Законспектувати одну із нижче наведених статей

Брайчевський М. Ю. Готи в Надчорноморщині (до постановки проблеми) // Археологія. – 1989. - №1, С. 102-113.

Бірбрауер Ф. Готи в І – VІІ ст.: територія розселення та просування за археологічними джерелами // Археологія. – 1995. - №2, С. 32.

Гудим-Левкович О. М., Покас П. М. Про тривалість життя населення черняхівської культури (спроба палеодемогрфічного дослідження) // Археологія. – 1990. - №4, С. 82-90.

Козак Д. Н. Поселення черняхівської культури поблизу м. Львова // Археологія. – 1990. - №2, С. 130-136.

Магомедов Б. В. Тринеорні споруди у черняхівському домобудуванні // Археологія. – 1989. - №4, С. 102-110.

Петраускас О. В. Могильник та поселення черняхівської культури біля с. Дідівщин ( за матеріалами розкопок Валерії Козловської) // Археологія. – 2001. - №2, С. 111-121.

Редіна Є. Ф., Росохацький О. А. До вивчення гунських старожитностей Північно-Західного Причорномор’я // Археологія. – 1994. - №3, С. 152

Романюк В. В.Комплекс знахідок черняхівської культури з поселення біля Лук’янівки // Археологія. – 2003. - №1, С. 109-112.

Симонович Е. О. Про соціальну структуру черняхівського суспільства за матеріалами поховального обряду // Археологія. – 1995. - №4, С. 38-50.

Черкун Й. К. Пам’ятки доби Великого переселення народів у Верхньому Потиссі // Археологія. – 1994. - №3, С. 52.

Контроль знань з теми

1. Співбесіда

2. Підсумкова контрольна

3. Конспект статті

4. Виступ з рефератом

Тема 6.

„Методика польових археологiчних дослiджень”

Методичні вказівки щодо роботи над темою.Студенти повинні засвоїти методику польових археологічних досліджень. Сформувати у студентів навички ведення польового щоденника та польової документація.

Робота над темою передбачає засвоєння лекційного матеріалу, участь у обговоренні питань під час семінарських занять, написання реферату (окремими студентами), самостійну роботу над окремими питаннями теми, модульний контроль у формі тестування.

Лекція 1

Тема «Розкопки поселень, городищ, міст та стародавніх поховань»

План

1. Методика організації археологічних розвідок

2. Методика дослідження поселень, городищ та міст.

3. Методика дослідження стародавніх поховань

4. Польова документація.

Основна література

Авдусин Д.А. Полевая археология СССР. – М.,1980.

Гурина Н.Н. О методике поисков и исследования кремнедобывающих шахт // Полевая археология мезолита-неолита. – Ленинград,1990.

Естественнонаучные методы в археологии. – М.,1989.

Конспект лекций по дисциплине «Методика полевой археологии» / Сост. Н.А. Гаврилюк, В.С. Ветров. – Луганск,2003.

Крыжицкий С.Д. Ольвия. Перспективы исследования, сохранения и музеефикации // Археологічні відкриття в Україні в 1998-1999. – К.,1999.

Лысенко С.Д., Лысенко С.С. исследования на могильнике Малоповецкое-3 в 2002 г. // Археологические открытия в Украине 2001-2002 гг. – К.,2003.

Методические рекомендации по исследованию курганных памятников.– К.,1986.

Назаров В.В., Назарова Т.В. Из опыта консервационо-реставрационных работ на Березани // Археологічні відкриття в Україні в 1998-1999. – К.,1999.

Пустовалов С.Ж. Моделирование лица по черепу у населения ингульской катокомбной культуры //Stratum plus. – 1999. - №2.

Пустовалов С.Ж. Про удосконалення методики розкопок курганів доби бронзи // Археологічні відкриття в Україні. – К.,1998.

Смекалова Т.Н., Смекалов С.Л., Мыц В.Л., Колтухов С.Г. Метод магниторазведки курганов греко-скифской и варварской знати в Крыму // Археологические открытия в Украине 1999-2000 гг. – К.,2001.

Чмихав М.О., Шилов Ю.А., Корнієнко П.Л. Археологічні дослідження курганів. – К.,1989.

Стислий зміст лекції

Археологічні розвідки служать засобом попереднього вивчення археологічних пам'ятників, розташованих в полі. Їх метою є перш за все складання археологічної карти, тобто виявлення всього різноманіття і всіх доступних зараз і при даному рівні розвитку науки археологічних пам'ятників району, області, країни. При виявленні пам'ятника повинні бути визначені його основні особливості. Ступінь необхідної точності визначення цих основних властивостей для різних археологічних пам'ятників неоднаковий.Існують два види археологічних розвідок, два ступені повноти характеристики пам'ятника, що відображають. Пошуки, що мають на меті відкриття нових, не відомих раніше пам'ятників і вивчення їх зовнішнього вигляду. Це головне завдання не виключає із завдань розвідок перевірки під тією ж точкою зору вже наявних в літературі відомостей про давно відомі пам'ятники даної місцевості. Специфіка пошуків відповідає правам і обов'язкам, що накладаються на розвідника відкритим листом формою № 3.

Археологічні пам'ятники найтіснішим чином пов'язані з місцевістю; у зв'язку з цим географічна і топографічна характеристики досліджуваного району повинні бути відомі дослідникові в деталях. Для цього в першу чергу вивчаються карти, як нові, так і старі, щоб по ним можна було прослідкувати значні зміни фізичній географії (нові русла річок, відкриття нових земель, відступ або настання морить і ін.). Передбачуваний маршрут розвідок бажано вивчити по карті настільки, щоб намітити топографічні пункти, на яких можуть бути розташовані археологічні пам'ятники того або іншого вигляду.

Загальні прийоми пошуків. При викладі способів археологічних пошуків не можна передбачити всі варіанти, але можна вказати загальні прийоми. Це означає, що виявлення пам'ятників в значній мірі залежить від уважності і досвідченості розвідника. Велике значення мають закономірності розташування пам'ятників.

Закономірності розташування і ознаки пам'ятників. Загальною закономірністю розташування пам'ятників різних епох і країн є їх близькість до джерел питної води (річка, озеро, джерело, колодязь). Якщо дозволяли природні умови, людина вважала за краще селитися там, де була зосереджена його виробнича діяльність. Ці місця для різних епох різні, але для кожної строго визначені. Це — мисливські урочища, виходи кременя, гирла рясних рибою невеликих річок, родючі поля і ін. Особливо часто люди селилися по річках, багатих рибою і що служив хорошими шляхами сполучення. Головною ознакою, по якій відкривають залишки поселень, є культурний шар. Але в деяких випадках він може виявитися зруйнованим: видутий вітром, розмитий водою. У подібних випадках на місцях поселень залишаються речі, що колись знаходилися в культурному шарі: череп'я, знаряддя, кости і ін. Означають, для того, щоб виявити поселення, треба знайти або культурний шар, або, як то кажуть, речі, що випали з нього. Ознакою стародавніх поховань також служать речі, які часто супроводжуються знахідками людських кісток, що завжди звертають на себе увагу. Нарешті, загальною ознакою деяких видів стародавніх поселень і стародавніх поховань є їх рельєфність.

Семінарське заняття №1

Тема „Правила обліку знахідок та регістрації споруд”

Питання для обговорення

1. Правила обліку.

2. Первинна консервація знахідок.

3. Польова документація.

4. Законодавство про археологічні дослідження.