МОДУЛЬ 1. Естетика як наука та її категорії. Мистецтво як соціальний і культурний феномен

Теми рефератів

1. Предмет естетики та його історична еволюція.

2. Естетика в системі філософського та гуманітарного знання.

3. Основні етапи розвитку світової естетичної думки.

4. Основні етапи розвитку української естетичної думки.

5. Поняття естетичного.

6. Історичні парадигми осягнення прекрасного.

7.Сутнісні ознаки прекрасного.

8. Естетична категорія потворного.

9. Нице як категорія естетики.

10. Поняття піднесеного.

11.Трагічне як естетична категорія.

12. Естетична категорія комічного.

13. Походження мистецтва.

14. Мистецтво як мімесис.

15. Розуміння мистецтва як вільного вираження генія (Кант, Шеллінг)

16. Проблема спадковості, норми, канону та саморефлексії мистецтва.

17. Діонісійське й аполлонівське в мистецтві

18. Ігровий аспект мистецтва.

19.Теорія катарсису в Аристотеля.

20. Соціальні функції мистецтва.

21. Види мистецтва та принципи їхньої класифікації.

22. Проблема актуального виду мистецтва в історії культури.

23. Роди мистецтва.

21.Жанрова диференціація мистецтва.

22. Мистецтво архаїчної доби.

23. Мистецтво західноєвропейського середньовіччя.

24. Естетичні засади ренесансного мистецтва.

25. Естетичні засади мистецтва бароко.

26. Естетичиа доктрина класицизму.

27. Естетичні принципи романтизму.

28. Естетика натуралізму.

29. Естетична платформа імпресіонізму.

30. Філософсько-естетичні засади мистецтва модернізму.

31. Естетична платформа постмодерністського мистецтва.

МОДУЛЬ 2. Художньо-естетична культура особистості як показник її загальної культури.

Теми рефератів

1. "Організаційна культура" як один з інструментів управління господарством.

2. Норми міжлюдського спілкування часів Київської Русі.

3. Взаємозв’язок між нормами ділового спілкування і успішною діяльністю підприємства чи установи.

4. Роль взаємодії при формуванні ділових відносин.

5. Основні поняття службового етикету.

6. Естетична культура як запорука успіху у діловому спілкуванні.

7. Способи подолання емоційних бар’єрів у діловому спілкуванні.

8. Засоби подолання естетичних бар’єрів під час ділового спілкування.

9. Види запитань та подолання інтелектуальних бар’єрів у діловому спілкуванні.

10. Функціонально-рольове спілкування як складова професійної культури.

11. Естетичні прийоми та засоби позитивного впливу на аудиторію.

12. Естетичні норми в Україні ХХІ ст.

13. Естетичне виховання в Україні у ХХ ст.

14. Порівняльний аналіз особливостей естетичного виховання на межі XX і XXI століть.

15. Особливості функціонування сучасного етикету.

16. Шляхи естетичного виховання економічних кадрів.

ТЕКСТОВІ ЗАВДАННЯ ТВОРЧОГО ХАРАКТЕРУ

СОЦІОКУЛЬТУРНІ ПРОЦЕСИ

1. Як розуміється в давньокитайській традиції призначення людини? Порівняйте це з відомими вам поглядами на людину в європейській культурі. "Між Людиною і Небом-Землею є повна подібність, тому між ними немає суперечностей. Знання людини може охопити весь світ, і її Шлях може воцарити порядок у цілому світі. Людина може діяти в потоці подій і не загубитися в ньому. Вона може радіти Небу, оскільки здатна знати його волю. Так вона може позбутися хвилювань. Переміни визначають усі перетворення Неба-Землі й нічого не викривляють у них. Вони охоплюють усе сутнє й нічого не втрачають. Завдяки їм людина може вдень і вночі йти Шляхом й усе прозрівати".

2. Як у європейській культурі трансформувався б підхід до екзистенційних проблем, відображених у давньокитайському тексті XIII ст.?

