РОЗРОБКА ЕЛЕКТРОННОГО НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ

ПОЛОЖЕННЯ

Про електронний навчальний курс

На сервері дистанційного навчання

Житомирського державного університету імені І.Франка

Житомир – 2015

Дане Положення розроблено відповідно до законів, постанов та нормативних документів України, що регламентують основні форми, методи і принципи організації освіти з урахуванням використання технологій дистанційного навчання:

Закон України «Про освіту» від 23.05.2011 № 1060-XII;

Закон України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 № 1556-VII;

Закон України «Про основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007−2015 роки» від 09.01.2007 року № 537-V;

Положення про дистанційне навчання, затв. наказом Міністерства освіти і науки України №466 від 25 квітня 2013 року;

Положення про атестацію електронного навчального курсу на рівні ВНЗ та МОН України від 08 червня 2010 року.

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

1.1. Цим положенням визначено засади наповнення серверу дистанційного навчання Житомирського державного університету (СДН ЖДУ) навчально-методичними матеріалами, вимоги щодо структури електронного навчального курсу та його експлуатації.

1.2. Відповідно до «Положення про дистанційне навчання», затв. наказом Міністерства освіти і науки України від 25 квітня 2013 р. №466, терміни і поняття дистанційного навчання вживаються у таких значеннях:

Електронний навчальний курс (ЕНК) – це комплекс електронних навчально-методичних матеріалів, створених для організації індивідуального та групового навчання з використанням технологій дистанційного навчання, що базуються на Інтернет-технологіях, відповідно до графіку навчального процесу вищого навчального закладу.

Технології дистанційного навчання – це комплекс освітніх технологій, включаючи психолого-педагогічні та інформаційно-комунікаційні, що надають можливість реалізувати процес дистанційного навчання у навчальних закладах та наукових установах.

Психолого-педагогічні технології дистанційного навчання – система засобів, прийомів, кроків, послідовне здійснення яких забезпечує виконання завдань навчання, виховання і розвитку особистості.

Інформаційно-комунікаційні технології дистанційного навчання – технології створення, накопичення, зберігання та доступу до електронних навчальних матеріалів, а також забезпечення організації і супроводу навчального процесу за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення та засобів інформаційно-комунікаційного зв’язку, у тому числі Інтернету.

Дистанційна форма навчання – форма організації навчального процесу у закладах освіти, яка забезпечує реалізацію дистанційного навчання та передбачає можливість отримання випускниками документів державного зразка про відповідний освітній або освітньо-кваліфікаційний рівень.

РОЗРОБКА ЕЛЕКТРОННОГО НАВЧАЛЬНОГО КУРСУ

2.1. Процес створення ЕНК передбачає чотири послідовних етапи:

етап 1 – навчання науково-педагогічних працівників розробці та експлуатації дистанційних курсів у середовищі «Moodle»;

етап 2 – наповнення ЕНК електронними навчально-методичними ресурсами в повному обсязі відповідно до структури, наведеної на рис. 1, та навчальної програми дисципліни;

етап 3 – апробація ЕНК протягом навчального семестру. На цьому етапі викладач використовує матеріали ЕНК для навчання студентів та вносить корективи до курсу;

етап 4 – атестація електронного навчального курсу на рівні ВНЗ; процедура атестації описана в п. 4 даного Положення. Лише атестований ЕНК має право на його використання на всіх етапах навчального процесу (в т.ч. на етапі підсумкової атестації).

2.2. Складові частини електронного навчального курсу повинні містити такі навчально-методичні матеріали:

2.2.1. Загальна інформація про курс:

1) візитка курсу (анотація):

ü містить повну назву курсу, вказівку на категорію студентів, для яких його розроблено (спеціальність, курс, семестр), обсяг навчальної дисципліни (кількість тижнів, кількість годин лекційних, практичних, для самостійної роботи), форма контролю, відомості про авторів курсу та його коротку характеристику;

ü обов’язковим елементом анотації має бути інформація про статус курсу: у розробці, апробація, сертифікований у ЖДУ чи сертифікований у МОН України;

ü основою для анотації може бути навчальна програма дисципліни;

2) робоча програма:

ü є обов’язковим елементом ЕНК і повинна розроблятися відповідно до діючих нормативних положень МОН України;

ü у залежності від робочого навчального плану спеціальності робоча навчальна програма може містити: опис навчальної дисципліни; мету та завдання навчальної дисципліни; структуру та зміст навчальної дисципліни; теми семінарських занять; теми практичних занять; теми лабораторних занять; самостійну роботу; індивідуальні завдання; методи контролю; розподіл балів, які отримують студенти; мінімальні вимоги до знань та вмінь; методичне забезпечення; рекомендовану літературу; інформаційні ресурси;

3) методичні рекомендації по роботі з електронним курсом:

ü містять чіткі інструкції студентам щодо вивчення теоретичного матеріалу, послідовності виконання практичних завдань, самостійної роботи, особливостей контролю;

