УПРАВЛІННЯ ПРОЦЕСОМ ПАБЛІК РІЛЕЙШНЗ

Паблік рілейшнз як система заходів щодо зв'язків з громадськістю носить відкритий характер і існує на основі двостороннього зв'язку з оточуючим середовищем. Будь-яка відкрита система, як правило, прагне пристосуватись, адаптуватися до свого оточення, щоб більш ефективно з ним взаємодіяти. Так органи внутрішніх справ бажають, щоб населення з розумінням сприймало їх дії і хочуть мати від нього підтримку, працівники Державтоінспекції нама­гаються співпрацювати з питань забезпечення безпеки руху з трудовими колективами автотранспортних організацій. Саме такого способу функціонування прагне система - ви­жити, працювати і досягти поставлених цілей з найменши­ми втратами для себе. Але оскільки системи існують в се­редовищі, яке постійно змінюється, їм доводиться також кожного разу змінюватися, пристосовуватись, прагнути до стану балансу, рівноваги з цим середовищем. Досягнення стану рівноваги з оточуючим середовищем вимагає від від­критих систем постійних змін для того, щоб у такий спосіб залишитися стійким утворенням, бути динамічними, впли­вати на оточуюче середовище з метою досягти бажаних змін в ньому.

Реагування на проблеми, що вже виникли, пошук, розробка стратегії поведінки, перспективне програмування, цілеспрямоване втручання в процеси та явища, вплив за­здалегідь на громадську думку, хід подій і спрямування їх у бажаному напрямку потребують відповідного управління.

Паблік рілейшнз є складовою частиною керованого процесу управління органом внутрішніх справ. Теорія управління та накопичений досвід дозволяють виділити на­ступні етапи управління паблік рілейшнз:

- формування цілей, визначення проблеми - як перший крок вивчення та відстеження проблеми, яку нале­жить вирішити заходами паблік рілейшнз. На цьому етапі відбувається з'ясування ситуації, наприклад, поширення пияцтва і порушень громадського порядку і в зв'язку з цим

зростання карально-репресивних заходів з боку міліції. Формулюючи цілі, необхідно виходити з того, що інтереси міліції і громадські інтереси мають співпадати, або довес­ти, що міліція діє так заради загального блага, для взаємної користі. На першому етапі з'ясовується відповідь на запи­тання: що відбувається в даний момент?

- планування і програмування на основі інформації, зібраної на першому етапі, і прийняття рішень щодо роботи з громадськістю. На цьому етапі відбувається трансформу­вання зібраної інформації, аналітичних даних в програми діяльності органу внутрішніх справ шляхом визначення за­вдань, змісту практичних заходів, спільних планів, підбору виконавців. На другому етапі необхідно знайти відповідь на запитання «Виходячи з того, що ми знаємо про ситуа­цію, що ми повинні змінити, зробити, сказати?»

- реалізація прийнятих рішень, досягнення конкрет­них змін у кожній групі громадськості, на які націлені наші заходи впливу. Одночасно з реалізацією програми, наприк­лад, програми посилення боротьби з пияцтвом в місті, до­цільно вивчити зміни в ставленні громадськості до міліції, роз'яснювати доцільність і необхідність тих чи інших захо­дів, особливо, якщо вони непопулярні, або не сприймають­ся якоюсь частиною населення, наприклад, тотальні пере­вірки автотранспорту з метою пошуку викраденого. На цьому етапі необхідно дати відповідь на запитання: «Хто має це зробити, сказати, коли і як?»

- оцінка результатів реалізації управлінських рі­шень. На останньому етапі процесу управління робляться висновки про те, що спрацювало, а що ні, які корективи не­обхідно внести в програму, продовжуючи її виконувати, які результати і чи вони можуть нас задовольнити, тобто дати відповідь на запитання: «Як ми спрацювали, як ідуть спра­ви після вжитих заходів?»

На практиці може бути й інша послідовність здійс­нення паблік рілейшнз, що залежить від різних факторів, зокрема використання засобів поширення інформації, скла­дності і гостроти проблеми, підготовки фахівців. Слід вра­ховувати, що перш ніж ро починати формування громадсь­кої думки з будь-якого питання діяльності органів внутрі­шніх справ доцільно було б чітко визначити об'єкти пропа­гандистської компанії, виокремити соціальні групи, які

<<>>
мають стати об'єктом впливу, проаналізувати установки та думки цих груп щодо дій органу внутрішніх справ, а також з'ясувати, чому ці групи мають саме такі уявлення або ви­являють недостатню обізнаність, неінформовані з означе­ного питання, визначити методи переконання, намітити по­точні та перспективні дії щодо зміни становища.

