Загальне поняття про багатокомпонентні складнопідрядні реченняі їх різновиди. Багатокомпонентні складнопідрядні речення з однорідною та неоднорідною супідрядністю. Багатокомпонентні складнопідрядні речення з послідовною підрядністю. Складні синтаксичні конструкції сурядністю та підрядністю, їх властивості та різновиди. 50. Поняття про безсполучникові складні речення, особлнвості їх структури, засоби зв’язку. Вивчення безсполучникових складних речень у сучасній синтаксичній науці. Різновиди безсполучникових складних речень, характер відношень між частинами та засоби зв’язку. 51. Складне синтаксичне ціле. Засоби зв’язку між компонентами ССЦ, структурні типи. Конструкції з чужим мовленням. Пряма та непряма мова. Поняття про невласне пряму мову. Діалог і цитата. 52. Пунктуація, її значення та принципи. Система розділових знаків. Основні правила вживання розділових знаків у простому і складному реченні, в кінці речення.
![]() |