ü бов’язковими елементами методичних рекомендацій повинні бути графік навчання та критерії оцінювання:

графік навчання (для студентів дистанційної ф.н.) – розробляється на основі робочої навчальної програми дистанційного курсу (загальна тривалість курсу дистанційного навчання не може бути меншою, ніж за денною формою за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями, напрямами підготовки та спеціальностями) розробляючи графік навчання, викладач повинен чітко визначити термін вивчення курсу в цілому, терміни вивчення окремих тем курсу, а також терміни передбачених видів навчальних занять та проведення консультацій; графік вивчення курсу рекомендується оформити у вигляді таблиці, приклад якої наведений у додатку 3;

критерії оцінювання – вказується розподіл оціночних балів за виконання різних видів навчальної діяльності (подається у вигляді таблиці співвідношень національних оцінок та оцінок ECTS); обов’язково слід вказати критерії оцінювання та прохідний бал тестових завдань для самоконтролю, поточного та модульного контролю, а також атестаційних тестів;

ü що стосується детальних методичних вказівок щодо організації самостійної роботи, лабораторних, курсових робіт, то їх краще вказувати у відповідних елементах курсу;

4) термінологічний словник – подається в алфавітному порядку й містить визначення до всіх ключових понять та термінів з курсу;

5) список рекомендованої літератури та інтернет-ресурси – включає базову та допоміжну літературу з дисципліни, окремо наводяться інтернет-ресурси; наведений перелік може містити гіперпосилання на ресурси, які містяться в електронній бібліотеці університету та мережі Інтернет;

6) оголошення, консультації – призначені для спілкування студентів з викладачем:

ü для консультацій характерні чітко визначений час початку, тривалість і періодичність;

ü для організації консультацій у режимі реального часу в системі дистанційного навчання Moodle може використовуватись чат, форум та обмін повідомленнями.

2.2.2. Навчальні матеріали з модулів:

1) електронні навчальні матеріали (навчальний посібник, конспекти лекцій):

ü навчальні матеріали повинні бути структуровані за темами, викладені у логічній послідовності, на доступному для студентів ВНЗ рівні, а також мати практичне значення й зв'язок із майбутньою професією студента, відповідати освітнім стандартам та робочій навчальній програмі;

ü основний зміст кожної теми повинен включати теоретичну частину та визначення з подальшим переходом до рекомендацій викладача щодо засвоєння матеріалу курсу, висновків по темі;

ü навчальні матеріали можуть включати гіперпосилання, містити у своєму складі нормативні документи (або фрагменти з них), довідкову інформацію (таблиці, схеми, діаграми), питання для самоконтролю, довідкову літературу для поглибленого вивчення тощо;

ü матеріали, призначені для запам’ятовування, бажано виділяти кольором, іншим типом шрифту тощо;

ü рекомендований обсяг навчальних матеріалів до кожної теми – не менше 10 000 знаків на одну академічну годину;

2) додаткові мультимедійні навчально-методичні матеріали:

ü графічні зображення, презентації до лекцій (тем), відео- та аудіоматеріали тощо;

ü графічні матеріали та презентації повинні відповідати лекційному матеріалу, містити сучасну актуальну інформацію щодо предмету вивчення;

ü рекомендації до формування мультимедійних презентацій:

ª подаються в одному з форматів: ppt, pps, pdf;

ª складаються відповідно до визначеної структури: 1 слайд – тема, автор; 2 слайд – план; 3 слайд – інформаційні джерела; 4-19 слайд – розкриття змісту лекції; 20 слайд – висновки, завдання;

ª рекомендується використовувати ключові слова і фрази, а не речення;

ª на одному слайді рекомендовано виводити одне ключове поняття;

ª теоретичний матеріал бажано структурувати й подавати у схемах та організаційних діаграмах, а цифрові дані – у вигляді таблиць та діаграм;

ª для акцентування уваги на визначних моментах рекомендується застосовувати ефекти анімації, а для демонстрації послідовності дій – поетапне виведення вмісту слайду на екран;

ª презентація повинна носити проблемний характер і не бути точною копією друкованого посібника;

ü відеофрагментивикористовуються для демонстрації понять, явищ, процесів тощо і повинні тривати в середньому 3-5 хв., а також доповнюватись необхідним аудіосупроводом.

3) відео(аудіо)записи лекцій, семінарів:

ü відеозаписи лекцій повинні відповідати за змістом необхідному рівню подання навчального матеріалу для студентів ВНЗ та відповідних тем курсу;

4) практичні (лабораторні) роботи:

ü у роботах цього типу використовується розгляд проблемних ситуацій, що потребують вирішення відповідно до необхідного рівня оволодіння вміннями та навичками, які зазначаються у робочій програмі;

ü кожна робота повинна містити основні структурні елементи: тему, мету, список завдань, рекомендації щодо послідовності та методики виконання, форму подання результатів виконаної роботи, критерії оцінювання, терміни виконання (для всіх робіт); при потребі доцільно також подати допоміжні матеріали (таблиці, схеми тощо), до яких студенти можуть звертатися при виконанні завдань;