Органи внутрішніх справ з урахуванням соціально-економічного і культурного розвитку того чи іншого регіо­ну, місцевих особливостей і традицій використовують різні форми взаємодії з оточенням, зокрема, з трудовими колек­тивами, колективами громадян за місцем проживання, гро­мадськими організаціями, засобами масової інформації, ор­ганами державної влади і місцевого самоврядування, ін­шими правоохоронними органами. Найбільш доцільно, ко­ли в органі внутрішніх справ розробляється як управлінсь­ке рішення спеціальний план заходів по зв'язках з громад­ськістю. В ньому необхідно передбачити вивчення громад­ської думки, анкетування і інтерв'ювання окремих пред­ставників та груп населення, регулярні зустрічі (брифінги, прес-конференції, інтерв'ю) керівників і відповідальних працівників органів внутрішніх справ з представниками за­собів масової інформації, творчих спілок і організацій для інформування про оперативну обстановку, результати і проблеми діяльності органів внутрішніх справ. Особливо важливими є зустрічі працівників органів внутрішніх справ з трудовими колективами, з населенням за місцем прожи­вання.

Безумовно важливими є і виступи в центральній та місцевій пресі, на радіо і телебаченні, але живого безпосе­реднього спілкування працівників міліції з населенням що­до актуальних питань боротьби зі злочинністю, зміцнення правопорядку і законності ніщо не може замінити.

Дослідження громадської думки дозволяє уточнити уявлення про стан свідомості окремих соціальних груп, про актуальні потреби і інтереси населення даного регіону чи населеного пункту в сфері правопорядку.

Характеристики досліджуваних явищ дають мож­ливість побачити ті чи інші тенденції в розвитку подій і вжити своєчасно відповідних заходів для забезпечення ефективної охорони громадського порядку і боротьби зі злочинністю.

В органах внутрішніх справ України в складі підро­зділів охорони громадського порядку останніми роками ор­ганізована спеціальна служба по зв'язках з громадськістю, для зміцнення зв'язків органів внутрішніх справ з засобами масової інформації при УМВС в областях і великих містах створені центри громадських зв'язків, що відкриває широкі можливості для залучення засобів масової інформації до розв'язання правоохоронних завдань, забезпечення об'єк­тивного інформування населення про діяльність органів внутрішніх справ. Вивчення громадської думки дає можли­вість простежувати окремі тенденції, які відображають вза­ємозв'язок органів внутрішніх справ з навколишнім сере­довищем.

До головних тенденцій, на які слід звернути особ­ливу увагу, можна віднести:

- зростання стурбованості населення станом право­порядку в регіонах;

- недовіра населення до спроможності органів внут­рішніх справ та їх служб ефективно вести боротьбу зі зло­чинцями, професійно надавати допомогу тим громадянам, які її потребують;

- зростаюча потреба в демократизації зв'язків орга­нів внутрішніх справ з громадськістю;

- підвищення інтересу керівників служб та підроз­ділів до результатів моніторингових досліджень, щодо ста­влення населення до оперативно-службової діяльності;

- розуміння населенням своїх конституційних прав та свобод, їх непорушності й обов'язку державних органів захищати права і свободи людини та громадянина.

Вивчення громадської думки дозволяє вирішити і таку проблему, як вимірювання рівня латентності злочин­них посягань. Під рівнем латентності розуміють різницю між кількістю скоєних злочинних замахів і кількістю скарг в органи внутрішніх справ жертв злочинів. Звернення до органів внутрішніх справ за допомогою свідчить про довіру потерпілого громадянина до цього державного органу, про його впевненість в тому, що міліція йому допоможе. Але формальне звернення в органи внутрішніх справ ще не зна­чить реєстрації заяви як факту злочинного посягання, або того, що міліція негайно і кваліфіковано буде вживати не­обхідних оперативно-розшукових заходів. Зворотній

'!87

<<>>
зв'язок, інформованість населення про заходи, які здійс­нюють органи внутрішніх справ по заявах, зверненнях, скаргах громадян, роз'яснення та правильне застосування чинного законодавства з питань, порушених у зверненнях громадян, буде сприяти авторитету органу внутрішніх справ, довірі до його діяльності, зміцненню зв'язків насе­лення з органом внутрішніх справ.

Реагування на звернення громадян є не що інше як прийняття управлінських рішень, а поскільки діяльність органів внутрішніх справ зачіпає безпосередньо життєві ін­тереси населення, то необхідно роботу по розробці та при­йняттю управлінських рішень в максимально можливих межах поставити під контроль громадськості. МВС Украї­ни прийнято рішення про створення в областях, містах, ра­йонах комісій по громадському контролю за діяльністю ор­ганів внутрішніх справ. Такі комісії за пропозицією МВС України створюються з представників громадських органи-зацій, депутатів місцевих рад, працівників місцевого само­врядування та інших. На важливість використання соціаль­ної інформації звертається увага в нормативних актах орга­нів внутрішніх справ: наказах і вказівках, інструкціях і ме­тодичних рекомендаціях, зокрема, щодо прийому грома­дян, роботи з листами, реагування на критичні публікації в пресі, щодо аналізу оперативної обстановки в регіоні, вивчення громадської думки про роботу міліції і інше. Стурбованість населення рівнем злочинності безпосеред­ньо позначається на ставленні населення до діяльності ор­ганів правопорядку. Але при вивченні думки різних груп населення щодо діяльності органу внутрішніх справ по за­безпеченню правопорядку в регіоні важливо для об'єктивності враховувати ступінь їх компетентності в цих питаннях. З метою розширення компетентності населення необхідно постійно різними засобами вести відповідну роз'яснювальну пропагандистську роботу.

