Вимоги до аудиторського висновку

Як уже зазначалося, аудиторський висновок повинен мати певну структуру та оформлення. У міжнародній практиці обов’язковими вимогами є посилання на те, що висновок складено незалежними аудиторами, а зміст висновків містить обов’язкові відповіді на такі основні питання:

1) аудиторський звіт (висновок складено після повного здійснення усіх необхідних процедур, отримання потрібної інформації відповідно до існуючих стандартів і розкриває адекватно усі суттєві питання;

2) звітність правильно й об’єктивно розкриває та надає інформацію відповідно до даних обліку;

3) звітність підприємства складена відповідно до встановлених вимог.

Стандарти аудиту містять також вимоги до використання висловів, посилань на відхилення від облікових стандартів, на обмеження у зв’язку з наданням умовних висновків та інші, спрямовані на те, щоб аудиторський висновок не залишав у користувачів сумнівів щодо думки аудитора і розуміння ним фінансової звітності. У Великій Британії, наприклад, від аудитора вимагається помічати неузгодженість, якщо вона є, між показниками різних фор звітності клієнта.

Інші типи звітів аудитора передбачаються в національному законодавстві залежно від характеру наданої аудитором послуги.

Послуги у вигляді консультацій дозволяється надавати усно або письмово, оформляючи довідки або інші офіційні документи, а у випадку послуг з експертизи – експертним висновком (актом). Виконання договору між аудитором і його клієнтом оформляється актом прийняття-передання висновку чи іншого офіційного документа, складеного аудитором.

Послуги з операційного аудиту можуть надаватися з використанням форм листа менеджерові чи взагалі довільної форми листування але стандарти вимагають у випадках, коли мова не йде про офіційний аудит, обов’язкової вказівки в документах про те, що аудит не проводився. У цих випадках слова “аудитор” не повинно вживатися у звіті про надання послуги. Такі звіти можуть називатися листами про недоліки, листами до менеджерів і містити описи недоліків підприємства в системі обліку та контролю, відхилень від законодавства, неадекватності методів обліку й облікової практики та ін.

На замовлення керівництва холдингових компаній аудитори дають звіти про надання послуг (у тому числі) дочірнім компаніям. У цих звітах дається інформація, замовлена керівництвом холдингів.

Є чимало інших випадків складання аудиторських висновків спеціального призначання. Наприклад, коли аудитор дає висновок про окремі частини фінансової звітності, то вимагається окремою позицією цього висновку вказати, що він не стосується фінансової звітності в цілому.

Якщо аудитор адресує свій висновок до Національного банку або до державного органу, який регулює якусь специфічну сторону ринкової системи (фондовий ринок тощо), то для оформлення висновку встановлюються окремі стандартні форми.

Події після дати балансу аудитор вивчає в обов’язковому порядку. Річ у тім, що аудитор, по-перше, сам заінтересований знайти в цих подіях підтвердження свої оцінок фінансового стану клієнта і таким чином набути більшої впевненості у своєму висновку, і по-друге, аудитор несе певну відповідність за результати цих подій перед користувачами аудиторських висновків.

Події, що відбулися після дати складання фінансової звітності до дати підписання аудиторського висновку, досліджуються з метою отримання свідчень про те, що розвиток цих подій своєчасно виявлено і проаналізовано у звітності. Це підвищує впевненість аудитора щодо достовірності фінансової звітності.

Приклади таких подій:

1. Матеріальні запаси, оцінити які було важко, тепер уже продані і є реально їх ціна продажу.

2. Один із покупців клієнта збанкрутував, і тепер сума дебіторської заборгованості цього покупця може бути впевнено віднесена до сумнівної та навіть безнадійної.

Події, що відбулися після дати підписання аудиторського висновку, але до моменту оприлюднення фінансової звітності (разом з аудиторським висновком) у разі істотного впливу на інформацію про фінансову звітність вимагають від аудитора додаткових дій щодо розкриття цих подій (додаткові процедури), узгодження своїх дій з керівництвом клієнта та написання доповнення до висновку (новою датою) у випадку, коли керівництво клієнта підписало змінену фінансову звітність. Якщо ж аудиторський висновок вже було передано клієнтові, то аудитор повинен повідомити клієнта про недопустимість оприлюднення звітності без її коригування за наслідками подій після дати підписання аудиторського висновку.

У разі відмови клієнта зробити коригування аудитор повинен вжити заходів для інформування про це користувачів інформації.

Аналіз фінансової звітності починається вже на етапі попереднього дослідження клієнта та планування аудиту. Попередній аналітичний огляд звітності дає змогу скласти уявлення про клієнта, знайти у звітності невідповідності, розбіжності і передбачити для їх поглибленого дослідження певні процедури, а в крайньому разі відмовитися від співпраці з клієнтом.

Після аудиторської перевірки операцій та розрахунків і статей звітності та внесення виправлень у звітність за наслідками перевірки проводиться аналіз фінансової звітності та фінансового стану підприємства за повною програмою. Кінцеві результати діяльності підприємства цікавлять власників і тому аудит фінансового стану є обов’язковим при аудиті акціонерних товариств.

