Метод узагальненої оцінки вартості капіталу

Основна формула розрахунку:

, де

СВК – середньозважена вартість капіталу;

ВКn – вартість елементу капіталу;

ЧКn – частка даного елемента в сукупному капіталі підприємства.

Сукупна вартість капіталу є показником аналізу і оцінки різних сфер господарської діяльності, а саме критерієм:

- мінімальної прибутковості поточної діяльності;

- доцільності здійснення реального інвестування;

- оцінки ефективності фінансової діяльності підприємства при формуванні структури капіталу;

- оцінка ринкової вартості підприємства ;

- оцінка і формування політики фінансування активів підприємства, особливо оборотних.

Операційний важіль (ліверидж) полягає у потенційній можливості підприємства впливати на темпи зміни операційного прибутку шляхом зміни обсягів і структури операційних витрат (постійних і змінних).

Вплив операційного важеля на фінансові результати підприємства можна виразити за допомогою формули:

де t_ОП – темп зміни операційного прибутку;

t_ВР – темп зміни виручки від реалізації.

СДОВ – сила дії операційного важеля.

Тобто, сила дії операційного важеля показує, на скільки відсотків зміниться операційний прибуток при зміні виручки від реалізації на 1%.

Фінансовий важіль (ліверидж) полягає у потенційній можливості підприємства впливати на темпи зміни чистого прибутку шляхом зміни обсягів та структури власного і позикового капіталу.

У формалізованому вигляді вплив фіанасового важеля на фінансові результати підприємства можна представити таким чином:

де t_Ч – темп зміни чистого прибутку;

t_ОП – темп зміни операційного прибутку.

СДФВ – сила дії фінансового важеля.

Отже, сила дії фінансового важеля показує, у скільки разів темпи зміни чистого прибутку підприємства перевищують темпи приросту його операційного прибутку. Таке перевищення забезпечується за рахунок так званого ефекту фінансового важеля.

Ефект фінансового важеля показує, на скільки відсотків підвищується рентабельність власного капіталу підприємства за рахунок залучення в господарський оборот позикового капіталу, незважаючи на його платний характер.

Нарощення фінансової рентабельності (тобто рентабельності власного капіталу) може мати місце лише у випадку, коли економічна рентабельність використання всього інвестованого капіталу більша від середнього рівня фінансових витрат, пов’язаних із залученням позикових коштів.

Для визначення ефекту фінансового важеля використовується формула:

,

де ЕФВ – ефект фінансового важеля (тобто нарощення рентабельності власного капіталу за рахунок використання позикового капіталу);

К_ОП – коефіцієнт оподаткування прибутку;

Ера – економічна рентабельність активів (розраховується шляхом відношення операційного прибутку до загального обсягу капіталу, інвестованого в активи підприємства);

СП – середня ставка процента за позиковими коштами (або рівень фінансових витрат);

ПК – позиковий капітал;

ВК – власний капітал.

Ефект фінансового важеля складається з двох компонентів:

1.Диференціала різниці між рентабельністю інвестованого капіталу і середньою ставкою процента за позиковими коштами після сплати податків;

2. Плеча - співвідношення позикового і власного капіталу.

Плече фінансового важеля є мультиплікатором зміни диференціала, тобто посилює його дію як в позитивному, так і негативному напрямках. Так, якщо диференціал має додатне значення, вигідно нарощувати частку позикового капіталу і тим самим збільшувати рентабельність власного капіталу. І, навпаки, якщо значення диференціала від’ємне, в результаті збільшення плеча фінансового важеля відбувається „проїдання” власного капіталу, і наслідки для підприємства можуть бути руйнівними.