Розкрийте особливості економічного розвитку та здійсніть загальну характеристику господарству Південно-Східної Європи

У повоєнний період країни Південно-Східної Європи досягли досить високого рівня індустріалізації. Велику допомогу в цьому надав колишній СРСР.

Енергетика. Базується переважно на ТЕС (працюють на кам'яному і бурому вугіллі) та ГЕС, побудованих здебільшого на гірських ріках і на Дунаї (наприклад, «Залізні ворота» в Румунії). Функціонують АЕС у Румунії (одна станція), Словенії (один реактор потужністю 0,6 млн кВт), Болгарії (6 реакторів потужністю 3,5 млн кВт). Щорічно країни Південно-Східної Європи виробляють 166 млрд кВт електроенергії. Нафтопереробна промисловість розвинута в Румунії та Хорватії.

Чорна металургія. Найбільше розвинута в Румунії, Болгарії, Боснії та Герцеговині, які, крім власної сировини, імпортують її зі Східної Європи (залізна руда — з України і Росії, вугілля — з Польщі та Чехії).

Кольорова металургія. Створена після Другої світової війни, розвивається на власній сировині. Країни регіону виробляють мідь (Болгарія), свинець і цинк (Румунія, Болгарія), алюміній (Югославія, Хорватія, Боснія і Герцеговина).

Машинобудування. Є головною галуззю за сумарною вартістю продукції. Переважає загальне і середнє машинобудування. Серед продукції: автомобілі (Румунія — завод «Васіа», Югославія, Словенія), морські судна (Румунія, Болгарія, Хорватія), електровози і тепловози (Румунія), електрокари (Болгарія), трактори (Румунія, Болгарія), верстати (всі країни), електротехнічне устаткування (всі країни).

Хімічна промисловість. Значно розвинута в Румунії (добрива, сода, кислоти, оргсинтез), Болгарії (сода, парфумерно-косметичні вироби), Хорватії та Словенії (оргсинтез на імпортній сировині).

Лісова, деревообробна й меблева промисловість. Найбільш поширена в Румунії на базі лісів Карпат та Словенії. Румунія є значним виробником меблів із натуральної деревини. Численні майстри-кустарі виготовляють дерев'яні сувеніри, кустарні меблі.

Продуктивність та інтенсивність сільського господарства в регіоні загалом низькі. Найінтенсивніше воно на зрошуваних землях і спеціалізується переважно на вирощуванні теплолюбних культур. Кліматичні умови сприятливі для рослинництва (обробляється 31,6 % площі регіону). Тваринництву не вистачає кормової бази.

Рослинництво. Більш розвинуте в приморських районах та на родючих рівнинах. В усіх країнах значні площі займають зернові. Пшеницю вирощують переважно на родючих чорноземоподібних ґрунтах. Здавна однією з головних зернових та кормових культур була кукурудза. Ще й досі в окремих сільських районах хліб з кукурудзяного борошна та кукурудзяна каша (мамалига) є основою харчування. Найбільші врожаї кукурудзи збирають у Румунії, Молдові та Югославії. Повсюдно сіють ячмінь. На заплавних територіях річок (особливо в Румунії) вирощують рис. Вимогливіші до опадів овес та жито поширені переважно у високогірних долинах. У південних країнах колишньої Югославії у значних обсягах вирощують квасолю, яка є важливим продуктом тамтешніх національних кухонь. З технічних культур великі площі відведено під соняшник, за виробництвом якого Румунія належить до десятки світових лідерів. Багато його вирощують у Болгарії, Молдові, Югославії. Насадження олив поширені переважно на схилах пагорбів Адріатичного узбережжя (від 100 до 300 м над рівнем моря). Теплий клімат сприяє вирощуванню ефіроолійних культур (лаванди, м'яти, шавлії, троянди тощо).

Поясніть, що таке "голубий банан Європи"; охарактеризуйте його.

«Блаки́тний Бана́н» (фр. Banane bleue, англ. Blue Banana, нім. Blaue Banane, італ. Banana blu, нід. Blauwe Banaan), (ще відомий як Європейський мегаполіс чи Європейський хребет) — це розірвана область урбанізації у Західній Європі, чисельність населення якої становить близько 110 млн осіб. Вона тягнеться від Північно-Західної Англії на півночі до Мілана на півдні. Формою область на мапі схожа з бананом: звідси походить її назва. «Блакитний банан» включає у себе міста Бредфорд, Лідс, Ліверпуль, Манчестер, Бірмінгем, Лондон, Амстердам, Гаага, Роттердам, Брюссель, Антверпен, Ейндговен, Рур, Дюссельдорф, Кельн, Франкфурт-на-Майні, Люксембург, Штутгарт, Страсбург, Цюрих, Турин, Мілан, Генуя і є однією з найбільших у світі концентрацій людей, грошей та виробництва^[1].