"В усіх справах немає потреби перетруджувати себе, оскільки це шкодить життєвим силам. Однак не можна бути надто бездіяльним, оскільки тоді в'яне дух. Необхідно шукати середину між працею й бездіяльністю... Є два види мандрів. Один означає споглядання красот гір, вод, любування кольорами квітів і дерев, красотами міст і споруд... У такому разі розум постійно зайнятий зовнішніми речами, і такі мандри — лише зовнішні, несправжні. Однак є інший вид мандрів — мандри захмарні. Вони подібні до подорожі до найпотаємніших глибин своєї природи. Для цього потрібно підніматися на високі гори, щоб отримати повчання знаменитого вчителя, або перетинати бурхливі річки, щоб почути слово про праведний Шлях. Але той, хто знайде в собі самотність, здатну привести до просвітління серце, той у собі самому відкриє вищу істину...

Любов прив'язує нас до речей, тому її слід уникати. Проте без любові

душа людини черствіє. Любити, але не бути прив'язаним до того, кого кохаєш, — ось серединний шлях, і його потрібно наслідувати".

3. Який з двох перекладів хоку японського поета Мацуо Басьо є буквальним, а який виконав європейський поет? У чому відмінність (відображена текстами) у сприйнятті світу і людини представниками різних культурних традицій?

а) На мертвій гілці

Чорніє ворон.

Осінній вечір.

б) На голій гілці

Ворон сидить самотньо.

Осінній вечір.

4. Перед вами оригінальна і"деформована"версія вірша китайського поета Лі Бо. Які риси взаємостосунків людини і природи в традиційній китайській культурі втрачено в "деформованих" рядках:

а) Гляджу я на гори,

Гляджу я на води,

І довго дивлюсь я,

Насолоджуючись їх расою...

б) Гляджу я на гори

І гори глядять на мене,

І довго дивимось ми,

Одне одному не набридаючи

5. Перед вами різні переклади вірша з давньокитайського тексту"Дао де цзин". Який, на вашу думку,більш точно відповідає традиційному способу мислення та світосприйманню? Обґрунтуйте вашу позицію.

а) Тридцять шпиць утворюють одне колесо,

а у центрі — пустка:

у цьому користь несучого пристрою.

З глини формується посуд,

але глина формується довкруг нічого:

у цьому користь посудини.

Двері та вікна — це пролами у стінах дому,

а у центрі — нічого:

у цьому користь дому.

Отож, є переваги у тому, аби щось мати,

але корисно також, коли у цьому щось нема нічого.

б) Тридцять шпиць сполучаються, аби утворити одне колесо:

коли не було приватної власності,

придумали візки.

З глини формується посуд:

коли не було приватної власності,

придумали посуд.

Вікна й двері потрібні для того, аби створити дім:

коли не було приватної власності,

придумали доми.

Отож, приватна власність може давати прибуток,

але корисний також і брак її.

6. Перед вами давньоіндійська легенда про створення жінки. Порівняйте її з європейським відповідником. Що слугує матеріалом Творцю? У чому тут виявляє себе своєрідність східної традиції?

"Спочатку, коли Тваштрі взявся за створення жінки, він виявив, що витратив усі матеріали на створення чоловіка і що щільних матеріалів не залишилося. Розміркувавши, він вчинив так: узяв округлість місяця і вигини повзучих рослин, чіпкість вусиків берізки і тріпотіння трави, гнучкість очерету і принадність квітки. Легкість листу і форму слонячого хобота, погляд лані і згуртованість бджолиного рою, веселу радість сонячних променів, плач хмар і мінливість вітру. Боязкість зайця і марнославство павича, м'якість грудей папуги і твердість діаманта, солодкість меду і лютість тигра, жар вогню і холод снігу, пащекування деряба і воркування голуба, віроломство журавля і вірність дикої качки і, змішавши все це, він створив жінку і дав її чоловікові".

7. У чому парадоксальність шляху пізнання, висловленого в словах китайського мудреця Гуань Іньцзи? Чи прийнятна така позиція в контексті європейської культури? А слов'янської? Якою є ваша позиція щодо висловленого?

"Те, що пливе, — це човен. Однак пливе він не сам по собі, а завдяки воді. Те, що рухається, — це віз. Однак рухається він не сам по собі, а завдяки волові. Те, що мислить, — це серце. Однак мислить воно не само по собі, а завдяки наявності смислу. Не знаю, чому це так, однак це так".

