Оборотні засоби: поняття і склад

Тема 4: Фінансові ресурси підприємства

1.Джерела фінансування і види фінансових ресурсів.

2.Оборотні засоби: поняття і склад.

3.Показники оцінки і ефективності використання оборотних засобів.

Джерела формування і види фінансових ресурсів.

При створенні і функціонуванні будь-якого підприємства використовуються певні джерела інвестування і виділяються конкретні види фінансових ресурсів (рис. 1).

Стартовим джерелом формування фінансових ресурсів підприємства є статутний капітал, який є сумою капіталу, необхідною підприємству для його діяльності. Він створюється за рахунок державних коштів (на державних підприємствах), виручки від продажу акцій або за рахунок внесків його засновників. Найбільшим за величиною джерелом формування є доходи від господарської або іншої діяльності підприємства. Основна маса підприємств має три види доходу:

а) дохід від операційної діяльності – це прибуток від реалізації, який визначається, як різниця доходу від реалізованої продукції, зменшена на суму ПДВ акцизного збору, а також на суму витрат включеного до собівартості продукції адміністративних, збутових та інших витрат;

б) дохід від інвестаційної діяльності – це прибуток підприємства, який отримано від діяльності не пов’язаної з реалізацією продукції і визначається як різниця між доходами від реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів, майнових комплексів та відповідними витратами понесеними на отримання цих доходів;

в) дохід від фінансової діяльності – це прибуток, який отримано від діяльності, яка призвела до зміни розміру власного та позикового капіталу.

Важливим джерелом формування і підтримки на необхідному рівні власних фінансових ресурсів є амортизаційні відрахування на реновацію (придбання основних фондів). При необхідності підприємство може скористатися внутрішніми короткостроковими або довгостроковими банківськими кредитами в грошовій за умови їх повернення і сплати відсотків.

Сучасна система господарювання орієнтована на власний і позиковий капітал, в окремих випадках підприємству можуть бути надані субсидії – фінансова допомога за рахунок коштів державного або місцевого бюджету і спеціальних фондів.

Розрізняють прямі і непрямі субсидії. За допомогою прямих субсидій держава стимулює накопичення капіталу і фінансує капітальні вкладення в ті галузі, розвиток яких необхідний для збалансованості народного господарства в цілому. Вони спрямовуються, насамперед, в нові перспективні галузі, а також в нерентабельне виробництво. Непрямі субсидії здійснюються за допомогою податкової і грошово – кредитної політики, тобто підприємству надаються податкові пільги.

Оборотні засоби: поняття і склад.

Оборотний капітал – це фінансові ресурси вкладені в об'єкти, використання яких здійснюється підприємством або в рамках одного виробничого циклу, або в рамках одного календарного періоду (як правило 1 рік). На відміну від основного капіталу оборотний капітал протягом одного виробничого циклу повністю переносить свою вартість на знов створений продукт, втрачаючи або змінюючи свою натуральну форму.

Оборотний капітал – це сукупність оборотних фондів і фондів обігу, які знаходяться в постійному кругообігу.

Оборотні фонди- це частина виробничих фондів у вигляді певної сукупності предметів праці, елементи яких цілком споживаються в кожному виробничому циклі, змінюють або повністю втрачають натуральну форму і переносять всю свою вартість на вартість продукції що виробляється.

До складу оборотних коштів підприємства входять:

Виробничі запаси що становлять найбільшу частину виробничих фондів. До складу виробничих запасів належать: запаси сировини основних і допоміжних матеріалів, покупних напівфабрикатів, паливо, енергія, тара, допоміжні матеріали; запчастини для ремонту; малоцінних інструментів, господарського інвентарю та інших предметів що швидко зношуються.

У господарській діяльності запаси поділяють на:

а) сировину, основні і допоміжні матеріали та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва і адміністративних потреб;

б) паливо та енергетичні ресурси, які підлягають збереженню;

в) куповані напівфабрікати та запасні частини для ремонту устаткування;

г) тара і тарні матеріали, які використовуються для пакування та збереження продукції підприємства;

д) малоцінні та швидкозношувані предмети (МШП), що використовуються протягом не більше. як 1р. або операційного циклу(до МШП належать: інструменти - різальні, слюсарно-монтажні й подібні до них інструменти, вимірювальні прилади і пристосування, технологічна тара, що багаторазово використовується безпосередньо в технологічному процесі, інвентар виробничого призначення- робочі столи, обладнання, що сприяє охороні праці.

Незавершене виробництво- це предмети праці, обробку (переробку) яких не завершено на даному підприємстві. Вони безпосередньо на робочіх місціях або в процесі транспортування від одного робочого місця до іншого. До напівфабрікатів власного виготовлення відносять ті предмети праці, що їх повністю оброблено в 1 виробничому підрозділі але які потребують подальшої обробки в інших підрозділах.

Витрати майбутніх періодів -це грошові витрати, які здійсні в даний період, але які буде відшкодовано за рахунок собівартості продукції у наступні періоди. До них належать: витрати на підготовку виробництва, освоєння випуску нових виробів, раціоналізацію і винахідництво, придбання науково- технічної та економічної інформації, передплату періодичних видань.

Фонди обігу- це залишки готової продукції на складах підприємства відвантажені, але неоплачені покупцями , залишки коштів підприємства на поточному рахунку в банку, у касі це дебіторська заборгованість, а також поточні фінансові інвестиції.

Оборотні кошти- це сукупність грошових коштів підприємства, необхідних для формування й забезпечення кругообігу виробничих оборотних фондів та фондів обігу. Оборотні кошти мають тільки грошову форму.

На практиці велике значення має оцінка структури оборотних коштів, яка представляє собою питому вагу вартості окремих статей оборотних виробничих статей і фондів обігу в загальній сумі оборотних коштів. Кошти використовуються ефективніше тоді, коли більша їх частина зайнята у сфері виробництва, а перебування коштів у сфері обігу лише необхідна умова безпереривності процесу відтворення.

Оборотні кошти розподіляється на нормовані і ненормовані (рис.2)

Рис.2. Склад та структура оборотних коштів підприємства

В процесі господарювання оборотні кошти здійснюють певний кругообіг, тобто проходять три стадії:

а) грошову;

б) виробничу;

в) товарну.

На першій стадії кругообігу оборотні кошти використовуються для придбання сировини, матеріалів і інших ресурсів. Тобто переходять з грошової форми в матеріально-товарну, формуючи при цьому певні виробничі запаси. Потім переходять на другу стадію – виробничу, де набувають форми НЗВ, напівфабрикатів і готових виробів. На третій стадії – товарній виступають у формі готової продукції, яка реалізується і перетворюється на виручку для підприємства. Відповідно, час повного кругообігу оборотних коштів складається з часу виробництва і часу обігу, при цьому чим швидше реалізується готова продукція, тим менше оборотних коштів включено до сфери обігу. У зв'язку з безперервністю процесу виробництва оборотні кошти підприємства в кожен момент часу одночасно знаходяться у всіх трьох формах кругообігу.