Інформаційна робота органу внутрішніх справ має бути різноманітною, правдивою, доступною для сприйнят­тя, шанобливою до громадян і науково обгрунтованою. Слід пам'ятати, що добрі справи працівників органів внут­рішніх справ населенням сприймаються як належне, само собою зрозуміле, поскільки творити добро, захищати і до-помогати людям в свідомості громадськості є справою чес-

ті і обов'язку кожного працівника ОВС. Але байдужість, грубість, нещирість і нечесність, неповага до законних ви­мог сприймаються громадянами вкрай негативно і обурли­во. Навіть поодинокі такі випадки можуть звести нанівець зусилля всього колективу по забезпеченню високого авто­ритету і довіри серед населення. Загалом населення, за ре­зультатами вивчення громадської думки, уявляє систему органів внутрішніх справ як міцну силову організацію про­фесійно підготовлених і сміливих людей, здатних захисти­ти інтереси тих, хто цього потребує. У той же час вона постає перед громадськістю і як організована бюрократич­на структура, вражена користолюбством, тяганиною, черс­твістю до людей, закритістю для контролю.

При таких суперечливих оцінках органів внутріш­ніх справ дві третини опитаних заявляють, що розрахову­ють на допомогу в разі потреби з боку цього органу влади, але тільки десята частина заявляє про власну готовність і бажання допомогати органу внутрішніх справ. Ці обстави­ни і необхідно враховувати при формуванні громадської думки та поведінки в регіоні. Підготовка та реалізація управлінських рішень органів внутрішніх справ, що стосу­ються паблік рілейшнз, повинні здійснюватись з врахуван­ням інтересів населення, з широким використанням спеці­альних акцій та заходів, до яких можна віднести:

- дні відкритих (для громадян) дверей, публічні консультації, особистий прийом;

- повідомлення, прес-конференції про важливі події в діяльності органу внутрішніх справ;

- зустрічі, семінари, «круглі столи»;

- події та заходи, організовані органом внутрішніх справ та спонсорами для громадськості;

- допомога пенсіонерам, інвалідам, багатодітним сім'ям;

- оголошення результатів опитувань громадської думки, соціологічних досліджень;

- спортивно-оздоровчі заходи, туристичні походи, лижні прогулянки, аматорські змагання, змагання інтелек­туалів, вікторини;

- звіти, інформації про розв'язання проблем, роз­криття резонансних злочинів; повідомлення статистичних даних;

<<>>
- участь у церемоніях відкриття фестивалів, спарта­кіад та інших масштабних подій;

- оголошення нових призначень на відповідальні посади;

- вступ на посаду, посвячення в міліціонери;

- видача форменного одягу і закріплення службової зброї;

- прийняття присяги працівника органів внутрішніх справ;

- участь у роковинах, ювілеях, пам'ятних датах;

- спеціальні нагороди, вшанування ветеранів, про­води на пенсію;

- оголошення програм, планів, комплексних захо­дів, що становлять інтерес для громадськості;

- зустрічі з видатними людьми, політичними та державними діячами, вченими, спортсменами, митцями;

- участь у громадських заходах, прибирання місць громадського користування, парків, вулиць, дитячих май­данчиків;

- опікування громадянами похилого віку, догляд за могилами працівників, які загинули або померли під час виконання службових обов'язків;

- спеціальні програми: як вберегтися від злочинця, не стати потерпілим, набути громадянства, оформити осо­бисті документи, зареєструвати автотранспорт, придбати зброю тощо;

- зустрічі та конференції за участі лідерів громадсь­кої думки;

- пряме теле- та радіоспілкування з громадянами;

- урочисті події, святкування державних, націо­нальних, релігійних свят, роз'яснення заходів, що їх здійс­нюють органи внутрішніх справ по забезпеченню громад­ського порядку.

Зрозуміло, наведений перелік спеціальних паблік рілейшнз-заходів або подій, що можуть використовуватись у діяльності органів внутрішніх справ, неповний, як і те, що головним завданням органів внутрішніх справ є ефективна боротьба зі злочинністю та охорона громадського порядку. Але досягти цих цілей органу внутрішніх справ буде наба­гато складніше без використання паблік рілейшнз. У кож­ному регіоні різні заходи з огляду на історичні, політичні, культурні традиції можуть набувати особливого забарвлен­ня, і це також необхідно враховувати при організації паблік рілейшнз.

РОЗДІЛ Х