Аудитор може бути втягненим у судові спори, якщо перевірене ним підприємство зупинило свою діяльність унаслідок банкрутства протягом року після аудиту. Тому аудитор повинен старанно виконувати всі аналітичні процедури та дати правильні висновки. Методика і техніка аналізу фінансового стану і фінансових результатів підприємства розглядається в окремій навчальній дисципліні.

Контрольні питання.

1. Суть аудиторського звіту.

2. Структура аудиторського звіту.

3. Поняття аудиторського висновку та його основні елементи.

4. Види аудиторських висновків

5. Основні вимоги до аудиторського висновку.

Рекомендована література.

1. Международные стандарты аудита и Кодекс этики профессиональных бухгалтеров (1999). – М.: IСАR, 2000. – С. 261-295.

2. Адамс Р. Основы аудита /Пер. с англ.; под ред. Я.В. Соколова. – М.: Аудит, ЮНИТИ, 1995. – С.333-355.

3. Аренс А., Лоббек Дж. Аудит /Пер. с англ..; под ред. Я.В. Соколова. – М.: Финансы и статистика, 1995. – С. 38-69.

4. Аудит Монтгомери /Ф.Л. Дефлиз, Г.Р. Дженик, В.М. О’Рейли, М.Б. Хирш /Пер. с англ.; под ред. Я.В. Соколова. – М.: Аудит, ЮНИТИ,1997. – С. 469-487.

5. Аудит: Практ. пособие /А. Кузьминский, Н. Кужельный, Е. Петрик, В. Савченко и др.; под ред. А. Кузьминського. – К.: Учетинформ, 1996. – С. 108-121.

6. Робертсон Дж. Аудит / Пер. с англ. – М.: КРМG, Контакт, 1993. – C. 29-56.

7. Скобара В.В. Аудит: методология и организация. - М.: Дело и Сервис, 1998. – С. 216-226.

Додаток А.

ДОГОВІР №

на проведення аудиту

м. ________ «____»____________ 200__ р.

Аудиторська фірма «_________________________________________________________»,

що іменується далі «Виконавець», в особі директора ___________________________________,

яка діє на основі Статуту, з однієї сторони, і __________________________________________,

що іменується далі «Замовник», в особі _____________________________________________,

що діє на основі ___________________________________________________, з другої сторони,

уклали цей договір про таке:

Предмет договору

1.1. Замовник доручає, а Виконавець бере на себе зобов’язання щодо проведення аудиторської перевірки річної бухгалтерської (фінансової) звітності Замовника за 200__ р. з «__»___________.

1.2. Аудиторська перевірка бухгалтерської звітності проводиться з метою висловлення думки про її достовірність.

1.3. Аудиторська перевірка проводиться відповідно до погоджених сторонами плану і програми аудиту.

Обов’язки сторін

2.1. Виконавець зобов’язується:

2.1.1. Виконувати роботи, обумовлені цим договором якісно і в установлені строки.

2.1.2. Підготувати і подати за результатами виконаних робіт аудиторський висновок, а також акт здавання-приймання виконаних робіт протягом 3-х днів з моменту завершення робіт.

2.1.3. Додержуватись конфіденційності всієї без винятку отриманої під час роботи інформації про діяльність і фінансове становище Замовника, нести відповідальність за її розголошення.

2.1.4. Інформувати Замовника про виявлені під час аудиту недоліки у веденні бухгалтерського обліку і звітності, організації і функціонуванні внутрішнього контролю.

2.1.5. Самостійно організовувати свою роботу, визначати способи і методи виникнення її, черговість окремих операцій та ін.

2.1.6. Виконувати роботи згідно з погодженим із Замовником планом. У разі виникнення обставин, що уповільнюють хід робіт проти запланованого, негайно повідомити про це Замовника.

2.1.7. Виконавець має право залучати до виконання певної роботи фізичних і юридичних осіб на правах субпідрядників. При цьому Виконавець несе перед Замовником відповідальність за роботу, виконану третьою особою.

2.2. Замовник зобов’язується:

2.2.1. Надавати Виконавцю всю необхідну для його роботи документацію і пояснення співробітників Замовника не пізніше одного дня з моменту початку робіт, а також у процесі їх використання.

2.2.2. Нести відповідальність за повноту і достовірність наданих для роботи документів, що стосуються предмета перевірки і знаходяться як у Замовника, так і у третіх осіб.

2.2.3. Своєчасно (згідно з цим договором) здійснювати розрахунки з Виконавцем.

2.2.4. У разі потреби забезпечити робочі місця для роботи співробітників Виконавця.

2.2.5. Не чинити тиск на співробітників Виконавця під час проведення ними робіт і не висувати Виконавцю претензій щодо відображеної в аудиторському висновку думки про достовірність звітності Замовника або вимагати зміни аудиторського висновку.

2.2.6. Затвердити звіт Виконавця і підписати акт здавання-приймання виконаних робіт або подати обгрунтовану відмову від затвердження згідно з п. 5.7 цього договору протягом 3-х днів з моменту подання Виконавцем звіту.

2.2.7. Самостійно нести відповідальність у разі невиконання рекомендацій Виконавця.

Строки виконання робіт

Роботи, передбачені цим договором, мають бути виконані в період з «__»________200_ р.

«__»________200_ р.