8. У посібниках і дослідженнях з традиційної культури Сходу можна натрапити на твердження про те, що ідеальна людина — це та, яка сповідує як єдино можливий спосіб існування в плині природного коловороту — культ недіяння. Однак у найтрадиційніших текстах знаходимо інше. Як змінилося ваше розуміння східної антропологічної моделі після прочитання такого тексту? Як насправді розуміється принцип недіяння?

"Той, хто бажає зрозуміти дао, має спершу знайти зовнішні ліки, перш ніж отримати внутрішні.Внутрішні ліки відповідають недіянню, оскільки воно нічим не може скористатися для своїх дій, а зовнішні ліки відповідають діянню, оскільки воно може впливати на речі. Зовнішні ліки належать до тіла, а внутрішні належать до тіла істини".

9. У "Розсипаних перлах" арабського мудреця Ібн Габірола знаходимо таке висловлювання:

"Перший крок на шляху до мудрості — мовчання, другий — слухання, третій — запам'ятовування, четвертий — діяння, п'ятий — викладання мудрості".

Як ці кроки розставив би представник європейської культури?

Обґрунтуйте відмінності. А ваше власне ранжирування?

10. Які процеси відбуваються з картиною світу відповідно до так званої теорії малих причин, вкладеної в уста героя п'єси "Склянка води, або Причини і наслідки” відомого англійського політичного діяча й мислителя Болінгброка, написаної французьким драматургом Еженом Скрібом?

"Ніколи не зневажайте маленькими величинами, оскільки через них ми приходимо до великих. Ви вважаєте, мабуть, як і більшість людей, що політичні катастрофи, революції, падіння імперій викликані серйозними, глибокими й важливими причинами... Помилка! Герої, великі люди підкорюють держави і керують ними; однак самі вони, ці великі люди, перебувають у полоні своїх пристрастей, своїх примх, свого марнолюбства, тобто найдрібніших і найниціших людських почуттів. Чи відомо вам, що через одне вікно замку Тріанон, яке не подобалося Людовику Чотирнадцятому і подобалося Лувуа, спалахнула війна, у полум'ї якої по цей час горить Європа. Французька держава зобов'язана своїм лихоліттям зневаженому марнославству фаворита і, може бути, буде зобов'язана своїм спасінням ще більш незначній причині... талант не в тому, щоб суперничати з провидінням і видумувати події, а в тому, щоб уміти ними користуватися. Чим мізерніші вони, тим, на мою думку, важливіші. Великі наслідки малих причин!.. Ось моя система!.."

У яку добу ці слова стали відображати ставлення до світових історико-культурних процесів? Спробуйте аргументувати власну позицію щодо теорії Болінгброка.

11. Яку специфічну рису культури зламу століть відображено в цих незалежно сформульованих маніфестах представників різних культур?

В. Пачовський:

То є штука, я не пхаю

Тут ідей — настроєм маю

"Нагу душу" розбудить!

Ф. Достоєвський:

Краса врятує світ.

12. Які риси культури зламу століть прочитуються за рядками прекрасної новели М. Коцюбинського "Іпtermezzo"? Який спосіб сприймати дійсність воскресає під пером майстра і чому?

"З тьми невідомого з'явився я на світ, і перший віддих, і перший рух мій — у темряві матірнього лона. І досі той морок наді мною панує — усі ночі, половину мого життя стоїть він між мною і тобою. Його слуги — хмари, гори, темниці — закривають тебе від мене — і всі троє ми знаємо добре, що неминуче настане час, коли я, як сіль у воді, розпущусь у нім навіки. Ти тільки гість у житті моїм, сонце, бажаний гість, — і коли ти відходиш, я хапаюсь за тебе. Ловлю останній промінь на хмарах, продовжую тебе у вогні, в лампі, у феєрверках, збираю з квіток, з сміху дитини, з очей коханої. Коли ж ти гаснеш і тікаєш від мене — творю твою подобу, даю наймення їй "ідеал" і ховаю у серці.

І він мені світить".