ü віртуальні лабораторні роботи – дозволяють виконати необхідні досліди та набути необхідних навичок з їх виконання; завантажуються на ПК стандартної конфігурації й повинні бути пристосовані до роботи у мережі; виконання лабораторних робіт, для яких необхідне спеціальне обладнання та реальні об’єкти, може бути передбачене в аудиторних умовах, про що слід зазначити при формулюванні завдання;

ü результати виконання практичних (лабораторних) робіт студенти можуть надсилати викладачеві в електронній формі до навчального порталу, або ж подавати у паперовому вигляді чи усно;

ü після перевірки та оцінювання виконаних завдань викладач має виставити бали до електронного журналу ЕНК;

5) завдання для самостійної роботи студентів та методичні рекомендації щодо її організації:

ü завдання цього типу передбачають самостійну дослідницьку навчальну діяльність студентів;

ü при виконанні таких завдань передбачається використання сучасних методів наукового пізнання (експеримент, порівняння, спостереження, абстрагування, узагальнення, конкретизація, аналогія, індукція та дедукція, аналіз та синтез, моделювання, системний аналіз тощо);

ü завдання для самостійної роботи повинні містити такі основні структурні елементи: зміст завдання, хід виконання, форму подання результатів виконаного завдання, критерії оцінювання, термін виконання, інформаційні джерела; слід подати також методичні рекомендації з виконання завдань або додаткові навчально-методичні ресурси для самостійного опрацювання в обсязі, достатньому для самостійного оволодіння студентами навчальним матеріалом;

ü завдання для самостійної роботи передбачає можливість відправки студентом відповіді з виконаним завданням викладачеві на перевірку;

ü після оцінки відповіді студента викладач повинен надати йому коментарі з приводу результатів виконаного завдання;

ü після перевірки та оцінювання виконаних завдань викладач має виставити бали до електронного журналу ЕНК;

6) тематика курсових робіт та методичні рекомендації щодо їх написання та захисту.

2.2.3. Засоби діагностики та контролю знань:

1) питання (завдання) для самоконтролю;

2) питання для підготовки до підсумкової атестації – зміст контрольних питань повинен відповідати вихідним вимогам до знань, умінь та навичок студентів;

3) тестовий контроль:

ü тестові завдання можуть бути різних видів:

ª множинний вибір (запитання у закритій формі) – студенту дається запитання й пропонується кілька варіантів відповідей (рекомендується вказувати не більше 6-ти варіантів відповідей), з яких він повинен обрати ті, які вважає правильними; є два різновиди запитань такого типу: лише з однією правильною відповіддю або з кількома правильними відповідями;

ª альтернативне запитання – відповідь на це запитання студент обирає з двох варіантів: правильно або неправильно;

ª числове запитання – відповіддю на запитання є число, яке студент повинен ввести з певною точністю, визначеною викладачем;

ª запитання на відповідність – викладач дає перелік запитань і відповідей до них (наприклад, перелік країн та їх столиць); студент повинен знайти правильну відповідність між запитанням та відповіддю на нього (рекомендується вказувати не більше 6-ти пар відповідностей);

ª коротка відповідь – відповіддю на питання є слово чи коротка фраза, яку студент сам набирає на клавіатурі; допускається кілька варіантів правильних відповідей;

ü при формуванні тестових завдань обов’язково слід вказувати правильні відповіді до них;

ü до кожної теми необхідно підготувати не менше 20 тестових завдань різних видів (одинарний або множинний вибір правильних відповідей, альтернативне запитання, числова відповідь, запитання на відповідність, коротка відповідь із введенням з клавіатури), які будуть використовуватись для тематичного, модульного та підсумкового контролю;

ü перевірка та оцінювання відповідей на тестові завдання, які містяться в електронному навчальному курсі, здійснюється автоматично системою дистанційного навчання; для цього при підготовці тестових завдань розробнику електронного навчального курсу слід сформувати блоки тестів [1] для тематичного, модульного та підсумкового видів контролю, вказавши максимальну кількість балів, яку студент може отримати за правильну відповідь на кожен тест, співвіднісши їх із максимальною кількістю балів (100 балів) за увесь блок тестів; необхідно також визначити прохідний бал відповідно до оцінювання у Болонській системі.

2.3. Навчально-методичні матеріали подаються авторами в електронному вигляді (E-mail Центру заочного навчання ЖДУ: distance-zdu@ukr.net).

2.3.1. Кожен структурний елемент курсу створюється в окремому файлі. Імена файлів повинні відповідати їх змісту.

2.3.2. Файли можуть бути представленими у різних форматах: Microsoft Word, Microsoft Excel, Power Point, PDF, рисунками різних графічних форматів (.jpeg, .gif, .png) та іншими.

2.4. Результати навчання студентів фіксуються в електронному журналі оцінок.

---

⇐ Предыдущая0123456789101112131415Следующая ⇒

---

Просмотров 1886

Эта страница нарушает авторские права

---